Культура без провінції · “Перше, що характеризує творця, – це його чесність у житті та мистецтві”. · с. 14сторінка оригіналу ↗
Мистець, якого земля несе
Слово Просвіти, №37 за 2025 рік
леви, коні, казкові птахи, вази, глечики й дитячі іграшки – це не просто предмети побуту або музейні експонати. Це закодовані образи народної культури, що вбирають у себе поезію землі, усмішку казки, філософію праці. Його творчість – це простота, що не зменшує глибини. Навпаки, вона робить її ще відчутнішою. Його форми впізнавані, його стиль унікальний. У ньому ритм українського села, теплий гумор і мудрість народного життя. Саме тому відкриття музеюсадиби у його рідній оселі стало важливим культурним кроком. Тут усе говорить про нього: хата, подвір’я, дерева, простір. І тепер, коли цей простір доповнено сучасними скульптурами, створеними мистцями, що працювали в межах КерамоРезиденції, діалог між часами став ще глибшим.
Відчути глину На базі Національного музею гончарства працювали п’ятеро художників-керамістів: Інна Гуржій (Полтава), Анатолій Шкурпела (Опішне, Полтавщина), В’ячеслав Одарченко (Воскобійники, Полтав-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
