Спадщина · “Твердий змуруємо гостинець, і за нами Прийде нове життя, добро нове у світ”. Іван Франко · с. 14сторінка оригіналу ↗
Франковими стежками Калуш презентував туристичний путівник, присвячений каменяреві
Слово Просвіти, №36 за 2025 рік
Леся КОРОЛИК"БОЙКО, амбасадорка української культури і мистецтва, почесна амбасадорка Івано-Франківська, Посол Миру, Посол української пісні у світі
27 серпня, до 169-ї річниці від дня народження Івана Франка, у стінах Краєзнавчого музею – Комунального закладу “Музейно-виставковий центр Калуської міської ради” відбулася презентація туристичного путівника “Іван Франко і Калуш”, присвяченого місцям, які відвідував Франко у Калуші та на його околицях. Цей проєкт – не просто краєзнавче видання, а новий етап у збереженні та популяризації національної культурної спадщини. Путівник – результат багаторічної праці редакційної колегії, до якої увійшли історики, літературознавці, музейники. Він охоплює 22 локації, які відвідував Іван Франко впродовж 1860, 1884 та 1913 років. Саме тут він збирав фольклор, виступав як громадський діяч, відвідував родину та знайомих. Видання вийшло накладом у 100 ошатних примірників і вже стало помітною культурною подією. Особливої уваги заслуговує унікальна світлина “Генеалогічне дерево Франкового роду”, створена Андрієм Франком – правнуком Онуфрія Франка, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником відділу франкознавства Львівського інституту Івана Франка НАН України. Автор обкладинки – калуський художник Ігор Бойкович, більшість світлин – результат кропіткої праці Наталії Кулай та Людмили Андрійчук, яка оцифрувала архівні матеріали. Для зручності мандрівників створено Google-карту Франкових локацій (автор Оксана Паламар) та розміщено QR-коди для переходу на соцмережі музею. Захід розпочався покла-
Ім’я дослідниці української драматургії Лариси Захарівни Мороз не потребує додаткових пояснень. Воно належить до “промовистих імен” у нашому літературознавстві, вже чимало десятиліть користується заслуженим авторитетом як у фахових, так і в читацьких колах. Особливо цінними є розвідки філологині в царині вітчизняної драматургії, деякі з них можна сміливо кваліфікувати як класичні та знакові (на мою думку, це передусім дослідження Л. З. Мороз із української кінодраматургії та драматургії Володимира Винниченка). Тому-то й нову книжку Лариси Захарівни і професійний читач, і читач широкий, а разом із ними безперечно й театральний діяч може однаково кваліфікувати як довгоочікувану. Книжка “Драма особистости – драма нації” є особливою у науковій спадщині Л. З. Мороз, насамперед тому, що є фундаментальною і підсумковою. Адже її окремі складові публікувались у різні роки (частіше за все у вигляді наукових статей). Так, наприклад, ще 1986 р. вийшла друком праця “Драматургия И. Франко и европейская драма второй половины ХІХ – начала ХХ вв.”, 1993 – стаття “Про символізм в українській драматургії”, тоді як її праця “Свобода/Воля як Гідність в українській класичній драматургії ХІХ століття” надрукована 2018 року в часописі “Слово і Час”. Деякі ж частини книжки ще не були оприлюднені. Проте слід зауважити, що незважаючи на часові відрізки (нерідко значні), котрі відділяють структурні підрозділи дослідження Л. З. Мороз, вони абсолютно не впливають на цілісність тексту і цілісність його рецепції. Адже книжка є не просто традиційним виданням вибраних статей поважного вченого. Вона є органічною за своєю наскрізною концепцією, яка полягає, на мою думку, насамперед у тому, щоб, з одного боку, через аналіз окремих драматичних творів класичного українського репертуару продемонструвати рух суспільних ідей, вкрай важливих і водночас напружених, драматичних, а нерідко й трагічних для вітчизняної історії данням квітів до пам’ятника Каменяру в центрі міста. З вітальним словом виступила Дарія Ониськів – науковий співробітник Музею-оселі родини Івана Франка, яка була модератором всієї події та Андрій Франко. Основна частина презентації відбулася у виставковій залі Краєзнавчого музею, де на початку презентації хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих Героїв. Дарія Ониськів розповіла про історію створення путівника, зазначивши, що перше подібне видання – буклет “Франковими стежками” з’явилося у 2016 році, і включало лише сім локацій села Підгірки. У 2019–2020 рр., провідного наукового співробітника Краєзнавчого музею Івана Тиміва надихнула ідея розширити дослідницьке поле – зібрати матеріал про родину Онуфрія Франка, про місця перебування Івана Франка на Калущині, пов’язані з історією родини геніального бойка. З цією метою було створено редакційну колегію,
до якої увійшли науковці, історики, краєзнавці, музейники, які майже п’ять років працювали над створенням видання. Серед них: Олег Малярчук – доктор історичних наук, професор ІНТУНіГ (головний редактор), Андрій Франко – упорядник видання, Оксана Франко (мати Андрія Франка, нині вже покійна) – докторка історичних наук, професорка, дійсна членкиня НТШ (упорядниця видання), Олег Відливаний – директор Музейно-виставкового центру Калуської міської ради, Іван Тимів – відповідальний науковий редактор, Людмила Андрійчук – старша наукова співробітниця Меморіального музею “Калуська в’язниця”, Наталія Мельник – наукова співробітниця Музею-оселі родини Івана Франка в Підгірках (2017–2022), упорядниця видання, Леся Довженко – директорка БК ім. А. Могильницького (2019–2022), Тетяна Юзв’як – вчителька української мови та літератури Калуського ліцею №10 (літературна редакторка), Леся
Кирилович – голова Калуського міськрайонного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, депутатка Калуської міської ради, Дарія Ониськів – упорядниця видання. Анотацію англійською мовою підготувала Уляна Голинська, вчителька Голинського ліцею. Як підкреслив Андрій Франко: “Цей путівник має високий науково-джерельний рівень”. Окрім упорядників, які поділилися цікавими фактами з життя Івана Франка на Калущині та з процесу підготовки путівника, з вітальним словом виступили: Любов Джуган – начальниця Управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради, Оксана Максим’як – краєзнавиця, Оксана Тебешевська – філологиня, письменниця і краєзнавиця, яка запропонувала доповнити видання відомостями про перебування Івана Франка в інших населених пунктах Калущини і дати путівнику назву “Іван Франко і Калущина”, а також доповнити матеріалами про пісню “Франкова родина” на слова Василя Ганущака, музика і виконання Романа Бревка, Ігор Ільницький – кандидат історичних наук, Роман Матковський – колишній секретар Калуської міської ради. Пропозиції вніс і Іван Тимів. Він запропонував розширити ще деякі факти і до путівника. Атмосфера заходу була наповнена теплом, світлом пам’яті та вірою у силу слова, у місію Франка як Мойсея українського духу, що “клепав слово, як меч на ковадлі”, і залишив нам не лише біографію, а й вогонь, у якому кується воля. Мала за честь виступити і я та привітати всю “Франкову родину” – пана Андрія Франка, редакційну групу – з виданням цього надзвичайного путівника, та разом з усіма вшанувати пам’ять про Каменяра. Іван Франко пішов у засвіти, але залишив не лише біографію, а вогонь, у якому й досі кується воля. І вірю – здійсниться його мрія: Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт, Що кров’ю власною і власними кістками Твердий змуруємо гостинець, і за нами Прийде нове життя, добро нове у світ.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
