Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Культура без провінції · “Жива нитка історії, яка пов’язує минулі, сучасні та майбутні покоління українців, ніколи не перерветься”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

Не просто подія – свято українського духу

Слово Просвіти, №37 за 2024 рік

Дмитро НИКИФОРЯК 1 вересня в с. Бабине Вашківецької територіальної громади відбулася подія, що показує велич нашого народу, який у найкритичніші моменти історії доводить свою непереможність і неабияке прагнення до волі. Це не високі слова – це наша свята правда. Цього дня Вижниччина отримала чудовий подарунок – відбулося відкриття історикокраєзнавчого комплексу “Городок – колишній город Хмелів” у маленькому присілку Хмелиський. Ініціатором, меценатом і виконавцем проєкту є корінний хмелесчанин Корнелій Теофілович Волошин. Хата, в якій він народився, розташована поруч. Ведуча свята Марина Попадюк, вчителька початкових класів Бабинського ЗЗСО І–ІІ ст. ім. Марії Вержак, надала йому і голові Вашківецької громади Миколі Перчу право відкрити відтворений колишній Хмелів. Микола Перч запропонував перерізати стрічку дітям, яких тут було багато, вийшло гарно й символічно. Всі зайшли на територію городка. Це святі місця нашої минувшини, омиті кров’ю і овіяні славою предків, які захистили наш край як невід’ємну частину України. У XIV–XV століттях у писемних джерелах згадується поселення на території с. Карапчів з назвою Городок на Черемоші. У грамоті 1395 року вперше трапляється назва Хмелів. Це був один із волосних центрів Шипинської землі. Місце його знаходження досліджував відомий український історик Мирон Кордуба на початку ХХ століття. Про це детально розповіли історик-краєзнавець, вчитель історії Карапчівського ЗЗСО І–ІІІ ст. Ілля Москаль та його колишня учениця, нині студентка Анастасія Тесліцька. У співавторстві з поетом, публіцистом Ярославом Кузиком Ілля Москаль у 1995 році написали книжечку про історію с. Карапчів “Віки горять”. Більш ґрунтовну історичну монографію “Карапчів над Черемошем” написав і видав у 2003 році історик-краєзнавець Ілля Стринадко. Тож нинішні й наступні покоління жителів Карапчева, Бабиного і Валів мають джерела історії, а тепер ще й історико-краєзнавчий комплекс. Героїчні історичні події давних років тісно переплелися з теперішньою кривавою війною, розв’язаною росією. На території комплексу встановлені світлини полеглих воїнів-Героїв с. Карапчів. Найперше всі учасники свята хвилиною мовчання та молитвою вшанували їхню пам’ять і поставили біля портретів квіти та запалені лампадки. Учениця Асіє Тернова виконала пісню “Зупиніть війну”. Першим взяв слово творець і натхненник комплексу, історик-краєзнавець, публіцист, фотограф Корнелій Волошин. Він наголосив, що історія Хмелиського – це унікальна, славна і героїчна сторінка в історії України. Зроблене залишиться дітям і внукам. Ініціатор подякував громаді за допомогу у створенні прекрасного історичного Городка. Багато робіт виконував сам, наприклад, заготовляв і фарбував колоди, вирізьбив Тризуб, зробив світлини полеглих воїнів села Карапчів. Все робилося під його керівництвом. Корнелій Волошин також розповів, що написав книгу про Хмелиський і працьовитих людей цього краю. Голова Вашківецької ТГ Микола Перч не стояв осторонь створення історичного комплексу. У своєму виступі він відзначив, що день відкриття є важливим, бо тут завжди велась оборона нашого краю від кочівників. Він висловив велику вдячність Корнелію Волошину і вручив почесну грамоту та грошову премію, а також медаль “За заслуги перед громадою”. Також голова громади вручив грамоту учениці 4 класу Бабинської школи Асіє Терновій, лавреатці Всеукраїнського конкурсу “Код нації” у номінації “Найкраще у світі”. У своїй роботі вона висвітлила давні історичні події, що відбувалися в городку Хмелів. Відкриття комплексу було не просто важливою подією, це було свято української історії, духовності, культури, звичаїв, традицій, пісень, поезії, це свято наповнення людської душі великою вірою в перемогу, бо перемагали ми колись, переможемо і тепер. Величезні оборонні рови в три ряди збереглися донині. Вони вражають: для забезпечення оборонців і людей водою тут була викопана криниця глибиною до 50 метрів. Були, а можливо, й збереглися, таємні підземні ходи. Споруджено багато фортифікаційних оборонних споруд. Карапчів, можна сказати, триєдине село, куди входять села Бабине і Вали. Вони роблять все разом. Символом української народної пісні, народних звичаїв і традицій є знаний на Вижниччині та Буковині загалом фольклорний колектив “Бабинські свашки”. Учасниця ансамблю Параска Іванческул продекламувала народну поезію “Без верби і калини нема України”. Односельці висловлюють щиру вдячність і велику шану керівниці колективу Фрозіні Вірсті і учасницям: Євгенії Попадюк, Наталії Опаєць, Октавії Іванчук, Валентині Сорокан, Парасці Іванческул. З роками “свашок” стає менше, тому вони залучають до співу учнів школи, своїх дітей, внуків. Разом із ними співали діти: Інна Веренько, Асіє Тернова, Віктор Опаєць і Ганна Ватрич. Маленька українка Ганна Ватрич прочитала вірш, а учні Карапчівської школи Юрій Паламарюк і Вероніка Найда виконали пісню “Карапчівські соколята”. Вдало вписався в це патріотичне свято виступ фольклорного ансамблю “Чорнобривці” Карапчівського центру традиційної культури під керівництвом директора центру Дмитра Зав’яльця. Активно долучились до організації та проведення свята начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Володимир Лучак, в. о. старости с. Карапчів Михайло Миронко, завідувачка бібліотеки с. Карапчів Наталія Клим та небайдужі односельці. Жінки Хмелиського впорядкували територію городка, а лісни-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин