Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Погляд · “Знищення Московії означає лише знищення імперії зі столицею у Москві. Тут мають виникнути нові держави”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Тотальна війна

Слово Просвіти, №36 за 2025 рік

Валерій ШВЕЦЬ, доктор фіз.-мат. наук, професор, академік Академії наук вищої школи України Очевидно, що жодна спроба зупинити нинішню російсько-українську війну, не досягнувши її мети, приречена на провал. Щодо мети Московії, то протягом століть вона незмінна – дійти до останнього моря, як заповідав своїй орді, частиною якої згодом стала і Московія, Чингіз-хан. Знищити свого ворога – такою є мета цієї війни для України. Лише у цьому разі українці отримають тривалий мир. Знищення Московії не означає знищення її населення або матеріальних засобів його існування. Знищення Московії означає лише знищення імперії зі столицею у Москві. Тут мають виникнути нові держави, а безпечні кордони України мають відповідати не лише відновленню кордонів 1991 року, але і долученням до складу України її інших історичних земель (дивись карту України 1918 року часів гетьмана Павла Скоропадського). Принциповим є чітке формулювання мети війни для українців, світу і Московії: “Свободу Україні і поневоленим народам”. Народи Московії мають бачити в Україні не лише хороброго захисника власної землі, але і їхнього визволителя від імперської Москви. Розуміння глобальної мети війни і впевненість у її справедливості є джерелом сили для армії і патріотів тилу. І ще населення України, починаючи з дитячого віку, слід привчати до думки, що Україна завжди була, є тепер і завжди буде територією війни. Така наша доля, що завжди вимагатиме від нас жити з повним напруженням всіх життєвих сил і прагнути до найвищих результатів у всіх ділянках діяльності і держави, і окремої людини. Однією з принципових помилок Німеччини під час Другої світової війни, що звела її шанси на перемогу нанівець, було ігнорування своєї визвольної місії. Гасло звільнення цивілізованого світу від більшовизму і комунізму було, але свою національну визвольну місію Німеччина проігнорувала. Перемігши Францію, Німеччина не унезалежнила її колоній, заграючи з імперськими колами вже окупованої Франції. Не сприяла вона і антиколоніальній боротьбі Британських колоній, заграючи з імперськими колами ще не переможеної Великої Британії. Наказом по повітряним силам Британії стріляти по всьому, що рухається німецькою землею, відповіла Британія на ці загравання. У висліді війни Британія все одно втратила свою колоніальну імперію, але без участі Німеччини. Захопивши Україну, Німеччина не заявила прямо і відверто про свою визвольну місію. Замість цього вона частково винищила, частково ув’язнила радикальне крило українських націоналістів, що виступало за негайне проголошення незалежності України. Ми ж маємо не лише захищати нашу національну свободу, але і нести її іншим уярмленим народам. Так, це не сподобається Сполученим Штатам, які вже понад 100 років всіма доступними їм діями підтримують абсолютне зло планети, що під різними назвами існує на території колишньої Російської імперії. Радянський Союз, а згодом і Російська федерація – це їх дітища. Без їх участі вони просто не виникли б. Які у нас шанси знищити Московію в ході нинішньої війни? Внутрішня дестабілізація Московії може різко підвищити шанси на переможне для України завершення цієї війни. Але у прогнозах краще покладатись на чинники, що легше піддаються оцінці. Першим таким негативним чинником є несформульованість на сьогодні для самих українців глобальної мети цієї війни. Другим чинником є неготовність суспільної думки Європи до розпаду Московської імперії. Європа не розуміє, що розділена Московія легше піддаватиметься впливу європейської цивілізації і вгамуванню мілітаристських настроїв її населення. Третій чинник – це геостратегічна гра Сполучених Штатів, у якій Московія займає чільне місце як зручний гравець на їх боці. Так було у Першій світовій війні. Так було і у Другій світовій війні, яку виграли винятково Сполучені Штати, втративши на європейському і африканському театрах військових дій менше 200 тисяч військовослужбовців. У цей же час Радянський Союз втратив не менше 27 мільйонів життів своїх громадян. Деякі дослідники доводять цю загальну кількість втрат до 50 мільйонів. Це при тому, що, якщо відкинути пропагандивну мішуру, Радянський Союз Другу світову війну програв. Поріділе населення Московії – загинули кращі, зруйнована інфраструктура, злидні і зневіра у майбутньому її громадян. Правда, це не завадило Москві влаштувати черговий геноцид українців через відпрацьований двома попередніми спробами механізм голоду. Україна втратила у 1946–1947 роках 1,5 мільйона осіб. Напівзруйнована Московія не спромоглася на більшу кількість жертв. Зауважу, що “найуспішнішою” була спроба знищення українців у 1932–1933 роках, коли загинуло 10,5 мільйонів українців. Щодо планів Сполучених Штатів стосовно Московії, то я зауважив би таке: якби Сполучені Штати дбали лише про доступ до природних ресурсів Московії, то їм зручніше було б мати справу з розділеною країною, де кожний регіон самостійно видобуває і продає природні ресурси. Якщо ж Сполучені Штати зворушливо турбуються вже більше ста років за територіальну цілісність Московії і її військовий потенціал, то мета цієї турботи інша. Отже, шанси на нашу перемогу вже в нинішній російсько-українській війні є, але більше шансів на те, що війна закінчиться тимчасовим компромісом. Нам слід розраховувати на гірший варіант як на базовий. Мені подобається точка зору московитів на Україну як на окраїну. Не заглиблюючись в історичне походження цієї назви, скажу, що нині Україна – це дійсно кордон цивілізованого європейського простору, а не дикого азійського, тобто Московії. Це і є наша доля нині і далеко у майбутнє. Ще не закінчилась тимчасовим миром нинішня російськоукраїнська війна, а вже слід думати про наступну. Скільки їх буде попереду – важко сказати. Але війни триватимуть, доки ми не досягнемо стратегічної мети – знищення нашого ворога. Що робити? І. Переводити все життя країни на військові рейки. Обмеження “демократії” неминучі. Слід ввести інститут військових комісарів, паралельний всім значним виборним посадам в державі. Це дозволить також ефективніше боротись з корупцією. ІІ. Потрібно нарешті подолати розхитаність тилу, в основі якої безвідповідальне ставлення значної частини населення до трагізму нинішнього моменту у житті української нації. В Україні мають бути закриті всі установи, діяльність яких шкідлива для української держави, та знищені всі ідеологічні символи імперії зла. Ставлення до осіб, що ухиляються від мобілізації до лав діючої армії, має бути як до дезертирів у військовий час. ІІІ. Чітко сформулювати для українського народу і світу мету нинішньої російсько-української війни як війну на знищення останньої імперії на європейському континенті. ІV. Використати для перемоги нашу найголовнішу перевагу над московитами, яка полягає у цивілізаційний вищості середнього українця над середнім московитом. Цю перевагу можна реалізувати через всебічний розвиток фундаментальних і прикладних наук та сучасних військових технологій на їх основі. Наука і технології мають бути підпорядковані інтересам перемоги у війні, оскільки мир з московитами можливий лише під загрозою застосування сили з нашого боку. Почати реалізації програми створення української ядерної зброї, відновити космічну програму України. На навколоземній орбіті має літати безліч українських супутників, які моніторять поверхню землі в інтересах безпеки України. Відновити авіабудування і створити власну сучасну військову авіацію. Відновити власне автобудування з метою створення надійного і недорого транспорту для найширших верств населення. Включитись у світову революцію у сфері інформаційних технологій, штучного інтелекту, квантових комп`ютерів, робототехніки. Не менш важливим є і розвиток гуманітарних досліджень, оскільки саме їх результати дають можливість ефективно впливати на свідомість власних громадян і населення ворожої нам країни. При малій чисельності населення України проти населення Московії шанс на перемогу дає лише наша технологічна, наукова і культурна перевага над ворогом, яка реалізовуватиметься на полі бою перевагою нашої зброї і наших можливостей впливу на свідомість солдат і населення ворога. Або глобальна модернізація України, або знову статус колонії Московії і участь у всіх її згубних для України і світу військових авантюрах. З країни хліборобів, якою Україна була починаючи з шостого тисячоліття до нової ери, Україна має стати країною науковців у військовій формі. V. Перемога у війні не має жодного сенсу, якщо немає людей, які могли б нею скористатись. А тенденція вимальовується саме такою. З моменту отримання незалежності населення України скоротилось майже вдвічі. Причому темпи скорочення збільшуються. Дітей народжується все менше, менше стає і чоловіків. Українська нація вимирає найшвидшими темпами у світі. Більше того, погіршується генетичний потенціал країни: на фронті гинуть найкращі, за кордон тікають найуспішніші. Якщо так піде і далі, то виникає запитання – для кого наші героїчні воїни виборюють перемогу над заклятим ворогом? Кому перейде

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин