Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №38 за 1997 рік
Слово Просвіти, №38 за 1997 рік
фі
стра стр і іжианийю
(ЗБІДНИ Б ШОВКОВИЦІ СПОЛЕМИ ЗИЄЙ
| Урбогий на Фара такого бі ре соб дере | 80, що нє
замитанється | Книга пророка Ісаї, 40 : 20
ти нам віри!
І сказали апостоли Господу дома ' «Мали |б мали ви втру, хоч як ярно стрчичне, 1
» Д Господь відказав
сказали шовковиці цій: «Бирвися з коре
нем т посадися до моря», -- то й послутала
Оо вас'» Євангелія від св. «Туки, 17 : 5, 6
городах, на ассфальтованих подвір'ях
цегляної стіни | за Кілька років Сстанє
деревцем, що кожного літа обсипає ХІДНИК
соковитим ягіддям -- 1 дітям, і горобцям Навіть піскові грунти для неї не перепона, тому доборе почувається у річковій
| я заплаві, а на дніпрових островах біля Києва утворює навіть невеличкі гаї Здається, нема плодового дерева,
простішого и буденнішого від шовковиці христос казав про неї як про звичай- | ну, широковідому рослину, бо він користувався простими | загальнозрозумілими прикладами. Та, виявляється, колись шовковиць не було у нас, ані на Святи Землі «ГІ до кого впододбите Бога, й подору яку си ПОСТавите поруч 13 Ним! Це запигання Ісаї до шанувальників ЗОЛОТИХ 1 дерев'яних божків є докором щиро зруючого у єдиного Гворця неба зірок, землі й людей. Вірип 40 21--26 сповнені поетичних порівнянь і глибокого переко- | нання у тому, що людські руки не адатні виготовити подобу Бога ні з золота чи | срібла, ані з дерева (для убогих), навіть резюме це дерево й не зогниє Можливо, пророк Ісая не мав на увазі | якесь певне дерево Але, на думку вчених, які зіставили давньоєврейське слово
нн
сне, роза кує справо нього майстра, щоо постаєиія божка, який ні
Вона росте скрізь -- по садибах 1
Випнеться паросток з-під паркану або
я м тт - о нн
ні 7 за ши
наконнеттняй 00н -- т 0
месесСсукан і ШУ мерІіиськКим «мехссІі-
КО єї уп Ттидоара падає саме на шовк ІВИЩЦІО І небезпідставно: адже саме 11 деревина дуже зручна для поробок "" Пластична, цупка 1: пружена, легко обробляє гьсЯя 3 шовковиці й тепер виготовляють музичи! інструменти, скриньки та інші дрібні різьблені речі Що ж до наведеної у Біблії нажливої властивості деревини, го вона й справді не гниє, 00 містить бактерицидні речовини І не лише сама деревина, а й листя та ятоди, у народній медицині відвар молодого листя, кори Й коренів шовковиці вживається як антисептичний засіб, при запаленнях та ангінах... Ось так впізнали загадкове дерево з книги пророка Ісаї! -- воно виявилося шовковицею Шогодившись із цим, вже можна не сумніватися, що у Євангелії від Луки споріднена назва сукамін теж означає шовковицю Це підтверджують новітні переклади Нового заповіту, хоча раніше деякі знавці вважали, ніби Христос говорить тут про смокву. Таке трактування відбилося у перекладах минулого століття А от у апокрифічній, що не увійшла до Біблі, Першій книзі Маккавейській, в описі походу Александра Македонського до Індії, зустрічаємо слово ту т. Вононе викликає жодних сумнівів, адже й тепер гакназивають шовковицю багатьма мовами, зокрема ростиською Рослина ця, немов якась утаємничена особистіст ь, ховається під багат ь місії ПМена - МИ Латинськон |МОВОюЮ Шовковиця зветься «мОорус», звіДдСИ й походить 11 українська назва -- моРрва, яку можна чути на Буковині, Поділлі та Галичині Білу шовковицю подекуди називають ще й смок-
вою шовковою, ягодовим деревом, неплідні ж дерева - шовкунами. Вживалося ісловоедвабниця, -- Можливо, польського походження
за чорною ж іноді зберігається старовин-
на назва ту тина,аро Царгородська
шовковиця Ось яке розмаїття
а оо А нн зані
цікавих народних назв народилося на довгому і примхливому шляху, що його пройшла шовковиця від свОСІ батьківщини до європейських садів і парків
Чорна шовковиця родить чорне, біла ж - ВІДПОВІДНО біл або червоне ягідДдДя Залюки ІіМО МОГО, незалежно ВІД забарвлення Але гусінь шовкопрядів живиться тільки листям, | саме біло 1 ІПОВКОВИЦІ Волокна. ІЦО ІХ ВИДІЛЯЄ ГУСІНЬ для побудови кокона, у якому вона перет ок ться на метелика, міцні й еластичні Про це знали китайці ще 5 тисяч років тому. Навчившися розмотувати кокони и прясти шовкову чи то едвабну нитку, вони винайшли галузь промисловості, що існує й досі, -- натуральне шовківництво Але шовковиця, про яку христос говорив апостолам, могла бути лише чорною -- 60 її біла сестра ще не встигла дійти до Європи 1 Святої Землі
Так, першою сюди потрапила чорна шовковиця Сталося це, мабуть, під час підкорення Персії великим завойовником Алекса ндром Македонськи М, Т( Юто наприкінці ГУ ст до Різдва Христового У згадуваній книзі Макибнаїв розповідається, як індійці готували боймових слонів, роздратовуючи іх перед омтвою виноградом 1 гутиною Пізніше завойовники привезли додому чорну шов- КОВвИицЦюЮ -- тутину, яка відтоді Стала звичайною рослиною Європи. Завдяки своти невибагливості до грунтів займала вона землі, непридатні для інших садових дерев з неї були виведені культурні крупноплдні сорти, на Кавказі таку шовковицю називають х а р т у т а, на «За карпаттіт ж, підвпливОом угорської мови - Р ЕЛ-паД |
Дуже згодом, не раніше 12 століття рявилася унасбіла шовковиця Прийшла вона із далекого Східного Ки гаю, Великим ШПШовковим шляхом довжиною ||) тисяч верхів я /Ковтої ріки, крізь великі азіатські пустелі, до стародавнього Ффінткійського міста Тір
кілометрів -- ВІД
гисячоліть китайськ імпера-
чІЛЬКА гори ревно охороняли таємницю
виготовлення шовку. Кожного, хто роголосить 11, чекала смертна кара Га, як ченці У СВОЇХ ЦІПКАЯїІх пронесли ТАКО кордони яєчка шовкопрядів і б столітті по Р Х іповкавництво опанували Середня АЛіІЯ га Закавказзя, а згодом і Свропа Щоб годувати шовкопрядів довелося розводи ги білу шовковицю Тожівона подолала Велику Китайську стіну та Шовковий шлях
В Україн шовковицю почали вирощувати на Півдні, ймовірно у Криму Попервах -- ради невеличких, але солодких ягід Га згодом 11 значення роса Син антіохійського патріарха
гвердить легенда
Макарія, стрієць Павло Халебським, двічі відвідавши Київ у 1654--1656 роках відзначив у своїх нотатках високий
рівень місцевого садівництва Між іншими культурами він згадує волосью горіхи виноградні лози, руту 1! осооливо - Велику кількість шовковиць із Оїлими та червоними ягодами. Мабуть, уже тоді у монастирських господиня Києва існувало шовківництво. Босли шовковиці 1 в Голосієві, де 1531 року заснував свій величезний сад митрополит Петро Могила
Наприкінці Х УП століття біла шовковиця розповсюди лася по МІСТУ і МОГО околицях, що и дозволило започатку ва- ТИ ШОВКОВІ мануфакт ури За гетьмана Ївана Мазепи у Києві були створені перші державнт шовковичні плантації - ясна річ, для заводу шовкових тканин Один із таких садів зростав на приднпровських схилах, де ппаніие виник Царський сад; інші -- уздовж хреща гицЬької долини та на К.ловському
узвозі Зустрівши на якомусь подвір і стару шовковицю, поставтесь до неї з повагоїго, якої заслуговує це історичне
дерево: адже 11 посадили наші великі
предки
Андрій Гопачевський
я-гоч Ше дьой
ПРОДОВЖЕНІНІЯ. Початок див. ч. /-- 10, 12 1996 року;
ван: | |
| І зроблять вони ковчега з ака циного
(оерева - 7 два лактта й пів довжина його, 1 лакатьь 1 плв ширина цого, і лікоть 1 Пів вишина цого..
І поробиш для скинії стоячі дошки з
| акаційного дерева. | нига Вихід, 25 10, 26 : 15
| Так промовляв Господь до Мойсея Що ж то за деревоситтим, зякого за | Божою настановою, були зроблені дорогоцінні й довговічні речі? Не дуже складне порівняння вказує на те, що мається на увазі звичайна акація, яку араби Єгипту називають схожим | словом СИ нет До того ж якості | низенького, «ІЛе міцного и твердого дерева віДПОВІДаютЬь найвищим вимогам | теслярства | СТОЛЯ рництва, деревина решти видів акації, що ростуть на б изь- | кому Сході, для цього иепридатна | Акація фігурує й поміж добровільних приношень Богові для будівництва Скинії 1? цих приношень був зроблений 1 Ковчег свіДдОЦТВа Він стояв у Святому Святих, за | запоною, всередині Скиюні Ваагал ж, у Книзі Вихід дерево с и тт и м, що іпдентифікується зі звичайною акацією, згадується кіІЛЬКа рачий як матеріал дли священних споруд скиши, рен гу жертовника. Це наводиті, на думку, що акація вважалася не просто міціим, а и шляхетним деревом Пригадаймо, як пророк Ісая на ти Ва є ака: ГІДНОЮ СУСІДС ТИ Мир Том кедром і маслинмоїо щоб пере творити пустелю на коітучим крим (41 І 9)
Скиніо вурш носили за собою, Олука ючи по пустелі, отоке, вона розбиралася | СК.ладаляст на НОВОМУ МІСЦІ Мандрівний храм" Гак, Скині зборії у книлі Мойсеєнвій підклилу
АуВНоГі
іриеі 714); Пе
РЕ ої «вель | -
козачі
дДрупи
ПОХІДНИМИ церкпицями, ПІП їх ПОЗИЛИ Прі
ж тиж нь па оч ний а
ЛЮРУЇ ХОЧ 7 НЕСПРЯДЗННЯ
віиськом козаки, під час зупинок встанов-
пюючи посеред табору Тим більше, що всі храми, як Ії скині, будувалися народним скарбом -- на щиросердні приношення громади та пожертви заможних осіб За давнім звичаєм, вірні дарували нашим церквам коштовне начиння срібні жертовники и ліхтарі, золоті шати до ікон. Усе це засвідчує глибокі біблійні традиції української духовності
Після поселення євреїв на Землі Общяній, різні царі переносили Скинію з одного міста до іншого, аж поки її не замінив храм Соломона, де ий містилася найбільша святиня -- Ковчег свідОЦТВвВа Нім являв собою обк падену щирим зологом скриню (грецькою мовою -- киво т), увінчану золотими херувимами -- крилатими вартовими у людській подобі У Ковчелі зберігалися камінні таблиці Закону (десять заповідей) та інші священні речі, між ними и Ааронова мигдалева палиця, що була «пустила пут янки 1 зацвіла квбиткою... на ознаку для неслухняних симав» (Книга Числа, 17 23, 25)
Щодня бачимо біля себе цілий натовп рослин 31 сторінок Святого Письма. Гому можнил уяпити, ніби акація -- тож наша сусідка, адже ця гака ЗВИЧНА Й ПОТОМ ОЄ Ба А "По Семи ГУ! НО | Ре розчарування. Хоч дерево ситтим 1 івичайноїо акицією, нки ДО зона БВІДСУТНЯ Я
разпова ше'Кеа!І
сте у Спятьи «Землі, алі Украші, як, між іншим, і решта акацій Ці
хуУПрІ Я ЗзИиИКЛ8птнИКкоо0 ТИ ІДИ ВУ Пен нн і ДЛ ПД у ВИ ДООРІМ УС, РИХАЇ ей СРС РА Те | рірак ЦІ 2І "Га бу ЦІ МО ІщИрІ рослина без якої нин пеможливо
У Вр МІРІ риє ВАМ РІ укратноького Півдня
цоводитьси бІО0ЛлЛІЙНІИЙ РОКІ ВХОДІ ТІ
тр «) Ту «у ІК 4)
наспурив ді пише дилекою родичкою (вони тО ОДНОГО ПОЛКУ рости нм 1|мщк |у рних РР ЕІ:МІГЬРІ | См мтуРіІТОЕ МОЇ ших родину)
Б РЕ РР НЕ зло ли що ри -тжь Кінні
ч. 1, 4, 2, 7 1997 року
а. В ссннійнйййи л-
акація, тобто акація несправжня
Милуватися запашними гронами 1 КВІТІВ КОЛИСЬ МОГЛИ ТІЛЬКИ ІНДіІанці Північної Америки, бо саме там 11 батьківщина. Лише 1635 року потрапила вона на очі В Робіну, садівникові Людовика ХПІ. Тоді гарне деревце привезли до Парижа Клімат Європи виявився сприятливим для рослини, піаніше названої Карлом Ліннеєм на честь її віІДдКкривача Відтоді и почалося тихе підкорення робінією Старого Світу «а півтораста ліл псевдоакація Дісталися У 33 заїни 1005 року, на честь заснування Харківського університету, поолизу його стін о у ло пОсаджено 1805 маленьких рофінти Вони не дожили до нашого часу, бо цьому дереву Бог не дає довгого віку
Трохи пізніше сусідній Основ'янський (тепер Краснокутський) дендропарк умсє постачав насіння «білих акацій» любите лям еКоОТІВ, зокрема до мастку графа Розумовського під Одесою та Шкітського ботанічного саду, що у Криму. Цікаво, що нова рослина спочатку прижилася на півночі України, а вже звідти прийшла на узбережжя Чорного і Азовс ьткого морів У романі) «Таврія» Олесь Гончар дивується, як ця чіпка й колюча королева ППпвдтя настирливо иде сліІДОМ ЧА Ли дипною аж до самісіньких берегів Мертвого Моря, тобто Сивашу, де нічого вже, крім Солі, ні росте. Ще одне, цьогі ре у несподіване порівняння зі Святою Землею!
От такновина -- скаже романтичний Стільки говоримо, співаємо 1 пишемо про них, але невож овьчимо спранвнномніх кацій / "Тому 711 при" шиимии раз на рік «ру грічисємоОСЛТ мими УгіІЛоОчЧкКИ Ге РІДІГИМХ, бьчоРІ ЧР |. ПІУХРІС ТІ куУЛлЛЬьКкИ НСАРГ ГРІХ привоалть до нас їз Млавкаалу кІсь це 1 є
«М'ЯЧ. 97 РІО ЛлЛИ М
"Г рн АРІ придни РТ кОЇ
УМАРИКеюмаюгер,ч
РІД ВИМОМЧАІИ МАМОНМНО ППСАЄ РИ
"ВочоВООАІ р Серії ( 3 | ї) ПО ВТ | Й пАге
вирощується ни суУОТропічному Морно
морському узбережжі як декоративних
ерево НОЮ рідна сесгри дерейпи СМ
гим, з якого був ний Ковчег свІДОЦТ ВА
А правжні мамочи -
ізмайстров
це тжині, теп Лло-
любні зела, що уростають у нас лише ПІД скляними дахами кліматронів С)лі а 23 НІЙ Х прази имська міІіМмМО в сором-
ЗІД Намменшо г ДОТИКУ
пірв'доноєі м!
ІТІРІВа ріє| (Чі Х СВОЇ ПО, «1 мериканки ПОЯСНЮЄ ТІЬ( мною тиску йсуУдинах ЦІЄЇ рої нема поОЛСНенняй, навішо мімозі складае ти листки Форт УуСсканічи іх ДОНИ-ІУ 11 4: ПРІ єіЄ ГЬьСОТ 1
Пі пу іРІБІНІ У
гаємницею | назвами УСсСКкЛлЛаднили ЩІ
Й іаьбесеєні 102 СмОогру кКкУШІ!І Так ІННО! жовто! акації | справдешнє ім я -- карагана дерев яниста. Нині
немодна, ще каількадесяить років тому ця ро ПИ На ох Па поширі наІі У НапЦІИХ СЯаФаДах І парках. Весною вона прикрашала вулиці Я краво-жовтим кеІТУВеТНЯМ. УЛІТКУ Ж
ДІТИ рорили Р | 11 зелених стручків (ТОЧНО ШШеЄ- О01В | Ппронимсливо» рипучі пискапки. Виходить, що всякий кущ або дерево ЧИ ПИ Ін складне пірчаєт рати м приваюмолит |, плоди ж є боорами
помилково називаємо акацією, вбпесне ж «Кей ЩО МміМмеОСОїО Іавкуті і; кад» танами
мереживний знапінок "акацій ДОД є Ро
шим міІСТИм 1! СоОлТам ИНМОЇСьЬ гіНВДеЄСнННО чарівності Гакими пмачіи в їх" "'лександр Олесь
Дитають тиго акації ніжні, Злегка ка ішішутььсхм а Ссортпіні Ссрібміш | Шелл яЯТиьСМ мобчки нИ міІСНМ ць, "І зЗОДРИ, І; шву твоя асаєтт 1, носі ЯСнИимМІї ЗО ЧИ ро мо «Уалишається ОоДдатТи паге ШПприсиєіи красі, ще ми тру
чать 8 чі" І
приємні
помер ІМ: 110 ВрРОГА), ТВА
ІГивдня НОГА Інк ІрІРІ попуУЄ ОСЗПЛІДНІ
ГОМ 1 «і ІООМІ 4 Да
3ці ДіміІ ЛИ. непогано росте ни старих тері ДчоуаТІв я Доном у" ї я Ти Інно ріро ЧІ ТІ ото) ррупАТЮ о МедоРІВІН ЗНО І з | ЗХ І САОРІГмМІН,) і "ре! т р оімаів»ІВоВ'їо 11) чор 11 І МУІТІР М ма іНОВбКИцО Мед ІКОЇУНІМО | УСІМА 0|( А точи ми, ночетни у корнмлеєну гренидял
бо сни лит ще о сли Р с-г
тних от --
р і
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
