Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №38 за 1997 рік
Слово Просвіти, №38 за 1997 рік
речі закла ок.
КЕНЕ п
йово ПРОСВІТИ
--- ьо щщО ' "і
нний СМ.
тальки В ФАлмяй 7 аз
ДА АР АЕС аю а а них и -б
ііеннійнавьььк ккд знов тони
єв ПР ТЕ і но шечиастно жетон Р АТ
ре -- ли що - л-ще цій
ДЧКМЯНЯ СИЛА ЗАІВЦЮ
'всттиИЄ т па ц тиіщшшоОєв.
А сам
| побачив віМм це
ь за душу Свою пішов
ох мис пустим ю, соросою одного дання, 1 сів під
чом ПРА З таці м іЗзаж адав СОС! С мерти ТИр сказадсо Господи! ї
Візи и ддшу мою, ОО я не літшиш в1д
Досить тетер
батьків свот4 Перша книита царів, 19 і ; 4
Що Тобі ааасть, або що для Тебе дасть
- лукавим чзик: - Загострєні стріли потужною
(з ялівцевим вугтл. ям! Книга псалаув, 119: 5, 4
Пророк | пля віДдпПОЧИВавВв пІД ЯЛІВЦем | поклався глид ним, очікуючи кари після винищення боговідстутників,
спати
прислужників Ваала. Ї хоч із його боку це була відплата за вбоивство пророків Господа, побоювання Іллі засвою душу легко зрозуміти з пункту бачення хрисгиянської моралі Цей старозаповітний пророк відчЧУВ КаЯття ПІСЛЯ ВлИНкУ свого отже, прилучився раніше небувалої чесноти Вла шту ва вся ж віІН ПпдДНИЗенькИиИМм, густим ялівцем, б0 цей кущ був, мабуть, єдиним захистком у пустелі Гут йому
був явлений Янгол Гос зГараєсойх який
нагодував ! напоїв СІ раждальця Підкріплі ний чуУДдДОДІЙ НОЮ ІіІЖОЯФЮ, ІщЛОВ Ілля сорок днів | ночей, та все дикою
пустелею, аж до гори Хорив де ПІСЛЯ страшних ознак -- вітру, трусу й вогню -- сам Господь говорив до нього тигим. лагідним голосом... Так ялівець допоміг великому пророку подолати важкий шлях до місця зустрічі з Господом
Малий пращури цінупали рослинн запахи. І то не лише за браком парфумів! У античних народів були модні кедрові, кипарисові та ялівцеві дрова, 00 від пих поширюється приємний пах. Це уподобання збереглося аж до козацьких часів, що знав Котляревський, зображуючи гостюванняя Енея в Дідони, гпд час якого, за старосвітським звичаєм, "куривсь для дугу яловець» («Енеїда», 1 28) Жарини від спаленого ялівцю довго залишаються гарячими, гому співець Псалмів порівніюює з ними урадливого и лукавого людського язика Цей образ, річясна, був зрозумілий лише тим читачам Біблії, які хоча б одного разу користувалися ялівцевим паливом
Я лівцеве коріння наводиться, нарівні з лободою, як іжа вигнанців суспільства у Книзі праведного Йова (30 3--4), хоча існує думка, ніби идеться не про коріння, а ягоди ялівцю Це вірогідніше, бо саме вони споживалися найбіднішими людьми
Сьогоднт ялівцеві ягоди (насправді це своєрідні, подібні до ягід шишечки) ніким не зневажаються Навпаки, їх дуже цінують за солодкувато-пряний смак 1 приємний бальзамічний запах. У північних країнах, зокрема у Шотландії, на них настоюють міцні напої (джин), варять особливе пиво, А народні лікарі вважають яловець чудодійною рослиною, здатною відновлювати рівновагу мало не всіх функцій організму. При цьому ягоди приймають щоденно, наче вітамінне драже; з відвару плочок з ягодами готують лікувальні ванни, самими ж гілочками, спаленими на жаринах, обкурюють ліжка, посуд, одяг.
смоляний ск
про
ВЕЛИЧНІСТЬ КЄДРЯ й СПЕРУНКСТЬ КИЛЯРИСЯ
Кипариси та кедри тпобою втишаються й кажуть: відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб'
Книга пророка Ісаї, 14: 8
З кипарису з Сеніру вони збудували для тебе всі дошки подвійні, взяли кедра з Ливану, щоб щогли зробити на тобі
Книга пророка Єзекіїля, 27 : 5
Оспівуючи звільнення народів після повалення вавилонської імперії, Ісая вдається до високої поетичної метафори -- оживлення природи Минулося гноблення, і пробудилося від рабського сну все суще, що потерпало від насильства нарівні з людиною Рослини радіють, що вавилонські володарі згинули й більше не наказують рубати ліси для СВОЇХ імперських потреб. Виразнтсть мови, чіткість і зрозумілість думки ціє! пророчої книги створює ефект присутності сучас ного читача в далекому минулому
Наче срібло-залото, що в уявіна родній є символом влади им багатства кипариси та кедри ливансью у Біблії також часто стоять поруч Вони уособлюють найкращі твори природи, якими може користуватися далеко не всяка людина, а лише могутній володар, упевнений у непорушності й щасливому майбутті свого краю Лише він може віддати величезну ціну за деревину, Ооеззахисну перед вогнем
У розповіді про створення Єрусалимського храму важливе місце займає перелік дерев, якими він ОЗДООЛЮВАавВСЯ ЩО й підтверджує заможність царя Соломона. Адже за кедрину Він щорічно платив Хірамові, (рипкіиському ВО пода - рю ТГира й Сидона, багатствами свого краю -- пшеницею й оливою. Докладний Опис Єрусалимського х раму та мого прикрас збережеї шми Першою книгою ца рів знайомить, нас із прадавньою традицією запозичення у рослин архітектурних форм га орнаментів "| побудував СТР тини граму зсередини з кедровил 0 шок а підлогу храми покрив кита рисовими дошками... А на кедрима "середині граму була різьба огтрклв ти ; "критих кяїтів» (6 15,10) «І поробив
а рем
вінстовти так, що два рядигранатовит яблук були навколо на одному мережив... А маковиці, що на верху тих стоєвтів, були зроблені, яклілет, у чотири лікти, у притворт» (7 18,19) У храмі, що будувався сім років, ї жертовник був кедровий Таксамой дім свій, власне палац, у якому приймав послів 1 чинив суд, цар Соломон опорядив деревиною ливанських кедрів
Що ж це за дерево, яким із давніхдавен прагнули заволодіти можновладці / Одразу слід зауважити, щокедр ливанський немає нічого спільного із сибірською сосною,чиї смачні горішки продаються у нас під назвою
кедрових». Просто першовідкривачі
північних лісів Азії та Америки називали кедрами перпп-ліпші рослини, вкриті замість листя глицею, та ще и З міцною запашною деревиною Біблійні ж кедри -- це могутні вічнозелені дерева з широкою парасолькоподібною кроною Голковидні листки, або шпильки -- на коротких пагонах, зібрані у пучечки по кількадесять шпильок, і вся плка ніби вкрита зеленими ізжачками Шишки нагадують маленькі діжечки, їхні лусочки широкі И щільні, наче гонт. Після майже трирічного дозрівання шишки розпадаються, звіІіЛльНнЯЮЧИ Неїстівне насіння кедрів
Вироби зі справжнього ливанського кедра ВИНЯТКОВО ДОВГОВІЧНІ Наприклад, зроблені з цього дерева частини саркофагу срараона Тутанхамона збереглис нь відмінному стані, витримавши випродрування часом протягом 3300 років У порівнянні з цим не дуже вражають навіть рі зьолені з кедрини ворота у В! рсальському палаці, прив! зені з острова Родос понад 100 років гому Кедрова деревина буває ясно-жовтою темно-Обру натною, наві Гь брурш гиново-червонуватою Вона прис мнао пахне, наче з ялівця, не гниє, не псується шкідНИКкКами а0ро хворі бами, 00 насичена бральзамуючою смолою | якби славний храм Єрусалимський не був дощенту знищений Навуходоносором Другим у б столітті до Різдва Христового, пін ще ИЙ СЬОГОДІП МІГ ОЙ дивувати своєю красою
Подібно до дуба, символу міці, образ кедра ще са ранньоантичних часів був "ме афорою, го0пто поетичним порівня ниям Саме з ним порівнює свого ооранця нарк
(Особливо циєаб а давнини 1 ра дицу м обку - ріовати ялівцевим димом хату, щобГ позбутися злих духів, прогнати хворооу або ворогів. Очищувальна дія духмяного яліацю відзначена вантичням т гературі, наприклад, у Геродота та Плінія Стар- ОГО А порівняння сучасних українських народних назв цієї рослини -- жжеереп, пир-- з вражаюче схожими давньокельтською та латинською назвами, згадки про нього у Вергілія й Котляревського навіюють роздуми про гисячолітню сув'язь індоєвропейських культурних 1 мовних традицій
Яловець живе собі, нікуди не посгпшаючи. Росте дуже повільно, навіть за найкращих умов Цвіте (без квітів!) від червня аж по серпень, тобто після всіх дерев і кущів; а його дивні «ШИШКОЯГОди» достигають лише на другий рік, як і шишки багатьох інших шпилькових дерев. Отак, мало-помалу, досягає Він тисячорічного віку, отже, переживає у наших лісах сосну та ялину, і лише дуб може помірятися літами з цим карлуватим деревцем. Така неквапливість дорого йому коштує, бо за наших жорстоких часів часто не встигає утворити насіння й залишити потомство. Адже входить у силу, щоб рясно родити свої темно-сині з сизуватою смагою ягоди, лише під сотню літ
Иого латинська наукова назва юні - перус походить від кельтського слова женепрус,що значить «колючий». Такий вініє, наш я ловець звичай ни й, якого поки що немало на півночі й заході України. Тут він зростає окремими острівцями серед соснових лісів. Збирачі ягід називають його боровиця, джерепин або жереп Важко знімати плоди з колючого, густого куща
або деревця; тому пізньої осені, у суху
жене
чена з «Пісні над піснями». Вона величає молодого: «Його вигляд -- немов тпой Ливан, вінюнак -- як ті кедри!» У подібних випадках письменники й поети минулого століття вдавалися ще до порівняння «стрункий, наче кипарис» або «чистий, юний кипарис, що струмить угору» (Й - В. Гете)
Постійне вирубування кедрів для будівництва, судноплавства, а пізніше -- на сувенірні вироби, призвело майже до повного їх винищення, лише у горах Туреччини ще ростуть гаї цих оОвіяЯнНнИих легендами дерев. У самому ж Ливані хоч | збереглися окремі кедри, що досягають майже 50-метрової височини 1 двох метрів у поперечнику (подібні до того, що зображений на прапорі цієї країни), але можна вважати, що збулося пророцтво Ісаї: «І буде остпанок дерев шого лісу такий нечисленний, що й о хлопець їг спиш!» Справді, сьогодні кедр ливанський на своїй батьківщин став рідкісним, через що й потрапив до всіх видань Міжнародної Червоної книги. Ливанські ж християни, щоб захистити свого кедра, назвали його Божим, отже, недоторканним деревом
Навіяні БіОлією любов 1 шана до кедрів довго залишалися абстрактними Хоча задовго до Різдва Христового між Європою та Близьким Сходом плавали змайстровані з кедрини кораблі, але навіть під час хрестових походів європейським пицарям не спало на думку привезти на батьківщину живе дерево з ливанського тсу Сталося це значно пізніше, вже за часів розквіту наукового природознавства Тим кедрам, що оздоблюють околиці королівських замків над Луарою, -- 100 з чимось літ Саме тоді освічені французи захопилися бїблійними рослинами, прагнучи залучити іх до СВвОІіХ садів Пом'якшений теплим Гольфстрімом клімат Західної Європи виявився сприятпивим для патріархів середавбмноморських лісів, і вони піДНЯ ЛИСЯ Над крутими бере гами Луари, нарівні з високими стінами )замків
Найбільшим деревам кедра ливанського, що зростають у Криму (Нікітський ботанічний сад), також менше 200 роклв Але вже 1850 року кедрові саджеанці малися у каталозі цього саду серед призначених для продажу. Крім ливансь КОГО, На ІПпвденному узберезокі зростають щедвоє кедрів - гімалайськиий та атласьки ий Вони хочі поступаються славою ливанському Оратові, але прийня - пися дооре
о
п и ї нні нний
Р ни ша а Я ня -- - - ни о-пін
РР Р тт -
- ОТ 1
погоду жеретники підстелюють під ку - рядно 1 струшують стиглі палицями А ті, що за-наступного
щем | шишкойгоди : пишаються, доарівають | року Це нагадує традиційний збір оли- | вок у давній Палестині, коли струшували | гільки частину плодів, залишаючи решту для бідних людей | Соковита шишка, що відрізняє яло- | вець від інших рослин, цікавить не лише | кулінарів та фармацевтів. Солодкими плодами ялівцю харчуються лісові звірі и птахи -- недарма їх називають по- | декуди тетеручими ягодами. Трохи | помандрувавши разом із твариною, насіння безперешкодно залишає 11 шлунок, опиняючись далеко від материнського куща Наступного року | насіння проросте, даючи початок молодій рослині Споконвічна спілка з | пташкою або звіром допомагає ялівцю | утворювати нові гайки, займаючи хоч і | не дуже помітне, але важливе місце у | природі На жаль, у цих гаях щороку меншає молоденьких ялівчиків. Мабуть, | збирачеві слід по-християнськи зали- | шати на гілках більше плодів і для | людей, і для тварин По парках 1 скверах наших міст | можна зустріти яловець із широкими | лускоподібними, неколючими штпиль- | ками Це яловець козачий,який теж належить до родини кипарисових, | | | |
хоч 1 не підноситься вгору. Навпаки, його приземкуваті, сланкі кущі утворюють широкі декоративні куртини Звичайний у гірському Криму, але рідкісний в українських Карпатах, він зустрічається лише у Тячівському районі, вурочищах Велика! Мала Угольки. Он куди дістався північний брат біблійного ялівця, що з теплолюбної кипарисової родини!
п а Б І Р НЕ нор
Кипариси, які кедри, -- високі шпилькові (хвойні) дерева. Найпоширеніший зних -- кипарис вічнозелени| и, завезений до Криму грецькими поселенцями ще за античних часів. Саме він ті використовувався на щогли славетними мореплавцями, фінікійцями, про що и згадав пророк Єзекиль |
Мереживна глиця кипарисів та саме | дерево дуже запашні; крім цього, із чер- | вонуватої кипарисовоїт деревини здавна виготовлялися цінні й довговічні сто- | лярні вироби, а у Києві, Єрусалимі, Афонському монастирі -- різні священні | речі хрестики, домашні розп'яття, чот- | ки, різьолені ікони. |
Про кипариси, як і про кедри, скла-
дено багато легенд, Еллтни переказували, | нби доброчинне подружжя, Філемон і | Бевкида, були нагороджені богами за свою гостинність і доброту. Вони жили | довго ії щасливо, а померли одночасно, | гасля чого перетворилися на високі кипариси, що росли з одного кореня | Римський поет Горацій вбачав у кипарисах своїх супутників у потойбіЧчЧНнОМмуУ житті; мусульмани вважають їх емблемою безсмертя 1 садять на цвинтарях, ау давніх греків кипарисові труни були нагородою тим, хто героїчно загинув за Вітчизну
Це примітне дерево дивним чином поєднує у собі смуток 1 радість життя Скажімо, суворий саматник, давньогрецький філософ Діоген жив у СсвоОІЙ ДІЖЦІ серед кипарисового гаю. А прекрасні щіранські мінатюри зображують на тлі кипариств щастя закоханих
Прикрашати кипарисами свої маєтки почали велиюк життєлюби -- давнт римляни, ця мода, не оминувши Візанти | дійшла до нашого часу Важко уявити собі кримський пейзаж без струнких кипарисів, чи не так? Але для правди слід згадати, що не всі кипариси досягають 30 або 40 метрів. Ці високі дерева З ВУЗЬКОГО вармуреу тера, «роного | майже притиснутим до стовбура гіллям -- лише декоративна форма природного кипариса віЧчНОЗеленого Самі прампдальними | кипарисами й пишаються південні ку- | рортні міста
Прийшовши до нас раніше від кедра, | стрункий кипарис устиг відДдООразЗитися | в поезії, літературі, анайти місце у прикладному мистецтві ї! навії "ту -- |
| | -
приморському пеноицжі
сіб
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
