Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Добрі новини · “Робімо усе, що утверджує національні цінності та ідеали і наближає перемогу України”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Ностальгія за літом Із нотаток юних журналістів*практикантів

Слово Просвіти, №38 за 2024 рік

Швидкоплинне літо 2024… розтануло, мов хмаринка, стривожена, знервована, зболена, трагічна, але неповторна… Життя не можна зупинити і відкласти. І нам є про що згадати, зокрема, досі згадуємо про навчальну журналістську практику студентів ІІ курсу ВСП “Оптико-механічного фахового коледжу КНУ імені Тараса Шевченка”. Під час цієї практики відбулися екскурсії, відвідування музеїв, діалоги з викладачами Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, відвідування приватних студій, а також – спілкування з професіоналами у журналістиці. Студенти мали можливість завітати до редакції тижневика “Слово Просвіти” Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Свідченням важливості зустрічі з редактором газети “Слово Просвіти” Ігорем Зоцом стали відгуки студентів. “Відвідування редакції газети “Слово Просвіти” та діалоги з редактором Ігорем Олексійовичем залишили незабутнє враження. Він уродженець Донеччини, людина, яка почала свою кар’єру в журналістиці ще в 17 років, працюючи в газеті “Маяк”. Після закінчення навчання в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті журналістики Ігор Зоц повернувся до рідного Донецька і почав працювати в обласній газеті “Донеччина”. Він одразу захопив слухачів розповідями про життя шахтарів і складнощі роботи в умовах, де українська мова та культура були представлені меншою частиною громадян. За його словами, “шахта – це каторга, а ти, журналіст, напиши про це, про цих людей…” Редактор розповів про важкі часи російської окупації 2014 року, коли боротьба за збереження української мови та культури в Донецьку стала підпільною. Він наголосив, що журналістика в той час стала справжнім інструментом захисту України. Його видання було одним із останніх, що припинили випуск української преси в окупованому Донецьку. Ігор Олексійович переконаний, що журналістика – це галузь, яка вимагає постійної особистої уваги до подій та вміння привертати до них увагу громадськості. Він наголосив, що молодь має тягнутися до газети, незважаючи на складність текстів. Для нього важливо, щоб газета “Слово Просві- Орел”; Київське народно-культурне товариство поляків “ZGODA”; Дом Полонії в Києві; Київське польське культурно-освітнє товариство ім. Адама Міцкевича; польська газета “Dziennik Kijowski”; ZPIT “Po- lanie znad Dniepru”. На завершення заходу голова Спілки поляків України Леся Єрмак подякувала гостям за активну участь і створення прекрасної атмосфери. Національне читання цього року стало унікальним досвідом, сповненим спільного роздуму про красу класичної польської літератури. Валентина ДАШКОВСЬКА, голова Київського польського культурно-освітнього товариства ім. Адама Міцкевича, заслужена діячка культури Польщі ти” залишалася джерелом глибоких та інформативних матеріалів. Ігор Зоц – це приклад справжнього професіонала, для якого журналістика є не просто професією, а життєвим покликанням!” Марія Труш, студентка групи ЖК-31 “Під час цієї зустрічі ми отримали можливість поставити Ігорю Олексійовичу запитання щодо журналістської етики, взаємодії з джерелами інформації та важливості об’єктивності у роботі журналіста. Його відповіді були дуже пізнавальними та корисними для нашого подальшого професійного розвитку. Зустріч із головним редактором газети “Слово Просвіти” була справді надзвичайно корисною для нас, студентів спеціальності “журналістика”. Аліна Черниш, студентка групи ЖК-31 “Щиро вдячний, що мав чудову можливість відвідати редакцію газети “Слово Просвіти” та зустрітися з її головним редактором. Зустріч була дуже цікавою та інформативною. Ігор Олексійович поділився з нами історією свого життя та творчості, розповів про роботу газети та про те, з якими викликами йому доводиться стикатися. Мені вдалося поставити багато запитань редактору, і він з радістю на них відповів. Він виявився дуже щирою та відкритою людиною, з якою приємно спілкуватися. На завершення зустрічі Ігор Олексійович подарував мені книгу. Я був дуже зворушений цим подарунком і щиро подякував йому за щедрість. Цей візит до редакції газети “Слово Просвіти” став для мене незабутнім досвідом. Я отримав багато нових знань та вражень, а також мав можливість познайомитися з талановитим та щирим головним редактором”. Олександр Шинкаренко, студент групи ЖК-31 Безмежно вдячні редакції тижневика за співпрацю, за можливість спілкуватися й обмінюватися думками щодо професійної компетентності журналістів та перспективі долі періодичних видань в Україні. Вірмо в престижність і важливість професії журналіста і разом робімо усе, що утверджує національні цінності та ідеали і наближає перемогу України. Підготувала Ірина ГОЛОВАЙ, викладачка Коледжу

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин