Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Витоки · “Образи трьох братів репрезентують три рівні язичницького Всесвіту”. · с. 10сторінка оригіналу ↗

Сучасна теорія виникнення Києва

Слово Просвіти, №37 за 2025 рік

Дмитро КОЛЯДЕНКО, президентський стипендіат 2025 року, лавреат Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара Київ – стародавній символ України, її народу, держави, історії, культури, святості. Початки його багатовікового існування губляться в глибинах дописемного праслов’янського періоду. Кожному українцеві з дитинства відома легенда про трьох братів та сестру, що поселилися на київських пагорбах (які давньоукраїнський літопис називає горами) та заснували місто, назване на честь старшого брата Кия. Точніше, не місто, а укріплене поселення, фортецю – саме таке значення має слово град. Походження Києва і походження легенди про появу Києва – не тотожні питання. Перше – предмет історії й археології, друге – мовознавства та міфознавства. Новий плідний результат можна отримати на перетині цих наук, синтезуючи їхні свідчення й піддаючи їх сучасному критичному осмисленню. Літопис викладає легенду про народження Києва в недатованій частині, так що історія не дає точної вказівки ні на час заснування міста, ні навіть на часи життя та князювання Кия. Залишається дискусійним, наскільки Кий був історичною особою, а наскільки легендарно-міфічним персонажем. Але вірогідні відповіді на ці запитання можуть надати порівняльне мовознавство, порівняльне міфознавство та археологія – якщо належним чином поєднати їхні відомості. Упродовж попередніх десятиліть і навіть століть (легенду про Кия вивчають доволі тривалий час!) були зібрані численні варіанти оповіді – окрім давньоукраїнської, також давньоскандинавська, готська та вірменська. Їх зіставлення дало змогу уточнити значення імен братів та сестри та реконструювати давній міф про них у порівнянні з іншими міфами. Виявилося, що образи трьох братів репрезентують три рівні язичницького Всесвіту – верхній, середній та нижній, і вони мають паралелі в образах як праслов’янських, так і скитських (скіфських) богів. Оскільки “скіфів-орачів” Геродота давно вважають праслов’янами, то може йтися про народження легенди у слов’янсько-скитському середовищі. Також не виключено, що в найдавнішій версії міфу було тільки два образи – Кия (символу сонця, пізніше грому) як представника верхнього світу і Либеді (водоплавної пташки) як представника нижнього світу. У давніх арабських джерелах Київ має назву Куяба або Куява, що може віддзеркалювати давньоукраїнське слово куява “пагорб”. А згадана в середині Х століття візантійським імператором загадкова назва київської фортеці Самватас може передавати слово зубата (давніша форма зомбата) – образне позначення загострених паль замку як “зубів”. Детальний розгляд цих та багатьох інших питань можна знайти в підготованій до друку книжці “Легендарне народження Києва”, що чекає на свого читача.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин