Суспільство · “До останнього залишився вірним своєму вибору – служінню Україні”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Незламний Герой наших часів
Слово Просвіти, №37 за 2026 рік
У Києві 25 вересня попрощалися з воїном Миколою Карпюком – громадським і політичним діячем, співзасновником УНА-УНСО, одним із лідерів “Правого сектора” та колишнім політв’язнем кучмівського режиму, а згодом і путінського. Він загинув 19 вересня на фронті російсько-української війни у віці 62 років.
Георгій ЛУК’ЯНЧУК
Прощання розпочалося з панахиди та заупокійної служби в Михайлівському Золотоверхому соборі. Богослужіння очолив предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній. На прощання з військовим прийшли його численні друзі, військові та політичні побратими з УНА- УНСО та “Правого сектора”, зокрема, військовий Ігор Мазур (Тополя) з побратимами та однокласники. Серед тих, хто прийшов попрощатися з Карпюком, були і колишні політв’язні кремля – журналіст Роман Сущенко, громадський діяч з Криму Володимир Балух та інші. Вони познайомилися з Миколою Карпюком у 2019 році після звільнення з російського ув’язнення під час обміну військовополоненими та підтримували з ним зв’язок. Нині побратими ініціювали петицію про присвоєння Миколі звання Героя України (посмертно). Петиція оприлюднена на сайті президента. Настрій у Карпюка навіть після двох політув’язнень був завжди бойовим. Незважаючи на вік (60 років), дуже хотів воювати і воював до останнього подиху. “Жив як вікінг і загинув як вікінг”, – сказала журналістка Наталка Чангулі, котра багато років знала Миколу. Загинув український козак у бою на Запорізькому напрямку разом із двома військовими з його групи 19 вересня. Микола Карпюк народився 21 травня 1964 року в селі Великий Житин на Рівненщині. Був головою рівненського осередку Української Національної Асамблеї та одним із співзасновників і керівників УНА-УНСО. У 1998 та 2002 роках балотувався до Верховної Ради за списками УНА-УНСО. У 2000–2001 роках брав активну участь в акції “Україна без Кучми”, за що був засуджений до 4,5 року ув’язнення. Микола Карпюк також брав активну участь у Помаранчевій революції та Революції гідності і був одним із лідерів “Правого сектора”. У березні 2014 року Миколу Карпюка затримали при в’їзді до росії, де він мав завдання зустрітися з противниками путінського режиму. У 2016 році російський суд засудив його до 22,5 років ув’язнення за обвинуваченнями, пов’язаними з першою чеченською війною. Правозахисна організація “Меморіал” визнала його та іншого фігуранта справи, українця Станіслава
Клиха, політичними в’язнями. У російській тюрмі Карпюк провів п’ять років, повернувшись додому у вересні 2019 року під час обміну полоненими. Повернувшись до України, Карпюк продовжив громадську діяльність, а згодом став на захист держави вже як військовослужбовець. Адже був Людиною, яка все своє життя присвятила Україні, із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. Людиною, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами. Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин. Був героїчним чоловіком,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
