Пошта “СП” · “Всі ми дзвонарі великої держави і Господньої волі”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
Першим її картини зустрічає сонце
Слово Просвіти, №36 за 2025 рік
На фото авторки (зліва направо): Марія Чумарна та Марина Футерко
У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрилась персональна виставка “Мереживо – мистецтво гармонії” гачкованих картин бережанки Марини Футерко. Кожна її робота, а їх двадцять – це окрема історія, пронизана емоційними спогадами, глибокими роздумами. Це справжні мистецькі скарби, в яких знайшла прихисток частинка душі талановитої української майстрині. Народилася пані Марина 5 липня 1957 року на півночі, куди заслали її батька як “ворога народу”. Там промайнуло двадцять п’ять її найкращих юних років – відвідувала садочок і закінчила школу. Коли дівчина згодом поїхала в Україну, щоб вступити до навчального закладу, скрізь, куди зверталась, – їй відмовляли, документів не приймали. Вона була в розпачі, не знала, що робити. Тож, коли сестра запросила її в Казахстан, поїхала. У місті Кокшетау закінчила кооперативний технікум, бухгалтерське відділення. Згодом разом із батьками повернулися в рідний край. На цю зустріч, яку організувала ГО “Асоціація жінок України” (голова Лариса
Римар), завітали шанувальники декоративно-ужиткового мистецтва, друзі майстрині Марини Футерко. Серед них – найближча її подруга, відома письменниця, авторка славнозвісної книжки “Код української вишивки” Марія Чумарна. Родовід обох із села Рекшина на Бережанщині. “Вишивки я відчуваю пальцями і серцем, – каже пані Марія. – Українська вишивка – це космос. Це запис космічної енергії. Те, що робить Марина, – це молитва. Вона обирає малюнок, який відповідає імпульсу її серця. Через кожну ниточку записується енергія серця, думки, посилання Ангелів. Марина знайшла для себе дивовижний спосіб молитися. А ще вона унікальна як людина, бо ніколи нікого не засуджує: мудра серцем, а це рідкісний дар”. Плести гачком пані Марину навчила мама. Довгими зимовими вечорами українці збирались до гурту, згадували Україну, читали рідною мовою вірші. “Коли через вимушені обставини я поїхала в Італію на роботу, то одного разу в дитячій кімнаті, де працювала, побачила на стіні зображення Ангела, – згадує Марина Футурко. – Саме тоді й з’явилося бажання створити щось
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
