Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

Дерусифікація: від копійки до інформаційного простору

Слово Просвіти, №37 за 2024 рік

Ігор ЗОЦ За словами Павла Мовчана, голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка, до визначення теми круглого столу долучився третій Президент України Віктор Ющенко. Нагадаємо, що в період введення в обіг національної валюти (1996) саме Віктор Андрійович очолював Національний банк України, а зараз він підтримує ідею заміни копійок на суто українські шаги. У своєму вступному слові Павло Мовчан зазначив, що розмова не може обмежуватися зазначеною темою дерусифікації інформпростору та валюти і торкатиметься всіх сфер життя держави, яка виборює своє право на існування. Йдеться не тільки про засилля російської мови на приватних каналах, а й, приміром, про відсутність теми мови на каналі “Культура” Суспільного телебачення. “Наразі спостерігаємо як повністю проігнороване державою 35-річчя створення Народного Руху України, що відбувалося у вересні 1989 року”, – зауважив Павло Мовчан. “Між тим, нам треба консолідувати українську націю тут, всередині. Нам треба говорити не тільки про національні інформпростір і національну валюту, а й про національну концепцію нашого об’єднання”, – сказав голова “Просвіти”. Торкаючись теми грошової реформи, перший заступник голови “Просвіти” Георгій Філіпчук нагадав, що йому, на той час члену Президії Верховної Ради і голові облдержадміністрації, доводилося брати участь у цій процедурі в умовах дуже складної економічної та політичної ситуації. “Але попри це ми формували нашу монетарну незалежність!” – сказав він. Промовець нагадав, що у творчості Тараса Шевченка дослідники нарахували одинадцять позицій, де він згадує нашу грошову одиницю – шаг, шажок... На думку Георгія Філіпчука, “Просвіті” як громадській організації треба підтримати позицію НБУ і домагатися невідкладних рі- Справа наліво: Павло Мовчан, Сергій Присухін, Валерій Франчук, Валерій Бітаєв скликань Іван Заєць. На початку 90-х років він працював в економічній комісії парламенту і відповідав за дизайн нових грошей. За його словами, для зображення на банкнотах був обраний такий ряд історичних постатей: Святослав, Володимир, Ярослав, Данило Галицький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко як батько нації. шень на законодавчому рівні. “Ми розглядаємо копійку як символ русифікації, нищення України як такої. Копійка має бути викинута негайно!” – зазначив Георгій Філіпчук. (Свою позицію з цієї актуальної тематики пан Філіпчук виклав у спеціально написаній для “Слова Просвіти” статті – читайте на стор. 2–3). Своїми спогадами про запровадження національної валюти поділився народний депутат України багатьох Продовження на стор. 3

с. 3 · сторінка оригіналу ↗

Закінчення. Поч. на стор. 1 “Коли ми прийшли до Леоніда Кравчу" ка (на той час голови Верховної Ради) я ду" мав що його заклинить на Іванові Мазепі. Але його заклинило на Михайлові Грушев" ському – Кравчук сказав, що він неодно" значна фігура, та й був президентом один день. Намагаючись схилити Кравчука до цієї постаті, я сказав: “Якщо хоча б один із нас бодай один день буде президентом – той заслуговує право бути на грошах”. “Я помітив, як одразу змінився Кравчук, на" тягуючи на себе цю митру. Він розумів, що немає кращої кандидатури від комуністич" ної більшості, ніж він, на посаду президен" та. Із зображенням Грушевського на гривні він погодився”, – пригадує Іван Заєць. За його словами, була пропозиція запровади" ти не копійки, а шаги, але більшість цю ідею не підтримала. Іван Заєць поділився своїм занепоко" єнням відносно засилля російської в усіх сферах суспільного життя. За його спосте" реженнями, вчителі повністю толерують російську одразу ж після уроку, на перер" вах і по завершенні занять... Політик запропонував зорганізувати “Просвітою” мовний форум, залучивши невеликі громадські організації, більшість з яких роблять малі кроки на підтримку державної мови. “Треба говорити так, щоб нас почули, пошепки ми нічого не доб’ємося”, – сказав Іван Заєць. Кінорежисер, лавреат Шевченківської премії Леонід Мужук поділився спогадом, як десять років тому суголосно з просвітя" нином, доктором філологічних наук Олек" сандром Пономаревим підготував виступ щодо нагальної необхідності дерусифікації в медіа, освіті, науці, кіномистецтві тощо і тепер з жалем констатував, що нічого не змінилося. Ухвалений п’ять років тому Володимир Семистяга, Владислав Корнієнко, Валерій Бітаєв мовний закон не виконується... Заслужений діяч мистецтв України Владислав Корнієнко зазначив, що наша держава не перша в історії зіткнулася з проблемою відродження своєї мови. Так було, наприклад, у Франції, але там вибо" роли і утвердили французьку. Для того, щоб українська утвердилася в Україні, потрібні зусилля всієї держави. Перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв запропонував заснувати при ЮНЕСКО премію імені одного з всесвітньо відомих українських діячів. За його словами, це було б дуже важливо для престижу держави. Також культуролог висловив думку вже зараз працювати над ство" ренням музею історії української обо" рони чи визвольних змагань. “У музеї Другої світової в Києві чимало вільно" го простору, який можна використати для цієї мети”, – сказав пан Бітаєв. Директор Центру допрофесійної підготовки та обдарованої учнівської молоді НАУ, членкиня НСПУ і очіль" ниця осередку “Просвіти” Софіїв" ської Борщагівки Тетяна Петровська поділилася досвідом організації і про" ведення поетичного конкурсу “Білий голуб” для учнів і студентів. Конкурс всеукраїнський, журі очолює відомий поет Василь Василашко. Голова Київської “Просвіти” Ки5 рило Стеценко розповів про заходи, що проводять просвітяни столиці. Один із останніх на сьогодні – гро" мадський форум “Народжені вільними” присвятили 33"й річниці Незалежності. Народний артист України Кирило Стецен" ко звернув увагу на вплив субкультури на підлітків 12"17 років: у цьому середовищі переважає російська і це, на думку просві" тянина, – дуже серйозний виклик для всього суспільства. Голова Луганського обласного об’єд" нання “Просвіти” Володимир Семистяга в своєму виступі поділився досвідом напи" сання посібника для іноземців про історію України. Книгу було перекладено англій" ською. За словами історика, нині таких книг не видають, а велика потреба в них є. Також Володимир Семистяга запропонував Павлу Мовчану ініціювати видання збірни" ка документів “Просвіти” про зусилля на" шої громадської організації щодо утвер" дження державної мови та історії України. Під час круглого столу виступили на" родний художник України Валерій Фран" чук, доктор філософії Сергій Присухін, за" служений журналіст України Андрій Нечи" тайло та інші. Під оплески присутніх Павло Мовчан вручив Народну премію імені Тараса Шев" ченка заслуженому художнику України Юрію Нагулку. Учасники зібрання в Києві також при" вітали Юрія Работіна – фундатора Загаль" нонаціонального конкурсу “Українська мова – мова єднання”, який урочисто від" крився в Одесі і став 25"м за ліком! Ігор ЗОЦ бою буде висіти в історії над пустопорож" німи заявами політиканів заради влади і задоволення власних владних амбіцій? Ми вдячні американському народові і діючій зараз підтримці Президента, Конгресу і Сенату США, які надають просто рятівну допомогу Україні, – демократичній пози" ції Америки, яка демонструє панування Верховенства права, в тому числі демокра" тів і республіканців. До речі, останні, де" монструючи прагнення перемоги над злом, вимагають надання Україні законно" го права бити далекобійною американ" ською зброєю вглиб росіянської території по мілітарних об’єктах, щоб змусити агре" сора припинити агресію і покинути анек" совані території злочинний кремлівський режим в Україні. Пора визначитись, хто на боці Бога і демократії, Статуту ООН, принципів Міжнародного права, а хто – на боці сатани і диктаторського режиму. Волелюбний український народ ніколи не змириться з анексією і прикриттям зло" чинів і буде боротись до переможного кін" ця, допоки останній окупант не покине українську землю. Хай вашими діями ке" рує Бог! Слава Україні! Павло Мовчан вручив Юрію Нагулку Народну премію імені Тараса Шевченка

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин