Тільки в “СП” · “Що в дійсності від нього хочуть? Щоб він здав своїх спільників по боротьбі? Не діждуться!” · с. 10сторінка оригіналу ↗
Зрада
Слово Просвіти, №37 за 2026 рік
рішити питання стосовно запланованої зустрічі з членами групи. Два дні тому Ярослав на кордоні розлучився зі своїми друзями і за домовленістю має зустрітися з ними на конспіративній квартирі в цьому західноукраїнському місті. Ярославу поталанило – він зміг перейти кордон і дістатися до Львова. По-іншому могло трапитися з його колегами, але він ще не знає, як у них склалися справи і тому поспішає на конспіративну квартиру за адресою: вулиця Бляхарська, 19, що в Кам’яній брамі. Сьогодні Ярослав дізнався багато трагічного й курйозного, що могло трапитися з учасниками українського національно-визвольного руху за останній час тут, у Львові. З розповіді заступника начальника розвідки Львівського крайового проводу ОУН Михайла Думанського він дізнався про провал на конспіративній квартирі по вулиці Лісовій, 5/6, де було затримано й заарештовано організаційного референта КЕ ОУН Богдана Івашкіна. “Є підстави вважати і допускати, – розмірковував Ярослав, – що НКВС дізнався про Івашкіна за інформацією зрадника Івана Майчука. А, можливо, спостерігаючи за квартирою Богдана, НКВС вистежив Гасина і Собашина. За ними стежили аж до самого кордону і при спробі перейти на німецький бік їх затримали. Можливо, вони заходили і до цієї квартири. Як би й зі мною таке не трапилось”, – розмірковував Ярослав. На вулиці ще прохолодно. Березень для цієї місцевості – перехідний етап від зими до весни й прохолодь зими ще дуже відчувається. Місцями лежить сніг. Ярослав Горбовий легко одягнений, тому поспішає на конспіративну квартиру. Під плащем він має при собі пістоль, який взяв про всяк випадок і почуває себе впевнено. Перш аніж зайти в дім у Кам’яній брамі, де розташована потрібна йому квартира, Ярослав вирішив пройтись трохи далі повз дім, щоб впевнитись у відсутності стеження за ним. Обійшовши його по всьому периметру, Ярослав вийшов з протилежного боку і біля входу в дім неочікувано зіткнувся з патрулем НКВС із трьох чоловіків. Останнім він здався підозрілим. Хоча Ярослав вдав із себе, що він залишається незворушним, але патруль запримітив і визнав за доцільне зупинити перехожого, хоча би для того, щоб перевірити його документи. – Товаришу, – почув уже за спиною голос одного з патрульних Ярослав. – Заждіть, будь ласка! – пролунав голос ще одного. Нічого не залишалось, як виконати команду патруля і зупинитись. Мов жар охопив Ярослава страх, але він зумів опанувати себе. – Так, я вас слухаю, – переборюючи страх, впевнено промовив Ярослав.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
