Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “Всі ми дзвонарі великої держави і Господньої волі”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

“Вірю в силу духа…”

Слово Просвіти, №36 за 2025 рік

Треба чітко визначити такі поняття: Бог – Людина – Нація. У нас є філософія світла, яку Сковорода розтлумачив так: “Не бійся померти тілесно, бо щохвилини будеш терпіти смерть духовну”. Бог і Людина “Віруймо, що Бог є в людськім тілі. Є справжній він у тілі нашім видимім: неречовинний – у речовиннім, вічний – у тліннім, один у кожнім з нас, і цілий у кожнім. Бог у тілі, і тіло в Бозі, а не тіло Богом, ані Бог тілом”. (Григорій Сковорода) І з цього ясно, що людина є посудина Божа. І так ми вияснили таке поняття: Бог – є людина. Тепер Людина повинна підтягнутися увись і відкрити у собі Бога. І повинна не дати вицідити із себе Бога і стати посудиною гріха, а далі – рабом гріха. Ото вони і проповідують: “Визнай себе грішником, який заслуговує на справедливе покарання”. Вони це проповідують, що їм є потрібне. Їм потрібен грішник – раб гріха. Людина є клітина такого організму як нація. І коли клітина рабська, то й нація рабська. І так ми уяснили такі поняття як людина і нація. Нація має свої національні рами. І свою національну мудрість. І ніхто не має права увести націю поза її національні рами. Коли це станеться, то нація сама себе вирікається. І стає пашею для світових паразитів. Рами нації “Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хоробливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими “вселюдськими” фразами покрити своє духове відчуження від рідної нації. Може бути, що колись надійде пора консолідування якихсь вольних міжнародних союзів для осягнення вищих міжнародних цілей. Але се може статися аж тоді, коли всі національні змагання будуть сповнені і коли національні кривди та неволення відійдуть у сферу історичних споминів”. Іван Франко “Поза межами можливого” (1900). Інтернаціональні ідеали – це утопічні міражі, які малюють картину якихось благ, рівності, братерства, любові чи спасіння від гріха. У пелени, в які нас вповили, зробивши нас посудиною гріха, рабом гріха, ця фата моргана міражу – джерела, до якого маємо підійти і втолити свою спрагу, а коли підходиш до цього місця, а це всього-на-всього міраж, який манив і вабив, а насправді – ілюзія, яка взяла і розвіялася. То навіщо нам ці міражі? Виписують і вішають їх там, куди не можна дійти, добіг-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин