МВІННІнЕТо Кен НМІВІВИРо 010. Ригобнаєє їгого мими А-РОЕ сот їбТЄтоуе їпе м/аїегтагк
ГАЗЕТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА СЕРПЕНЬ, Ч.8 (38) 1997 РОКУ
ДУМКИ ВГОЛОС У СВЯТКОВІ ДНІ
З проголошенням незалежності я, дуже поважного віку чоловік, сподівався | розікрасти всі ті скарби, які мала Україна, що їх «ліві» всім стовписьком, своєю державою не так на поліпшення своїх матеріальних можливостей, як на бурхливий | 1 каральною машиною стерегли від нас протягом сімдесяти роктв хтось добре знав, де ті розквіт українс ької духовності и мови в першу чергу | «б карби, щоб можна бу лоіх зашість рокі ів бе: зборг нно розікрасти ЗВІДСИ мОЄ, І Ваше аж надто Крає м свого немалого віку я захопив ще українізаціо се редини двадцятих скромне економічне становище Треб оса всенародно вимагати від владних структур оприлюдроків, що торкнулася и мого батька, зрус ифікованого дрібного слу жбовця |, нення відОмМОСТтТей про вклади українських громадян в закордонних банках, про незаконне Скрізь В У краї ІН, на підприємствах 1 установах праціовали тоді курси збагаченн 71 нувориштв І повернути розкрадене українському народові, а такоже про сьогоднішню вивчення української мови, й навіть дворяни, колишні урядовці царських | 1 колишню партійну приналежність викрадачів часів, без ремства й спротиву сідали за парти. Й у батькових зшиткахя, малий | І я зі своєю пенсією в 70 гривень на місяць почувався б значно комфортніше, якби було тоді хлопчак, із замиранням серця читав такі прості й водночас геніальні | відчуття, що живу таки в Україні, а не в Київській губернії Московської імперії слова: «Сонце заходить. Гори чорніють. Пташечка тихне. Поле німіє». І ще -- І ще про пенсії, які згадав. Чия ж то держава в Україні, що українським патріотам платить як Боже Слово «Роботящим умам, роботящим рукам Перелоги орать, Думать, пенсії в чотири, п'ять разів менші, а то й зовсім не платить, в порівнянні з лютими ворогами сіять, не ждать. І посіяне жать -- Роботящим рукам.» самостійної України, які для цієї держави -- мов дітки рідні"?! Протягом двох років усі, причетні до державної служби й до виробничого І коли ж то Україна матиме свою православну Церкву"! "управлінського апарату, могли вже користуватися на роботі тільки держав- Такі мої думки Може, можновладці їх почують ною мовою. Навіть тодішня червона армія послуговувалась українською. - Замість команди -- як до скотини -- «Смірр-на!», людське -- «Струнко!», не Віктор МІНЯЙЛО, було мерзенного «тикання», як у недавні імперські часи, та й тепер, в письменник, лауреат «українській», не нашій армії. І червоноармійці в колонах співали Юнацька кров шумує в нашит жилах, юнацька сила блискає в очаг... В Україні було 96 відсотків українських шкіл з приблизно такою ж часткою учнів. В Україні вільно розвивалися національні меншини: поляки -- близько 2 мли. осіб, євреї (в Білій Церкві на будинку міськвиконкому було дві вивіски -- українською та єврейською), німці, чехи й ті самі росіяни, яких налічувалось 900 000 осіб ії які, з відомих причин, в наші часи стали найвимогливішою 1, не будемо кривити душею, найагресивнішою меншиною. Навіть розумний професор Гриньов, до речі, консультант Президента, Р ожна сказати, аж запінюється, вимагаючи статусу державної для російської ,, бо, мовляв, росіяни є «корінною нацією» в Україні. | 29. араз зневажаю колись шанованого мною артиста Миколу Оляліна за те, В у недавньому інтерв'ю московському телебаченню заявив приблизно Я. освобождал Киев. Он мне понравился, и я поселился здесь». Хотілось ати в пана артиста: «Кілька мільйонів американських солдатів визвонацистів Європу. І вона їм подобалась. То чому ж вони все-таки верте алися в Америку?» Т українці в складі імперської армії визволяли сотні Сі ких міст, в тому числі й південних курортів, однак поверталися на 2 аз тьКі зщину. А кілька мільйонів оляліних залишилися там, де «сьтнее и У тепл тлеє». А потім ще імперська «ленінська національна політика», коли росіяни лезарі ялися в колишніх національних республіках формально для «обміну о кадрів», а фактично -- для стеження за неросійським населенням. І я зневажаю Оляліна ще й за те, що він у тому ж інтерв'ю плекає надію, що між його історичною батьківщиною і сьогоднішньою землею, де «сьтнее и теплеєе», знову зітруть кордони.
Тя певен, що 11 мільйонів триньових і оляліних діяльно допомагали 6 панам лужковим, жириновським 1 зюгановим знову збирати уламки імперії, що розвалилася, в «единую великую родину».
З християнською лагідністю треба б роз'яснювати нашим самозваним братам, що легендарна історична терплячість українців все ж мала свої межі Протягом кількох сторіч випробовували цю терплячість литовці й поляки, аж у 1768 році, за польськими даними, загинуло 700 000 панів 1 «дітей їхніх» (Коліївщина).
З посиленням тис ку на Україну з боку «ображеної» метрополії посилюється і боротьба російської меншини в Україні за домінуюче становище. Як відомо, в директорському корпусі України росіяни посідали й досі посідають панівне становище Й українці за шість років незалежності не добилися навіть того, щоб українські товари мали відповідне маркування. Етикетки українських товарів до цього часу виконуються російською мовою. Різні оголошення в установах 1 магазинах -- також російською. Розрахункові книжки для оплати різних послуг, телефонні довідники теж видрукувані російською. А на двомовних товарних етикетках російська має пріоритет
Хоч у яку установу зайдеш -- скрізь остогидлий «великий и могучий». Навіть у парламенті України -- мова колишньої імперії. До речі, на будинку Верховної Ради -- колошальний герб. Треба всією громадою наполягати, щоб «старші брати» в парламенті, які, крім щедрої зарплати, одержують дуже значні кошти на утримання свого обслуговуючого персоналу, наймали собі перекладачів з тим, щоб промови інтелектуалів, які протягом десятиріч не осягли державної мови, транслювалися на Україну в перекладі українською.
Як страшно жити з ностальгією за Батьківщиною на землі цієї Вітчизни! А з якою зневагою ставиться цей «старший брат» до мови народу, з яким переломлює хліб! Олег Блохін хвалився, що протягом року вій ОВОЛОДІВ грецькою мовою, коли працював у Елладі футбольним тренером. А тут Мабуть, тому, що в Греції він не почувався окупантом Одна поважна дама після поїздки до Швейцарії з досадою на «недосконалість» нашої Конституції зазначила: «Они умнее нас -- у них четьгре государственньх язька». Р саьа не хоче опановувати тільки одну державну мову. Російські шовіністи наполегливо виживають із колективів україиських патріотів-державників. реба паполегливо нагадувати Президентові, щоб рішуче звіЛЬнЯВ З роботи | - ; д з У к 5 Нашої Не залежноєти, тих керівників, які допускають сарооту вання Конституції ПІ є можна чекати, Сьогодтй читаймо ЦЮ роротип у | падуми мо сонят Кк ; б бе твує, поки поліпшиться економічне становище безіменної «дамочки», на яку який, наперекір усім тим, сто не навидить, нищить, упереїни ( З іже е посилався пан П ре: зидент у Миколаєві цемле у небі України, і пам "язта мо ТП ро город -- НОСІ ртоме -
яким
Я не вірю «лівим», ніби самовіддані українськ патріоти ТОрій Шухепич, іток. наших зів'ялит дідусів та бабусь, яким так важко жити 1 Левко Лук'яненко, В'ячеслав Чорновіл, яких імперія катувала голодом 1 " ; . ї , ) холодом протягом десятків років, вийшовши зі смердючих тюрем, могли необхідне сонце 1 добрі
Державної премії ім. Т. Г. Шевченка
"ГИ
і - - РН пра и віа
Рон
о Рудо Б ' "Р вої й ї і, й ' - ції
- і
4
чу Щ кт ДРу - ла
тео |
ВСЕСВОЧІСІТИЙ СОРМ/Л РАДУ
ни ан нен нн нини
ні
97882: 97
-7 Шановний Павле Михайловичу! Загальновідомий значний внесок «Просвіти» у справу об'єднання українців у всьому світі задля здобуття, а відтак 1 розбудови та поступу Української держави. Які проблеми Ви як голова Говариства вважаєте за доцільне порушити насамперед на Другому Всесвітньому форумі українців?
- Без ложної скромності хочу нагадати, що є безпосередньо причетним до ініціювання Форуму. 3 часом усе забувається, але я був також іІнщіатором першого Конгресу і Форуму. Це згадую для того, аби з'ясувати мету подібних
є ль щі за РИ - заходів, чому це робилося і навіщо воно
| нн р - чу, є
. потрібне сьогодні. На ту пору українські
| сили були дуже розпорошені. На Заході
г -
- наші люди були об'єднані в СКВУ, на Сході ж і в деяких інших державах вони - були абсолютно незінтегровані. Треба . було думати про долю тих українців, які хотіли бути українцями, відчувати себе
| дійовою єдиною силою.
Можливо, сьогодні найважливішим завданням такої організації, якою повинна бути Українська Всесвітня Координаційна Рада (УВКР) як ядро, витворене внаслідок того Форуму, є дійсно
заявити про себе як про єдину політичну силу...
7 озевсього українства у світі сущого?
- Так. А не для економічного сприяння, як раніше думали, ніби українські бізнесмени з усього світу мчатимуть сюди, аби тут жертовно працювати.
-7 Слід було, напевне, від самого початку сподіватися передусім на інтелектуальну допомогу українців-патріотів із даспори.
-- Безперечно. Я би відзначив, що в нас є зразки, можливо, й не зовсім зразкових націй. Але ці нації зуміли витворити дійові структури, виробити загальну світову політику і впливати на неї. Маю на увазі передовсім євреїв. Не буду вести мову про поляків і росіян -- для мене завжди були зразком євреї. Розсіяння єврейське, яке сталося багато віків тому, й українське, яке тривало упродовж усього кількох фаз, -- процеси аналогічні. Безправ'я україиців на своїй батьківщині, як іюодеїв на своїх землях і в місцях ОСІДКІВ, -- усе це зумовлює мою зорієнтованість на ту модель, яка була пропрацьована древнім народом. Чому єврейські світові організаці мають такий вплив і чому свреїт домоглися того, що всі рахутоться з їхньою опінією, -- ось який досвід нам треба запозичувати. Я думаю, що це є та орієнтація і та модель, яку необхідно витворити у нас, | Форум, мусить, стави: ти собі запданням саме це
7" Не зайве, мабуть, повчитися дечому й у вірменів, які па-
- сни ос лють 0 - с п и ж п
даються до подібних аналогій, посідали й посідають
ОСКІЛЬКИ не останнє місце у світовій торгівлі.
-" Вірмени,які гудеї, щільнише пов'язані
між собою 1 мають свій вплив і голос у
СВІТІ. Але для мене має значення спІввіДдНОШення реальне: хоча ми кількісно чисельні, алене займаємося головними справами у світі, як-от економікою, торгівлею, банківською справою 1 таке інше.
- У тому, що до їхнього голосу прислухаються у світі, відіграють, напевне, не останню роль їхні фінансові можливості.
-- І водночас, коли де-небудь, у будьякому краї чи державі ображають честь гудея, то реагують і світова громадськість, : в Ізраїлі, і ті міжнародні структури, які, власне, спроможні бути важливим інструментом формування громадської ДУМКИ І впливу на той чи інший уряд. Я маю всі шдстави думати, що в Ногінськучи Наро- Фомінську ображають честь українця, який обстоює свої інтереси, а минічим не можемо йому допомогти. Отже, ця
впливало на сучасну політику в Україні. Дуже важливо створити у нас структуру, подібну до тієї, що створили росіяни, -- маю на увазі «Русский контресс», який брав участь у виборах и активно діяв навіть незважаючи на те, здобуде Він позиції чи ні, Мене не цікавить їхня програма, я лише посилаюся як на факт: вони хочуть впливати |(ї впливають) на політику. В нас же -- невідомо, яка партія чиї інтереси відстоює. Скажу відверто: загальноїінтернаціональні. Щоби полякові чи євреєві жилося в Україні краще, ніж аїнцеві.
ов Констатуючи | спад зацікавленості Україною серед західної діаспори, слід сказати и про не вельми втішні справи на Сході. Процес самоідентифікації українців на теренах колишнього Союзу триває не настільки успішно, як би того хотілося.
-- Так уже склалося історично, що ми розвивались у стихи сусідніх держав Українство тануло у ній їі розмивалися будь-які поняття 1 критерії І тому вести мову про ту саму східну українську діаспору слід у контексті української
ЯК ЗМІНИТИ ПОЛІТИЧНИЙ І
ЕКОНОМІЧНИЙ КЛІМАТ В УКРАЇНІ -- ОСЬ ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ, ЯКЕ ПОТРІБНО
ОБГОВОРЮВАТИ НА ФОРУМІ, --
вважає голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка, член УВКР Павло Мовчан. Свотмла маркуваннями з приводу Другого Всесвітнього форуму українців (20--25 сертня 1997 р., м. Київ) він, як один із тиціаторів заходу, ділиться із читачами налого щомасячника «Слово Просвіти».
ною і поважною за складом, за вагою і за ефективністю. Отака доконечна мета,
- Одним із яскравих прикладів того, як ми не вміємо |чи н хочемо) захищати своїх, українці у світі, є сфабрикована свого часу в (Ізраїлі справа (Івана Дем'янюка.
-- Я б найменше хотів посилатися на цей приклад. Бо українців зробили і колаборантами...
-7..1 антисемітами..,
7. - 1 петлюрівцями, і всі світові гріхи на нас списали. Великий народ, який не мав своєї державності, був позначений оцим тавром...
-7- Як нам слід діяти, як зацікавити нашу діаспору, аби вона активніше працювала на Україну, на її імідж у світі? І чим ми можемо їм допомогти?
- Треба полишити надії на співпрацю з маспорою. Я наголошуло, мусить бути сильне політичне ядро, яке б устоди лобіювало й обстоювало українські іптереси. Якщо ж ображають, пошлюся на власний гіркий досвід, Мовчана в самій Україні, у стінах парламенту, то хто його зможе захистити деінде. Чому мене повинні захищати в Нью-Иорку, коли я сам повинен захищати упослідженого українця -- у Ризі, Таллінні чи Бухаресті, Я! Але якщо тут немає дійової влади, то про який захист можна вести мову. Якщо ми впливатимемо цією нашою організацією, то здобудемося на кращі результати. Але ми чомусь винесли її за лужки Украши..
- От ої Президент Українського Конгресового Комітету Америки Аскольд ЛОЗИШСЬКИЙ, ВИСЛОВЛІОочи на сторінках газети «Вісті з Украши» свої міркування щодо світового оО6О'єдпання українства, вважає, що «осідок не мусить бути в Києві -- можливо, краще, щоб осідок був поза Україного»,
-- Ми мусимо бути великою реального силоїо тут і рормувати ядро УВКР, яке б
Українська
Україну кримських
не розробив і не веде повернення в Україну українців
сСпІнгІТтЧИЗНнИКкІВ
іоть якісь ро 'рахунки
потуги державної. Якщо буде сильна держава із сильними національними пріоритетами, то кожен українець, який відчуває, що його боронять і що є та сила, з якою рахуються в світі (ії зокрема, рахується Єльцин, якщо говорити про тих ІЇ мільйонів українців у Росії), якщо Кубань зрозуміє, що вона більше і сильніше, потужніше і перспективніше
безперечно, буде тривати самоорієнтація й самоідентифікація. А для цього потрібно, щоб українство працювало на
Україну.
Зі Проблема повернення українців зі східних теренів колишнього Союзу шна свою
історичну батьківщину, як на мене, так 1 залишилася на рівні балачок чи заяв про наміри.
| активно піклується про повернення в татар, | 77 усіх покривджених радянською владою, лише про українців ин опари з' уст. Ще тпитання порушувалося, до речі, й на ПпОпередньому Форумі.., -- ! навіть створювався Фонд «Українська родина», який мав би праціо-
вати на програму повернення українців Але на неї не копики. До нас навіть, ІЗ
області німці поверталися, | видавала відповідні компенсації
татарів -- це теж було політично ви тому що Крим, зрозу
було виділено ЖОДНОЇ Саратовської 20 Німеччина Щодо гідно,
і Мало, поставав У трохи іншому контексті, Але донині ніхто
ЦІЛІСНОЇ програми : на рідшту землю,
"- ДЮ же повернути наших
на Батьківщину?
"" Я знаю дуже багатьох людей із
ІАХІДНОЇ маспори, лок рема, з Аргенпї ОМ готових понернутис яв Україну але хто Ж ПМ арДозпечиті, Гой самии перетад ? ІСІгУ-
на предмет ТОГО, чи
це збитки, ачи прибутки: чи приєдуті
дотримуватися рівних квот, І сі аби не сталося так, як на поперед
областей делегували людей, ЯКІ П відсиджувати засідання.
Олем 2
Слово ПРОБІЛ
сюди фахівці, А як реагувати, ск... на те, що багато висококваліфікован о фахавців виїжджає нині звідси, з Укр | б:
Маємо думати, як змінити поді окономічний клімат в Україні, Ось НИЙ |
не питання, яке потрібно обов на Форумі. Для ТОГО, щоб той чи о зарубіжний українець сам бу зацікавлений їхати сюди Певною мірою фонд «Українська родина» міг би Вико. нувати таку роль, як «Сохнут», | так само УВКР -- вона могла б бути своєрідно
мембраною на вібрації, одночасно 4 інструментом впливу, зокрема економічного. Необхадно створити банк для цього, який би міг розв'яз міграційні справи, видавати кредити | створювати відповідні умови, аби Південь України заселявся не месхетинцяму, па. кистанцями чи вткачами з Бангладеш, й поверталися сюди вкраїнські сини Й дочки, розкидані по світах.
-- Збереження національної ідентичності -- це проблема українців 1 тут, на материку, й поза межами нашої ойкумени Невже розчинимось у чужомов. ному морі?
- Про це, напевно, слід запитувати самого Саваофа. Але ж якщо ми зберетлися дотепер, якщо ми є і порушували й порушуємо це питання, то, треба сподіватися, що не зникнемо, а Оудемо тривати й далі. Але питання полятає в іншому: чи залишимося дійсно 59. мільйОоНнниИМмМ народом, а чи лище існуватимемо в межах трьох областей.
-- Ваші побажання Друтому Всесвітньому форуму украї
-- Насамперед хочу побажати плід праці, аби він не був риторичним, забалаканим, не потонув у фразеології, Щоби порушені питання знайшли відгомін в адекватних структурах, а сформовані органи виршгували їх і стали дійсною, реальною, ане фіктивною силою.
'
- Яке Ж місце надалі ВідвоОДИТЬСЯ «Просвіті» в про- ЦеСІ СВІТОВОГО об'єднання
українців?
-- Товариство готове співпрацювати зі всіма, ми бачимо перспективу. Коли ми з Їваном Драчем були в Латинській Америці, скажу відверто, там жодних інших організацій немає, -- лише «Просвіта». Вона зберегла національний дух і дбає про ідентичність. Церква 1 «Просвіта» - оце 1 все, що там є. Великим є поле діяльності для «Просвіти», але це має бути не самодіяльністю, а справді державним інтересом. А якщо в державі ниві
дбають лише про власні кишені, ане справу, то сподіватись на великий недоводиться.
Слід, очевидно, модифікувати 1 саме Товариство «Україна», як це пропонує пан Лозинський, себто воно повинно вл/" тися в УВКР. Бажаним є 1 створення потужного підрозділу при маністерств! чи відомстві міграційному й у справа» національностей
Зважаючи на те, як державні чинник)! активно підключилися до проведені Форуму, я все ж боюся, що ВІН мож
а ця нести формальні ознаки. Все-таки
| бно справа державна, і громадська. потом
вому
з 5 ка,! моранши -- скеровувалася рознарял
прог" Не вникаючи у суть Р
- На жаль, саме так. Треба.
думати про реальних, зацікавлен дей, щоб відродилася потужна с!
ІЛа. , сть !
г" Можливо, та помпою на декларативність, зважаюч" у тогочасні реалії, була дешще це равданого.. А тепер, звісно" і повинно бути робочим зов із конкретними цілями; нм ками роботи 1 риконавцям ис
-- Безперечно, І треба, щоб ! том й гво «Україна», й УВКР, ! тод «Просвіта», 1 КУЇН були більш паж
чими до цієї справи, ане мали чані «Ак!
І : Формальної присутності. Тоді й будуть результативниші
М Розпитував Володимир ГЕРМ
ж ж Р -
фе
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
з зн -- те ше ці РН " чо - - т од
Кново ПРОСВІТИ | оеолоччома пеосяар укових
тн з
нн Р РР а ПЕ но по і нн В
ща б - - ЧЕР ан ї ї дня - шани с о Р нні не нії о 050 шою 0 - ВЕ
ЧИСТІШЕВІД СЛЬОЗИ ЧИ - СЛЬОЗИ НАШІ, Ії ЖАЛЬ, І СОРОМ...
Від 30-х років під гаслом боротьби за інтернаціона льне залиття двох споріді ІеНнИХ мов та боротьби з буржуазним націоналізмом починається цілеспрямоване викорінення україтнської мови, яке тривало аж донедавна Наштвець було зведено виховання та навчання українською мовою в дитсадках, школах, вищих навчальних закладах. У листопаді 1956 р Олександр Довженко з болем 1
відчаєм занотував у своєму щоденнику На сороковому році будівництва
соціалтаму у СТОЛИЦІ сорокаміІльийомної УРСР (повністю) викладання наук так ваінших вузах УРСР (повністю),
же ЯКІ провадиться російською мовою Такого нема ніде В СВІТІ яка нечуврванеї
аморальність. який жорстокий обман.. 1 жаль, і сОром
Українська мова перестає щрункціонувати в господарських, суспільно-громадських державних установах, науці, армії, культурі Роамовляти українською мовою для пересічного обивателя означає виглядати некультурною, друтосортною людиною
Як відзначив Юрій Шевельов, радянсь-
ка тоталЛліТарна влада виробила свою унікальну методику придушення української мови Поруч із старими
дореволюціийними заходами зовнішнього тиску на мову радянська система встановила контроль 1 почала втручатись у внутрішні закони мови. Вказівками згори забороняються певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми. Натомість пропагуються наближені до російської От 1 повелося «в році сім ГОДИН» ТОЩО «Зникла унікальна 1 потрібна літера в нашипй мові «г», в усному мовленні й на письмі перестали вживати іменники у кличному відмінку: «Мамо!», «Галю!» та інип
Та під впливом історичних подій маховик денаціоналізації й русифікації призупиняє свої оберти 1989 року було прийнято Закон про мови в Українській РСР, який закріплював за українською мовою статус державної Проте, на превепикий жаль, він виконується занадто повільно, а на місцях 1 в різних ссферах життя держави зустрічає неабиякий спрогив Наслідки не забарилися -- навіть гписля проголошення Україного незалежності в системі виховання навчання, яка є могутнім важелем 1 стимулом для здобоуття знань з української мови, вимальовується не вельми втішна картина Впродовж останніх років у середньому по країн українською мовою виховувалося та навчалося 65 відСсоТкКІВ ДОШКІЛЬНЯТ та 60 відсотків школярів. (Порівняймо ці цифри зі статистичними даними 1927 року, коли "/ відсотків українських учнів навчалися в школах рідною м! вою!) Лише в десяти областях України -- Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано- Франківській, Київській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернігівській -- з усіх двадцяти п'яти вже сформована мережа україномовних шкіл відповідно до національного складу и потреб населення Калькість студентів, що навчалися у вищих навчальних закладах українською мовою, становить усього 51 відсоток
Дуже повільно впроваджується українська мова в діловодство та документацію органів управління, підприємств, установ 1 організацій Особливо вперто ігнорують закон про мовний режим установи охорони здоров'я, торгівлі, сервісу, пожежної безпеки, внутрішнього та зовнішнього звязку, транспорту, довідкової с лужби
Левова частка усного мовлення й телефрониийх переговорів теж провадиться ростиською мовою
Найбільший спротив, зчаста й на державному рівні, зустрічає Закон про мовив містах Сходу й Півдня України. Так, торік у квітні Мовне питання бу по ЗИиНнесоене на розгляд сесії Донецької обласної Ради На ній було ухвалено вважати за моясливе 1 необхідне функціонувайня на
Та
ни я Р АР они ї Ре з чи
територі області поряд із українською російської мови в роботі офіційних закладів, у сфері ділового спілкування, освіти, науки, культури. Ось як пише про мовну ситуацію один із мешканців Макивки, міста, типового для Донецької області «І досі не зрозуміло, в якій державі ми живемо, -- в Україні чи в Росії. Назви вулиць, бульварів, площ, символіка, меморіальні дошки, реклама, оголошення -- все тіЛЬКИ російською мовою. Таке враження, що про нас, українців, тут просто забули. Зате звучать гасла: «Даешь русский язьк!», «Нет обвальной украйнизации!» Де ж та українізація, коли вряди-годи й слово рідне почуєш?»
Викликає занепокоєння стан викосання Закону про мови 1 вживання українського слова засобами масової інформаци (ЗМІ) За даними мпністра інформаці України, на 100 громадян корінної національності нашої країни припадає лише 7? періодичних видань рідною мовою, тоді як на 100 росіян 94 російськомовних видання, що свідчить про явну тенденцію русифікації друкованих ЗМІ
Не кращі справи у нас і з телета радіомовленням. Так, на недержавному телебачент й на радіо на російськомовні передачі припадає відповідно 90 та 100 ВІДСОТКІВ
Більцость рекламних оголошень, що вмищуються на сторінках різноманітних газет, спеціальних інформаційних випусків, на рекламних щитах вулиць 1 метро, друкуються в основному російською мовою. Їх частка у загальній кількості матеріалу коливається в межах 50-86 відсотків
Останнім часом мова реклами та вуличних вивісок зарясніла англійськими словами Не магазинчи крамниця, а «шоп», не універсам або універмаг, а «супермаркет», не показ, а «шоу» 1 таке інше Очевидно, як і в багатьох європейських державах, слід розпочати боротьбу з навалою англійщини, ну хоча б накладанням штрафів. До того ж застосування вивісок чи реклами англійською мовою навряд чи допоможе нам скоріше набути цивілізованого вигляду
Мовна ситуація, що склалась у друкованих ЗМІ, свідчить про нагальність розширення ий утвердження національного інформаційного простору. Цього можна досягти шляхом певних економічних важелів, централізованої організації рекламної справи українською мовою, підвищенням інтелектуального та мисгецького рівня ЗМІ. Вагомим кроком до врегулювання зазначених питань є цьогорічний квітневий указ Президента України «Про державну економічну підтримку вітчизняних друкованих засобів масової інформації»
Важливою умовою розв'язання мовної проблеми є підвищення культури українського мовлення в усіх ЗМІ З цього приводу ще 1956 р М Рильський писав
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ям. Чистише від сльози
Вона тай буде
Свої зусилля ми зосередили на перегляді матеріалів та доборі з них типових помилок, хибних висловів, слів-покручів, які останнім часом з'явилися на шпальтах україномовних газет, звучали по радіо та в телепередачах, рясніли в рекламних оголошеннях Нас цікавила також мова інтервю, виступів перед численною радіоі телеаудиторією високих посадових осіб -7 депутатів Верховної Ради, галузевих уптистрів, представників державної та військової влади Те, шо вдалося забрати | представлене нижче таблицею-списком, вважа, хоч і неповно, але У НИОЧІНОЄ рівень мовної культури у сфері суспільного життя Слід зазначити, що в цьому списку СВІДОМО пе вказані назви газет, телевізійних програм, автори реклами й оголошень. прізвища промовців, які випадково або й просто ча відсутністю анань припустили - ся прикрих помилок Хто з нас
кін СНО я
їїе
-- Р Р р и --
помиляється! Особливо тепер, коли триває жорстока боротьба за надання українській мові статусу єдиної державної не на словах, а на ділі.
Задля зручності відібрані слова подано в списку за алфавітом із позначкою певною літерою джерела інформації газета --(г), радіомовлення (р), телепередача -- (т), виступ офіційної особи-- (в), рекламне оголошення -- (ро) В окремих випадках у таблиці подано не лише слова, а й неоковирні словосполучення та цілі речення.
Навіть побіжний аналіз наведених у таблиці слів і висловів СВІДЧИТЬ, ЩО ОСНОВними помилками в сучасній мові ЗМІ є русизми, успадковані ще з часів тоталь-
ноз русифікації, передовсім радянського
періоду. Зупинимося на деяких із них
1 Слова, які без змін перенесені в українську мову з російської кровля (покрівля), криша (дах), пожарний (пожежний), істочник (джерело); на зразок уже хрестоматійних, таких як галстук (краватка), піднос (таця), заказний лист
(рекомендований лист)...
2. Вживання конструкцій, характерних для росіиської мови: сім годин (сьома година), в минулому році (торік, минулого
року)
3 Вживання певних дієслів аналогічно до російських: я рахую, що (я считаю,
что), погляди співпадають (вглядь совпадают)).
4 Певна група помилок стосується термінів 1 зворотів, уживаних для ведення
діловодства, судочинства, бухгалтерії, зборів, як-от: заключення (висновок), вступити в силу (набрати чинності), оборотні кошти ( обігові кошти)
0. Змінені російські слова, в яких замість голосних «0», «е» підСсТавлена голосна "1» узір (візерунок), всігда (завжди), стікло (скло) Їх утворюють на зразок типових українських слів, таких як «кінь», «СТІЛ», «ПОДІЛ»
6. Російські слова, які вживають та вимовляють на український лад 1 які становлять кістяк нашого ганебного мовного суржика хто-то, наверно, конєшно, оп'ять
7 Вживання активних дієприкметників аналогічно до російських конструкцій замисть дієприслівників чи описової сорми підрядних речень знаючі, бажаючі (ТІ, що, котрі, які знають, бажають )
8 Вживання прийменників за калькою з російської мови. полетити в Чікаго, замість до Чикаго; по закону замість за законом; в мот адресу замість на мою адресу
9 Загальною помилкою слід вважати ігнорування літери (звуку) г Відновлення цієї літери в українському правописі, за долю якої так уболівали Максим Рильський, Павло Гичина, Борис Антоненко-Давидович, допоможе правильно вимовляти на радіо і телебаченні олизько 270 слів
Очевидно, для підвищення рівня культури мовлення в ЗМІ слід прискіпливіше ставитися до підбору кадрів ( лтературних редакторів, дикторів радіомовлення 1 тепебачення), створити на радіо й телебаченні, в рекламній справі спеціальні методичні та консультативні центри, які
б контролювали мовний режим програм
зв язок іа (рахівцями з
га реклам і мали ТіСНИЙй висококваліфікованими
української мови, зокрема відділу куль-
тури мови при Їнституті української мови НААН України Насамкінець підкреслимо, що підвищення культури української мови взагалі, | в засобах масової інформації зокрема, є державною справою Адже чистота Іі грамотність радіо 1! телемовлення та газетних видань, культура мови державних чиновників усіх рангів -- це обличчя держави, за яким її пізнають 1 поціновутють Роман МАЛОВСЬКИЙ, улем Всеукраїнського товариства «Просвіта»
- кн РЕ
Рунок Як є ОДРАЗУ -- ПОЗА КОНКУРЕНЦІЄЮ
Уперше в Україні створено холдимгову компанно «Українська гідність», яка покликана об'єднати українські ділові кола з метою створення системи взаємодопомоги та спільної турботи про престиж вітчизняного виробника й «української марки» на харчових виробах та інших товарах вітчизняного виробництва. Але перші кроки «Українська гідність» почала робити саме у сфері харчової промисловості.
На думку одного із провідних підприємців України, президента концерну «Орлан» Євгена Червоненка, нове покоління українських підприємців-прагматиків чітко усвідомлює, що Українська держава відбулася, народ обрав незалежність і ми маємо просуватися до добробуту своїм власним шляхом. Українці прагнуть, щоб іх сприймали у СВІТІ як високоінтелектуальну націю, рівноправного партнера, волелюбний незалежний народ, анеяк напівголодний натовп, здатний поглинати будь-який непотріб більш вправних сусідів.
Україна спроможна сама створювати і виробництва, і технології), 1 робочі місця для своїх громадян, 1 майбутнє
нації. Діяльність холдингу «Українська гідність» спрямована на захист
українського ринку 1 національного
виробника від нечесної конкуренції.
ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Лутанський верстатобудівний завод отримав пропозицію виробляти металеві основи для польських монет. На цьому заводі не так давно збиралися карбувати українські металеві грошп. Указом Президента України національний монетний двір засновано в Києві Решта обладнання, яке залишилося у спеціальному цеху луганського заводу, дає змогу виготовляти, крім ренов для монет, також медам та пам'ятні знаки. Відзначення у 1998 р. 130-річчя «Просвіти» дає чудову нагоду заводчанам завантажити обладнання спеццеху виготовленням пам'ятної медалі.
оо,
«Наука заради миру»
Штаб-квартирою НАТО у Брюссем оголошено про початок нової програми «Наука заради миру», яка є спіЛльНОоОЮ ініціативиою Північноатлантичного альянсу і країн-партнерів. За повідомленням прес-служби НАТО, мета нової програми надання державам-партнерам альянсу допомоги у проведені ринкових реформ, зміцнення соціально-економічної інфраструктури, створення екологічно чистих виробниЦцтв
Україна як держава, що має парт-перські стосунки з НАТО, може
отримувати кошти з фонду «Науки» на підтримку проектів науково-дослідних шститутів, навчання персоналу, дбання компі їотерної техніки
при-наукового обладнання 1
В Києві з травня ц. р. відкрився інформаційний центр НАТО в України Метою центру є налагодження партнерських стосунків та шегсрормування громадян України, щодо миротворчих акцій Плвнічноатлантичного альянсу
«І/нтерфакс-Україна»
- і б нні яке пн пт ан -- ДР
й ї
ьлї і
І г чо
іч й 1. ИЙ йо
«А ТРОСВЯЧІ 4»: 1868-1997
0 ан
О, ЗЕМЛЕ, ОЛЬЖИЧІВ РОДИ!
Нещодавно, на конференції Товариства працівників освіти ім. Ващенка пролунав на всю Україну розпачливий зойк: українська освіта гине! | що ж роблять шановні наші освітяни, особливо на Півдні та Центрі для того, щоб вона не загинула? Страйкують. Не пише від безгрошів'я та безхліб'я, але й від наплювацького ставпення держави до проблем рідної школи.
Кілька років тому, коли перебої із зарплатою не були хронічними, вони не страйкували. На заклик тогочасного голови Всеукраїнського товариства української мови Дмитра Павличка спільно впрягтись у просвітянського плуга вони відповіли МОВчанням, мовляв «наша хата скраю...»
| просвітяни мусили тягнути цього плуга | «за того хлопця». Потім через непогамовані амбіції деяких лідерів демократичного руху почався «дільож» ГТовариства української мови, а згодом «Просвіти» на партії і партійки, г просвітянський плуг стає з кожним роком усе важчим і важчим.
-- Ніяк не можу збагнути, що миділимо, -- каже співголова Миколаївського облас-
"(ново ПРОБОТИ
Михайло Потупейко - літературознавець, письменняг, ПРОМОСТЯМИМ. (31 СВОЇ інтересу він освоював почергово, одначе трудівник постає Пер сукупності, а
| чого инку. і трохи більше. Ми б не дозволили однйМ пог ой а Увеякденних клопотах за долю рідної культури, лю
ина і М ян - комуністам (явним і прихованим) розкравнутрішнього обов'язку перед нашим майбутнім. характорна ля ор Творчої дати народне добро, розвалювати непосидющості: у свої 75 не легко прожитих ЛІТ В У ь - йог
| о
- ться доленосні справи наці економіку, тримати народ на хлібові та | можна побачити майже скрізь, де ТІЛЬКИ вира КУН, М Потупенко 6 нок | життя в нашому краї. Крім роботи у «Просвіті», вайнарадийшни ЗЕЄ участь у зро ділових зустрічах в установах державної адміністрації, Роди аа. утатами, у - Я не прихильник, -- продовжує пан зібраннях громадськості Вінниці, 8 урочистостях, конференціях, диспутах.., Часто
чі Важливі, мОЖжЖЛИВ Віктор,- Ульянова-Леніна, але те, що він | виступає і має що сказати. Говорить, безумовно, про ре о, не зав
11 внайтяжчі часи КОМУНІ ставив у своїй партії проблему фінансів на | Милозвучні, адже має біографію давнього радикала, яким нагсобі преси мІСТИЧНОрі тоталітаризму за свою прямоту, пошуки істини відчував дремного ЧіЛьне місце, можна тільки вітати. На жаль,
ока» влади. і й з 4 часи Олега Ольжича та Олени Теліги ми- Слід сказати все ж про найважливіше - творчим внесок у скарбницю української
нули. Лідери, які б працювали тільки за | літератури й культури. Життєвий шлях М. Потупейка ня до концтяювая "Ралічних «спасибі», які б не вагаючись клали на | колізій -- допити у нацистському гестапо та «відрядже у, врешті |
З | | ознавцем, написав низку змістовних -ло- | радянській концтабір... Проте він став літературозна х (СТОВн
вівтар української національної ідеї найдо книжок і наукових статей. Він - автор книжок «Михайло Коцюбинський. Ранній період
рожле 7- життя, нині ще в пелюшках або | життя і творчості» (К., 1964), «Спогади про Михайла Коцюбинського», що вийшла двома
іх водять тати й мами за ручки до дитячих | виданнями. За цю працю М. Потуйпеко першим отримав Всеукраїнську премію садків. У центральних та південних, таких, | ІМ. М. Коцюбинського (1993 р.).
як наше, обласних відділеннях голови та іхнІ заступники повинні за свою роботу одержувати зарплату. Нас звинувачують, що ми зовсім занедбали просвітянську роботу на селі. А як я
можу нею займатися, коли для того, Та заповітним здобутком свого життя М. Потупейко вважає виданий в 1994 р. роман-щоб добратися до найблюнчог трагедію «У лабетах смерті», де розкривається трагічна доба колективізації та
добр д чого села, голодомору 1932-1933 років. Замість традиційного переднього слова своє ставлення до цієї праці він визначив так
МИЛХНИАОІ ПОПУ ПЕЦКЯ -- 55
мені потрібно на автобусний квиток три
І | гривні. Наша «Просвіта» й таких Неоплаканим, неоспіваним жертвам ного відділення «Гіросвіти» пан Віктор мізерних коштів не має. За свої ж найбільшого злочину тисячоліття - Спиця. кревні я не можу поїхати, бо вже ПЕМЕНОМОГИ, 1932 933 років -- - Адже у нас у всіх демократичних | п'ять місяців на основній роботі в зазглибокою | скорботою п КаВЕСа гор. партіях і в «Просвіті» одні й ті ж люди, | воді не одержую зарплати. Ця книга -- один із небагатьох художніх творів про цілеспрямоване знищення
виконують вони одну й ту ж роботу, сповідують одні и ті ж ідеали. То для чого,
Якщо Україна для Президента по- | українства тоталітарним режимом і паразитуючим кланом, які у своїй «далекосяглій» | ІНЦІ І лі ї потому скористалися нею у своїх няття державне, а не географічне (а я змові постановили викорінити українців з рідної зем отому р у
| | З б ГЄОПОЛІТИЧНИХ ЦІЛЯХ. ВІр - не тільки розгорнуте, широкопанорамне полотно про питається в задачі, ділитися, для чого ро | вірю, що це саме так), якщо за наріжний порушення духовної рівноваги в міжнародному плані, але й викриття сатанію іі зн СИЛИ) яких у нас. на | камінь державної будови він ставить змовників, які у своєму запамороченні кидали до могил живих людей, пров з Миколаївщині кіт наплакав? Десь, у якійсь | українську національну ідею, то треба | смертоносну акцію. - |
країні, існує аж 60 політичних партій і кажуть, що це для тої країни благо. Для нашої нещасної, знекровленої царизмом та більшовизмом України навіть два десятки партій -- стихійне лихо. Якби п'ять-чотири роки тому ми, демократи, були єдині, якби почали відразу після розвалу Союзу «громадою обух сталить», то мали б і ми, | освітяни сьогодні не те, що маємо, а
у ої ойно вийшла книжка прози М. Потупейка - фрагменти з повісті «На далекому п Ор Канон зви Ля острові» про перебування М. Коцюбинського на Капрі, а також ряд оповідань, більше коштів на просвітянську робо- | тематично пов'язаних з романом-трагедією «В лабетах смерті» тощо. ту. Особливо для Криму, Півдня 1 Письменник, громадський діяч, просвітянин активно розмірковує г працює творчо Центру. Бо майбутнє української дер- | далі, несе побуджуюче слово, торує суспільну дорогу на випрямлення від усякої жави великою мірою залежить від | КРивизни, облудності й глупоти. Ці його праведні наміри і трудолюбивість спонукають нас шанувати сучасного «радикала» і побажати йому -- голові Вінницької обласної організації товариства «Просвіта» нових щедрих життєвих набутків, щасливих звершень, людського благополуччя. Торжество добрих справ на часі.
зростання національної свідомості громадян цих регіонів.
Микола ЛИТВИН Г. МОВЧАНІЮХК, м. Вінниця
РР ЕЙ архівознавства Бо РОН «КІР ЮМГРІ РОГ РО і. 1 5 З . - - ох п Р РАН 0) СЗЗ. Х чу Звоюв кжИ - Минуло п'ять літ від часу, коли на Національної бібліотеки З по УП ко нон 0 ДСО ЗК С КЕ Львівщині пройшли Перші всесвітні їм В І Вернадського кронами обоз ЗОН ОО ОКО | - | бойківські фестини «З чистих джерел». І НАНО України при БО ; | З о -оЗ3 мА. 258 - ось цього року 12--14 вересня в | пауковії обробці асобо- Ві о ко. з ос сто в о. ||: - | Турківському районі відбудуться Другі | вого фонду академіка | Ж т жо оз жо ж... - - бойківські фестини. НАНІ України Євгена Фо ОДУ сао жд ' ше. орлрори У карпатській місцевості проживають Костянтиновича Лаза- | дУчЄ 2 айв СОУ С чоїьЗ | ЧЕ зов ЖЕ три етнографічні групи української нації: || денка, калишньаго ректора і юу ої ч Р» у а шт. .. З орізйм бойки, гуцули і лемки. Етнографічна гру- Львівського університету СЯ Мч б ти! чо | Х ЗУ па бойки найчисленніша і проживає в їм. Ї Франка, вичилеш ро Де основному у високогірній частині Карпат. цінні фотодокументи, лоді Умови життя тут нелегкі і тому гірські зібрані фондоутворюваг ді райони розвивалися повільніше від ничем. 4 зинних. Крім цього, держави-імперії, які у На світлині група | нас панували, мало звертали уваги на проюсштян, діячі культу-розвиток пірського краю. ри із західних областеїї Тож сьогодні нам треба підносити як «України, датована 1598 економічний, так і суспільний рівень раком, кали відзначалося життя горян. Особливої уваги потребує 100-річчя з дия виходу глибинний пласт бойківського фолькло- «Енеіли» ГП Котляревсь- | ру, бойківської побутової культури і кого. На ний бачимо «є М ремесел, тобто того коріння, на якому кращих снів 1 ДОЧОК з тримається не лише Бойківщина, а й уся Украши, видатних діяч, ою українська нація і будується незалежна укришиських прюєтутителій: УА українська держава. | ряд. Ї. Ї Їструшевич З Координаційний центр з підготовки та (перекладач), 4. Колес- Хе проведення Других всесвітніх бойківських са, О0) Кишакевич, І. фестии «З чистих джерел» закликає всіх, Труш, Д. Лукіянович хто себе вважає бойком або є шануваль- ( прізвище одного з діячов ЗУ Рая ником бойківського фолі, кКлору, культури, ис пстаноплено). СУА з - рен оре кни бно засоенанаанив ій звичатв, мистецтва, літературознавства | 2 ряд: І. Копач йо аб о ув р спортивних змагань, підтримати цей захід ( ілолог), В. Гиатюк, ОС. | о
с сіно А
матеріально, а також безпосередньо прибути на наше свято.
Для фестин треба провести велику підготовчу роботу. І вона вже триває Звичайно, для вирішення питань потрібні кошти. Тому надіємося на людей, що підтримають нас, а також на владні державні та комерційні структури, на спомсорів і меценатів, на добродійників, які перерахують хто скільки може у фонд
Маковей, М. Грушевсь-
кий, Ї. Франко, О. Колесса, Б. Лепкий Вони своєю нептомног, жертовиою прапею 3 ряд (сидять): М. Паплик, С. Ярошимська, РІ паближали стлий день Україши --- пільної, пеза-
Кобринська, О. Кобилянська, До Лепкий, А. | лежиої, демократичної. ШПам'ять про них крізь
Чайковський, ЇХ. Гатькимський стомтя нестимуті» їхні бдичи потомки
Олександр ЗАКУСИЛО, камдидат історичних наук
НА ТВОРЧИЙ ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ КОНКУРС іичуючня Міністерстючкучьтувнізнєтоюо
Ї | мистецькими мавчллькими злкюлалами, пилами
ІС У . ( МИТ, рокі ми 1 ку р ер " : Пе Л іх премій УКРОШІИ ІМС Кипематограєія «художий і ДОКУМОСІГТОТЬІ 5 З зисУ 1ЖСМТОМ, підготовки та проведейня фестим на раомітет із Державних премій У кі 997 ле ) Ч ув Висунентя, розгляд робіт, при ї ножениям М 700055 4 " ВІРА а Шо ПЛАТОНА ПЕНИДОМЛИС , ЩО СІ І серия 14 КІНО» То теолог льмои /., | жавних премій проходить згадно з оЛ0: ме упо мо ммОю у турків ькому вІДДІЛЄНТИ року розночатся припом робіт на здобуття Дер - театральне мистецтио (театральні та про Комітет їз Держанних премій 3 крани м му Є АКБ України, МФО 5224Н4 делі х премий 19к року ТА Малої Держапної ПОСТОМ М ПИ гапи ); Гарми дл Шевчсика та Положенням прю Й жалю ; . Р ? тТА| ь Р і ї і 48! її 1», ї я 'і Мі Просимо підтримати нас Ффімансовпо при іо 1599м РОКУ: Пром пори "І КОНкКУДм РУДИ ДР РАТКРАМА КАК ААДЯ права УМ пр м ми 2 «умИНИ ІмеЄТИ арок а Шевченка ненням П М я Оу "1 і їй у філ фотопронмадитти Я ІО і і ЖоОпТя 1 0)9) / ДОМУ иароди ми 11101110 ГІААЛИТ ТМ), | М ЛАРАК й 1411 4 УСІХ РОМ оиТОТ1 Піс»іх м РВООВ" Ії срорм 1 ю рази олагодійинтиків, 0 от ра || «пт0обутти Держанних премій писупаються мкА, р ьзОления гончарето ) матеріалі на тиорчим конкурс, мртамте Р ем Картка їх будуть П"шанесест:! до Мниги поп, Оприліолисти п занершеному пигляді тори тори дом ДдІтеП по ономоа (незалежно шл |ОМІТЄТУ 12 Держ ішйимх премій М крони ІА | . - - ; З. МИ прле, МАХ літопису істори роб ку русппорІШИми р гікКих досити НОМмМІНОЧЦОЦЬІ МАМО ) . | | б | Гр а ПШепченка а у ою п ДУ 2.73 пеєрату ра (послія, проза, драматургія) | Пл буття | Галої, ержави я а Ре Проріана, 2, кім. 29) 10, 9, М, тел. 220-М0е А Ра | ітературо» та мистентипозиар го отия кращі порчі ІСОТОпИ оку «иСЛАЛоКИоО ПА 229.12-64 125.62-41) 77 лареса коорлиницінного мені пу.
21)2320, Льпівпська область, м. Турка,
ч! Ць жиру, пс рн и гико пуб ПО ДИ пижа (кимла й, 1 з | |до МИ, ПУОЛІКОАЦИ У періодиш), Нисуненни коатлилатій но злобутти Черж ЛИ
і мій проподиться тиорчими спілками. , | уремії куже това ча; еб, ЯНД. Р У пис, графіка обі ення горарії пи М громадськими Комітог є» Дай жа: | і що КОКИоО "В м, ПЛЬВУА Я : | , 7 . Щі Тел. 4-10-98,4-11-73. боразотео рче мистецтво ча , организаціями мистецького та просвіти о лького Україми імемі Гараса Шев
скульту ри),
«ПРОСВОЧІ Й»: 1868-1997
| ГАСЛА, Й стяг ДІДІВ
Цеслова нашого земляки, письменника Андрія Івановича Хименка ( лтературний псевдонім -- Андрій Химко) Митець належить до когорти героїв, які своєю творчістю 1: життям довели вірність Україні, ідеям її свободи 1 незалежності Таких людей не змогли аламати т ГУЛАГИи, ні пожиттєва, ні навіть посмертна «опіка» органів КДБ.
Андрій Хименко народився в с Адамівка (тепер с. Рацеве) на Чигиринщині 27 липня 1919 р вселянській родині Разом із сім'єю пережив усі злигодні колективізації, розкуркулення. Голодомор 33-го адесяти членів родини Хименків, серед яких восьмеро дітей, у живих залишив тільки двох -- 14-річного Андрія та його молодшу сестру Наталю Паталя Іванівна, яка тепер проживає в Черкасах, згадує «Тоді вжебагато людей мерло. - За місяць померли й усі наші. Мама -- останньою Батька поховала тітка, а ВСІХ інших хоронив чотирнадцятирічний Андрій. Копав отут же в лісі яму, викочував труті на возика, відвозив, загортав, а в самого вже паморочилася голова». Страшні картини геноциду укра їнської нації, влаштованого тоталітарним режимом «великої імперії», на все життя закарбувались у свідомості Андрія Івановича, тому так часто звучить у його віршах та прозі тема голодомору
Від 1935 р. юнак навчається в Черкасах У 1939 р, закінчивши медичний технікум й отримавши спеціальність медфельшера, вступає на заочне відділення літературного факультету Дніпропетровського університету, два курси якого встит закінчити. А потім -- війна. У червні 1941-го, перебуваючи в Полтаві на становищі стаціонарного хворого, Хименко потрапив під окупацію. Працював у черкаській націоналістичній ОоУНІВСЬКІЙ газеті «Українська думка», де друкував свої вірші й оповідання під псевдонімом Андрій Чорний
В окупованому Києві діяла Спілка письменників, до якої входили Олег Ольжич, Олена Теліга та інип. Молодий літератор звертався до Спілки за консультаціями, був знайомий з Оленою Телігою. В одному ізЗ3 листів згадує про зустріч з нею, присвячує їй вірш у збірці Реліквії»
У січні 1942 р поета уперше заарештовує гестапо. Фашисти ув'язнювали його як націоналіста 5 разів, їз це менше ніж за два роки. Підчас останнього арешту, коли вже був засуджений до смертної кари, вткіз Уманської тюрми. Пішки добирався додому ночами. У Ташлику Смілянського району три доби лежав пд колодами, переховувався. Від німців урятував відступ останніх, але після визволення Черкас уже слідчі НКВС 1 «Смершу: взяли під приціл письменника як націоналіста 12 серпня 1944 р за доносом він був засуджений військовим трибуналом до десяти років виправно-трудових таборів 1 п'яти -- заслання.
Андрій Химко потрапив спочатку на
Печору, а потм -- в інтинські табори Працював і на лісоповалі, ібудівельником, і: різноробочим, ії -- завдяки медични
освіті -- санітаром, лікарем, фельдшером У неволі не полишає літературної праці -- багато пише Все написане доводиться ретельно ховати, щоби не потрапило до рук наглядачів. Дотепер із творів Андрія Химка табірного періоду мало що збереглося, бобільшлсть начерків, новел, повістей, романів, поем 1 віршів були вилучені 1 додані до матеріалів слідства З кожного рядка тих творів, які вдалося переховати чи передати на волю, струменить любов до України, ненависть до поневолювачівзабородів
Моя батьківщино! Я б потовзом ліз,
Щоб лиш подивитись, яка є тетер ти
Люблю Україну до крові, до сліз,
Для неї волію і жити, 1 вмерти!
У північних таборах Андрій Химко зустрічався з багатьма відомими людьми, бо тоді там перебував майже весь цвіт
Я НІС, ЯК МІГ, РОКИ...
Все життя я в борні, мій народе, Твою й долю борю, 1 біду...
нашої нації. Серед друзів і знайомих були тут письменник-перекладач Г. Кочур, посети Д Паламарчук, Ю. Шкрумеляк, письменники Л. Рябченко, І. Гришин-Грищук, відомий політолог фон Ванштейн, професор зі Львова М. Івасюк (батько композитора Володимира Твасюка), народний артист України О. Гринько, композитор В Барвінський і тисячі, тисячі інших
Десять років страхітливого напівжиттянатвживотіння, коли до фізичних мух додаються ще й моральні, коли заборонено писати, думати, говорити не так, як того зимагає влада, коли крає серце усвідомлення того, що земля, за яку віддав би життя, стогне в невільничих путах.
Та ось ці десять років таборів позаду. Влітку 1964 р. сім'я Хименків (Андрій Іванович там же, в Їнті, зустрів свою долю -- майбутню дружину Ірину Миколаївну) повертається до Черкас. Митець багато пише. Всі думи, вистраждані в таборах, всі лтературні плани, нереалізовані там, виливаються на папір: понад тисячу віршів, поеми «Анти», «Ірод», «У жорнах», переклади, оповідання, статті, історична трилогія про Івана Сірка, автобіографічна -- «У пазурах вампіра» -- все це писалося для того, щоби потім зарити в землю (в «закоп») або передати комусь на збереження
Пильне і всюдисуще око КДБ недремно стежило за кожним кроком колишнього політв'язня. Постійні перевірки, виклики, обшуки, що супроводжувалися конфіска-цією написаного, -- все це продовжувалося майже до кінця життя. У 1983 р. був останній трус у помешканн Хименків. Вилучили тоді історичну трилогію, поетичну збірку «Ключі 1 кличі», поему «Анти» та інші рукописи, які повернули авторові 1989 р., коли вже дозволялося любити свій народ, його мову, історію. Андрій Іванович готує до друку свій роман. Перша книга трилогії про Івана Сірка «Засвіти» побачила світ 1991 р, за життя автора, для якого це було великим вистражданим щастям
Леонід Рябченко згадує свою останню зустріч із Андрієм Химком: «Уже побачив світ перший роман «Засвіти», на черзі відредаговані й готові до друку романи «Між орлами і півмісяцем», «Під Савур-могилою», -- хвалився Андрій, а очі світилися з радощів». Та, на жаль, не судилося письменникові побачити друту 1 третю книти трилогії -- вони вийшли вже гисля його смерті. 1995 р. Андрія Івановича Хименка посмертно прийняли до Спілки письменників України.
Поетичні твори Андрія Химка майже не друкувалися, за винятком кількох вірипв у журналі «Апостроф» 1 збірці черкаських поетів «Толока», але то -- дещиця написаного кров'ю серця
Про творчість Андрія Івановича Хименка говорити можна 1 треба багато, бо вона є цікавою, вельми злободенною, але, на жаль, твори, досі майже не видані, а, отже, й не вивчені. Маємо зробити все, щоб не відОМІ ще твори письменника дійшли до читача бодай зі сторінок періодики
Черкаський міськвиконком уже давно ухвалив рішення про перейменування вулиці Пролетарської, де проживав письменник усі післяконцтабірні роки, на вулиціо імені Андрія Химка. Але дотепер воно не виконується
Заради щастя бачити вільною, квітучою свою Батьківщину Андрій Химко проишов тяжкий шлях на Голгофу І з її висот звертається до нас У закличних словах достойного поета 1 патріота проступає наивища мудрість, що допоможе усім нам успішно подолати тяжкі випробування сьогодення Отож, єднайтеся! Трубіть ї дітям а горна! Як мову втотпчете, то знищити їй себе, -- Мета -- держава вам! І лиш своя -- соборна!
Лариса ПОСТРИГАНЬ,
учителька української мови та літератури Рацівської середньої школи Чигиринського району
Нещодавно у київському видавництві «Арфа» пийшла у світ книга відомого українського поета-пісняра Смекси /Ощенка «Хоружівка - село моє» |спонсори видання: президент корпорації інтергаз, народний депутат України ігор Бакай та голова Сумської обласної держадміністрації Анатолій Єпіфанов).
З великої і тривалої в часі (у серпні О. Ющенку виповнюється вісімдесят) міобові автора до рідного села, до свого пракоріння творилася ця книга. З сивої давнини, коли, як співається в народній думі, «Козацька слава неприятеля під ноги топтала, себе на поталу недавала», бере свій початок славний Ющенківський рід. Виявляється, пращур нашого поета також був Олекса, і про нього є запис у реєстрі Війська Запорозького, складеного 16 жовтня 1649 року: «ІОщенки, -- пише автор, -- були досить кмітливими козаками, а тому особисто Богдан Хмельницький доручав їм відповідальні завдання при таємному листуванні з Олексієм Михайловичем Романо- ВИМ»,
Та вже згодом, коли цариця Катерина знищила Запорозьку Січ, козаки Ющенки, оселившись понад річкою Х) гссю, стали гречкосіями. Всього мали вони по зав'язку -- Ї кривавих січей, і роботи біля землі до сьомого поту. Але ніколи Ющенки не були перезерлидмо и, ніколи не ховалися за спину товариша від ворожої кулі чи шаблі.
Ро ЖЕ РЕЛЕ: пики они 0 тн ДР
- цію
ДМ уд зуддудь кдд ЗУ СУА
КАМ А РА
«ІДЕ НЕ БУДУ -- НЕ ЗАБУДУ ХОРУЖІВКИ -- СВОГОСЕЛА...»
удлудьх УДУД
ДЕ ДУ РАИЖОЯ
7. У ЗА У у З А
Танелише своєму роду співає осанну Олекса Ющенко. Для кожного з односельців (і тих й що померли від більшовицьких голодоморів, репресій чи склали голови на фронтах правих і неправих воєн, і тих, хто сьогодні чесною працею «голосує» за українськудержавність) знаходить автор щире, проникливе, виважене багатолІтніми роздумами слово.
А ще ви знайдете у цій мудрій і добрій книзі спогади про найвідоміших українських письменників-класиків, серцяяких були зігріті свого часухоружівською гостинністю, які ступали на поріг батьківської хати Олекси Ющенка.
Батько автора брав активну участь у просвітянському сільському Араматичному | гуртку, був одним із його організаторів. Не лише батькові, а й всім хоружівським просвітянам присвячує О. Ющенко вірша «ГПросвіті» рідного села», який м. У і и публікуємо нижче. Я ж хочу закінчити свою розповідь про книгу шановного | ювіляра побажанням: нехай кожен український поет, прозаїк, критик, журналіє напише отаку книту-розвід ку, книгу-дослідження про свій рід, про своє рідне село | чи місто, І вийде незвичайна серія, значення якої для патріотичного виховання нашої молоді годі переоцінити.
Микола ЛИТВИН
«ПРОСВІТІ» РІДНОГО СЕЛА
Я згадую вас, просвітяни села, Були й співаки при сільбуді тому,
І слово священне для мене «ПРОСВІТА», | Журнали, газети в малій книгозбірні. Я згадую стежку, яка привела Даровано нам і «Червону зиму»,
Ло хати сільської далекого літа. Й мандрівки далекі заморські, загірні... На сцені маленькій -- життя, а не гра - І навіть до нас усміхався Мамай,
Там жадані гості Грінченка Бориса, За нас гайдамаки рушали у битви...
| ми -- босонога Сільська дітвора -- Збагни чужину та люби рідний край, Зі сцени почули: -- За правду борися! | Рушай у життя зі словами молитви.
За правду, за Волю, за краще життя.. Мої просвітяни, я згадуло вас
І ми вболівали за долю героя, | сцетгу, клечанням зеленим обвиту,
І доброго серця гаряче биття До наших ввійшло ото порото
І як того вечора вічний Тарас Приходив із словом свого «Заповіту» --
Гдводились з місць земляки мої всі -- Герої оті, що на сцені були, -- Батьки, вчителі, хлібороби врочисто, Тож наші батьки, вчителі, хлібороби Замислені, мужні І грім гаківниці, і посвист стріли... А вечір в росі Чарівна, ти, сцено, -- без шовку-оздоби, Пагадував: -- Завтра у поле, артисти! Бідненька, з малюнком -- дуб, хата за ним | неба шматок -- наче визріла слива.. | Тебе зпеважали недоуки злі, стори клекіт, минувшини дим '. Світанок -- «Просвіту» -- ганьбили роками, година тривоги, сумна і щаслива | А ти промінцем нам світила в селі, А після вистави схвильовані ми А ти піклувалась 1 тішилась нами. Верталися пізно з батьками додому "Просвіто селянська! Вітання прийми! Готовий про тебе сказать всьому світу: Ти світ відкривала хлопчині малому. -- Гей, Світе! Дізнайся про нашу «Просвіту»!
Олекса ГТОЩЕНКО
Лі 2 Р -
Загальновідомо шо радян ьЬКку СИСТему
ФІЛОЛПОЇ ІЧНІОЇ ОСВІТИ ціпкКоОм Ввизначойв пУГЬ! ар 'нйии СОпЦІОЛПОГІам Ьє зсумнівно, саме через цє
| СІЛЬШІСТЬ КОПИШНІХ учнів винесли зі шкопи
зоні
осидуже, ад ТО м БІДНОГО письменства Авт ри чинній х СЬОГОДНІ
зневожлпипе ставлення дО пре грам і ПІДОУ ч«ИНІикіВ уСсунупи «М«МАЛО ПО ОД 1! 1нін ХХ тотОолІТОрНноОГО жаль, далеко не во! І це законі мІрно, одже
кЛіше минулого, проте, на нинішня методична база го Ту ЗОпоОсСя СіІмМУ-ВІСІМ
| РОКІВ ІСМАУ ЯК терехідна За о танні роки І впе ре Ц по ЕЇ ре; "дження Отже уже носплів чос для створення і запро:
вадження ЯКІСНО
тимчоОосСова нОше СуСПІЛЬСТВО ПпіІШЛО ДдДОПеко0б ШЛЯХУ духовного
НОВОЇ, ДОСК ОНОЛОЇ,. питомо
| укроїнської системи гумонітарно: ОСВІТИ У колах ФОХІВЦІВ саме трива ООГОВОЇ ення п концепції дарту ОСВІТИ Апе більшість іІіних Пропонують передовсім кількіСні, нодтс Ііввести в прогрому тої зипучитТи
а також нового держаовного стан
коОонкре Ні зміни письменника, а того німтиИ коди но гвору тощо) | Тому, гадаю, гребра зосередитис яноО Трьох
ІОІЛЬШИТИ чи ЗАД КІЛЬКІСТЬ
Вивчення якогось
чотирьох )Ппе ЯкіСниИх АТ Н ОХ Вир шенінія кКардиї І(дпьних пе гугПпели г) дкаже ( сзбп язоння решти чосСстковіІШИХ ПИТОНЕЬ
Г, повне, 3 ЧОГО, НО мій ГпОГЛЯД, СЛІД ПОЧИ-
нати перетворення 5 це оОСсСТаОТтоО Ввід вульгарно! СОЦцІОЛОГІЗації
перейти до естетико-гуманістичного ПІДХОДУ у Виклоданні штератури Де ШПЬОГО
спонукає сам предмет |літеротура ж бо
мистецтво спова, о мистецтво розглядає світ крізь призму краси) Отже наше перше святе завдання -- донести учням те прекрасне, що мого втілив овтор у творі, показати, як саме, Якими засобами він зробив це Ї хай прихильники пізнавально-виховної ролі мистецтва не жахаються, що токо настанова знецінить зміст : зосередить усю увогу на формі твору Адже у понятті прекрасного нероз'ємно переплітаються етичне й єсте тичне, суспільне й надсуспільне Нагадаю, що прекраосне - це ті явищо дійсності Й мистецтва, котрі доють людині відчуття естетичної насолоди, є проявами всепенської гармонії, гармонізують життя людини з іншими людьми, з довкіллям, космосом, Богом. Суть прекрасного конкретніше визначав Т Шевченко: «Торжество 1 вінець безсмертної кроси - це оживпене щастям обличчя пюдини Більш піднесеного, прекраснішого в природі я нічого не знаю».
Таким чином, бачимо, як естетичне безпосередньо зливається з гуманістичним. До речі, гуманізм варто трактувати не пише як пюдинолпюбство, а й як пюдинознавство У будь-якому досконолому творі обов'язково розкриваються глибини пюдських душ, грані характерів, проливається світло на сенс життя Ми маємо знову ж таки допомогти вихованцям відкрити для себе цю людинознавчу мудрість митця Влостиво, перше покликання мистецтва, лпітеростури, 0 відтак ! шкільного літературознавства, - сприяти духовному самостановленню людини, до: помагати їй, кажучи словами Лесі Укроїнки, «своїм життям до себе дорівнятись», тобто осяготи світ : себе, розрізняти прекрасне | потворне, головне ! другорядне, причини І | наслідки, збагнути своє призначення у цьому
СВІТІ і СУТНІСТЬ ЩОСТЯ | Звідси зрозуміло, що єдиним критерієм
відбору гворів для вивчення у школі має стоти їхня художність. А саме вивчення | зЗОСередити передусім но ДОСсСЛІДЖенНІ складників художності, себто на розв язанні Питань, чи Є іІДеЯ проблематика твору нова, оригінальна, зпободеннао, цікава, у чому полягає її гуманістичність, наскільки глибоко | провдиво показане життя, якими примомо ми, наскільки моистерно митець розкриває ідею твору
Як віІДОМО, мистецтво виконує чотири основні функції естетичну (є світовідчуттям У художніх образах кросу світу), пізнавальну |творячи м
увиразнює ! дДОопОоВвнНЮ: гпримнима
Кучми образи Людина осягає спи? охОНИЗАИ
Порхіки Сує обиг ГОСТІ ( уб ПІЛЬСТИО прир ду метофізичне бут я|, ігрову Іподина, творячи або сприммоючи мистецьким тер уОупваг МО ДдмІО РОАОІЦШІМНО)!| енер, НІДПОЧИЙО роозспабляється ПІ Ги уда і уявно ЯяЕРІЗТИР МТ, себе ма місце п роя, готується ДО життєвВи» випробувонь, компенсуг ніЄеЗзЛлІЙСНеНІ МОЇ О ДІ жо у г ВТІХУ приє ОРЕ ВИ. Г ІЗНОДМ ТІ ас) ні ОО рив ЗиХОВНІУ 1 оо (16 ТС)нІінІК ) грунікито І СКОЖенмо ДОкКПОДдНІШІІ НІ. "ВвчидбіИисСь ГЛИГО!Ї сприймати мистецтво, пюдина ТеТеї уміє СПО | духовну сферу і Лі НО ЮОПЬНОІЩІОМ ЧиТОріЧчІріГ|Ц|1Є вІіДЧУПВО! прекрасні поОАкоО ГО) | себі І РАГІАГІЇ С)Є Ті) "рїїро |г) ік і іль! Кі ІС рі
ши -
р нн
ж
ї
СО 0 тт 0 Р РАЕРЕЕЕЬЬЬт нн ЕЙ ніннннннннійтню інн сни тече
чі ие ій
ПИ ИН Р з
ді Ацаоді дЛьЗІ а ОСВЯТТІУ
и -
аа ЗОН Р - и п ен рання - жк - бін нний анааанннех
нні
В ас а
ви
ГТроте ефі ктивнимі виховне напантажені
"сін СОУВОЄ ПЛИШІЄ ТОДІ копи пиплипає ІЗ СОМОІ
гвору ідей ооразів ХМДОЖНІХ примомів| Пряме м цекпоративнє
ефек
СУТІ іІкОНнІЙНІЙ МИСТецькКОГІО ІМОЇ 0 тем
повчання подить виховний
нанівець, а то и до протилежного Виховна функція отже, проявляється уже як ВИСЛІД еіІ- ШтТИ У КОЖНОМУ ДОС Кара" КАСИ терно- КАЛУ творі УСІ 1отири функції зрівноважені и вожливі |у Фені Ален ХУДІ і ж НІС С гі)
Схоже ЦЮ специфіку мистецтва зчаста Оовтори
пиховний
еріаіоїчет'їє | іЬОМУ саме попагає
НОДООЦІНЮЮТГТЬ чинних ПпІДОучникІі В пльною, а то м піІТтеротури Літ ротура справить виховний вплив пише
ятгаїні"
НІ зибаючи вплив
єдиною метою пикпадання
ОГО, як учень захопиться нею, потім
ноОвчиться спомимати пиш!іє оорази і віІДКРИ
для себе животрепетні істини, закодовані у
тецтві можна Піднятися пише по сходинках «агрове сестетичне» панавальне», апе аж
ніЯяк не ніовбвпаки
У цьому зв'язку стає очевидним вирішення
ЦК ЧОДЕІЄ ЇЇ І ої уупехми як викл Здати піТте Г СТИ, Ду
б ЄМмі шино-ІГроОвоОмУу 1 рОЦІОН 1Ппьно-наО
уковому КЛЮЧІ С) УИЙДВО ПІДХОДИ думак
неогбхіДНО поєднати згормонІзУуВОТИ Причс му, Враховуючи вікові Ос обпиві СТІ ДІТеЙМ, класу в клас треба рухатися по Вис ХІДНІЙ ВІД С» Аб ІАПЮОЮТИЗО ЦІЯ Ж ОДНОГО ІЗ ЦИХ ПІДХОДІВ не дозволить школярам ПОВНО (1 примняти
неповторним феномен художнього слова памати «наОдокучнливі штературознавчого аоаналізу, максимально залучати до нього учнів, всіЛЯКО уникати догматизму, зазубрювання. Готовими треба довоти Дітям лише окремі ключові терміни, решту ж необхідних понять вони можуть відкривати самі через зіставлення и порівняння різних виучуваних творів |звичайно, під керівництвом учителя та при допомозі запитань г завдань підручника);
Необхідно також докорінно змінити принцип поділу Історії письменства Цей подіп цілком визначається підходом до вивчення пітератури. Так, у добу соцреалізму було вироблено | відповідну періодизацію пітература давньої Русі, література ХМІ--ХМІЇІ ст, птература перших десятиліть ХІХ ст, птература на західноукраїнських землях, пітература першої половини ХІХ ст; література другої половини ХІХ ст, література кінця ХІХ -- початку ХХ ст. література 20-х років; література доби колективізації й індустріалізації, література Великої Вітчизняної війни, література в роки післявоєнної відбудови г дальшого розвитку соціалістичного суспільства, пітература періоду розгорнутого комуністичного будівництва. Вульгарний СОЦІОЛОГІЗМ ЦІЄЇ періодизації очевидний: за відправні точки у дослідженні художнього слово тут узято чинники історичні, Соціологічні, навіть географічні, але не естетичні, не художні У рамках такої періодизації науковець і вчитель просто приречені були трактувати пітературу усього пише якілюстрацію, світпину суспільно-попітичних процесів, витісняючи на другий план, о то й забуваючи зовсім її мистецьку природу Дещо підретушовоний, проте в суті той же, соцреалістичнии каркас поділу пітературного процесу зберігається, на жаль, т! 8 усіх трьох нинішніх програмах Г"Тринципом періодизації знову ж токи лишився хронопогічно географічний (щоправдо у варіанті Інституту піТеротури ВІН ДОПОВНЮЄТЬСЯ ще й жанрово-стильовим) Знову спостерігаємо безпосє реднє узапежнення мистецьких явищ від ПОПІТИЧНИХ ІТОДІ Як насамперед саме зміни В духовній сфері спричиняють суспільні зрушення)
Якою ж має бути НОВО періодизація? ЯІкицо ми спираємося на єс тетико-'гумоністи ним ПІДХІД, то, ГОДОЮ, ВОНО МО( бути СТИЛЬОВОЮ За ОСНОВУ ПОДІЛУ пштераотурик о процесу вар го взяти стиль доби Цє
переконання, смаки певної
Мусимо схеми)
ріс СГ ОП1ьНИІІ граодиції, ПОГЛЯДИ
ДІ би якими ТО ВІДО ЗНИК ТЬСЯ БВІДІНШИХ ЄПОХ 1 АКІ
проявляють! Я у мИисСтТІ ІТИ філ! ФІ РІО МОНО МОДаалі ПОЛІТИЦІ, МОДІ побмтІ чер як: чаї рах жі тітО ІПНОДЛИрнІні У ІТСУІМ | 1 ТБЧРІЇ ЦОСи поєпПпнУЮТЬ(СЯ (ОД рмормим РІ ПеОегОР ТОМ ГІ і М ІД 1 І1ЬІ| и ЗІ тикгб)-поОбРбТтТИКОПГЬНЄ5іІ іі ІЦІОПОГІЧНИ І | ОО НІ а мнуУВвО НМ ИМ КУДОЖН.ЯІ ЛИ ратури | Ом не СПпіІД ПОБбОЮПВатТисСяЯ они хр РЕНІ К ОМА «ДНІ І гетизму, Он СОЦІОЛПОГІЗМмУ іі мрирацю інІКУмМОЇ ГТ Ь лУПТь "гІпиж» || ІА чРРІнНІ ИЙ К мі Ге У ДІ МіО ! іє ніг) СИДІТИ ДІРІК) цУХОНІ заиСсТейнькім При! ЛІ 1171 ротури іІсероржіїя міх прміНніІРІНІКО М Кк Р ДРТ ТеТьТ "вит" Тетететні пи МИСІ ЄєЦці кии нпнопрям котрим гановпяті
зн
закон
Я и
ТІК опи|
Ї| Тетстеї ТА
опизі кс) пор ДНІ чі течі МІ у | і це ог Ці нопрями ! є по суті періодом б 1 О кажімо, В СТОР" у |
г гужіні АипІЛИТИ пштератури МАожнО ем,
періоди фольклор, 1 - кпасицизм романтико речи! МА, Р ЦІЛИМ 1 рої ом те чІЙ не роман ТИКОКІ, симВоОЛлІЗмМОоОМ,
АЮ ганс., рарокм, тика, р несао |
МЛ дернини і "МІнНЕРО иуамом ІМПЛОеЕМ оніамом КкПОСИО з КАС з і « Фтутуризмом акспресіонізмом, ніе" реалізмом ру ури: б - злі | ь1еї зум й ( )
СОЇ рей ПІЗМОМ 1 "що! ПІ ІМОДеЇ| же / нас пОВнНОКроє
одні Ми упрями проявляють у
слаоше, ЯВИЩа між різними 1 Піні ПОРУ "оСТетке напряму
грапляються чами чи м
ніше НИ цасто
перех! ЗДОВІ напрям пмИи -
ще пре Уб Ж У є снуУВвОТІ діджилий зи Вже Довго продовжує | нувати Д СУ) спе! Тереї: джує ТЬСЯ НОВИМ Тому можно яса поетом ГОТИкК | урни. нІСЬКИИ, ЧИЇ проявив! я В укр 1ІНІСЬКОММ у нтазм як нОапрям яка по:
ЧОТИ
/Д
и, ренесонсу чи бароко Оу
письменстві сені тиме
Ве ІНК ЦОМм ні - У МЛ ХВиИпьоОВві 10 ОНнІСТИЧНа,; «Ір деД | СТУ Тепеви: У КУ 11110), В |||ЛАОгиИЛьЬнОГгО, Б Антоненко Давидовичо стмодерну Пом будь-яких ре
тична, імПренєте ністична чи експтрез
ТВО р ()х МА
прикмети ПО
зультатах цієї попеміки воно буде продуктивною природною для літерату 00 нів СТ ве позаяк вестиметься В ьстетичнім, ' не позамистецькій, вузько соц опогічній систем координат
Й радянських ТО и нинішніх програмах
у(озгладається
кожний період |
пІДручниках приблизно за такою схемою рочатку даєт
еКОнНОоміІЧНа Та СоОцІаЛЬНО-ПОЛпІТИЧНО ДОВІДКО
про відпоОвІіДНн)
розглядається становище культури у держові, «СГ ПВ
епоху ПІОТІНА К ур к С)
адалі простежується, як «реалістично», диво» відоООрожені ці процеси у творчості письменників того часу Новий же підхід, про який мовиться, передбачає іншу схему! в усій історії літератури мають простежуватися передовсім закономірності еволюції духовно-естетичної думки, кожен період починатиметься характе ристикою прикмет відповідного стилю доби, мистецького напряму, далі розглядатимуться твори Тих письменників, у яких цей напрям найяскравіше розкрився, причому увагу треба буде зосереджувати передовсім на тому, як саме, на яких рівнях змісту і форми він розкрився Логіка цієї схеми уже не дозволить ні учителеві, ні учневі обмежитися пише переказом змісту виучуваного твору, а підШТОВХнЄ до спостережень нод особливостями його стилю, тому жодна розмова на уроці уже не обійдеться без оперування основними птературознавчими поняттями А все це в комплексі дасть змогу нарешті школярам зробити захоплююче відкриття прекрасного, неповторного світу мистецького слова Пропонована схема зумовлює і структуру підручника (він, безсумнівно, має бути, | не один, аби учитель г учні могли пенроти 3 кількох варіантів найближчий ім) Підручник для сторшоклпасників, ГОДОЮ, ДОЦІЛЬНО поОчати (доступним | цікавимі) розкриттям с пецифіки, закономірностей художньої літератури як мистецтва слова. По тому має йти загальний ОГЛЯД ВІДПОВІДНОГО СТИЛЮ доби, напряму, далі варто подати стислий, але живий, яскравий портрет письменника Доповнити МОГО Висловлюваннями видатних людей про цього майстра, доречні и епіСсТОЛЯрні, щоденникові записи, документальні матеріали Г|особливо щодо репресованих, переслідуваних письменників), спогади близьких, світлини Необхідні також довершені, цікаві, а не | і Є не ВСІХ) творів. орієнтуватимуться учні, опановую поетики
НО ЯКІ ми Ссекре Не забути б при цьому 1 тб М запитань і завдань ЦО КОЖНОГО виучувоного твору, Які О допомогли школярам його СОМОСТІИНО ОСМмМИГ Пити проанапі зувати ГП у прияють |
систем У
осСягненню твору витяги знамийки ПЗ міх рецен
про твір Пп не пише
Мо УМЛІЛО дібрані ЗІЙ, СТатей Ппозитипних|
На ТУПнНО ме ЧИДКЛОДНО | БОВа. МІЄЛАС)
мудро вирішити че вироблення НОВОГО
лтературного кКОМОнУу тобто окре | ГВОРІВб. КОТРІ
-РРИІ УКІВ
деррер'
ІЗМНЯ Тих
- нОпежеї ті ДО ЗОПОТОГІ Фі МІД УКРОїНСЬКОГО пис ьменіСтАаЙа чіме ці тво ко ПпоОоаиннНІ Ттекстово розгпядатисі УШІКОПІ | соті 41, М ЛИЦІ ТІ, ЩО ДО ГУуПКИ, цікаві шкопарг
ВІДПОВІДНОГО Пбіку ПЇри ТеТек зижео
'СувОонні есті уУмОНІСТИЧНОГО І11/1ж СО
ЧУ ШИ Че
І іі
ікУНОМІН ЗІКоО»Р ИХ
| СУ! І1рЧ | і . їмоОсСтем дітецм ЦО | ЩЦІКІГІ Ї ке! КАТНІСУБІХ 1.0 ЗУРМАТИ С» іч і | у МТИДУТЬ "| ЧМЧння громала !
| РО Гє У б.
прик та «би ри Лретсви АТС ТІ и 1 зі Бі
чь
| ч Ф) і" егГір аа з й М Купи Мопорон Ці»«песя | с Тетето ри | - ч і й" | м | 1 ДО | "ОмаДдоОв М М ДАТІМУТь гі || ІПОЇ | є 5 СОН КО НАСУЖиь 1-Ї Я В 11 і щоОмжЖУЩй 1Ти! Гіатомі | | | "р і і 1 | 1 | чн че 1 у Кк І ї С | РТУГУМ АХ С А ТІ І
і | і |
Ок КОСОВІ | леви пк 1 Те і | 9 | ЇЇ "іно)к ь МЛ гівьРеУвЬЧ ря |з нії б ІК і Ка | (а ьА І | 1-1 МА ері «ФАЗУ ТТ | 4 | | ЧУ о ІЗ | 1 і І | ії
то сл Ь
Лівицька Холодна (Олена Тепіго
ОД Докія Гума Ніні (0 Уп
Крім ОГО, Дивує підбір
Р деяку,
ічІНИХ СІПРТОМЬьЬ | КА"У я іа Є еї, 16-41 21.4 У "ю 2м дз іиве
ДА ІЧ СІНА аї о Й р, р ТеТа их - ПОГ ВТ її М ГА 10) Лето Т:
бо г й
аджі б | мі укр юки письменник т
безсумнівно, ООДОМ ПІСЛЯ бе ІДОЇ Онно-до 4
"Таї'Теї ( ТУДІ | | рабоєв Й Те | Кеті? о
іа У країни ож українські ПОВІСТІ ЦЬОГО майстра пор | г чі «ен акоо "Уч снОВбОкК) Кк ур у У ГО летету чому бив » «мно
Р Винничі нка але навіть ні згадуються 2
і |
СТОТИ О Ю ТІ З
Ого
звер,шені твори 3 нодЗзбвичаймно г б |
довер я Р Я 1П пс и Окою и ; "І і й 1ета | УГ і
інтригу ч о лорально-психо Опічною та
нашональною про опематикою, такі Як «Го «Брехня», : Записки Кирпатого Мефістофеля | ПЛіж Двох СиЛл»,чому ООгидено увогою
| ЯКІСНИЙ злет прози М. Хвильового -- «Синій писта пад», «Сан 1тОорійна зона» Івон ІВОНОВИч
ому пропонуються дк
розгляду саме ті нове. | РИ | К С рнкиИ! У "ПАР НІК; ТТ!
компроміс із режимом | |Їолпітик ер г «Змови
28на вимушений
І риі ) 1 Ю ВЕ: 5 Мати», «Анкето ОЛОВО ХОДІ», «Фавсть?
| | ми ПІТ О у гурним коОнОНн ГОви ен ус
| С у "ТУ ПО) ечн1НЕ5! Та і КИНУВШИ ВУПЬ! арно-
ве ОШинні
ТИ ВС! как,
1 Е
Ц гічний Бапає найдемо час для вив- Іа 1 коналпих, наспровді художніх текстів ГЇсє ) им, у СТарших КЛОСОХ КІЛЬКІСТЬ ноачальних Цинь р рі тег атури Як ОСНОВНОГО "ВІТОГІ Я ДІ ІіВОГ прі мета і еобхідно збільшити оодам чотирьох на тиждене
С; кільки мОєЄ Дути посгоам 3 птеротури одна агапь! обов ЯЗКОВО Чи ДВІ гри? КУ даю, доречно виробити кілько варіантів з
| оре б СїнінНІИЯМА ре! сінОПпьнИх ОСО0 мА остей і
11110) пізайцийи шШшкіПп І кпОСТА аби учитель учні
; ре - ; ь - мапи праовс вибору АЧОе КІСТЯКОМ упх варіантів неодмінно має сСстаОтТи знову ж таки
якийсь єдиний шкільним літературний канон
Таким унів може послу жити розробпенана нових засодах програма| для вступників у вузи України
ХІ 1С |
Р
ерсапьним каноном
-
І КОїЖІ "-ШшшЦде» яні.1-Іе -ЇТЙь ПЕАТЕТЬ! АЇВі:Тетиі,
аї ру ня існуючу
б щі ї ПОЇ СУ не 0 Г)
хоч би зберегти від ОСТаТОЧЬ
систему ї ТіТетатети ТТ освіти Але ж криза че триватиме дє ТИПІТТЯМИ «Її цо ми тепер не заклодемо В ОСВІТНЮ КОНЦеПЦІЮ бажаних змін на перс пектину ТО ВОНИ НІКОЛИ Й но
настануть навіть 8 умова» зосподорчого ДОСТОТКУ
Так-от тепь-ФіІПОПОГ ( держав вужчу СПІЄЦІОЛІЗОЦІЮ -
або як мовник аРФо як літе ратор Адже ці ДВО
ВИДОЄ ТЬСЯ За потрібне аби учи-
предмети вимагають від викладача надто ВІДМІН НИХ ТНПІВ м | -ПЛенінія РТеТеТв| ОіІЛЬШ
раціонального, характерного для точних наук, піТература тетичного Ми ФІЛО офського том СОмМИЙ
емоОПцІЙНО-Є(
Опріч ї ОЇ . ЗДині І
учитель має викладати як українську, ДУ
зарубіжну пітературу і не пише це у 9-1 | ре і )
КЛОСах СЛІД запровадити нНОпбиЙ курс (сторі
живопис
Нинішні КУРЮ
свіІТОВОГО мистецтва Імузтики
т
орхі Ї ектури хореоі раФ і кІНОЇ си оброзотворчого мистецтва та музики
С ПІВІВ Аамють дещо іншу практичну -Ппрямованіх ТьІ Виклодаються пІЛЬКИ У МОЛОД
осмислене сприймоння
Ших К2ЛОсСах ч
де глибоке
художніх шедеврів ще нем курс намдоречнішк читоОтИи учитепев' штератури Такий комплексний ПІДХІД ДОпоможе словесников ВІДКРИТИ шкопяром
- і го ого природу феномену мистецтво у різних
вмявах, наочно простежити спільне м вІДМІННЄ КАТ ж нішими видами твор" укротїнеську
багаоченн
іПиСсьменстаома та
ЧОСТІ, ДОЗВОПИТІі роз панути
птературу у взаємозв язках, азаємоо
11 СВІТОВОЮ «ДР потредуч як
ОПОЗИЦІЯ рОхівціІв з уіткнени!
о Пі - з зпичанно кожна ПЙІ
обговорення широким колом
- РН
теоретиків ак г рактикійі| сби но Р різних поглядів спільно ВИЇ збити оптикиНи і ний варіант. Але хай у всіх наших бурхлит | дискусіях єдиним дороговказом буде " Ех креслена мета засорами ротурм р тецтва ді коти УЧНЕВІ 5 інтелігено м» р висококупьтурною пюдиною, Ше дк цІНИТИ ДОСКОНОЛІСТІ онето пи! ру фіпософського роману, пластик) ні | ВІДТтуоОзність стипю художника Тем вені | набачитикросуг прагне жити за" ок ра" ЬО, як ДОВОДИТЬ УСПІШНИЙ ДОСВІД ОДНИХ "М і | юмчальним "о других, пише с) пільство ПОР пюдей формує мудру м інупахотну я - | У 30| 1) ІДОВДІ І іюПУ МУРУ і | ЮОЦІ ЛаЛЬ М Дні умови життм От я мрятунку ЗІДРрОДЖ України 9 т М руках, колеги што СКОРІ АМОСЯ М ІС) - | Василь ПАХАРЕНКО письменник, камдидат ФілоЛОГО 0 маук, доцент кафедри україн літератури Черкаського держ сю уміверситету ім. б Хмельницоєм
і
| | |
ПРИ о чої оон
ГІ
- с- -- Р ОРЕ взцьцль нн дней заннн
то ві
нн
О/ДОЛОРА ПРОСВЯЧІ А
по ПРОСВІТИ
Р УТ
ін НБН
НАЙГОЛОВНІШЕ З НАШИХ СВЯТ
Для кожної держави День Незалежності - найважливіше свято. Україна свою незалежність святкує 24 серпня - отже, нині ипсть років з дня п проголошення. Держава ще зовсім молода, : майбутнє п залежить повністю від нас, мОЛоді, І, звичайно, думка наша про цей день - найголовніша. Одного чудового літнього дня із символічною назвою - Незалежності, ми запитали перших нашої держави про ставлення до Свята.
вийшовши на Майдан ліпших юних громадян
ОЛЕГ | 15р.: «День НМІезалежності - це клас! До цього дня завжди готується щось цікаве, принаймні в Києві Концерти, конкурси, змагання, а ввечері обов'язково фейєрверк. Я 1 мої друзі дуже любимо це свято, І в мене воно на другому місці після дня народження»
ОЛЕНА | 23 р.) ном держави, аніж Конституцію »
САШКО | 21 р.) : «У серпні ми з друзями збираємось вибратись в Карпати, Залізеш на гірський хребет - і навколо за сотні кілометрів від тебе жодної людини - от там незалежність!»
АНДРІЙ | 22 р.) : «День Незалежності - одне з найкращих свят у будь-якій державі. І тому ми, якщо хочемо жити на європейському рівні, повинні свіДОМО підходити до відзначення дня, коли була проголошена незалежність нашої, такої ще молодої, держави»
НАТАЛЯ (6р.) : «Я люблю, коли у Києві велике свято! Ми тоді з мамоют татом ходимо серед людей. Мені купутть морозиво 1 обіцяли покатати на маленькому конику. А ще я цього року піду до школи»
ОЛЬГА | 18 р.) : «Шість років - це не багато навіть для людини, а для ЦІЛОЇ держави - тим більше. Хочеться вірити, що з часом Україна буде дорослішати».
І не просто хочеться вірити, - а таки віриться!
«Щодо мене - набагато приємніше відчувати себе громадяни»? «союзної» республіки. Держави, яка має свою мову, свою
Вийшов у світ методичний посібник «Мопода Просвіта» Тернопільщини», зініційований і репрезентований для просвітянського октиву, студентських То учнівських колектиїв Тернопільським обпасним об'єднанням Всеукраїнського товариства «Просвіта».
Автор брошури -- заслужений працівник народної освіти України, голова обласного об'єднання «Просвіти» Богдан Головин подає розгорнуту характеристику «Молодої Просвіти», її минуле, сьогодення і перспекти-
ПІДГРУНТЯ ДЛЯ РОЗКРИЛЛЯ ТАЛАНТІВ
ви Серед першопрохідців у цій важливій благородній справі -теребовлянці, спровжні ентузіасти відродження Михайло Михайлюк ;| Марія Братнюк. Нині тут функціонує 29 об'єднань, які охоплюють 1350 онаків 1 дівчат. Звідси маршрут проліг до Збаража і Козови Зерна набутків схвалило Центральне правління Всеукраїнського товариства | «Просвіта». На базі Теребовлі і Тернополя провели всеукраїнський семінар-практикум. | Надбання надзбручанців прислужилися молодіжним об'єднанням Львівщини, Івано- Франківщини, Буковини, Поділля, інших областей України
гразееьЧі
Тернопільському, Лановецькому, Збаразькому, Крем'янецькому, Підгаєцькому районах.
Відповідальний за діяльність «Молодої Просвіти» Петро Шимків висвітлює основні віхи її становлення і творчих пошуків. Зокрема, в напрямку релігійного, екологічного, політичного виховання, економічної освіти, відродження обрядової культури. Це 1 ходіння з Вертепом, Маланкою, Козою, колядувоння ї щедрування, Великодні гоївки, свято Купала, Андрія то Миколая. Відроджується родинна обрядовість: весілля, свято Матері,
хрестини, панахиди... Пошуковці стали літописцями спогадів живих свідків історії- | учасників ОУН--УПА, ініціаторами | || формування кімнот-музеїв з історії сіл. | «Й 4 Практичним порадником послужоть сце- | |
нарії календарно-обрядових свят «Ой на || Андрія гадали дівчота», «Свято Матері», | | «На Івана Купала», сценко «Ї остинці святоур го Миколая», «Дорога до Вифлеєму», спрощений варіант «Ходіння з Маланкою», гаївки «Вербовая дощечка», «Зав'яжем вінець», «Ойчомути не танцюєш, Галю?», до
яких прилучив свій багатющий життєвий
досвід голова обласного проводу Конгресу
"З
-з
«Молода Просвіта» Луганщини готується до виборів
Відбулося засідання правління Луганської обласної організаці, на якому обговорювалися питапня, що стосуються роботи МПГІ, а також план заходів на майбутнє. Було наголошено на нагальній пеоохідності визначитися з виборами 1998 року
Вирішено тісніше співпрацювати зі «Студентським братством» (|Лутанська філія УСС) та «Молодим Рухом» як найближчими союзниками й однодумцями Брати участь у виборах МІ буде обов'язково, оскільки пасивність у ЦІЙ справі невиправдана
МП докладе усіх зусиль, щоби з подачі молодіжних організацій об'єднати дорослих в один виборчий блок. «Нам нічого ділити. Україна під загрозою комуно-номенклатурно-шовіністичних сил. Протидіяти цій навалі можна тільки разом. Завтрашній день залежить від нас», - так характеризують нинішній стан члети правління.
3 цією метою підготовлене звернення до обласної «Просвіти» щодо проведення консультацій з керівництвом обласного Руху та інших патріотичних організацій - створеиня передвиборчого блоку на зразок «Руху за народ, за
Україну» Справа не в тім, чия назва присут" ня, - авсуті й меті
Володимир Свинцицький, аласкор «Гурту» в Луганську
ПАНИ Р та фін ри п
знижки ее а не
Нині в обласному Товаристві налічується 429 об'єднань «Молода Просвіта» Найбільше, по 1526-704, у Бучацькому, |Козівському, Теребовлянському,
Опитування провели Іринка Бойко та | Христина Білан
української інтелігенції, педагог, поет Андрій
Клим Микола НИКОЛИН, член Спілки журналістів України
Е
Разом з нами -- у нову Європу
Молодій Україні
навколишній світ | перше, що усвідомило незалежно Україна, єпропейсько!ї родини, яка норешт! вирвалася
знають, що нова Європо без України-це не Європа А но учодомлюю це українсько молодь? ї ак,
- шість рОКІВ Дитячий вік Держава вже починає вчитися ! кроще розуміти
- що вона є частиною великої з панцюгів важкого азійського попону В Європі вже
принаймі найактивнішо її частина, якій не байдужа доля Укроїни, а значить, і влосне майбутнє Ці молоді люди хочуть більше знати про Європу, про свою кроїну в ній Півроку тому вони почали гуртуватися довкола «Молодої Просвіти» Результот не забарився - створено інформаційно: аналітичний комітет «Євроцентр» Молоді історики, політологи, економісти, філологи, географи, журнолісти та молодь, яко ціковиться питаннями україно-європейс ькогО співробіт ництва, займаються поширенням ріЗНОМОНІТНОЇ інформації про європемські країни то структури В активі комітету - налагодження стосунків із посольствами європейських країн, співпраця з центром інформації то документації НАТО Ц Україні, проведення семінару «Україна "європейським світ» Комітет не просто стверджує, що Україна є небідємНОЮ Частиною Європи, але и докладотиме усіх зусиль, щоб утвердити думку про ключову позицію України в системі європейської безпеки Активно ДІЯЛЬНІСТЬ комітету розпочалася порійняно недоВно Ми з ПОДІСТЮ приймемо до свого гурту
УСІХ баж агочих, які моють влосСні ІДеї Пас капо просимо надсилати свої пропозиції та звертати! ь Та адресою
29200 | Київ, завулок Музейний, 8, «Молода Просвіта», «Євроцентр»
Володимир Жежера, голова Інформаційно-аналітичмого комітету «Євроцемтр»
ПЕРЕ ДР ЖЕ п Я о РР ЩЕ ПРА ЕРИ РЕА НЕ
СЕ: І п нт
-- ач РЕВринаю
ПЛАСТ У РГОФСУНЯАЧНЗІ КОЗАКІВ
Прнакасженньнчи звана вве с оц и!
Хто з нас у дитинстві не мріяв потрапити на Запорозьку Січ або не хотів узяти участі походах, оспіваних у піснях паших прадідів /
Але ліоди не тільки мріють роблять
Нещодавно поблизу с. Головач Полр-ну організації Народното Руху, товариства «Просвіта» спільно з Київською Пластовою станицею їм. Б. Хмельницького, при фінансовому сприянні обласної філи Суспільної Служби України, влаштували єдиний цього року в Східній Україні іонацький табір. У ньому протягом 12 днів проходили пластовий вишкіл 40 хлопців віком від 8 до 14 років з Києва, Чернігова 1 Полтави. Хлопці жили в таборах за козацьким звичаєм: самі куховарили і мили посуд, училися розпаліовати багаття, ходити за компасом І ставити намети. Вивчали історію 1 топографио України
Звичайно, цебуло б неможливо без співпраці організаторів із виховниками: Кость Тесленко кошовий отамайі, активіст київської «Просвіти», Володимир Годзенко - учитель музики, Сергій Соломаха
інженер-механік їз Чернігова ї Свято: слав Варенко - студент із Києва.
але й
ГАВвСЬКОоОГО обласні
Олексамдр Вертельмик, заступник
голови ПКО ВУТ «МОЛОДА ПРОСВІТА»
ПР -
РР п о
ШЕ нан інн - епанннислвннннимонни
Богдан Чепурко десятки років займається пародознавчими і народо- : Творчими проблемами. З того, що збагнув, дещо видрукував: трактати і «Українці» ї «Небесна родипа», збірку елітних прислів'ї «Приказкове ; коло». Цього року має побачити світ пого Б укварик -господарик, аналогів | якому нема в нашій букваристиці Сподівається також на
. фінансових бар єрів у
подолання справі видання читанки «Великдень» та книжеч-
| ки поезш для найменших «Країна соловейків», підготовлене до друку |
І | н поетичне вибране. Працює над книгою «Філософія Української душі, | Світогляд і світо твір».
іці т - п - ли - -
біхто не сумнівається в невідкладній | потребі формування національно культур з ь ій - кі о о 49! національно-державної ідеї задля побудови суспільства, пдного не тільки горизонтальних формулювань «ВІД мОря | до моря», «від Кубані аж до Сяну-річки». / тобто в контексті людей і народів, а й високодуховної Божої! вертикалі «Небо | земля нині торжествують» Йдеться про / велич предмета, про Божу расу, про певні міайні обов'язки, про хрест, який випало нести м
чаші предки, будучи правдивими а не псевдодемократами розуміли скіЛьЬКИ ЛЮ
ДЄЙ -- СТІЛЬКИ СМИСЛІВ, але якраз тому / смисл один Головне, що потрібно для нормальної структуризації суспільства, - це погодження на Божих засадах за зако- ВИ
нами природи 1 заповітами предків Як нам МИТИ, слівпрацювати, творити одне з одним -- у ам'ї, роді, народі /
Ми на землі гост, але саме тому маємо
образом і подобою Божою Це певні сили, Божі ризи, своєрідні втілення Бога. Вони закріплюються в наші пам'яті, у мисленно віДдчУуттєвих матрицях через органи відчуттів, які оперують звуком, знаком, кольором, за допомогою зору, слуху, нюху, дотику тощо Це певна кодова система свпотвору
Ьожа Слава у Слові, музиці, ПІСНІ, Танці (ритуально-дієва мапя), а також У ЛІНІЇ
(риси-ризи) та кольорі, які й становлять візуально знакову символіку, тобто певний умовно узагальнений інформаційний ряд
нн що - нання
олижцлиннно Зо
ненні ВН ж поч
ос т нини Б 00 ат нож
ен 0
-- нннн інь ни ьо па
п она
нні анна Р ЙДЕ тт
(він було селом іде, він було в дуду грає) Гак так (да, да!) иого немовби й нема апа Він є! Того Діда можна таки почути, відчути г навіть обняти поглядом иого житню бо роду Он яка світЛлОноОСна І добродійна Сила
цей сонячний Дід, прародитель життя! Звичайно, житній сніп не тотожним життю
він символізує мого Так само Сонце чи енерпі не тотожні Богові або Святому Духові, але якимось чином представляють : реалізують Божий план. Тобто завжди залишається місце для Святої Тайни, що й
Життя в культурном у, вільне перетікання енергії, пензля. Все наше життя,
зисокоорганазованому ії структурованому с устальстві -- це
творчість ї співтворчість. І не тільки майст рів пера чи вчинки, взаємини, творіння людських рук, політика,
економіка -- причина і наслідок творчості. Бо образ художній, світ ообразсвогожиття М
стати господарями від Господа, брати приклад із Гворця, служити одне одному, М Підсилювати одне одного, а не прислуго: У
вувати ворогам і недоброзичливцям
ч
вно ні зверху з творить людина, сотворена за образом ії подобою Божою. Так засади -- спасенні для пробивається світло українських святинь. ( | КОЖНОЇї душі, оновні для людського життя. українського світообразу, українського // Звичайно, можна почати з нуля -- вилами то воді, пальцем то піску... Але можна 1 Х рек ПУЕ оо Що ми. єсе б. треба скористатися спадщиною, керую чись заповітами тредків, -- вони вже це . наближаємося самі до себе, до свого єства 27 проходили. Тут важливо переглянути духовні й матеріальні нат рацювання праукраїнців, з г призначення у | ЯКЩО ми хочемо збудувати Україну сильною ї для українців. Справжня демократія »
Про те, як святкувати, люди знають кра- | ч/ вимагає сильної духовної і державної влади, але насамтеред людського самовладання, ще від мене, бо в кожній місцевості своє Тут Х уд | Зб ме ме | діє принцип демократичної різнова- | , ладу ї порядку в кожній суверенній і соборній душі. ріантності, властивий українській культурі. | « | - М
Я хотів би розглянути фундаментальні ос- - нови обрядовості, переглянути помилкові або поверхові трактування обрядодій І СИМВОЛІВ та атрибутів Отож переходимо
- Відзагальницьта знайомств до конкретно-
х . лаги
оо аа
. Го часопростору -- я маю на увазі - насамперед різдвяний часопростр, який | символізує народження Христа-Світла, відродження природи через Нове Сонце.
МІф про язичництво в Україні вигадали псевдовчені від політики. Глибше ви вчення народної звичаєвості, філософське про: никнення в її структуру, образи, символіку засВідчує, що Бог завжди уявлявся нашим предкам Єдиним і Неподільним Водночас за структурно-етичними ознаками Бог -- Триєдиний, а за безконечністю втлень -- множинно-різноманітний Вважалось, що «побачити Бога» означає вмерти, а от Торкнутись Божих риз означає зщлитися З першою позицією зрозуміло Бог -- Тайна, ніхто не «схопив Бога за бороду» -- тільки після смерті тіла душа иде до Нього Що ж означає «торкнутись Божих риз»? Усе со: Творене, вся різноманітність життя, СТИХІЇ, стани, взаємодії, сонячний промінь, роса на траві, любов до ближнього, наша з вами Розмова -- вам цим ми доторкаємось до Божої! таємниц), все це формує в загальних рисах Божу расу Отже, Бога не можна побачити, але можна відчути, тим більше, що Він не тільки на небі, а всюди на землі,
кот як зара» я ЧИ ще чо ч Я 4 б г зе | . їй п Рай Р й г м | ці зм г "о Р й гі" Р з Р
відобразилось уявлення про можливість народження Богочоловіка, перевтілення Бога в людину. Де ж могло народитись уявлення про можливість очоловічення Тайни? Зрозуміла річ, у хліборобському контексті!
Яка ж тут суперечність між дохристи- Янськими віруваннями г християнським віровченням? А ніякої. Християнство природно виростає із дохристиянської системи Богоуявлень Тому Лев Силенко, протиставивши їх, зробив найбільшу помилку, а якщо свідомо, то -- диверсію Так, так І це незважаючи на колосальний матеріал, який він зібрав у своїх роботах про Рун-Віру та Мага-Віру Ще одне протиставлення, яке, на мою думку, абсолютно безпідставне, -- це протиставлення науки і релігії Мене не полишає враження, що український наро- Дним світогляд -- глибоконауковий | водночас реліпиний Із багатьох позицій він випереджає як сучасні наукові досягнення, так ! теперішню державу, суспільну або, скажімо, церковну самоорганізацію Про це не скажеш у двох словах, але все-таки спробую пояснити
картина світу уявлялася нашим предкам чико впорядкованою. Сказати б науково досконалою Зрозуміло, що так ідеально
Р
п ще
Ідолозображення та долопоклонство може бути властиве нижчим рівням культури. У хліборобськоукраїнському контексті об: рядодії були високодуховні та глибоко: наукові, а знакова система служила не ТІЛЬКИ і не так способом зображення чи образотворення, як засобом збереження | реалізації цілісних знань, інформації, що формує насамперед
Скажімо, українська орнаментика має порядіз рослиннимичи тваринними моти: вами та стилями магічно-інформаційне кодове письмо -- геометрично узагальнені системи кодування. Цей символічний код перевершує сучасні кібернетичноінформаційні матриці програмування як за ЩІЛЬНІСТЮ (КІЛЬКІСНІ показники), так І за рівнем абстрагування (якісні параметри) Отже, наші предки знали світ реальний та уявно-абатрактний, символічний Трети глибинний план-контекст -- це свії енерпи, рух І спокій, задіювання, тобто жива реалізація структури, світотвір і космогонія, пн, біг, оновна сила Краще ту силу не чіпати (як, скажімо, термоядерну реакцію розпаду, психосферу, основи взаємодійної діалектики, генотип і генофонд) Так, їх не можна чІПаТИ, але їх можна пошанувати успадкувати, розумно використовувати.
виражено у словотвірному кодуванні, яке передбачає архетипне, так зване вічне за питання «де?», потверджувально реліктове «да!» музично ритмізований символ «ду» Є різні системи кодування через число, СЛОВО, звук, знак,колір, алезавама явища ми життя та їх символічними позначеннями стоїть Бог або ж Таємниця Святого Духа Так, за вама енерпями стоїть Абсолют. -«Дино неподільний Бог та дієво триєдина структурність усього сущого В найменшім (ДЬОДЬО) найбільше (Дід) Мале миле Богу!
Висновок яким? «Язичництво» не суперечить християнству яке природним чином вирос тассіз дохристиянс ькИих ВбвІррувВвань'уяв пень -- адже Бог творив світ до Христа! Так само релігія ! наука синкретично нероздільніта непротиставні В українському СВІП Все Дуже | арно прочитується Перуни зелеси та інші «божества» не ототожню ЮТЬСЯ з ЬОЇ ом,а як певні природні стимі представляють ЬОЇ а, творяться І керу ЮтьСИ Вищою Силою ( кажімо, світову взаємодію, «вого роду парування-розпарування представляє Перун Це певна в заємодія енерпи яка регламентує розграничення живого ! мертвого У взаємодія
ПОзначається шести! ІЄЛЮСТКОВОЮ кпПрІіТКОЮ
«УІМВОЛІЦІ ЦЯ
8 нас, між нами Звідси божественність налагодити і запустити машину життя му марощувати в собі, скеровувати на добро Та різних рівнях вона по різному природи та їі обожнення пюдьми, сила якась надприродна сила, але побачити задля життя, але не переходити межу, не проявляється | хоч назагап є ознакою божественність Людини та пошанування ГОДІ Ми живемо у СВІ? предметів, істот, розщеплювати цілісність евиОобудовного киттєдайною, вона також поражає та ближнього, бо вам кермує одна сила язищ, стихій Це так звана жива І нежива ядро 8Оз еДнує, але ІМОВу ж таки для продов У давній колядці про Господа і господа природа у всіх своїх дог гупних і ВІДЧУТНИХ Мапчним символом емері "Є сонце, з ження життя йдеться зокрема, Пре ря (а колядкам як жанрові не менше 40 Проявах Цепершии пласт світосприймання "ким «співпрацюють» небо (ноосфера та Зодохрещі, або хрещення вогню-свіла ) гисяч років) Бог приймає запрошення се Механізми нашого г примняття однаковіські біосфера), місяць, планети Зорі, астрономімні воді з попереднім водосваттям хрещенм лянина примти на Святу Вечерю. але протягом усього часу розвитку людоетва системи та піІДСИиСТтеми. Звідси -- житній сніп ним Води у Святм Ду. Після Водосвяття попереджає. що не буде іІсти пити, а буде Весь жЖиттєВии досвід покопінь становить «ДІДУ як СИМВОЛ сонця, що дас житти чода стає цілющою. вілаючою живою дивитися, чи все добре робиться Отже Бої ОІОЛОГІЧНО-Гені гичну матрицю людини, мкрема житнє зерно задля життя людини "ВОВІДНИКОМ Божих енерпи Які | прийде, але Його можна буде бачити хіба зІДКЛадається в пам'яті, діє на ря МИ санскритське ДІ ПОДВІЙНО петюче дження нового сон ця, радар сі за (чОТИрИ Іо ОнутріІшнім. духовним зором У ТОТИИТОЮ ПІДЕ ВІДОМОГО. СОІДОМОГО І надспіДОмМОГО зМСїррИ конце дкєвВе «КОРУ См назад модине |4 | восьми) розкриває небесні б; КкОлядцІі Бог за плугом ходить Як щц гу ми переходимо до світу уявного, тобто мароднти творчості Ме Таким собі «дід з ЦІО Поєднує жив мерт | уч-ц . зрозуміти? Бог нами дю радіє, рай ді до евтогляду, який формується, познача часи і «роде ка ИЙ ПАРИ зи можна 0 закриває нообює рерні ворота. знак п9рм; Людина мак бути ьогонадхненною СТЬьснІскеровується при допомозі сИМмМНОЛІЙ САСИТИТИ, 00 ХІ б ей М ін «запитам и«1О000в язкобвим но | ОХ че наслідуючи Гворця сам Бог благословляє помять, образів. Це т є своєрідні «божества? КК РАН мтамня ззунеі з за Бюрівме «дуд, | РУуШМИЦІ ЧИ | 1 СУМ - а ХОДІННЯ за плугом "рештою во цьому меЕЇШІО! уУумічмі Пуке людина створена за ЩО ж Соми іну музику «ИТТИ ОС бідчупаАіюті МИТТЯ бібдгаонег мор орум |зПпиєкавк З рат Ен і ніна вні
РЕ ПЕ РР З РЕ РЕ |
Кново ПРОСВІТИ
- ее -- - -об-е -
ПЕРО ПЕРШО
що вражає. але и парує, оновлює природу (вогонь ! ВОД9 парують, хлопець і ДіВЧИНАа паруються) Пранайдавніша енерпя прана оновна сила природи. Подібно Велес ме якийсь там Бог скотарства, а веління Божої! волі, без якої и волосок не впаде з голови ЛЮДИНИ ЧИ и скотини Так звану Книгу Велеса (анонімну пам'ятку дохрис: гиянської Літератури, яка базується на народній Пам'яті, Мудрості Фольклорі), я трактую як КНИГУ БОЖОЇ ВОЛІ В гаївках, аю мені адалося записати, теж згадується акийсь Бог Велія Не маю сумніву, що це треба розуміти як вказівку «Бог велить, воліє, ПОВеліВає ? Пригадуєте приказку «Все в Божій волі!»? В Божій волі -- оновлювати, розрухувати («Сюди виль -- туди виль!», «Воли, воли -- нема коли!») Між іншим, у Книзі Велеса підкреслюється ми не ідоло: поклонники! Як бачимо, і дві тисячі років тому нас пробували потрактувати в невипдному світлі примушували захищати свій престиж Так званий простий нарід більше від уаляких учених, книжників | фарисетв відчував велику таємничу ! безмежну силу Творця Кажучи «дай же Бог», ніхто не мав на увазі якогось спеціального Дажбога (даючого Бога) «Дай, Боже!», «Слава Богу!», «Богу дякувати!» зви: чайні побажання Бог -- один Відчування Богазавждибуло притаманне українському світогляду, українській звичаєвості Дналізуючи г порівнюючи давні українські фольклорні та літературні першоджерела 1 євангелійні тексти, я помітив стовідсСОТКОВУ готожність Іісусових проповідей Із українським реліпиним світоглядом ДО: християнських чаав. Христос постійно говорить про зерно, однією хлібиною, яка символізує Єдиного Бога, годує тисячі людей. Або Христове «Будьте, як діти!», «Устами дитини говорить істина!» Це вам не заколення смиренних овечат, не вирізування дітей у Єгипті, а згодом у Палестині! Як відомо, Мати Ісуса з Назарету була філістимлянкою, належала до племені хліборобського, некочового. Співаючи українську колядку про Бога за плугом, ми вже не здивуємося припущенню, що Син Божий, про якого не було чутно в Іуде! до 25 чи навть 29 року нашо! ери, перебува: ючи в Єгипт, чи в Україні, міг ходити за плугом Книжники : фарисеї, лицеміри ! купц-продавці не сприйняли Христа, бо Він був для них чужим і цього не приховував Проповід) Христа наскрізь пройняті хліборобською ідеологією найвищою політикою для хлібороба була праця в полі Ісус не тільки заперечив існування спецалізованих бопв від поганства, але и висміяв плани валяких приватизаци Бога для потреб або и непдних цілей людини чи народу Він наочно показав, що так звана «обраність» засвідчує не винятковість, а вади Що людину або народ Бог «вибирає» не для прославлення, а Для направлення Поки Ісустільки проповідував, це ще було стерпно, мовляв, дивак Але як тільки Він виступив проти «торгашів» ! царів земних, бичуючи перших та насміхаючись із других (бо над уама - Цар Небесний, бо треба мати «царя в голові? ), Христа бичували, обплювали 1 розп'яли Чому я так зупиняюсь на особі Ісуса Христа? Очевидно, не тільки тому, що 1997 рік
ПР ЧЕР А 1. іній
Повернемося до свят, які ми відзначали в січні, зазершивши їх Щедрою вечерею та Водохрещенням Перед Святою або Пісною вечерею господар вносить до хати і кладе в куті житнього снопа Помилково мого називають дідухом Насправді «дід Ух» («Ух, ух, солом'яний дух, дух») це ОКОЛІЇ, молочена солома без зерна, що 1! стелять на долівку «Околіт» і «оКОоОЛІТИ» -- ОДНОГО кореня. Звісна річ, дитина цього не знає Солома для не! -- це щось м'яке золоте Бои справді дідух символізує золото душі Те душі померлих, що з ними «розмовляє» дитина до семи років, перекидаючись |! промовляючи «кво-кво, завтра в насРіздво», тобто народження світу ! світла, Христа- Світла із Золотого Яєчка. В українських казках говориться про діда Оха Він переплавляє лінивого хлопця у Підземному царстві, спалюючи лінощі, розбещеність та безпорадність Це ближче до дідуха, який покриває землю (долівку). Чому ж у нас
ніа
роді є уявлення про щлющий напій із 96
трав, зібраний протягом року В певній послідовності Тепер поділимо 96 на 16 І одержимо шістку (6), тобто кожний тип має в собішість основних для нього природних властивостей, або дві триєдиності і може ділитись або ж продовжувати життя Наклтинному рівні - шляхом поділу клітини
На людському -- ЧОЛОВІЧО- ЖІНОЧОГО наступним народженням
шляхом поєднання ІЗ ЖІНОЧО-ЧОЛОВІЧИМ | гретього
чоловмчо-жіночого (хлопчик) або жіночочоловічого дівчинка)
От вамі Свята вечеря українсько! роди-
кілька десятків років тому, коли святкувамня вже давненько проводились у селі та в хаті, клен чи пипу все ж підчищали, але не рубали під корінь, аби замаїти світлицю, одвірки чи ворота. Давні священні гаї іудеїв були з омели -- вона тод) росла з землі. Пішли гуде! по світу - омела також знялась у мандри ! перемістилась на дерева, п'ючи з них соки. Он які повчальні історії! Я зовам не відхилився, розповідаючи про «майські» свята В усьому -- календар! астрономічний, хліборобський, звичаєвий, усе взаємопов'язане річним таїншими циклами Між іншим, слово «коляда»
розшифровується без календ | сатурналій
ни -- глибокоїнтимне віче оріїв, коли тато, мама г дитина задивились одне одному в очі г душа в душу, розмовляючи з душами померлих і доторкаючись таємниці Святого Духа, а через нього таємниці СВЯТОЇ Трійці вітаючи народження Христа- Світла Ось так земна родина радіє, рай Діє за високими небесними зразками!
через давнішу г гармонійнішу українську традицію коло ладу, душа порядку, колодар-календар Так само свято Миколи. Це земне коло, яке заохочує душу дитини до семи років - земними дарами під подушку. Звичайно, буві цілком конкретний (ще й не один!) Святий Микола, який допомагав
назвали Діда дідухом? Відбулося природне
Як це не прикро, люди на Землі - трохи
людям, наслідуючи традиційну земну гостинність. Тут не до протиставлень! Вселенська Церква мала б бути єдиною. Один Бог -- одна Церква Адже піменують Христовою Нареченою -- чи може бути в Сина Божого десяток наречених? Причина роз'єднання Христової Церкви -- 8 геополітичних претензіях сил зла (а для України ще й постімперіальний синдром/). а також різні протихристиянсью та відверто сатанинські тенденції сучасного світу. Додається до всіх бід недоречне
Опанас Заливаха. Покрова.
заземлення Діда з білою бородою, тобто
тварини В цьому нема нічого
протиставлення вірувань християнським. Скажімо, Лев Силенко взявся приватизовувати Єдиного Бога, зробивши його таким собі українським Єго-
поганого.
проголошений роком пізнання Бога- Сина
як дуже важливої для землян складової!
Святої Трійці або Триєдиного Непорочне зачаття Христа велика Тайна, а Його народження сприймається як важлива символічна подія в житті Всесвіту ! насамперед нашо! планети Земля і небо завмерли, всьому людству немовби перехопило по: дих Уся природа фізично відчула народжен: ня Спасителя, який був уплений ввишніх, сотворений без порушення цноти, тобто законів свтобудовиї світотвору. Здійснилася містерія творення ідеально досконалої! людини, чудесне оновлення людського роду, вливання духовної сили в людство Бог став людиною Бог зійшов ніа землю став ЧоловікоОмМм Відбулос а також святе одухотї
ворення материнської природи. Ісус оув Ссотворений через народження ВІД Дів и яка Стала Богоматір'ю Яка ж вепика, просто гаки безмежна довіра Господа до пюдини! | Яка віра та пюбов до Бога мала б бути у длей людських! Який шанс жіноцтву, Яка висока надія Бога на рід людський! земна Марія породила Бога, Марія (| Матр Бога Живого!
п -
Бога через зближення його із земними дідами Дідом Морозом, Дідом Миколаєм, Дідом-Дудариком Тимчасом заваматими персонажами стоїть тайна світобудови, таємниця творення світу Санскритською, ак я вже казав, «діді» -- Подвійне сонце, роздвоєння світла, світло від світла, тобто РОЗ ДВО Згадаймо вислів «раз-два» Тут складнатводночаселементарна діалектика від роздвоєння до подвоєння 8-кутна копядницька Звізда Мама умовно символічно роздвоюється, народжуючи хрест -- символ Христа-Світла. Христове Різдво -- це народження у чистий споадб, немовби ішляхом под/лу клітини. Але те саме є не те саме Тобто -- це тільки аналопя Для при: близного уявлення Цікаво, що числа 8, 4, 3 | 1 у сумі дають число 16. Як вважають сучасні науковці, є І6 ТтиПІВ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ, або характерів. Якщо ж ті самі символічні числа, які представляють колядницьку Зірку Маму (8), Христа Світла (4), Єдиного Бога (1) Божу Тріицю (3), перемножити, одержимо 96 (весь спектр сонячної енерпі). У
- А АЕН р о - Кано -
-жи -
слово «твар» на позначення личка, вислів «Божа твар» уточнюють, що людина має душу, що все сотворене Богом У цьому контексті факт поділу клітини підказує тягнутися до природи рослинного світу, обожнювати такі духовні стани, коли «ще дух рослинний не звіріє» Звідси правди вий, неперекручений українським пантеїзм, обожнення природи, яку творив Господь, Пан Тео або ж Пан-Біг Ця філософія добре «читається» під час так званих Зелених Свят, що їх проводили в священних гаях Ніхто не рубав ялинки, на висоті була екологічна самосвідомість, Природу плека пи ї шанували Сад був при садибі -- таке собі родинне святилище Пригадуєте Шевченкове «Садок райочок насаджу .»? Ліс уособлював неторкану природу. Гай
щось середнє між садком І лісом, ОКуЛЬьТту рена природа, місце святкування ває! громади Тут переважали символічні, відібрані та виведені породи дерев І кущів, властивих цілком конкретній системі цінностей, культурі певного народу Ше
- -и Р -о- - синя - о БЕ РЕ ЕЕ РЕ а енннвнанойия и, Р щ --
дохристиянських
вою-
|
Рі - Й
неповноцінних) крайнощів. Це стосуєть політичної географії, і геополітики, 1
ротьби духовних начал. Насправді ж за ||| своїм міайним призначенням Україна ніколи не була периферійно-окраїнною,
якою її «робили» протидіючі сили. Світоглядно-духовна, географічно-просторова та світотворчо-дієва спадщина українства вказує на центр світобудови, інтегруючо-консолідуючі параметри свтообразу, духовний універсум та синтез. Недаремно український праматерик був островом, недаремно з української Божої раси розвинулась людська популяція, а знання г чин індоарійського ареалу мають природну тяглість з Оріяни Виживання ! духовне об'єднання світу знову узалежнюється від українського феномену виживе Україна -- виживе и світ! Християнізація України -- в українізації християнства. Під цим я розумію духовне обживання христи: анського вчення народом, який хоче бачити Христа своїм Сином
Церква тоді об'єднається : об'єднає світ, коли синтезує кращі дохристиянські традиції із Христовим віровченням, коли духовно об'єднає науку ! релігію, не идучи, однак, на компроміси із вомовничоматеріалістичними догмами. Скажімо, Так званаеволюційна теорія Дарвіна В чому тут справа? Людина не походить від мавпи, але могли бути мутаційні схрещення людинитмавпи Гріх скотоложства не виправдати «еволюцією»! Ліна Костенко з геніальною прозірливістю писала: «Ва ми під пресом задля прогресу». Такий «прогрес», коли суспільство структурується горизонтально, в лежачій ПОЗИЦІЇ, - Тоталітарний, не сприяє розвитку ні особистості, нінароду засвідчує скоріше регрес та деградацію Ва тиснуть навах Такзванавладнапіраміда виявляється безвладною ! паралізованою Ва вах при: нижують Пригадуєте службовий мордобій із Шевченкового «Сну»? Україна ще не вільна, пора встати на повен зріст своє! визволено: спромоги, збагнути свою сутність, збагатитися спадщиною тисячоліть | творити крархію досконалостей, а не рабів
Ця стаття не пльки не вичерпує, алей не вміщає вах проблем нашої! звичаєвості в переддень двохтисячолітнього ювілею Християнства Очевидно, з являться інші публікації, як допоможуть збагнути духов: ну вертикаль Християнського віровчення га мого призначення на новому етапі розвитку людства
Богдан ЧЕПУРКО м. Львів
Україну завжди використовували я Кб буфер на зіткненні протидіючих (тому |
-Ро ис Ти Кава є а , "о «А
р ші
- о Га .
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
затрат
ьо ЗОЖУЄТА РОТ ЛОСЬ бі го . Р-за. 9 ї РОС У Тур | і р зон У гум Р ВЕ -- " Й "рій Грн - і жо - - ай 3 "єї зей - і -и я. т Ч чи Як ьпе те я " і а ан ре Фі й! Ра - І р чий а о Р її г РУ 14 ШЕ - и і з Рм з
Їзнопву пам'яті; повертає до витоків колиш х літ. Ці слова звідкілясі, прийшіти до мене, 1 я їх тут ужив, бо відчУВАаЮ Все глибші спорідненість сьогоднішнього з минулим. Хоча я теж -- уже майже мину - ле, ї з кожним місяцем, роком та сила -- минуле -- все глибше затягує мене Майбутнього майже немає. більшого. німе маю у цьому житті, я не ДІ боюсь, багато грошей, як не було, так і не буде Майбутнє не для мене, та й не хочу я такого.
як зараз, із його бездуховністю, невіглаством
Оглядаюсь назад 1 пізнаю себе в пращурах. Навіть знаю, де вони колись жили.
чим На тій --
займались
кого роздолля і буйнозеленої рослинності
Зараз у тім краї лишилась чи не єдина ціла база, ота Михайлівська Цілина, яка рік у рік все біднішає і вихолощується А
чи були мої пращури козаками? Так
були серед них 1 справжні козаки, 1 добрі
господарі. Вміли 1 землю глядіти, і реме-
сел знали чимало, а безних на селі ніяк не
прожити
Про батькових родичів знаю небагато, лише те, що дід Олексій Русанівський жив на хуторі Миколаївка Гадяцького повіту Полтавської губернії З бабунеїо Лукерією вони мали дві доньки | гроє синів. Бабуня загинула у 1927 році, як зазначалось, від рук бандитів. Дідусь Олексій з горя полишив своє ковалювання | доживав у одної із дочок, якої саме -- не знаю, можливо, у тієї, що 11 потому, як я чував, німці повісили за зв'язок із партизанами
Материна лінія простежується чіткіше Один мій прадід Ялисей Мартиш мав господарство чимале Мав коней, корів, овець, свиней Мавхату під соломою на дві половини Мав бджілок та два садки, а ще кілька ставків із доООрою рибою, особливо жирними 1 смачними були у них линки, пригадувала мати Отож Мартиша вважали на селі міцним господарем
Зате другий мій прадід Панас Середа нічого такого не мав, хіба що дітлахів удосталь, дванадцятеро душ Він був дворовиий кріпак пана Базалевича, 1 навіть хата його стояла при панському дворі, Коли Панас Середа вже слабував і не міг, як завше, працювати через свою старість, його безцеремонно викинули з панського двору. І він змушений був жити при своїх дорослих дітях, найчастіше із синами Петром чи Омеляном Омелян Середа, це вже мій дід, котрого я добре пам'ятаю, незаможник, сільський мудрець 1 майстер на всі руки.
Неподалік моїх прадідів, побіля Овлашів, розмістилися тодішні і сьогоднішні містечка. Зовсім близько -- Ромни, трохи далі -- Суми. А якщо обернутись, то до Полтави й Харкова не так уже й далеко Усі ті містечка, вже перелічені й решта мною не названі, були завше суто українськими, з їх пщікавим побутом й своєрідним укладом А що вже и села, то й вони намагались не відставати від міст. До сказаного, коли глянути на тодішні фотографії, празникова одіж мало чим і різнилась одна від одної. чи міська, чи сільська майже однакова А якщо одвертіше, то сІЛЬСЬКа переважала своєто барвистістю, ошатністю
Так ось, чимало всього уміли мої пращури До того ж були гарними зовні чорноволосі, стрункі, блакитноокі, знали співи й до танків були охочі. Усе те дане їм від самої природи-матінки. Не малося в них ніяких традиційних вчителів-наставників, до всього доходили самі 1 грамоти вміли, й ремеслами володіли Жіноцтво теж не відставало від чоловіків п красою, ні рукоділлям, ні породіллям Уміли добре робити і як слід жити
І треба ж було так статисі, що дід Омелько, один з дванадцяти дітей ко: лишнього кріпака Панаса, та уподобав Катерину, єдину доні,ку заможного козака Ялисея. Ну, яка, скажіть, з них пара заможна козачка та сільський бідняк? Си я кажу, що ніяка! Ге саме сказав своїй дочці и прадід Ялисей Але ж не греба забувати, що Омелько бу п МОЛОДИМ Та красивий, і Катря теж собі нівроку. ст руп Мої, чорноброва Та й са Ма. МОЛОДІ продукує ловсім виміри ї понягтя аніж арілієті. прадід "Я лисей де розуми Греба ще зазначити, що то був рік особливий, 1905. Почухав Ялисей потилицю |і
гаке скалав своїи дочці Катрі
р» УВО
Знаю щоби ГОЙІ міра фнеГговОЮИЙ Му
все одно думаєш. як би швидше 2 ()мелі
МОМ С14ЙТИСсСЯ А пе меадійДде "ас і Ти Ззгоадиєші морСслова згадьношіте як ятеби просит мо виходити заміж ля бідияка
-- ()й. ре «ЧІМ У «с м КИМ жемені УТИ
як не за Омеляном"! Будемо праціовати
невизначеністю,
колись! -- знаменитій Гетьманщині, серед її широ-
чинне:
нні РР
п ЕЕ
ня рень Р ння р дно іі р
п в о нні - ен же 0 жо житт
о ЕВ
ви акне ДБН рі
ПЕР они
РР р
жк оо 0 нен ій
лово ПРОСВІТИ
аб ж р нн а ИН ння
ПО ЕР й
брав участь ще в японській війні Цього випадку я навіть не знав тІЛЬКИ недавно ДОВІДАЯВСЯ ВІД ората Віталія. Служив на віині дідусь дооросовісно, мав кілька поранень та конту зно то КОЛИ МОГО Вже зідпустили з тог арми, для подальшої якої і ВІЙСЬКОВОЇ С лужби він бувне годен
На війні, якна війні, люблять повторювати «рранцу зи. Так от, перебуваючи на пи, дідусь, котрим до цього не доситі, знав грамоту, навчивсйм ДІ пюре читати и писати А ще він умів виробляти речі, які корисгувалися навійї і ПОПИТОМ Для ЦЬОГО ДІДУСЬ викорис товував звичайна тньк! снарядні гільзи З отих мідних залишків досить велики КІЛЬКОСТІ розкидалися довкола, з підрук дідуся виходили кухлі каганці, запальнички ТОЩІО Яким інструментарієм при цьому користувався дідусь, для МеНе Й ДОСІ Є СУЦІЛЬНОЮ Загадкою. Від того часу в нас довго існували невеличкий каганчик та кухлик И досі пам'ятаю ті незвичні вироби Каганчик авжди блимав у нас на кухні, коли ставало електрики, а для більшої кімнати ми мали лампу зі склом, котра світила
не
дещо яскравіше А з дідусевого мідного оОосооЛлиВвоОо
кухлика вода здавалась шлющою і смачною
Мені не важко уявити тодішнт Овлашії а то й Ромни Варто лишень подивитись на пистівки тих років, а ще малюнки, фотографії 5 фронтів зранений, виснажений Але вони-таки СХОдИЛИ до Ромен 1 вт рьох знялися Моя мати скінчила ні вдова: вчитись у емськіти школі і ходила в Ромнах комерційної Проживала на квартирі у ГОМУ ж таки містечку, за помецікання пдусь сплачував господині певні КОШТИ Гаким чином, улітку мати жила в Овла-
шах, на зиму перебираласіь до Ромен Коли заанируваор 1917 рік З УСІМА МОТО
ПИ ре воротами и катТтактізмами МТ аа М 5иИ -
повнилось тіЛлЬКИ 10 рочкіг од! вона
якрачі жила у Ромнах |еі Гі пищі. Невдовзі й с незрозуміле протиборг ЗО ЧчОрні Ро поратиг Ь У Ш Ввереміт спочатку було досить важко Дідуся як учасника війни, зраненого и контуженого, не чіпали Він мі мнмавнси своїм зничним ділом, мав Іі; РІсіВІТЬ У Ромнах старався виконувати іх якнайкраші здобути довір'я замовників. Мені здається,
ми лась в учи-
ЮДИ ДІЙШ ЛІ те
еле! Іі, СИНІ
с11)1Ї
ВІН ЯКОЮС, мірою співчував червоним можливо, навіть вІрив у ту іхХхню імовірність ЗМІНИТИ СВІТ, зробити його більш путя-
щим, справедливим
ЩО В
Дідусь на той час повернувся з
До
то й виб 'ємось разом із тої бідності
-7 Що ж працюйте, вибивайтесь, та на мене не розраховуйте
"Їїк сказав прадід Ялисей, такі зробив А Омелян з Кал рею побрались І нНевдовоі вже й у свої хиті сиділи А ту хату своїми руками збудував мій дід А вмів він те робити надто добре, не те що я, уповіюй міська ІСТОТИ, ОД СеСла 1 землі відірвана Дідова хата постала, мов дзвін: суха й міцна, тепла узимку, прохолодна влітку Вона й донині стоїть в (І уздлашах та дивує гепериинього господаря, як це так вдало можна було усе пригнати колода до колоди без гоіадка
Умінто мого діда майструвати навіті що близький дідуся А дідусь, наче й НІЧОГО Ріє
шмадрили М'озпов Дають, сусіда викрав
1
НКОС Із У УПесь
грументарій
сталось, продовисує мІйм ІТИСіЬСВОСЄЮ СП ри
ОЛиИї СУСІДА Й
ОН) ст ме) 1аАїі
річ
(|молькУ ШІ
ДІДУСЯ ЩІ ТВі ЦЯ «165
Знаєш го Лків поцупит
у тебе інструмент Мовить, коли в мені бух 1 | )ми ДРІВЕОНЕВИНЕГ |) "ПьоМ ІРР | М» У ДІЇ) АК Мем групи і
| || 5 ІДОПАІДУЮМОСЇ І1)є) їі мін. ЖеІСІЮ, ІЛУРОІЮ ДІДУСІ хх Ір би и У ПЬОГО ЗДОРО р|1Ч|АЮр и и МАРЛІ " РО Мо АСВ РА РАД ру рей "ЛО" ВАТА ооо ТИ СІ Вк мені! гри "ЩІ
Справедливо розсудив мій дідусь Нічого крадій гак і не СспПромігся вДінги маючи той інструмент А доля ще й поз: биткувалась над Яковом: ішов Він напідпитку через греблю та й шубовсну в сторчака у воду. Отака історія сумна Та повчальна ІЗ СУСІДОМ ДІДУСЯ
Чому я так доскіпливо розповідаю про дідуся Омеляна" Мабуть, тому, що чима по чував про нього віД матерії ТИХ МОДСЙ котрі мого знали Тих тодей було псе ж иебагато, тому образа дідуся, ЯК | батька 1111 рів у менісо самостійно, о0 уї про них часто думив 1 порівншовав їз чоловіками, ЗІСИТТЄВІЙ СТЯ2ФЗІ
КОТ МАС БА
И оскільки ДІ Оільшого
граплялисі
ІНЗКОЛИЦШІНІ «(ОО ЛОВІКИ
граплялись з багатьма
вкорішеними вадими, це переваженоо лінощі
гультяйство, грубезність, шахрайство й
ГАК! ворог ГО ДІДУСЬ ГА (64ТЬКОМ аАНедИ
прили тора У 1907 році молоде поОдДрузеной ()мелилм
га В три, мило воке дити, мено мар гр й з
ПОДдеЕіЛлОС І оИАнНиИ х приємни х
РІЗУМ М УЛЬЦИЇІО
клопотії» Пасамперед, хоч сомі й не дуже | АДМ ГК і КОМИ МУуУЄМІІ рамі! НЧИОГИеОЇ Цдусь У цей час Обупони бійні, служив сорт арОми рим Ди мо в КОМОЮ ОТ о М озомо ЄМ У) І | і ."МЕЛ1їО У ФНІТНІМ і РИ ОРІ«ЮХ: ЗБ ВІь Іі) ВИРІСОООЇ
пось мому перебувати До реч ПДУСІ
Як ЩІ 11 красно коли є віра кати ПоОдина живе и сподівається на краще КкИиИтТтяЯ ШІ ко Пр ГІ регодом ГА «рреге розбопоється "Тк ІМ МІ р димаря ро БЕЖ
немає ні віри, ні сподівання Дідусь ХОЧ І
цмислюВвався над тим. чому АК ВихХоО пИГТІ» що СЛОВА правити 11,» Часто-густо МОЯЗХОДдДЯТЬьЬСЯ | ДІЛОМ. одначе У повні
Ппересвідчився в нікчемності п ранами те пПппуУужеПпІСЛИ ніІДОМмМОоОГгО гАЛОдУ 7
х років Хочи, Коли дивитись пр Просто лОдИ ча більшопигаму
жили заможно Це бачилось хіба їо з ніІдДОмиИХхХ реклимно-пропагандисєтських каносфільмих | ЯКІЦО НИ с Пп Ттенним час іце
«ІСРЕМІНИ ХХ 1П)- р ці у БАД
НІКоОлпИ її
кевпріле Надія на ОбоьгополуччІ я ГА ЕМОрАДЗ Ір .1С711: 11 смертю мМіІЛлЛьЬнннОнІВ селянських ДОЛІ
с)дночи у СІ | « |Рер. ТЕР М Все: В" | ля Тр 4)Ро) тери м МО ДІД І праді 11 щоОпгпрам Да, ОІЛьЬШІСТЬ ІЗ Ппраді ІтУуУЖСЄїй ПОПИ ІіПІ 0 "її ГОБКЧТОЄ Цей химерним світ проживали
М | ДАО РОК, Аг нови оР"ВОО ЇМ р1ь МА,ІРІТТіІВЕНІ МОДОЮ мМО У Сумському | мі | уми ПЛУГ) СКр01.41 БеРОВОБ'ДІЗО ВІ! кет "В і; ртрьмучо разі рейрЧ-АЦІ ТІ». РО ІрміРІНногеінНСО НнінН хх | І ч ці ІМ! Ле оРІМ Ко М оп мМеАоіТРІ ТОДІ ВУ: і ни)А УПДІРИРА М ІмКОоЛуУ СКІНчЧчИЛО Іі генні «41 УМ цшцлиаси (уалплапюверкій 1.7 кій | іЛІН ори ім рон й 1. 1 СРУБІРІСЇ реху|ву М СІ ТВ І 1 р РО ТТР.К) ве ИСруєЄ її 1 леми! «! ІЙ1)«і і11О би л-вІь ВАЗ 141 А РИГА" Ум 1111 Кк ч
( Д. ЛІ оцое
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
здреніи ; ; те - - сччйчи Я
и ша нн ан юю Р
| (мое ПРОСТИ | | лостято 00
- --- ни - є ее її ще ча -ії нн її
Хто не зазнав туги на чужині,
хто г Батьківщині пестився дополі Доволі
Хто не Олукав в блудному колі Чужих, знелюблених думок, -- Той не пізнає, ні, о ци!
Що то все думати дарма,
ІДо туга --: смок,
Туга -- тюрма"
Хто не знав досі, що таке душа, Задума штивна, сум гяжкий, Меланхолійний, а жорстокий, Як море вглиб 1 вкруг, широкий | як отруя, ОХ, гидкий
Неспокій Знай кожен: все це є угріома, Самотня, зловорожка,
Як тінь, ЯК СНИ, --
Туга,
Туга,
Туга
До Вітчини,
До Вітчини
А Вітчина,
Ось там вона,
Закована в кайдани, стогне тяжко, -- Важко -- від стін ворожих!
Та ще тяжче від власних виродків, Що рожі терням опутали, зім яли красу, Козацьку честь стоптали,
Всю святість ворогам віддали, Продали
І скрізь бушують з наганами
Не до них тужно є мені, --
Бодай самі себе стріляли!
Я тужу за красою,
За святою,
Іо стоптана ворожою стопою
За слідом вірного повстанця,
За грудкою землі із його шанця, Засохлою від його крови
За всім, що сковане в окови,
Я тужу днесь на чужині
Борці там кров свою пролляли Ох, як тужно,
Щоб ви знали!
Як тужно, тужно тут мені
Штум, 1951
СВЯТ-ВЕЧЕРЯ В'ЯЗНЯ
Чом не відчиняються двері до Бога?
Де слова «Просіть -- дасться вам»" П'ятий рік я вже стукаю дарма, небога -- Й навіть еха не чути з-за брам.
Нерви, тіло гниє 1 шлунок не травить,
В шпиталі в'язничнім лежу
У Свят-вечір самий. Ах, чому вмісто страви
У руках медицину держу"?
П'ятий рік в свята Божі Богом забутий
Не питайте, чом серце квилить,
Хіба кожний відчує, де рветься днесь бути,
І чому у сей день так тяжко болить
Болить матір стареньку 1 рідну сестричку,
Ї в сльозах погружена хата,
Третє місце пусте, а вони цілу нічку
Молять Бога за сина і брата
Ї таких матерів бачить серце без ліку, Ї синів, що вже Бог «відкупив!
НИ Нащо ж кораміни! Нема уже ліку, Щоб цю болість ще чимсь заступив
"Бог рождається» -- нині радіють
Моє ж серце холодне, як сталь,
ни ЕР Пі РО ЕР РЕЖ. но ній
і
пью ом А Й "б Че Зо б Чь и з
«ЗАСВІТИТЬ ТРИЗУБ
НАД ЛАНАМИ»
Володимир Винниченко писав, що історію України без брому читати не можна Таксамоне можначитати й тюремну,бабільше -- шибеничну поезтю вояка УПА, редактора тадтильної газети «Лісовик» Петра Дороша (псевдо «Чумак») Скільки ж треба було мати душевних сил, яким треба було бути переконаним у правоти своєї справи, щоб в останні години життя (а для нього, засудженого польським військовим судом на карусмерти, кожна година впродовж п'яти невільничит літ могла бути останньою) писати оці вогненні строфи. Не звертаймо уваги на подекуди неправильні наголоси, діалектизми Петро Дорош був, які Богдан-Ігор Антонич, лемко. Але Антонич гранив свою поетичну мову в тити львівськиг читалень, а в Петра Дороша замастьь словників був завжди тід руками, напохвати лише автоматі. Його втрий -- се необроблене, невідшліфоване коштовне камання. Вони вражають не поетичною досконалістю, а кришталевою чистотою вкладеного в них почуття Читаючи вірш Петра Дороша, мимоволі згадуєш безсмертні Кобзареві рядки:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю..
Петро Дорош також у хвилини праведного гніву проклинає Бога за море пролитої невинної української крові, а в надзвичайно рідкісні хвилини просвітлення, душевної злагоди освідчується Гостоду в неложняій синівськти любові
В партийному гімні ОУН є такі рядки.
Батьківщині будь вірним до загину,
Нам Україна вища понад все!
Петрові Дорошу Україна воістину була вища тонад усе. Навіть над життя.
Нині в Польщі, ії в державних колагт, 1 в громадськиг, все гучніше лунають голоси, що треба осудити операцію виселення українців зі свої правічнит земель (кодова назва отерації «Вісла») як злочинну стосовно українського народу. А та поляки, які все ще намагаються виправдати перед історію цію операцію 1 називають укратнців бандитами, нехай почитають вірша Петра Дороша. Бандиті 1з зашморгом на шил не буде проклинати свої убивць, а, ставши навколішки, клянчитиме в них помилування. Бандит 13 зашморгом наши неблагатиме в Бога життя лише для того, щоб знову зізоросюврукат боротися за волю України
Негай почитають вірші Петра Дороша 1 наші народні обранці, які не точуть визнавати вояків УПА воюючою стороною, всіляко противляться офіційному вшатуванню цих стражодальців як борців за незалежність України, як солдатів свободи із усьма належними політичними юридичними наслідками
Повстанець Петро Дорош не дочекався вільної України, він стийть вічним! сном у селі Раковці на Ельблонгещині (Польща).
Поет Петро Дорош із повстанського строну, з камери смертників прийшов на вільну Україну свотми полум'ятими віршами. Привітаймо ж його!
Микола ЛИТВИН
чи, и ни - чу чи ч Я, і а б че - ч. -'ч Я т "о - лм . , - б чи ям , - . М г - збо - і. чі й Ти и ота ч ва счіь днів чи ть -' і, - Р ' он м засн п очні поч Ма ячайєтю я пяїи рогасноо Ко з " я
Кам -- нудьга лиш. Неволя. Печаль.
Не тудою дорога до нашого Бога, -- Другий світ ми лишім для панів!
Шам о власних раменах до бою нового, І нових нам героїів-синів
Іи)в -- наш Вифлеєм, наш Спаситель -- то воля,
Зірка наша -- се єдності дух!
Ще Свят-вечір наш прийде й скінчиться неволя.
Та страшний буде пімсти окрух!
Днесь Свят-вечір, для многих щаслива годинка,
Для Вкраїни -- протеза штучна.
А для в'язня-повстанця тернова ялинка
І відсвіжена рана скрізна.
У сей вечір нам Бог народився, Спаситель. Щоб спасти нас, терпіння прибрав.
Та для мене він доти не буде Збавитель,
Аж Україну верне до прав.
Штум, 1951
КОЛИ БИ..
Коли би так настала воля, Коли би України доля Діждалася своєї зорі --
Я б не був хворий.
Коли би так сади вишневі,
Степи прекрасні полудневі, ій Верхи карпатські Чорногори Зі
Зляла щаслива та квітуча Радісна воля! Так жадуча! -- Я б не був хворий.
Коли б до кожного віконця Потеряного так народу,
Що віки боресь за свободу
І що віки не бачить сонця, -- Зиркнув промінчик, хоч встидливий. Ох, як би чувся я щасливий!
Я б серцем взнісся ген в простори, -- Я б не був хворий.
Навіть без ніг 1 без печінки,
Без жовчі і без селезінки, --
Щоб очі лиш могли глядіти,
Щоб серце лиш могло радіти,
Щоб ум лише міг розумати --
Я б був щасливий над щасливих.
Все решта б дав для нажерливих Вовків московських ..
Щоб лиш знати,
Що Україна-ненька, мати Вільна, щаслива, самостійна
Що кожна мати вже спокійна -- Бо діточки ростуть здорові
Для щастя, не пролиття крові Що хлібороб, робітник, вчитель На своїм роблять і для свого
І|о показався Покровитель.
Я 6 не хотів вже більше нічого! Було б адоров'я, сили були 6, Були б нащадки -- спом'янули 0.
Щезни, туго, в безкреснім полі! Пропадьте, всі хвороби скриті Я маю силу, силу волі!
Я вже здоровий, буду жити! Нема неправди так сильної, Щоб нас з поверхні світу стерла Ще пімстимо вс) кривди свої
І заспіваєм: «Ще не вмерла»! Засвітить Тризуб над ланами
ПП шениці нашої святої
І впадуть враги перед нами, Складуть покліиї Вкраїнській зброї
Ш/тум, 1953
На світлитюі; Петро Дорош. Автопортрет. Штум, 1951 р.
ЧЕ дреч че «Ш
. рт а очи - «ЧО
;
- - еб -
р -у - "Ю
ч-
логічний висновок, що предки сучасних українців брали
т нн о
Загальновизнано, що на територи сучасної України в давнину жили індоарійські, тобто індійські племена, | частина яких у Й тис дон. е рушила до Індії, а частина | залишилась, узявши активну участь в етногенезі українського народу. Величезна подібність між мовою | Індоарійської культури, культового дійства ї жерців- | орахманів -- санскритом І слов'янськими мовами СВІДЧИТЬ про найтісниш контакти двох народів. Ця подібність | простежується не лише в основному лек сичному фонді | санскриту и слов'янських мов, серед них і української, але и у граматичній будові, винятковій схожості численних префіксів, суфіксів, часток, наявності ВІДМІНКІВ І ВІДМІНКОВИХ закінчень, кличної форми тощо Проте САДІВ таких контактів багато не лише на мовно му рівні.
У пониззі Дніпра античні автори / тис. до н. е описують Сіндську; тобто Індійськ у Скіфію. Численні | СІНДО-МеотськІі племена жили на берегах Чорного й | «Азовського морів і входили до могутньої колись Бос- | порської держави, що існувала на Півдні України упродовж майже тисячоліття, починаючи з МІ ст до н. е
ск тет чено
Іаш фольклор ідосі зберігає основний міф «Рігведи» - найдавнішої писемної пам'ятки стародавніх ІНДІЙЦІВ, що складалася в П/--ІЇ тис. до н.е. в межиріччі Дніпра й Лівденного Б уту ще до відходу індоаріїв Із України. Цей
міф про перемогу царя богів Індри над злим демоном Врітрою, який у веснянках виступає як злий цар Ворот
або Воротар, символізує настання Нового року; весни, перемогу світла над темрявою, добра над злом.
«Рамаяна» -- давнь ОІНДІЙСЬКа епічна поема -- виявляє тісну спорідненість з українським фольклором, обрядами та звичаями. | Віншійдавньоїіндійській епічній поемі -- велетенській «Махабтара ті» -- боги, царі та могутні воїни носять
м її
Участь у подіях, описаних у «Махабтгараті» і що деякі зних відбувалися на території України.
Такі сучасні українські прізвища, як Баглай, Бака, Бакота, Балвір, Бушма, Б ушмака, Вишень, Гутал, Кічак, Кришень, Кундера, Мандж Ула, Панікар, Судас, Чамара, Шандра, Шудря, Шудрак та багато інших мають свої ПОМИСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ, З іншого боку; й назви Вишнопіль, Канів, Краснопіль, Паніка рча, Родень, Тараща, Трипілля, Халеп'я, Чигирин, Шандра, Умань, Ямпіль мають своїх
У допитливого читача «Слова о полку Ігоревім» та історії Київської Русі мимоволі виникають два суттєвих запитання: чому сіверського князя Ігоря так вабила далека й загадкова Тмуторакань ї чому на престол у Тмутораканському князівстві сідали саме чернігівські князі? Що це -- випадковість чи цьому є якесь пояснення?
Ситуація дещо проясниться, якщо зважити, що Тмуторакань розташовувалася на Таманському півострові. А на ньому в давнину жили сінди, «індійське плем'я» -- як його називає античний автор Гезіхій. Сінди відомі й у долині Інду, біля історичного Пенджабу, які мали колись свою могутню державу. Зараз у Пакистані є провінція Сінд.
Індійський епос, природно, добре знає СІНДІВ -- їм у «Махабгараті» присвячено чимало сторінок, Але з сіндами тут нерозривно пов'язане інше плем'я -- сувіри. Вони завжди згадуються разом Із сійдами, пов'язуються з ними спільною територією, єдиним управлінням і схо-
Слово ПРОСВІТИ
двійників У Індії та ІНДІЙСЬКИХ джерелах / переконливо поясню- ІОТЬСЯ ІЗ санскриту
УСІ ці давні пам'ятки -- «Рігведа», І «Рамаяна 27 нисані на санскриті, напрочуд близькій ДО СЛОВ'ЯНСЬКИХ 1 ралтійських мов. І якщо в епічних пам'ятках на санскриті стільки гочок дотику з Україною і українцями, то, безперечно, на наший даяйнти землі звучав і санскрит -- мова священнодійств і жерців, мова культури, літератури й науки Як і пракрит -- мова простолюду мова землеробів, ремісників і воїнів С ЦДИ ЦИХ МОВ зберігаються т досі -- у фольклорі, обрядовій І весільній термінології, в іменах, прізвищах, етнонімах, топонімах | гідронімах. Немає жодного сумніву, що найбільші несподіванки й відк риття чекають на нас при зверненні самедо санскриту та санскритських джерел, які чекають своїх дослідників іякі здатні розкрити багато таємниць Саме вони здатні СЬОГОДНІ пролити яскраве світло на нашту багатовікову історію 1 культуру; які часто-густо обібрані, перекручені й хибно витлумачені. Саме санскритські джерела дадуть нам змогу по-новому; іноді й під незвичайним кутом поглянути на давні і сьогочасні українські реалії, які досі не мали пояснення або пояснювалися поверхово і малопереконливо.
Проілюструвати це можна хоча б таким прикладом.
У «Рігведі» й «Махабгараті» чимало чоловічих імен на -шравас, що відповідає слов'янському -слав, зокрема, Вішравас, Уграшравас, Пар'яшравас, Бгурішравас, Ббагушравас тощо. Вони тотожні нашим Веслав, Горислав, Переяслав, Борислав, Богуслав. Останні тритмені, тобто Переяслав, Борислав, Б огуслав водночас означали и міста, помітні в багатовіковій істо ри України. Щодо походження 1 значення цих назв і досі немає одностайності Назв у Переяслав виводять від «переяти славу», Борислав -- від «славно боротися», Богуслав -- від «богославний». Ітільки санскритдозволив з'ясувати, що всі ці назви -- семантичні двІЙНИКИ, ТОБТО ВСі ВОНИ Мають сднакове значення, бо компоненти Пар'я- Бгуріта Багув санскриті є синонімами і мають значення «багато», «д уже», «вкрай», «надзвичайно». Тобто всі три міста й імені нес уть у собі однаковий зміст -- «Багатославний», «Велеславний», «Преславний». Характерно те, Що подібні імена лише згадуються в «Рігведі» та «Махадбгаратіт», У сучасних індійців немає ні таких імен, ані міст тоді як в Україні такіїмена й назви побутують і досі. Це, очевидно, можна пояснити лише одним: ці імена ведійські арії принесли до Індії зі своє! прабатьківщини, тобто із території сучасної України.
Подібним чином санскритські джерела дозволяють пролити світло й на деякі українські племінні назви, бо в тому ж епосі фігурують племена й народи, що їх античні ав тори фіксують і на території давньої України. І пропонована стаття якраз і є спробою З допомогою санскритських джерел пролити світло на сів ерів, плем'я, яке взяло активну участь в етногенезі українського наро-
ду
», рад ІахаОбгарата )
Жими характеристиками. Зокрема, за «Махабгаратою», обоє племен ВІДНОСЯТЬся до західних «варварів», а до них Індійська традиція відносить парфяин, скіфів (шаків), яванів-греків, дравідів та деякі інші народи, які не дотримувалися ортодоксальних брахманських обрядів та звичаїв | локалізувалися на периферії ведійсько-брахманської культури індоаріїв
Тобто практично індійська традиція
Р ЕР РР
-
ставить знак рівності між сіндами і сувірами, називаючи сіндів сувірами, а сушвірів -- сіндами. Гому виходить, що сінди -- це сувіри, а сувіри -- це сінди. І така особливість, очевидно, прикладається не лише до сіндів у долині Інду, а й до СІНдІВв на Таманському півострові Гобто і щодо таманських сіндів правомірно стверджувати, що вони 1 таманські сутри. А етнонім сувіри надзвичайно близький сфонтетично ло
-- й ЕР а
ж РР РР
етноніма сівери, що його мало плем'я, яке склало невід ємігу частку українського народу.
Індійська епічна традиція виводить сутирів від легендарного предка -- царя Сувіри. Гаке явище -- не дивина, бо й деякі слов'янські племена мають споїх легендарних епонімів, наприклад, чехи -» Чеха, поляки -- Ляха, в'ятичі -- В'ятка, радимичі -- Радима. Саме через Супіру країна сіндів -- Сіндгу мала й друту
назву -- Саувіра, тобто «Сувірина», «Країша Сувіри»
Індійське ім'я Сувір розкладається накомпоненти Су Звір, де Су - префікс, яким у санскриті надає основному слову вищого ступеня якості й передає зна-
чення «дуже», «вкрай», «винятково», «надзвичайно» Слово вір, у свою чергу, означає
«мгуж », «герой» 1 СХОДИТЬ ДО ІНДОЄВрОПеиського вІрос -- «ЧОЛОВІК», «Мужчина», «герой». Тож ім'я С увір із санскриту тлумачиться як «Справжній Муж», «Неперевершений Богатир», «Незрівнянний Герой». Подібним чином тлумачиться й етнонім сувіри -- «справжні мужі», «доблесні богатирі», «могутні герої». Що незаперечно засвідчує належність цього племені до воінського стану
Індоєвропейське вірос на грецькому грунті прибрало форми герос, від якого и утворене сучасне слово «герой». У грецькій міфології Герос -- це Діоніс тоді як індійське Вір стосується переважно бога Крішни, якого грецька традиція ототожнює з Гераклом. А Геракл, як ми знаємо, тісно пов'язаний із причорноморськими скіфами і територією України, бо, як свідчить одна із легенд, що п наводить Геродот у У ст дон. е., Геракл одружився із дочкою ріки Борисфен і народив із нею трьох синів - родоначальників скіфських племен Грецьке герос -- «герой» якраз і відбилося в імені Геракл, що означає Герославний, інакше -- Ліоні-сославтии, хоча сама антична традиція пов язує це імя з Герою, дружиною Зевса. Проте, очевидно, давні етимологи просто намагалися згладити явну суперечність між значенням імені! Геракл інетерпимо ворожим ставленням до уславленого богатиря дружини Зевса. Бо саме Гера спричинилася до смерті Семели-Землі, яка народила Діоніса, саме Гера затримала народження Геракла від Зевса й земної жінки Алкмени. Тож більше підстав виводити ім'я Геракла не від Гери, а від Героса-Діоніса. Як, до речі, й ім я самого «батька» історії -- Геродот: воно, імовірніше, означає не «Даний Герою», а «Даний Геросом», тобто Діонісом. На слов'янському грунті імені Геракл відповідає ім'я Ярослав. гракліий теж різновид імені Геракл.
Показово, що компонент -вір наявний у деяких українських прізвищах, таких, скажімо, як Балвір, Бальвір, Балбир, Балбиренко За «Реєстром» 1649 року козаки з такими прізвищами служили в Білоцерківському, Брацлавському, Канівському, Київському, Корсунському, Переяславському, Полтавському й Черкаському полках. А Балвір, інакше Бальдев, віндійській міфології -- старший брат бога Кришни м'я його означає «Могутній герой». Тобто ім'я Балвір виявляється семантичним двійником імені С у вір, що пого мав легендарний родоначальник індійських сувірів. В обох іменах другі компоненти етимологічно тотожні, тобто мають однакове походження 1 значення, а перші -- тотожні семантично, значеннєво. Форма Балбир, зякої утворено прізвище Балбиренко, властива пенджадбській МОВІ, де компонент -віІр закономірно передається як -ОІр, що добре видно хоча б з імен та прізвищ пенджабських літераторів: Балбір Сінх, Дгармабір Сінха, Сукхабір, Бірбгадра (при формах мовою хіпді Балвір, Дгармавір, Сукхавір, Вірбгадра). Тобто як в ІНДІИЦІВ Існує дві форми цього імені, так : в українців існує дві форми цього прізвища -- Балвір та Балбир
На відміну від свого молодшого брата Крішни, Балвір -- не воїнське, а землеробське божество. Атрибутом і зброєю його є плуг, через що він має епітети «Плутодержець» і «Озброєний плутом».
Не менш показово, що й ім'я Крішни досить рясно відбите в запорозьких козаків. За тим же «Реєстром» у різних сотнях Черкаського полку служили два Гвани Кришненки, а сотником Переяславського полку був Богдан Кришненко Крішна мав іще одне їм'я Гопалд, Гопала, а козаки з прізвищами Гу - пал, Гупало, Гупалов, Гупаленко фіксуються в Брацлавському, Кальниць:- кому, Кропивнянському, Миргородському, Полтавському, Уманському, Черкаському полках
Вже ці дані засвідчують, що предки запорозьких козаків поклонялися крішні й Балвірові. А що це за божества, прояснює один індійський міф. Він мовить, що сонячний бог Віишту, захис- Пк ЗОмМІЛлІ М модеинй, висмикнупв іа ГОЛОВИ мм волосини -- чорну й Оілу -- 1 помістив
ячи он т
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
зай
і Р бю є т Ж Ф |
(лово ПРОСВІТИ
ж у Ххевакі по Рохіні хвох дружин Басу сви оатька ооох орати |Іевлогп 4) Хевам! наролмила чорного хлопчика Крішму. 9 РОохоно ОІЛлОГгО Бамире 3 чого вихолігть що кришна Чорноброї а Бамвір з БІЛОДОЇ кришна - поїнське а Балвір - ЗЄМ-М робоське божество. А Чор обо га І АОСХОІ Рано міі україн кій міфології. Причому поклоніння їм в українців ідо ЛОСЯ не чмише наїменно му прі швишевром у ерніриВ ла й на гопонімНОМУ ії гіДдрониімноОму
Саметм яКришна з санскриту означає «Чорним», а в тих же запорозьких козаків побутували імена Морим, Іор нмш, Чорнята Чернсга, які дали лу нИЗКУ ПОМАНИХ ВІД них сучасних україна ьких прілнмищ 3 інімого Оокл козаки мали н їмена Балан, Білати, Біляк, ЯК! М соб: стали основою для багатьох україн ьких прізвищ
Цікава статистика поширення прізвищ Білим» та : Чорний серед запорозьких козаків за «Реєстром» 1649 року Реєстр як відОМО, ОХОПМОС 10 козацьких полків, 1 в цих пшистнадцяти помках прізвище «Білий » щасфіксоване 34 рази, толі ЯК АРУТЄ прізвище -- «Чорним 95 тобто втричі більше. Прізвище БІДИ» УЗатам відХсУТНєЄ В ЧОТИРЬОХ Пол: ках ІКмиівському корсунському, Миргород! ькому та І пІжинському|, зате прізвище Чорний» наявне в усіх 16 полках ІПричому помітно Оільша поширеність прізвищ «Чорний "а південний СХІД ВІД ки па Гак У мирго-
родському полку маємо 17? прізвищ
«Чорний» : жОдНнОоОгГО Білий», у Полгавському - 12 прізвищ «Чорний» і лише 2 .- «Білий: х якщо сюди долучити
ДІДПОВІДНО ІЗ та 7 прізвищ «Чорний» із сусідніх Чигиринського й Кропивнянського полків, то ці ЧОТИРИ ПОЛКИ матимуть прізвищ «Чорний» рівно стільки, скільки й решта 12 полків Реєстру», тобто 19
Це, поза сумнівом, свідчить, що предки запорозьких козаків відчутно більше поклонялися Чорнобогові- Кріишні, аніж Білобогові-Балвіру. Що и зрозумало, адже Чорнобог -- воїнське божество, а Білобог -- землеробське. А запорожців якраз і можна вважати професійними вошами
Водночас ці факти засвідчують, що козаки мали прізвища «Чорний» та «Білий» не через свою чорнявість чи русявість, а через те, що їхні предки поклонялися Чорнобогові та Білобогові
ЗІ сказаного випливає ще один важ- ЛИВИЙИ ВИСНОВОК
Наявність компонента - вІр у іменах Балвір, Сувір таетнонімі супіри, а також вживання епітета Вір - «Герой» щодо Крішни дозволяє припустити, що індійські сувіри поклонялися Крішні та Балвтру. | це справді так -- ІНДІЙСЬКІ джерела недвозначно відзначають це Слід гадати, що ця властивість була притаманна й таманським сіндам-сувірам, спорідненим із індійськими СІНДамисувірами. Але цим обом Оожествам ПОКЛОНЯЛИСЬ | Давні українці отже, ИЙ СЛОВ ЯНСЬКІ сіВвери ше ОДНИМ шатвераженням окрім усього ІНШОГО, є надзвичайна насиченість ПІВНІЧНО- СХІДНОГО ареалу України назвами на Черн-, Чори-, Біл-, Краси-, Ворон-тощо Тобто Того самого ареалу, де МЧІТОПИЄНІ джерела якраз і застаюті верів-Ссверян разом із їхньою столицею Черніговом
Таким ІиНноОм між НДІЙСЬКИМИ сувірами й українськими єс іверами констатується не лише стимологіЧчна тотожність самих етнонмів, а й нпеаби- «ка світоглядна, релігійна подібність. Ця спорідненість судячи з усього, ще добре відчувалася за КИІВСЬКОЇ Русі, ГОМ'у недаремно саме чернігівські князі СІДали ча престол у Тмутораканському кня ЧВСтТВІ ас іверського КИЯ З 1 оря так забила далека й загадкова для нас Тмуто-: ракань біля Керченської протоки. Князя Ігоря, певно, кликали гуди й предківські святині Адже саме біля теперішньої Тамані колишньої Тмутораканті |до речі, Тмутораканей в рі их ареалах України ОЛИЗЬ» о десятка серед них | на Чериїгі щині) ше ло ХМІЇ ст. височіли
ні В
/
Місцевого населения стидіз-супи різ чверів. Бо хоча«Слопоо полку горевім
"Написане в ХІЇ ст у ньому фігурують "ичиийийькі божоч гпа ПИНЯТКОВО ОЛИСЬМІ А0 00 же Ін і|ндімМсСЬькКоОїГО пантеону
Прима Дно язпачимо шо божества ЗИ 1 | Крититені яких нопаля ко О( | мамати Мити ик р ПрЛО! | ТОакоя 11 а "ТР "Й 10 Іваштар , |РРАРІЛ гадумються ї НУ мессопій "АТТТИХ г ори |йИ У | Х г |
"ОАХ вами ШТІгУт ЖОДНОЇ ншразу айтор ції і
11 «, ї й ї ЧЯТки болай словом пе прохогився
- зх ше РР Р ЕР РАЄТЬЕЕЗ ааійййночяи - нійнни - раки - пи и зії
що це якісь чужі для слов ян Оожесттпа Навпаки, вони для автора рідні, свої
Загадкова Мокошиа мч Володимировому манйчницькому паїмтеон тотожна іщнумиєькІй Махеци -- «Великій Богині», хружин: Шипи«-Рудри, якого грецька традиція називає ЛМонісом 1 який під імоемем Влеса |Велеса) стояп на Подолі, на березі Почайни. Ще Геродот у У ст. ло но е. мовить, що будини кожного третього року справляють у свои еєточиці Гелоні Діоніс, тобто свято начесть Шви-ДМонса. А будини -- давні насельники України. Тож імовірно, що серед статум біля Тмуторакані були й зображення Вішну, Кришии, Балвра та Шви Принаймні таке припущення гидтверджують знахідки зіменами Шви неподалік, датовані П--ШІ ст. |в Одесі та вм. пра на Дністрі).
Схоже, можна з'ясувати ще одне вкрай важливе й принципове питання: чи знав Геродот сіверів-сувіріві чи відбив він їхніО назву в своїй знаменитій «Істори» 6
Гадаємо, на це можна відповісти ствердно: так, знав 1 відбив у своїи праці, причому досить рясно. Тільки треба зважити, що великий галіКкарнасець передавав звучання негрецького етноніма засобами тогочасної грецької мови, а вона не всі звуки могла передавати адекватно. Там, де в слов'янських, германських чи індійських мовах маємо с, ш -- у грецькій, як правило, к. Наприкхад, укр. слава та санскр. шравас-гр. клеос, рос. сердце - гр. кардіа, санскр. даша - гр. дека «десять», ЄСтнонім келтой -- грецькою «кельти» -- ангтлійсьКОЮ ЗВУЧИТЬ Селтс.
З іншого боку, іномовне в грецька мова часто-густо передає через м. Найбільш відомий і частий приклад, що наводиться на доказ цього, - це передача візантиським імператором та істооиком Ж СТОЛІТТЯ состянтином Багрянородним слов'янської назви Н/овгород як Ріемогардас. Цей приклад, хоч він ДОСИТЬ пізній, ілострує 1 цю особливість грецької мови.
Приклавши ці дві особливості до етнонтма сівери, побачимо, що в передачі грецькою етнонім мусив звучати як кімери. Зчоговипливає, що кімери-- гі ж сівери. Звідки и закономірний виснповок: Боспор Кімерійський -- це насправді Боспор СІверський або Сувірськийм, Кімерійські вали -- Стверські або Сувірські вали, Каімерійські переправи -- Сіверські або Сутирські переправи
А кімери, інакше комерійці спрадавна "Фіксутоться на теригори Украши. Про ших згадує ще Гомер близько МП ст. до не. -- автор безсмертних «Іліади» га
«ОДІССЄЇІ»
Там кімерійці живуть, 11Х МІСТО, І Ціле х царство
Газ ших слів видно, що кімеріиці мали своє царство, горто свою державу С ОХ МІСТО гобто столицю, мали вони І своїх правителів, царів, що підтверджує у М ст. дон. ес. Геродот, мовлячи про могили камерійських царів на Дистрі
Кімерійців зафіксували й інші писемні джерела: вавилонмнські, урартеські, гудейські, перські. З них кімерійці пос: таотьяяк числі ними! грізним у восиномгу відДПОШеНТ народ пткнення з яким при рело до занепад у гак могути стародавни держави, як А Стрія га урарту
"ку саме Ті риторніо і Сходу їтїа захід аймали кімершці, дещо проясєнтю! | о- Ж ВИ як | пізніші автори пов'язує їх із Керченським
я Іі рис АРИЄНЧО М | Таманським півох гровами Від 1 рОдлОгами знаємо І про могили кімерімськои ях арії па Дпетрі Гобто зм сходу па захід гериї ер, р РОДИННИМ про гягалася при Під | АМОського ШНОс гробва ло шо підпогідає даним іеродота щаммали кімерийи й до
Ірель / ЛК 1Г9
про крамту Ір1ІС» 11
ч часа 9 ПРОСТОРО СУЩОЯ
ч РМ -- -З
ть
приходу скіфів. Проте, яку територпо займала Камерія на північ їмдо міни Тамань -- Дністер, сказати важче. А що гориторія кімерійців мусила простата" гись і ма північ від Чорного моря, не викликає сумніву. Пльки в такому разі можна пояснити той величе зими ро ГО» хос, що його мали в стародавити істОри кімерійці, особливо у зв'язку з походами п Передню Азпо
І як бачимо, це підтверджується числейними топонімами на Черн-/ Чорита Біл-наявністю 1 сСсьОГОДІ назв типу Сіверський Дунець, Новгород-Сіверський, Сіверщина, які грецькою часів Геродота мали звучати як Кімерійським Дінець, Новгород Камерійським, Камерія щі які сягають найтівнічниших районів сучасної України, серед них 1 Чернігівщини з й столицето Черніговом Що цілком узгоджується зі статусом кімерійської держави як могутньої в тодішти часи, яка справила таке враженпя на стародавні народи.
Часова відстань від першої згадки про кімерів ії до останньої про сіверівсіверян, історія яких продовжується 1 сьогодні, становить майже три тисячі років, хоча, звичайно ж, кімерійці існували набагато раніше від першої писемної згадки про них. Це засвідчує і Геродот, коли каже про могили кімерійських царів на Дністрі, а це явище мусило мати тривалу традицію.
І це означає, що кімери-сівери були автохтонним, споконвічним населенням на території України. Бо тільки писемні джерела знають їх на фактично одній 1 тій самій території упродовж принаймні трьох тисячоліть. В усякому разі, наприкінці ПП тис. до н.е. вони тут уже жили.
На завершення хотілося б зробити
а
кілька зауваг. ГІ насамперед щодо невеличкої «ронетичної відмінності в оформленні етнонімів суюгіри Та сівери Вона закономірна, бо кореневе санскритське -у-відповідає україиському -м/-і. Що видно хоча 6 із таких прикладів. санскр. мсмутшта - укр. миша,
шула -- шило, чатура -- чотири, рудате -г:- ридати, дгум -: Дим, супу -- син тощо. Гаке явище спостерігається навіть у самій україиській мові діал. ТУПО ЇХ -- ЛІТ. КЛІГШО»ІЗ, Ззул то ВІЛ, КУРП» - КІТІ115
Ця закономаирітсть дає змогу знайти украшським аналог пнідійСсьЬКОМУ ІїМОеНІ соувір, яке, за міфами, й дало назву отиошмов сурпіри., На україському грунті це ім я мусило 0 мати срорму С мирір І ми спрапді маємо п украпіцівп ім яС ерір, зяким, очевидно, споріднене По оверит
З шишого боку, ця ж закономірність ЩО ЗОЛЯ С ПИИІМАНОСТИ ПІДІЄСЬКО ІМ Яс удлпроЧТТІроемудрим» зукрантським іменем С мдір, ашутисько ім'я ДМИІ р «Мудрим» зімонемтидомого ісиіасько го киязя - (Дір. Що й пе дивно, 00 1
київський князь Ярослав мав епітет «Мудрим», 1 галицький Ярослав мав епітет «Осмомисл», г: поляни означаються чітопИиСцем Нестором як «мудрі й смисхо», і Свята Софія -- це Божественна Мудрість. До речі, перший посол Індії в України (| зараз посол Їнди в Індонези) має саме таке їм'я -- Судгір Девре
СмдА також зазначити, що етнонім сувіри -- пеєдиним їз компонентом су: Він наятвшим також у етнонімі сурашгри -- так означалися жителі країни Сураштри в Західній Пидії. назва ця означає «Прекрасна країна» або «Чудова держава» Причому саме з сураштрів походила царівна Реваті, дружина Балвіра, старшого брата Крішни. Цікаве те, що дідом Реваті був цар Рева, асеред запорозьких козаків досить часте прізвище Рева. Лише в Канівському, Корсунському та Черкаському полках їх засвідчено 9.
«Махабгарата» відзначає, що в Сураштрі жили ядави, плем'я, з якого й походили Балвір та Крішна. Вкрай цікаво, що ядави виявляють спорідненість Із літопиСсними ЯТВЯГами. Бо як індійські ядави мають іще дві назви - сатвати та дашави, так ії ятвяги мають дві інші назви -- судовити та дайнови. Зрозуміло, що така потрійна відповіднНІСТЬ ДВОХ етнонімів навряд чи випадкова. На Волині, де особливо рясно назв, пов'язаних із Крішною, Балвіром та їхнім племенем, наявні назви типу Ятвяги, Ятвязь, як, до речі, й на Чернігівщині, наприклад, урочище Ятвіж; подібні назви є також на Львівщині, в Бєларусі та Польщі.
Компонент суміститься в етнонімі согди, авестійська форма якого - сугуда. АвКримубулаСугдея, і Судак. Етнонім сугуда означає «могутні бики», іншими словами -- «могутні воїни», оскільки порівняння воїна, героя, царя чи бога з биком -- звичайне явище в багатьох міфологіях. Зокрема, шумерське гуд -- «бик», часте в клинописних текстах, вживається якраз у значенні «герой», «богатир». Це відбилося і в «Слові о полку Ігоревім», де князі порівнюються з яр-туром або буй-туром, теж, власне, биком.
Тобто в цьому розумінні етноніми сувіри, сівери, кімери та сугуди (согди) виявляються семантичними двійниками. Усім їм властиві виразні воїнські функції, ті всі вони належали до воїінського стану, так званих кшатрів. А відоснови кшатр -- «сила», «влада» й утворене наше «цар». Тому недарма серед українців стільки прізвищ Цар, Царук, Царик, Царко, Царевич, Царенко, Цариченко тощо. Цеозначає, що предки їхніх теперішніх носив належали саме до воінського стану, ане до жрецького, брахманського. Хоча в українців вистачає прізвищ, назв 1 фразеологізмів, пов'язаних 1 з брахманами. Це 1 божі люди в українському фольклорі -- рахмани, ії прізвища Рахман, Рахманин, Рахманіок, Рахманець, Рахманенко, засвідчені в запорозьких козаків 1 сучасних українців; це І с Рахмани на Волині, м. Рахманів, де 1619 року архимандрит чернігівський Кирило Транквіліон Ставровецькимй видав «Учительне Євантеліє» -- збірку своїх проповідей; Рахманівка на Днішро-петровщині та Рохманів на Тернопільщині; це 1 Рахманськимй Великдень, із ЯКИМ пов'язані фразеологізми: «На Юра- Івана, па Рахманський Великдень», «Віддам на Рахманський Великдень», атакож «Постимося, як рахмани», «Рахманна земля », «Рахмашнний кінь» і навіть «Рахманна журба» в сучасних поетів
Олекса Воропай доходить висновку, що Рахманський Великдень -- залишок стародавніх, ще дохристиянських вірувань українців, а Степан Килимник підкреслює, що найбільш характерне й загадкове те, що Рахманський Великдень відомий тільки в Україні, причому з дуже давніх часів ПІ Чубинськийм відзначає, що серед українців існує звичай Великої Суботи кидати шкаралутту з яєць у річку, і ця шкаралута через три з половинного тиж доплитве до рахмаштя, а гі почнуть відзначати своє свято -- Рахманським Великдеть
у народи пам'яті українців, очевидпо, збереглася згадка про те, що захманигорахмани живулп ьнагиваниі, ОГАмМ Ііорного моря. Саме тут упродовж ман же тисячоліття, починаючи з МІ ся дО М, о., )суубвала колись могутня Боспорська держата, до якої пходили численти СсІдомеотські, тобто шдоарійиські племена. А вро пониззі днміпроа античні амгори зає тдчУупОтьтфОтупатнниу держави, яку пони пазипатюо ть - С 1мдика
Степан НАЛИВАЙКО
сю - со 0 отв ії
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
фі
стра стр і іжианийю
(ЗБІДНИ Б ШОВКОВИЦІ СПОЛЕМИ ЗИЄЙ
| Урбогий на Фара такого бі ре соб дере | 80, що нє
замитанється | Книга пророка Ісаї, 40 : 20
ти нам віри!
І сказали апостоли Господу дома ' «Мали |б мали ви втру, хоч як ярно стрчичне, 1
» Д Господь відказав
сказали шовковиці цій: «Бирвися з коре
нем т посадися до моря», -- то й послутала
Оо вас'» Євангелія від св. «Туки, 17 : 5, 6
городах, на ассфальтованих подвір'ях
цегляної стіни | за Кілька років Сстанє
деревцем, що кожного літа обсипає ХІДНИК
соковитим ягіддям -- 1 дітям, і горобцям Навіть піскові грунти для неї не перепона, тому доборе почувається у річковій
| я заплаві, а на дніпрових островах біля Києва утворює навіть невеличкі гаї Здається, нема плодового дерева,
простішого и буденнішого від шовковиці христос казав про неї як про звичай- | ну, широковідому рослину, бо він користувався простими | загальнозрозумілими прикладами. Та, виявляється, колись шовковиць не було у нас, ані на Святи Землі «ГІ до кого впододбите Бога, й подору яку си ПОСТавите поруч 13 Ним! Це запигання Ісаї до шанувальників ЗОЛОТИХ 1 дерев'яних божків є докором щиро зруючого у єдиного Гворця неба зірок, землі й людей. Вірип 40 21--26 сповнені поетичних порівнянь і глибокого переко- | нання у тому, що людські руки не адатні виготовити подобу Бога ні з золота чи | срібла, ані з дерева (для убогих), навіть резюме це дерево й не зогниє Можливо, пророк Ісая не мав на увазі | якесь певне дерево Але, на думку вчених, які зіставили давньоєврейське слово
нн
сне, роза кує справо нього майстра, щоо постаєиія божка, який ні
Вона росте скрізь -- по садибах 1
Випнеться паросток з-під паркану або
я м тт - о нн
ні 7 за ши
наконнеттняй 00н -- т 0
месесСсукан і ШУ мерІіиськКим «мехссІі-
КО єї уп Ттидоара падає саме на шовк ІВИЩЦІО І небезпідставно: адже саме 11 деревина дуже зручна для поробок "" Пластична, цупка 1: пружена, легко обробляє гьсЯя 3 шовковиці й тепер виготовляють музичи! інструменти, скриньки та інші дрібні різьблені речі Що ж до наведеної у Біблії нажливої властивості деревини, го вона й справді не гниє, 00 містить бактерицидні речовини І не лише сама деревина, а й листя та ятоди, у народній медицині відвар молодого листя, кори Й коренів шовковиці вживається як антисептичний засіб, при запаленнях та ангінах... Ось так впізнали загадкове дерево з книги пророка Ісаї! -- воно виявилося шовковицею Шогодившись із цим, вже можна не сумніватися, що у Євангелії від Луки споріднена назва сукамін теж означає шовковицю Це підтверджують новітні переклади Нового заповіту, хоча раніше деякі знавці вважали, ніби Христос говорить тут про смокву. Таке трактування відбилося у перекладах минулого століття А от у апокрифічній, що не увійшла до Біблі, Першій книзі Маккавейській, в описі походу Александра Македонського до Індії, зустрічаємо слово ту т. Вононе викликає жодних сумнівів, адже й тепер гакназивають шовковицю багатьма мовами, зокрема ростиською Рослина ця, немов якась утаємничена особистіст ь, ховається під багат ь місії ПМена - МИ Латинськон |МОВОюЮ Шовковиця зветься «мОорус», звіДдСИ й походить 11 українська назва -- моРрва, яку можна чути на Буковині, Поділлі та Галичині Білу шовковицю подекуди називають ще й смок-
вою шовковою, ягодовим деревом, неплідні ж дерева - шовкунами. Вживалося ісловоедвабниця, -- Можливо, польського походження
за чорною ж іноді зберігається старовин-
на назва ту тина,аро Царгородська
шовковиця Ось яке розмаїття
а оо А нн зані
цікавих народних назв народилося на довгому і примхливому шляху, що його пройшла шовковиця від свОСІ батьківщини до європейських садів і парків
Чорна шовковиця родить чорне, біла ж - ВІДПОВІДНО біл або червоне ягідДдДя Залюки ІіМО МОГО, незалежно ВІД забарвлення Але гусінь шовкопрядів живиться тільки листям, | саме біло 1 ІПОВКОВИЦІ Волокна. ІЦО ІХ ВИДІЛЯЄ ГУСІНЬ для побудови кокона, у якому вона перет ок ться на метелика, міцні й еластичні Про це знали китайці ще 5 тисяч років тому. Навчившися розмотувати кокони и прясти шовкову чи то едвабну нитку, вони винайшли галузь промисловості, що існує й досі, -- натуральне шовківництво Але шовковиця, про яку христос говорив апостолам, могла бути лише чорною -- 60 її біла сестра ще не встигла дійти до Європи 1 Святої Землі
Так, першою сюди потрапила чорна шовковиця Сталося це, мабуть, під час підкорення Персії великим завойовником Алекса ндром Македонськи М, Т( Юто наприкінці ГУ ст до Різдва Христового У згадуваній книзі Макибнаїв розповідається, як індійці готували боймових слонів, роздратовуючи іх перед омтвою виноградом 1 гутиною Пізніше завойовники привезли додому чорну шов- КОВвИицЦюЮ -- тутину, яка відтоді Стала звичайною рослиною Європи. Завдяки своти невибагливості до грунтів займала вона землі, непридатні для інших садових дерев з неї були виведені культурні крупноплдні сорти, на Кавказі таку шовковицю називають х а р т у т а, на «За карпаттіт ж, підвпливОом угорської мови - Р ЕЛ-паД |
Дуже згодом, не раніше 12 століття рявилася унасбіла шовковиця Прийшла вона із далекого Східного Ки гаю, Великим ШПШовковим шляхом довжиною ||) тисяч верхів я /Ковтої ріки, крізь великі азіатські пустелі, до стародавнього Ффінткійського міста Тір
кілометрів -- ВІД
гисячоліть китайськ імпера-
чІЛЬКА гори ревно охороняли таємницю
виготовлення шовку. Кожного, хто роголосить 11, чекала смертна кара Га, як ченці У СВОЇХ ЦІПКАЯїІх пронесли ТАКО кордони яєчка шовкопрядів і б столітті по Р Х іповкавництво опанували Середня АЛіІЯ га Закавказзя, а згодом і Свропа Щоб годувати шовкопрядів довелося розводи ги білу шовковицю Тожівона подолала Велику Китайську стіну та Шовковий шлях
В Україн шовковицю почали вирощувати на Півдні, ймовірно у Криму Попервах -- ради невеличких, але солодких ягід Га згодом 11 значення роса Син антіохійського патріарха
гвердить легенда
Макарія, стрієць Павло Халебським, двічі відвідавши Київ у 1654--1656 роках відзначив у своїх нотатках високий
рівень місцевого садівництва Між іншими культурами він згадує волосью горіхи виноградні лози, руту 1! осооливо - Велику кількість шовковиць із Оїлими та червоними ягодами. Мабуть, уже тоді у монастирських господиня Києва існувало шовківництво. Босли шовковиці 1 в Голосієві, де 1531 року заснував свій величезний сад митрополит Петро Могила
Наприкінці Х УП століття біла шовковиця розповсюди лася по МІСТУ і МОГО околицях, що и дозволило започатку ва- ТИ ШОВКОВІ мануфакт ури За гетьмана Ївана Мазепи у Києві були створені перші державнт шовковичні плантації - ясна річ, для заводу шовкових тканин Один із таких садів зростав на приднпровських схилах, де ппаніие виник Царський сад; інші -- уздовж хреща гицЬької долини та на К.ловському
узвозі Зустрівши на якомусь подвір і стару шовковицю, поставтесь до неї з повагоїго, якої заслуговує це історичне
дерево: адже 11 посадили наші великі
предки
Андрій Гопачевський
я-гоч Ше дьой
ПРОДОВЖЕНІНІЯ. Початок див. ч. /-- 10, 12 1996 року;
ван: | |
| І зроблять вони ковчега з ака циного
(оерева - 7 два лактта й пів довжина його, 1 лакатьь 1 плв ширина цого, і лікоть 1 Пів вишина цого..
І поробиш для скинії стоячі дошки з
| акаційного дерева. | нига Вихід, 25 10, 26 : 15
| Так промовляв Господь до Мойсея Що ж то за деревоситтим, зякого за | Божою настановою, були зроблені дорогоцінні й довговічні речі? Не дуже складне порівняння вказує на те, що мається на увазі звичайна акація, яку араби Єгипту називають схожим | словом СИ нет До того ж якості | низенького, «ІЛе міцного и твердого дерева віДПОВІДаютЬь найвищим вимогам | теслярства | СТОЛЯ рництва, деревина решти видів акації, що ростуть на б изь- | кому Сході, для цього иепридатна | Акація фігурує й поміж добровільних приношень Богові для будівництва Скинії 1? цих приношень був зроблений 1 Ковчег свіДдОЦТВа Він стояв у Святому Святих, за | запоною, всередині Скиюні Ваагал ж, у Книзі Вихід дерево с и тт и м, що іпдентифікується зі звичайною акацією, згадується кіІЛЬКа рачий як матеріал дли священних споруд скиши, рен гу жертовника. Це наводиті, на думку, що акація вважалася не просто міціим, а и шляхетним деревом Пригадаймо, як пророк Ісая на ти Ва є ака: ГІДНОЮ СУСІДС ТИ Мир Том кедром і маслинмоїо щоб пере творити пустелю на коітучим крим (41 І 9)
Скиніо вурш носили за собою, Олука ючи по пустелі, отоке, вона розбиралася | СК.ладаляст на НОВОМУ МІСЦІ Мандрівний храм" Гак, Скині зборії у книлі Мойсеєнвій підклилу
АуВНоГі
іриеі 714); Пе
РЕ ої «вель | -
козачі
дДрупи
ПОХІДНИМИ церкпицями, ПІП їх ПОЗИЛИ Прі
ж тиж нь па оч ний а
ЛЮРУЇ ХОЧ 7 НЕСПРЯДЗННЯ
віиськом козаки, під час зупинок встанов-
пюючи посеред табору Тим більше, що всі храми, як Ії скині, будувалися народним скарбом -- на щиросердні приношення громади та пожертви заможних осіб За давнім звичаєм, вірні дарували нашим церквам коштовне начиння срібні жертовники и ліхтарі, золоті шати до ікон. Усе це засвідчує глибокі біблійні традиції української духовності
Після поселення євреїв на Землі Общяній, різні царі переносили Скинію з одного міста до іншого, аж поки її не замінив храм Соломона, де ий містилася найбільша святиня -- Ковчег свідОЦТВвВа Нім являв собою обк падену щирим зологом скриню (грецькою мовою -- киво т), увінчану золотими херувимами -- крилатими вартовими у людській подобі У Ковчелі зберігалися камінні таблиці Закону (десять заповідей) та інші священні речі, між ними и Ааронова мигдалева палиця, що була «пустила пут янки 1 зацвіла квбиткою... на ознаку для неслухняних симав» (Книга Числа, 17 23, 25)
Щодня бачимо біля себе цілий натовп рослин 31 сторінок Святого Письма. Гому можнил уяпити, ніби акація -- тож наша сусідка, адже ця гака ЗВИЧНА Й ПОТОМ ОЄ Ба А "По Семи ГУ! НО | Ре розчарування. Хоч дерево ситтим 1 івичайноїо акицією, нки ДО зона БВІДСУТНЯ Я
разпова ше'Кеа!І
сте у Спятьи «Землі, алі Украші, як, між іншим, і решта акацій Ці
хуУПрІ Я ЗзИиИКЛ8птнИКкоо0 ТИ ІДИ ВУ Пен нн і ДЛ ПД у ВИ ДООРІМ УС, РИХАЇ ей СРС РА Те | рірак ЦІ 2І "Га бу ЦІ МО ІщИрІ рослина без якої нин пеможливо
У Вр МІРІ риє ВАМ РІ укратноького Півдня
цоводитьси бІО0ЛлЛІЙНІИЙ РОКІ ВХОДІ ТІ
тр «) Ту «у ІК 4)
наспурив ді пише дилекою родичкою (вони тО ОДНОГО ПОЛКУ рости нм 1|мщк |у рних РР ЕІ:МІГЬРІ | См мтуРіІТОЕ МОЇ ших родину)
Б РЕ РР НЕ зло ли що ри -тжь Кінні
ч. 1, 4, 2, 7 1997 року
а. В ссннійнйййи л-
акація, тобто акація несправжня
Милуватися запашними гронами 1 КВІТІВ КОЛИСЬ МОГЛИ ТІЛЬКИ ІНДіІанці Північної Америки, бо саме там 11 батьківщина. Лише 1635 року потрапила вона на очі В Робіну, садівникові Людовика ХПІ. Тоді гарне деревце привезли до Парижа Клімат Європи виявився сприятливим для рослини, піаніше названої Карлом Ліннеєм на честь її віІДдКкривача Відтоді и почалося тихе підкорення робінією Старого Світу «а півтораста ліл псевдоакація Дісталися У 33 заїни 1005 року, на честь заснування Харківського університету, поолизу його стін о у ло пОсаджено 1805 маленьких рофінти Вони не дожили до нашого часу, бо цьому дереву Бог не дає довгого віку
Трохи пізніше сусідній Основ'янський (тепер Краснокутський) дендропарк умсє постачав насіння «білих акацій» любите лям еКоОТІВ, зокрема до мастку графа Розумовського під Одесою та Шкітського ботанічного саду, що у Криму. Цікаво, що нова рослина спочатку прижилася на півночі України, а вже звідти прийшла на узбережжя Чорного і Азовс ьткого морів У романі) «Таврія» Олесь Гончар дивується, як ця чіпка й колюча королева ППпвдтя настирливо иде сліІДОМ ЧА Ли дипною аж до самісіньких берегів Мертвого Моря, тобто Сивашу, де нічого вже, крім Солі, ні росте. Ще одне, цьогі ре у несподіване порівняння зі Святою Землею!
От такновина -- скаже романтичний Стільки говоримо, співаємо 1 пишемо про них, але невож овьчимо спранвнномніх кацій / "Тому 711 при" шиимии раз на рік «ру грічисємоОСЛТ мими УгіІЛоОчЧкКИ Ге РІДІГИМХ, бьчоРІ ЧР |. ПІУХРІС ТІ куУЛлЛЬьКкИ НСАРГ ГРІХ привоалть до нас їз Млавкаалу кІсь це 1 є
«М'ЯЧ. 97 РІО ЛлЛИ М
"Г рн АРІ придни РТ кОЇ
УМАРИКеюмаюгер,ч
РІД ВИМОМЧАІИ МАМОНМНО ППСАЄ РИ
"ВочоВООАІ р Серії ( 3 | ї) ПО ВТ | Й пАге
вирощується ни суУОТропічному Морно
морському узбережжі як декоративних
ерево НОЮ рідна сесгри дерейпи СМ
гим, з якого був ний Ковчег свІДОЦТ ВА
А правжні мамочи -
ізмайстров
це тжині, теп Лло-
любні зела, що уростають у нас лише ПІД скляними дахами кліматронів С)лі а 23 НІЙ Х прази имська міІіМмМО в сором-
ЗІД Намменшо г ДОТИКУ
пірв'доноєі м!
ІТІРІВа ріє| (Чі Х СВОЇ ПО, «1 мериканки ПОЯСНЮЄ ТІЬ( мною тиску йсуУдинах ЦІЄЇ рої нема поОЛСНенняй, навішо мімозі складае ти листки Форт УуСсканічи іх ДОНИ-ІУ 11 4: ПРІ єіЄ ГЬьСОТ 1
Пі пу іРІБІНІ У
гаємницею | назвами УСсСКкЛлЛаднили ЩІ
Й іаьбесеєні 102 СмОогру кКкУШІ!І Так ІННО! жовто! акації | справдешнє ім я -- карагана дерев яниста. Нині
немодна, ще каількадесяить років тому ця ро ПИ На ох Па поширі наІі У НапЦІИХ СЯаФаДах І парках. Весною вона прикрашала вулиці Я краво-жовтим кеІТУВеТНЯМ. УЛІТКУ Ж
ДІТИ рорили Р | 11 зелених стручків (ТОЧНО ШШеЄ- О01В | Ппронимсливо» рипучі пискапки. Виходить, що всякий кущ або дерево ЧИ ПИ Ін складне пірчаєт рати м приваюмолит |, плоди ж є боорами
помилково називаємо акацією, вбпесне ж «Кей ЩО МміМмеОСОїО Іавкуті і; кад» танами
мереживний знапінок "акацій ДОД є Ро
шим міІСТИм 1! СоОлТам ИНМОЇСьЬ гіНВДеЄСнННО чарівності Гакими пмачіи в їх" "'лександр Олесь
Дитають тиго акації ніжні, Злегка ка ішішутььсхм а Ссортпіні Ссрібміш | Шелл яЯТиьСМ мобчки нИ міІСНМ ць, "І зЗОДРИ, І; шву твоя асаєтт 1, носі ЯСнИимМІї ЗО ЧИ ро мо «Уалишається ОоДдатТи паге ШПприсиєіи красі, ще ми тру
чать 8 чі" І
приємні
помер ІМ: 110 ВрРОГА), ТВА
ІГивдня НОГА Інк ІрІРІ попуУЄ ОСЗПЛІДНІ
ГОМ 1 «і ІООМІ 4 Да
3ці ДіміІ ЛИ. непогано росте ни старих тері ДчоуаТІв я Доном у" ї я Ти Інно ріро ЧІ ТІ ото) ррупАТЮ о МедоРІВІН ЗНО І з | ЗХ І САОРІГмМІН,) і "ре! т р оімаів»ІВоВ'їо 11) чор 11 І МУІТІР М ма іНОВбКИцО Мед ІКОЇУНІМО | УСІМА 0|( А точи ми, ночетни у корнмлеєну гренидял
бо сни лит ще о сли Р с-г
тних от --
р і
Початок тексту може бути неповним — звірте зі сторінкою оригіналу
речі закла ок.
КЕНЕ п
йово ПРОСВІТИ
--- ьо щщО ' "і
нний СМ.
тальки В ФАлмяй 7 аз
ДА АР АЕС аю а а них и -б
ііеннійнавьььк ккд знов тони
єв ПР ТЕ і но шечиастно жетон Р АТ
ре -- ли що - л-ще цій
ДЧКМЯНЯ СИЛА ЗАІВЦЮ
'всттиИЄ т па ц тиіщшшоОєв.
А сам
| побачив віМм це
ь за душу Свою пішов
ох мис пустим ю, соросою одного дання, 1 сів під
чом ПРА З таці м іЗзаж адав СОС! С мерти ТИр сказадсо Господи! ї
Візи и ддшу мою, ОО я не літшиш в1д
Досить тетер
батьків свот4 Перша книита царів, 19 і ; 4
Що Тобі ааасть, або що для Тебе дасть
- лукавим чзик: - Загострєні стріли потужною
(з ялівцевим вугтл. ям! Книга псалаув, 119: 5, 4
Пророк | пля віДдпПОЧИВавВв пІД ЯЛІВЦем | поклався глид ним, очікуючи кари після винищення боговідстутників,
спати
прислужників Ваала. Ї хоч із його боку це була відплата за вбоивство пророків Господа, побоювання Іллі засвою душу легко зрозуміти з пункту бачення хрисгиянської моралі Цей старозаповітний пророк відчЧУВ КаЯття ПІСЛЯ ВлИНкУ свого отже, прилучився раніше небувалої чесноти Вла шту ва вся ж віІН ПпдДНИЗенькИиИМм, густим ялівцем, б0 цей кущ був, мабуть, єдиним захистком у пустелі Гут йому
був явлений Янгол Гос зГараєсойх який
нагодував ! напоїв СІ раждальця Підкріплі ний чуУДдДОДІЙ НОЮ ІіІЖОЯФЮ, ІщЛОВ Ілля сорок днів | ночей, та все дикою
пустелею, аж до гори Хорив де ПІСЛЯ страшних ознак -- вітру, трусу й вогню -- сам Господь говорив до нього тигим. лагідним голосом... Так ялівець допоміг великому пророку подолати важкий шлях до місця зустрічі з Господом
Малий пращури цінупали рослинн запахи. І то не лише за браком парфумів! У античних народів були модні кедрові, кипарисові та ялівцеві дрова, 00 від пих поширюється приємний пах. Це уподобання збереглося аж до козацьких часів, що знав Котляревський, зображуючи гостюванняя Енея в Дідони, гпд час якого, за старосвітським звичаєм, "куривсь для дугу яловець» («Енеїда», 1 28) Жарини від спаленого ялівцю довго залишаються гарячими, гому співець Псалмів порівніюює з ними урадливого и лукавого людського язика Цей образ, річясна, був зрозумілий лише тим читачам Біблії, які хоча б одного разу користувалися ялівцевим паливом
Я лівцеве коріння наводиться, нарівні з лободою, як іжа вигнанців суспільства у Книзі праведного Йова (30 3--4), хоча існує думка, ніби идеться не про коріння, а ягоди ялівцю Це вірогідніше, бо саме вони споживалися найбіднішими людьми
Сьогоднт ялівцеві ягоди (насправді це своєрідні, подібні до ягід шишечки) ніким не зневажаються Навпаки, їх дуже цінують за солодкувато-пряний смак 1 приємний бальзамічний запах. У північних країнах, зокрема у Шотландії, на них настоюють міцні напої (джин), варять особливе пиво, А народні лікарі вважають яловець чудодійною рослиною, здатною відновлювати рівновагу мало не всіх функцій організму. При цьому ягоди приймають щоденно, наче вітамінне драже; з відвару плочок з ягодами готують лікувальні ванни, самими ж гілочками, спаленими на жаринах, обкурюють ліжка, посуд, одяг.
смоляний ск
про
ВЕЛИЧНІСТЬ КЄДРЯ й СПЕРУНКСТЬ КИЛЯРИСЯ
Кипариси та кедри тпобою втишаються й кажуть: відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб'
Книга пророка Ісаї, 14: 8
З кипарису з Сеніру вони збудували для тебе всі дошки подвійні, взяли кедра з Ливану, щоб щогли зробити на тобі
Книга пророка Єзекіїля, 27 : 5
Оспівуючи звільнення народів після повалення вавилонської імперії, Ісая вдається до високої поетичної метафори -- оживлення природи Минулося гноблення, і пробудилося від рабського сну все суще, що потерпало від насильства нарівні з людиною Рослини радіють, що вавилонські володарі згинули й більше не наказують рубати ліси для СВОЇХ імперських потреб. Виразнтсть мови, чіткість і зрозумілість думки ціє! пророчої книги створює ефект присутності сучас ного читача в далекому минулому
Наче срібло-залото, що в уявіна родній є символом влади им багатства кипариси та кедри ливансью у Біблії також часто стоять поруч Вони уособлюють найкращі твори природи, якими може користуватися далеко не всяка людина, а лише могутній володар, упевнений у непорушності й щасливому майбутті свого краю Лише він може віддати величезну ціну за деревину, Ооеззахисну перед вогнем
У розповіді про створення Єрусалимського храму важливе місце займає перелік дерев, якими він ОЗДООЛЮВАавВСЯ ЩО й підтверджує заможність царя Соломона. Адже за кедрину Він щорічно платив Хірамові, (рипкіиському ВО пода - рю ТГира й Сидона, багатствами свого краю -- пшеницею й оливою. Докладний Опис Єрусалимського х раму та мого прикрас збережеї шми Першою книгою ца рів знайомить, нас із прадавньою традицією запозичення у рослин архітектурних форм га орнаментів "| побудував СТР тини граму зсередини з кедровил 0 шок а підлогу храми покрив кита рисовими дошками... А на кедрима "середині граму була різьба огтрклв ти ; "критих кяїтів» (6 15,10) «І поробив
а рем
вінстовти так, що два рядигранатовит яблук були навколо на одному мережив... А маковиці, що на верху тих стоєвтів, були зроблені, яклілет, у чотири лікти, у притворт» (7 18,19) У храмі, що будувався сім років, ї жертовник був кедровий Таксамой дім свій, власне палац, у якому приймав послів 1 чинив суд, цар Соломон опорядив деревиною ливанських кедрів
Що ж це за дерево, яким із давніхдавен прагнули заволодіти можновладці / Одразу слід зауважити, щокедр ливанський немає нічого спільного із сибірською сосною,чиї смачні горішки продаються у нас під назвою
кедрових». Просто першовідкривачі
північних лісів Азії та Америки називали кедрами перпп-ліпші рослини, вкриті замість листя глицею, та ще и З міцною запашною деревиною Біблійні ж кедри -- це могутні вічнозелені дерева з широкою парасолькоподібною кроною Голковидні листки, або шпильки -- на коротких пагонах, зібрані у пучечки по кількадесять шпильок, і вся плка ніби вкрита зеленими ізжачками Шишки нагадують маленькі діжечки, їхні лусочки широкі И щільні, наче гонт. Після майже трирічного дозрівання шишки розпадаються, звіІіЛльНнЯЮЧИ Неїстівне насіння кедрів
Вироби зі справжнього ливанського кедра ВИНЯТКОВО ДОВГОВІЧНІ Наприклад, зроблені з цього дерева частини саркофагу срараона Тутанхамона збереглис нь відмінному стані, витримавши випродрування часом протягом 3300 років У порівнянні з цим не дуже вражають навіть рі зьолені з кедрини ворота у В! рсальському палаці, прив! зені з острова Родос понад 100 років гому Кедрова деревина буває ясно-жовтою темно-Обру натною, наві Гь брурш гиново-червонуватою Вона прис мнао пахне, наче з ялівця, не гниє, не псується шкідНИКкКами а0ро хворі бами, 00 насичена бральзамуючою смолою | якби славний храм Єрусалимський не був дощенту знищений Навуходоносором Другим у б столітті до Різдва Христового, пін ще ИЙ СЬОГОДІП МІГ ОЙ дивувати своєю красою
Подібно до дуба, символу міці, образ кедра ще са ранньоантичних часів був "ме афорою, го0пто поетичним порівня ниям Саме з ним порівнює свого ооранця нарк
(Особливо циєаб а давнини 1 ра дицу м обку - ріовати ялівцевим димом хату, щобГ позбутися злих духів, прогнати хворооу або ворогів. Очищувальна дія духмяного яліацю відзначена вантичням т гературі, наприклад, у Геродота та Плінія Стар- ОГО А порівняння сучасних українських народних назв цієї рослини -- жжеереп, пир-- з вражаюче схожими давньокельтською та латинською назвами, згадки про нього у Вергілія й Котляревського навіюють роздуми про гисячолітню сув'язь індоєвропейських культурних 1 мовних традицій
Яловець живе собі, нікуди не посгпшаючи. Росте дуже повільно, навіть за найкращих умов Цвіте (без квітів!) від червня аж по серпень, тобто після всіх дерев і кущів; а його дивні «ШИШКОЯГОди» достигають лише на другий рік, як і шишки багатьох інших шпилькових дерев. Отак, мало-помалу, досягає Він тисячорічного віку, отже, переживає у наших лісах сосну та ялину, і лише дуб може помірятися літами з цим карлуватим деревцем. Така неквапливість дорого йому коштує, бо за наших жорстоких часів часто не встигає утворити насіння й залишити потомство. Адже входить у силу, щоб рясно родити свої темно-сині з сизуватою смагою ягоди, лише під сотню літ
Иого латинська наукова назва юні - перус походить від кельтського слова женепрус,що значить «колючий». Такий вініє, наш я ловець звичай ни й, якого поки що немало на півночі й заході України. Тут він зростає окремими острівцями серед соснових лісів. Збирачі ягід називають його боровиця, джерепин або жереп Важко знімати плоди з колючого, густого куща
або деревця; тому пізньої осені, у суху
жене
чена з «Пісні над піснями». Вона величає молодого: «Його вигляд -- немов тпой Ливан, вінюнак -- як ті кедри!» У подібних випадках письменники й поети минулого століття вдавалися ще до порівняння «стрункий, наче кипарис» або «чистий, юний кипарис, що струмить угору» (Й - В. Гете)
Постійне вирубування кедрів для будівництва, судноплавства, а пізніше -- на сувенірні вироби, призвело майже до повного їх винищення, лише у горах Туреччини ще ростуть гаї цих оОвіяЯнНнИих легендами дерев. У самому ж Ливані хоч | збереглися окремі кедри, що досягають майже 50-метрової височини 1 двох метрів у поперечнику (подібні до того, що зображений на прапорі цієї країни), але можна вважати, що збулося пророцтво Ісаї: «І буде остпанок дерев шого лісу такий нечисленний, що й о хлопець їг спиш!» Справді, сьогодні кедр ливанський на своїй батьківщин став рідкісним, через що й потрапив до всіх видань Міжнародної Червоної книги. Ливанські ж християни, щоб захистити свого кедра, назвали його Божим, отже, недоторканним деревом
Навіяні БіОлією любов 1 шана до кедрів довго залишалися абстрактними Хоча задовго до Різдва Христового між Європою та Близьким Сходом плавали змайстровані з кедрини кораблі, але навіть під час хрестових походів європейським пицарям не спало на думку привезти на батьківщину живе дерево з ливанського тсу Сталося це значно пізніше, вже за часів розквіту наукового природознавства Тим кедрам, що оздоблюють околиці королівських замків над Луарою, -- 100 з чимось літ Саме тоді освічені французи захопилися бїблійними рослинами, прагнучи залучити іх до СВвОІіХ садів Пом'якшений теплим Гольфстрімом клімат Західної Європи виявився сприятпивим для патріархів середавбмноморських лісів, і вони піДНЯ ЛИСЯ Над крутими бере гами Луари, нарівні з високими стінами )замків
Найбільшим деревам кедра ливанського, що зростають у Криму (Нікітський ботанічний сад), також менше 200 роклв Але вже 1850 року кедрові саджеанці малися у каталозі цього саду серед призначених для продажу. Крім ливансь КОГО, На ІПпвденному узберезокі зростають щедвоє кедрів - гімалайськиий та атласьки ий Вони хочі поступаються славою ливанському Оратові, але прийня - пися дооре
о
п и ї нні нний
Р ни ша а Я ня -- - - ни о-пін
РР Р тт -
- ОТ 1
погоду жеретники підстелюють під ку - рядно 1 струшують стиглі палицями А ті, що за-наступного
щем | шишкойгоди : пишаються, доарівають | року Це нагадує традиційний збір оли- | вок у давній Палестині, коли струшували | гільки частину плодів, залишаючи решту для бідних людей | Соковита шишка, що відрізняє яло- | вець від інших рослин, цікавить не лише | кулінарів та фармацевтів. Солодкими плодами ялівцю харчуються лісові звірі и птахи -- недарма їх називають по- | декуди тетеручими ягодами. Трохи | помандрувавши разом із твариною, насіння безперешкодно залишає 11 шлунок, опиняючись далеко від материнського куща Наступного року | насіння проросте, даючи початок молодій рослині Споконвічна спілка з | пташкою або звіром допомагає ялівцю | утворювати нові гайки, займаючи хоч і | не дуже помітне, але важливе місце у | природі На жаль, у цих гаях щороку меншає молоденьких ялівчиків. Мабуть, | збирачеві слід по-християнськи зали- | шати на гілках більше плодів і для | людей, і для тварин По парках 1 скверах наших міст | можна зустріти яловець із широкими | лускоподібними, неколючими штпиль- | ками Це яловець козачий,який теж належить до родини кипарисових, | | | |
хоч 1 не підноситься вгору. Навпаки, його приземкуваті, сланкі кущі утворюють широкі декоративні куртини Звичайний у гірському Криму, але рідкісний в українських Карпатах, він зустрічається лише у Тячівському районі, вурочищах Велика! Мала Угольки. Он куди дістався північний брат біблійного ялівця, що з теплолюбної кипарисової родини!
п а Б І Р НЕ нор
Кипариси, які кедри, -- високі шпилькові (хвойні) дерева. Найпоширеніший зних -- кипарис вічнозелени| и, завезений до Криму грецькими поселенцями ще за античних часів. Саме він ті використовувався на щогли славетними мореплавцями, фінікійцями, про що и згадав пророк Єзекиль |
Мереживна глиця кипарисів та саме | дерево дуже запашні; крім цього, із чер- | вонуватої кипарисовоїт деревини здавна виготовлялися цінні й довговічні сто- | лярні вироби, а у Києві, Єрусалимі, Афонському монастирі -- різні священні | речі хрестики, домашні розп'яття, чот- | ки, різьолені ікони. |
Про кипариси, як і про кедри, скла-
дено багато легенд, Еллтни переказували, | нби доброчинне подружжя, Філемон і | Бевкида, були нагороджені богами за свою гостинність і доброту. Вони жили | довго ії щасливо, а померли одночасно, | гасля чого перетворилися на високі кипариси, що росли з одного кореня | Римський поет Горацій вбачав у кипарисах своїх супутників у потойбіЧчЧНнОМмуУ житті; мусульмани вважають їх емблемою безсмертя 1 садять на цвинтарях, ау давніх греків кипарисові труни були нагородою тим, хто героїчно загинув за Вітчизну
Це примітне дерево дивним чином поєднує у собі смуток 1 радість життя Скажімо, суворий саматник, давньогрецький філософ Діоген жив у СсвоОІЙ ДІЖЦІ серед кипарисового гаю. А прекрасні щіранські мінатюри зображують на тлі кипариств щастя закоханих
Прикрашати кипарисами свої маєтки почали велиюк життєлюби -- давнт римляни, ця мода, не оминувши Візанти | дійшла до нашого часу Важко уявити собі кримський пейзаж без струнких кипарисів, чи не так? Але для правди слід згадати, що не всі кипариси досягають 30 або 40 метрів. Ці високі дерева З ВУЗЬКОГО вармуреу тера, «роного | майже притиснутим до стовбура гіллям -- лише декоративна форма природного кипариса віЧчНОЗеленого Самі прампдальними | кипарисами й пишаються південні ку- | рортні міста
Прийшовши до нас раніше від кедра, | стрункий кипарис устиг відДдООразЗитися | в поезії, літературі, анайти місце у прикладному мистецтві ї! навії "ту -- |
| | -
приморському пеноицжі
сіб
У вівторок, на Спаса, в селі Болотня на Київщині віддали землі тіло народної! ху-
дожниці Марії Приймаченко. А душа її назавжди залишилася з Україною, розлита у кольорах любові, мудрості, мрії, остороги і: передбачення.
Людська доля Марії Авксентіївни звичайна у своїх надзвичайних труднощах, які випали на покоління українських жінок, що народилися на початку двадцятого сторіччя:
27 серпня 1951 р. Жан-Марі Бресан -- француз, учасник Руху Опору з 1940 р. із упою однодумців, колишніх учаснитв Руху пору -- письменником Веркором, налістами часописів, створених Рухом ори Пліньє («Комба»), Ремі Руром («Монд»), Робером Барра, ржем Монтароном тпоо Шайс («Темуаняж Кретьсн»), а також із представниками різних політичних угруповань, започатковують асошаціюДвомовний Світ», завданням якої є створення світу, який унеможливив би повторення страхіть нацизму, під гаслом: «Кожна людина має право безпосередньо спілкуватися із подібними до себе» ета асоціації, що й обумовила її назву, досить орипнальна: «Двомовний Світ» пропонує, аби у «найчуттєвіший період дитинства » (4 --7 років) діти кавчалися за принципом: ще один учитель, ще одна мова. Це означає, що вчителі, прибулі з інших країн, заохочують дітей оволодівати їхнього мовою Вони прищеплюють дітям насамперед навички розмовної мови, вивчення іноземної мови потім поглиблюється протягом усього навчання, а в старших класах цією мово вже викладаються деякі шкільні дисципліни Пе- Резоддни до «середнього циклу навчання 11--12 років), діти обираюті, ше одну іноземну мову. Гаким чином можна упикнути гегемонії англійської мови та зберегти розматття мов і культур, що їх успадкувало людство Та, мабуть, найважливіше у Цій
«Слово Просвіти» Засповник - Всеукраїнське Говариство "ГППросвіта" імені Тараса Шевченка Реєстраційне свідоцтво Мо 1007 від 16031993 р.
то ЕЕ
пен
ВЕРИМЛЧІМ
ИЙ
ян ані
не полишаючи місця народження, верстаючи у глухому селі шлях від КОЛИСКИ ДО труни, вони не уникли тих глобальних потрясінь, що терзали планету. Війни, голодомори, смерті близьких людей та хвороби не обійшли г жінку з біблейським ім'ям Марія, солдатську вдову, матір сина-одинака Федора. І понад усе вставали над п життям кольори
мальовок, хлібний дух
- - - ч ПВ . і и г й до ач б й . Ро я "б я
вишивок, кераміки, весільних виробів Із тіста, самобутні фантазії поліської чаклунки, що розуміє мову зела, тварин і риб.
Можливо, тут, у Болотні, щедро присипаній чорнобильською росою, виліпилася, вималювалася у кольорах гармонія кольору української душі, не пощербленої злом і кров'ю... Її фантастично-умовний світ, який мистецтвознавці ВІДНОСИЛИ ДО так званих «форм абсурду», г порівнювали з творчістю Миколи Гоголя, можливо, і є найбільшою реалією нашого
абсурдного божевільного сторіччя. Та
| ло» ям т й ї нн ій
і " ри и ж - ЕЕ й с |
ІСТОРІЯ «Д
ХОЛ С 01
(лово ПРОСВІТ
р ві
о ни вні
рхзФЕК» ра
м м «
про це скажуть нащадки, яким слала Марія Приймаченко свої твори.
Вдивляючись у них тепер, коли вона пішла за земні межі, молимося за її Душу у Царстві Небеснім і доземно вклоняємося її Мистецькому Царству.
ово щь кю жо ше в оо я и
рн-ькоа во ю чле йо ово
"ну книзі - а "
79. АР - " Же
м
На світлині: М. А. Приймаченко.
Роботи: «Сидить пава на дубочку, кличе голуб голубочку», «Летить галка через балку г летючи крече».
Експозиція творів художниці.
пінні б. з че ЧЕР ин -Ч "і п г баз луг і РИ ирВі вн 02 10 ЗРО но ОР ДЕ 00 о Кер з каб 5 жо 1
нн йо Р'р в з що
й РР азижиман'ь в'я йон ю є ЛО) панич ян
щ че
"о "дою "Ов п іні
- . "Р пончо 00040 З ОРД з аьяньквемум "ниви иймь м!
пн м ча и пн мя чат
А ан кт М Б т
оч -ої "у
з б'ю зо Жочион йо
"ча ан іо оч
в бл новой морю ном
пом
ВОМОВНОГО СВІТУ», ФЕДЕРАЦІЇ СПОРІДНЕНИХ МІСТ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОВНОЇ РАДИ
ДО СОРОКАРІЧЧЯ УТВОРЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ СПОРІДНЕНИХ МІСТ
системі є те, що з кожною повою мовою роаширіоється світогляд дітей, вони, самі того не помічаючи, привчаються «поважати право на відмінність від себе, приходять до толерантності и миротобності »
25--28 кпітня 1957 р у французькому місті Юкс-ле-Бен за ініціативою та під егідою «Двомовного Світу» було створено Міжнародну Федерацію Споріднених Міст Федерація є відкритою для усіх міст світу, безбудь-яких дискримінаційних обмежень -- ПОЛІТИЧНИХ, етнічних чи лінгвістичних
Усім підОМО, Яку важливу роль відіграє «Федерація Споріднених Міст у підтримці незалежної Украши післування про «чорнобильських тей, підтримка культурницьких зв'язків (згадати хоча б художню виставку «Україшський авантард»,
Шеф-редактор Павло Мовчан
Відповідальний редактор Любов Голота
Редколегія: Ярема Гоян, Анатолій Журавським, Анатолій | Погрібний,
Олександр Пономарів, Іва ІЮОщук|!
|
ві -
що мала величеаний устих у Францучькому місті Тулузі, яке є побратимом Києва)
Але поруч із суспільною діяльністю Федерація Споріднених Міст -- і це, мабуть, менше відомо в Укроїні -- з величезною увагою ставиться до питань лінгвістичної політики, особливо зараз, у період утворення Європейського Союзу Як пише пан Бресан, сьогодні набирає особливої ваги ідея «об'єднати людей, що вважають за необхідне зберегти розматття мов у Свролі та у світі» Ця невгамовна ліодина, якій нещодавно виповнилося "0 років, але яка залишається моаком та серцем Руху, нещодавно виступила з пипціативою створення Європейської Мовнлої Ради (ЄМР), що має на меті не уніфікацію європейських мов, не відступ їх на користі; зсмнайбїльщши поширеної», тобто англійської, а
Адреса "Слова Просвіти" 6, Всеукраїнське
Говариство
- пр нн рн
- 4252001, Київ-1І, завулок Музейний, «Просвіта» тел. 226-01-30; Е-таїй: З.ОМУО (Ф РКОЗУГТА.
Індекс ЗОБбІ7 Зам. Ме 0315339
Виготовлено з готових фотоформ на комбінаті «ії їреса України»
. |. М Ла
сн, п
Р т п ча о МЛ, а
навпаки, як це проголошено у документах ЄМР, вважає за доцільне | працювати для видалення з масово! СВІДОМОСТІ МОНОЛІНГВІСТИЧНОЇ ІДеОЛОГІЇ, осганнього залишку ШОВІНІСТИЧНОГО, колоніального менталітету. Конкретно бюротися із забобонами, стереотипами та кліше, розкриваючи їхню ницість та закладаючи підвалини нової громадянської освіти, навчання тому, як людям жити у мирі,
2. усім разом вианачати критери культуру ного та мовного взаємозбагачення,
3. сприяти утвердженню істинного куль" турного та лінгвістичного плюралізму, ще становить багатство Європи та є засадою 1! демократичного майбуття
Нарешті, зааначу, що за інитативою ПП Хано-М а рі Бресана створено Український комітет Європейської мовної ради та Ще АсСОцІЯЦІЯ викладачів французької мови Украши (АВФМУ) є колективним членом СМР
Олема Соломарська
віце-президент АВФМУ, члем Українського комітету ЄМР
(за матеріалами, люб язмо мадамими авторці памом Ж.-М. Бресамом)
Ім.
Гараса Шевченка,
іпіегсот. КІЕУ (ПА, Наклад 2000
і
го Ше МРОРОЇр ВХ
сь