Пошта “СП” · “Територія творчості має бути чітко відокремленою од неосяжних обширів суєтного світу”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Унікальне явище традиційної культури
Слово Просвіти, №37 за 2026 рік
Долгов М. О. Січославщина (Дніпропетровщина) – осердя подвижників бандурництва ХХ сторіччя. В контексті традицій та видозмін бандурництва Придніпров’я. – Дніпро: Ліра, 2025. 300 с.
вав монографію про бандурництво Придніпропров’я. У першому розділі розглянуто походження та розвиток українського кобзарства, бандурництва й лірництва та їхнє місце в суспільстві. Відзначено роль видатних діячів української науки і культури в дослідженні народних співців-музик, їхнього репертуару, побуту, лебійської мови тощо. Наголошено на тому, що кобзарі та лірники епічними, ліро-епічними (думи, історичні пісні) та ліричними творами пробуджували й формували національну свідомість українців, згуртовуючи націю на побудову своєї держави. Проблема пробудження національної свідомості задля розбудови української держави, зазначає автор, не втрачає свого сенсу й понині, а тому мистецтво кобзарів-бандуристів продовжує служити державницькій ідеї. В основному розділі “Сучасне бандурництво Придніпров’я (Дніпропетровська і Запорізька області)” М. Долгов аналізує творчість бандуристів-виконавців, бандуристів-імпровізаторів, окремо характеризує бандуристів як самодіяльних композиторів, майстрів з виготовлення бандур, Оглядовий підрозділ присвячено подвижникам бандурництва ХХ століття із Січославщини. М. Долгов подає короткі нариси про найпомітніших представників бандурництва в козацькому краї, зокрема про таких, як Іван Бут, Семен Пилипенко, Федір Закора, Віктор Кириленко, Леся Барвінок (Олександра Сахно), Антон Ясинський, Тарас Ясинський, Андрій
Сіренко, Віктор Мерзленко та ін. Цікаві розповіді про І. Немировича, О. Нирка, М. Лобка; про капели бандуристів: Кам’янську (Дніпродзержинську), Нікопольську, Кримську, Дніпропетровську, Державну капелу бандуристів ім. Г. Майбороди (керівник М. Гвоздь), Капелу бандуристів ім. Т. Шевченка м. Детройт (США) (керівники Г. Китастий, згодом В. Колесник). Відзначено й багатий ужинок апостолівського бандуриста, педагога В. Кириленка, який зафіксував понад двісті народних пісень та здійснив опис двох весільних обрядів. М. Долгов опублікував збирацький доробок ентузіаста в ілюстрованому подарунковому виданні – збірці “Від колискової – до лебединої” (2015 р.). Автор подав список викорис-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
