Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №38 за 1997 рік

Слово Просвіти, №38 за 1997 рік

«А ТРОСВЯЧІ 4»: 1868-1997 0 ан О, ЗЕМЛЕ, ОЛЬЖИЧІВ РОДИ! Нещодавно, на конференції Товариства працівників освіти ім. Ващенка пролунав на всю Україну розпачливий зойк: українська освіта гине! | що ж роблять шановні наші освітяни, особливо на Півдні та Центрі для того, щоб вона не загинула? Страйкують. Не пише від безгрошів'я та безхліб'я, але й від наплювацького ставпення держави до проблем рідної школи. Кілька років тому, коли перебої із зарплатою не були хронічними, вони не страйкували. На заклик тогочасного голови Всеукраїнського товариства української мови Дмитра Павличка спільно впрягтись у просвітянського плуга вони відповіли МОВчанням, мовляв «наша хата скраю...» | просвітяни мусили тягнути цього плуга | «за того хлопця». Потім через непогамовані амбіції деяких лідерів демократичного руху почався «дільож» ГТовариства української мови, а згодом «Просвіти» на партії і партійки, г просвітянський плуг стає з кожним роком усе важчим і важчим. -- Ніяк не можу збагнути, що миділимо, -- каже співголова Миколаївського облас- "(ново ПРОБОТИ Михайло Потупейко - літературознавець, письменняг, ПРОМОСТЯМИМ. (31 СВОЇ інтересу він освоював почергово, одначе трудівник постає Пер сукупності, а | чого инку. і трохи більше. Ми б не дозволили однйМ пог ой а Увеякденних клопотах за долю рідної культури, лю ина і М ян - комуністам (явним і прихованим) розкравнутрішнього обов'язку перед нашим майбутнім. характорна ля ор Творчої дати народне добро, розвалювати непосидющості: у свої 75 не легко прожитих ЛІТ В У ь - йог | о - ться доленосні справи наці економіку, тримати народ на хлібові та | можна побачити майже скрізь, де ТІЛЬКИ вира КУН, М Потупенко 6 нок | життя в нашому краї. Крім роботи у «Просвіті», вайнарадийшни ЗЕЄ участь у зро ділових зустрічах в установах державної адміністрації, Роди аа. утатами, у - Я не прихильник, -- продовжує пан зібраннях громадськості Вінниці, 8 урочистостях, конференціях, диспутах.., Часто чі Важливі, мОЖжЖЛИВ Віктор,- Ульянова-Леніна, але те, що він | виступає і має що сказати. Говорить, безумовно, про ре о, не зав 11 внайтяжчі часи КОМУНІ ставив у своїй партії проблему фінансів на | Милозвучні, адже має біографію давнього радикала, яким нагсобі преси мІСТИЧНОрі тоталітаризму за свою прямоту, пошуки істини відчував дремного ЧіЛьне місце, можна тільки вітати. На жаль, ока» влади. і й з 4 часи Олега Ольжича та Олени Теліги ми- Слід сказати все ж про найважливіше - творчим внесок у скарбницю української нули. Лідери, які б працювали тільки за | літератури й культури. Життєвий шлях М. Потупейка ня до концтяювая "Ралічних «спасибі», які б не вагаючись клали на | колізій -- допити у нацистському гестапо та «відрядже у, врешті | З | | ознавцем, написав низку змістовних -ло- | радянській концтабір... Проте він став літературозна х (СТОВн вівтар української національної ідеї найдо книжок і наукових статей. Він - автор книжок «Михайло Коцюбинський. Ранній період рожле 7- життя, нині ще в пелюшках або | життя і творчості» (К., 1964), «Спогади про Михайла Коцюбинського», що вийшла двома іх водять тати й мами за ручки до дитячих | виданнями. За цю працю М. Потуйпеко першим отримав Всеукраїнську премію садків. У центральних та південних, таких, | ІМ. М. Коцюбинського (1993 р.). як наше, обласних відділеннях голови та іхнІ заступники повинні за свою роботу одержувати зарплату. Нас звинувачують, що ми зовсім занедбали просвітянську роботу на селі. А як я можу нею займатися, коли для того, Та заповітним здобутком свого життя М. Потупейко вважає виданий в 1994 р. роман-щоб добратися до найблюнчог трагедію «У лабетах смерті», де розкривається трагічна доба колективізації та добр д чого села, голодомору 1932-1933 років. Замість традиційного переднього слова своє ставлення до цієї праці він визначив так МИЛХНИАОІ ПОПУ ПЕЦКЯ -- 55 мені потрібно на автобусний квиток три І | гривні. Наша «Просвіта» й таких Неоплаканим, неоспіваним жертвам ного відділення «Гіросвіти» пан Віктор мізерних коштів не має. За свої ж найбільшого злочину тисячоліття - Спиця. кревні я не можу поїхати, бо вже ПЕМЕНОМОГИ, 1932 933 років -- - Адже у нас у всіх демократичних | п'ять місяців на основній роботі в зазглибокою | скорботою п КаВЕСа гор. партіях і в «Просвіті» одні й ті ж люди, | воді не одержую зарплати. Ця книга -- один із небагатьох художніх творів про цілеспрямоване знищення виконують вони одну й ту ж роботу, сповідують одні и ті ж ідеали. То для чого, Якщо Україна для Президента по- | українства тоталітарним режимом і паразитуючим кланом, які у своїй «далекосяглій» | ІНЦІ І лі ї потому скористалися нею у своїх няття державне, а не географічне (а я змові постановили викорінити українців з рідної зем отому р у | | З б ГЄОПОЛІТИЧНИХ ЦІЛЯХ. ВІр - не тільки розгорнуте, широкопанорамне полотно про питається в задачі, ділитися, для чого ро | вірю, що це саме так), якщо за наріжний порушення духовної рівноваги в міжнародному плані, але й викриття сатанію іі зн СИЛИ) яких у нас. на | камінь державної будови він ставить змовників, які у своєму запамороченні кидали до могил живих людей, пров з Миколаївщині кіт наплакав? Десь, у якійсь | українську національну ідею, то треба | смертоносну акцію. - | країні, існує аж 60 політичних партій і кажуть, що це для тої країни благо. Для нашої нещасної, знекровленої царизмом та більшовизмом України навіть два десятки партій -- стихійне лихо. Якби п'ять-чотири роки тому ми, демократи, були єдині, якби почали відразу після розвалу Союзу «громадою обух сталить», то мали б і ми, | освітяни сьогодні не те, що маємо, а у ої ойно вийшла книжка прози М. Потупейка - фрагменти з повісті «На далекому п Ор Канон зви Ля острові» про перебування М. Коцюбинського на Капрі, а також ряд оповідань, більше коштів на просвітянську робо- | тематично пов'язаних з романом-трагедією «В лабетах смерті» тощо. ту. Особливо для Криму, Півдня 1 Письменник, громадський діяч, просвітянин активно розмірковує г працює творчо Центру. Бо майбутнє української дер- | далі, несе побуджуюче слово, торує суспільну дорогу на випрямлення від усякої жави великою мірою залежить від | КРивизни, облудності й глупоти. Ці його праведні наміри і трудолюбивість спонукають нас шанувати сучасного «радикала» і побажати йому -- голові Вінницької обласної організації товариства «Просвіта» нових щедрих життєвих набутків, щасливих звершень, людського благополуччя. Торжество добрих справ на часі. зростання національної свідомості громадян цих регіонів. Микола ЛИТВИН Г. МОВЧАНІЮХК, м. Вінниця РР ЕЙ архівознавства Бо РОН «КІР ЮМГРІ РОГ РО і. 1 5 З . - - ох п Р РАН 0) СЗЗ. Х чу Звоюв кжИ - Минуло п'ять літ від часу, коли на Національної бібліотеки З по УП ко нон 0 ДСО ЗК С КЕ Львівщині пройшли Перші всесвітні їм В І Вернадського кронами обоз ЗОН ОО ОКО | - | бойківські фестини «З чистих джерел». І НАНО України при БО ; | З о -оЗ3 мА. 258 - ось цього року 12--14 вересня в | пауковії обробці асобо- Ві о ко. з ос сто в о. ||: - | Турківському районі відбудуться Другі | вого фонду академіка | Ж т жо оз жо ж... - - бойківські фестини. НАНІ України Євгена Фо ОДУ сао жд ' ше. орлрори У карпатській місцевості проживають Костянтиновича Лаза- | дУчЄ 2 айв СОУ С чоїьЗ | ЧЕ зов ЖЕ три етнографічні групи української нації: || денка, калишньаго ректора і юу ої ч Р» у а шт. .. З орізйм бойки, гуцули і лемки. Етнографічна гру- Львівського університету СЯ Мч б ти! чо | Х ЗУ па бойки найчисленніша і проживає в їм. Ї Франка, вичилеш ро Де основному у високогірній частині Карпат. цінні фотодокументи, лоді Умови життя тут нелегкі і тому гірські зібрані фондоутворюваг ді райони розвивалися повільніше від ничем. 4 зинних. Крім цього, держави-імперії, які у На світлині група | нас панували, мало звертали уваги на проюсштян, діячі культу-розвиток пірського краю. ри із західних областеїї Тож сьогодні нам треба підносити як «України, датована 1598 економічний, так і суспільний рівень раком, кали відзначалося життя горян. Особливої уваги потребує 100-річчя з дия виходу глибинний пласт бойківського фолькло- «Енеіли» ГП Котляревсь- | ру, бойківської побутової культури і кого. На ний бачимо «є М ремесел, тобто того коріння, на якому кращих снів 1 ДОЧОК з тримається не лише Бойківщина, а й уся Украши, видатних діяч, ою українська нація і будується незалежна укришиських прюєтутителій: УА українська держава. | ряд. Ї. Ї Їструшевич З Координаційний центр з підготовки та (перекладач), 4. Колес- Хе проведення Других всесвітніх бойківських са, О0) Кишакевич, І. фестии «З чистих джерел» закликає всіх, Труш, Д. Лукіянович хто себе вважає бойком або є шануваль- ( прізвище одного з діячов ЗУ Рая ником бойківського фолі, кКлору, культури, ис пстаноплено). СУА з - рен оре кни бно засоенанаанив ій звичатв, мистецтва, літературознавства | 2 ряд: І. Копач йо аб о ув р спортивних змагань, підтримати цей захід ( ілолог), В. Гиатюк, ОС. | о с сіно А матеріально, а також безпосередньо прибути на наше свято. Для фестин треба провести велику підготовчу роботу. І вона вже триває Звичайно, для вирішення питань потрібні кошти. Тому надіємося на людей, що підтримають нас, а також на владні державні та комерційні структури, на спомсорів і меценатів, на добродійників, які перерахують хто скільки може у фонд Маковей, М. Грушевсь- кий, Ї. Франко, О. Колесса, Б. Лепкий Вони своєю нептомног, жертовиою прапею 3 ряд (сидять): М. Паплик, С. Ярошимська, РІ паближали стлий день Україши --- пільної, пеза- Кобринська, О. Кобилянська, До Лепкий, А. | лежиої, демократичної. ШПам'ять про них крізь Чайковський, ЇХ. Гатькимський стомтя нестимуті» їхні бдичи потомки Олександр ЗАКУСИЛО, камдидат історичних наук НА ТВОРЧИЙ ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ КОНКУРС іичуючня Міністерстючкучьтувнізнєтоюо Ї | мистецькими мавчллькими злкюлалами, пилами ІС У . ( МИТ, рокі ми 1 ку р ер " : Пе Л іх премій УКРОШІИ ІМС Кипематограєія «художий і ДОКУМОСІГТОТЬІ 5 З зисУ 1ЖСМТОМ, підготовки та проведейня фестим на раомітет із Державних премій У кі 997 ле ) Ч ув Висунентя, розгляд робіт, при ї ножениям М 700055 4 " ВІРА а Шо ПЛАТОНА ПЕНИДОМЛИС , ЩО СІ І серия 14 КІНО» То теолог льмои /., | жавних премій проходить згадно з оЛ0: ме упо мо ммОю у турків ькому вІДДІЛЄНТИ року розночатся припом робіт на здобуття Дер - театральне мистецтио (театральні та про Комітет їз Держанних премій 3 крани м му Є АКБ України, МФО 5224Н4 делі х премий 19к року ТА Малої Держапної ПОСТОМ М ПИ гапи ); Гарми дл Шевчсика та Положенням прю Й жалю ; . Р ? тТА| ь Р і ї і 48! її 1», ї я 'і Мі Просимо підтримати нас Ффімансовпо при іо 1599м РОКУ: Пром пори "І КОНкКУДм РУДИ ДР РАТКРАМА КАК ААДЯ права УМ пр м ми 2 «умИНИ ІмеЄТИ арок а Шевченка ненням П М я Оу "1 і їй у філ фотопронмадитти Я ІО і і ЖоОпТя 1 0)9) / ДОМУ иароди ми 11101110 ГІААЛИТ ТМ), | М ЛАРАК й 1411 4 УСІХ РОМ оиТОТ1 Піс»іх м РВООВ" Ії срорм 1 ю рази олагодійинтиків, 0 от ра || «пт0обутти Держанних премій писупаються мкА, р ьзОления гончарето ) матеріалі на тиорчим конкурс, мртамте Р ем Картка їх будуть П"шанесест:! до Мниги поп, Оприліолисти п занершеному пигляді тори тори дом ДдІтеП по ономоа (незалежно шл |ОМІТЄТУ 12 Держ ішйимх премій М крони ІА | . - - ; З. МИ прле, МАХ літопису істори роб ку русппорІШИми р гікКих досити НОМмМІНОЧЦОЦЬІ МАМО ) . | | б | Гр а ПШепченка а у ою п ДУ 2.73 пеєрату ра (послія, проза, драматургія) | Пл буття | Галої, ержави я а Ре Проріана, 2, кім. 29) 10, 9, М, тел. 220-М0е А Ра | ітературо» та мистентипозиар го отия кращі порчі ІСОТОпИ оку «иСЛАЛоКИоО ПА 229.12-64 125.62-41) 77 лареса коорлиницінного мені пу. 21)2320, Льпівпська область, м. Турка, ч! Ць жиру, пс рн и гико пуб ПО ДИ пижа (кимла й, 1 з | |до МИ, ПУОЛІКОАЦИ У періодиш), Нисуненни коатлилатій но злобутти Черж ЛИ і мій проподиться тиорчими спілками. , | уремії куже това ча; еб, ЯНД. Р У пис, графіка обі ення горарії пи М громадськими Комітог є» Дай жа: | і що КОКИоО "В м, ПЛЬВУА Я : | , 7 . Щі Тел. 4-10-98,4-11-73. боразотео рче мистецтво ча , организаціями мистецького та просвіти о лького Україми імемі Гараса Шев скульту ри),

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин