Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Інформаційний простір · “Нічого, буде на них і кріс, але спочатку має бути Слово!” · с. 4сторінка оригіналу ↗

Вулкан “Українського вісника”: як це починалося

Слово Просвіти, №38 за 2024 рік

Олена БОНДАРЕНКО “Майже дві доби лютував шалений вітровій. Між будинком станції й дровітнею були натягнуті линви. Якщо взяти їх попід пахви й міцно за них триматися, є надія, що тебе не знесе вітром, коли йтимеш по дрова. Однак іти по дрова ми не ризикували – могло знести. Так і працювали в нетопленім будиночку, хоча у жовтні в горах вже добряче холодно, надто ночами…” – розповідає Михайло Косів, побратим і соратник В’ячеслава Чорновола. У статті “Немов невгасимий вулкан”, передмові до третього тому десятитомника – спадщини В’ячеслава Чорновола, пан Косів згадує вітряні жовтневі дні 1969 року на метеорологічній станції “Плай”, неподалік закарпатського села Лопушне Воловецького району. Саме тоді й там народилося перше число “Українського вісника”, позацензурного журналу, що став правдивим літописом українського національного спротиву. “Вісник” своєю появою привернув увагу цілого світу до гнобительської державної політики СРСР щодо українців, кричущих утисків свободи слова, знищення Національної Церкви, порушень прав людини, нестерпних умов тримання політв’язнів у таборах, системного застосування каральної медицини. В’ячеслав Чорновіл тоді працював спостерігачем на метеорологічній станції. Із допомогою приладів вимірював температуру та вологість повітря, напрям і силу вітру, атмосферний тиск, записував і передавав показники до обласної метеослужби. А головне – як організатор, редактор і видавець – “робив погоду” в самвидаві. Про те, як починався й творився “Український вісник”, мені розповідав і сам пан В’ячеслав. (“Український вісник” у боротьбі за права людини” – таку тему дипломної роботи у 1994 році я обрала в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Принагідно додам, що на форзаці роботи вміщено світлину Чорновола і його власноручний напис: “…немає страшнішої кари за муки нечистого сумління, бо немає вищого судді за правду”). Так от, одного жовтневого дня 1969-го на станцію до Чорновола приїхав Михайло Косів. Привіз матеріали, серед них – про переслідування Українських Церков. Працювали два дні й дві ночі, друби ухвалила постанову щодо декомунізації назв понад 300 населених пунктів, з якої вилучили ті, які пропонували назвати Залужне”, – написав на своїй сторінці у Фейсбуці Євген Магда. “Новий” шеф МЗС вирішив “ставити перед Заходом питання повернення українців” (с). Це під час російського наступу, ракетних обстрілів та відсутності терміну служби призведе до рівно протилежного ефекту – а може, це і є справжня мета уряду імені Єрмака, щоб люди шарахались України”, – пише Валерій Прозапас на своїй сторінці у Фейсбуці. Довіра населення до медіа, зокрема телеграм-каналів, інтернет-ЗМІ та телебачення, впродовж останнього року почала падати. Винятком є друковані видання та радіо. Такі дані дослідження медіаспоживання в Україні представила в рамках конференції National Media Talk директорка Internews Network в Україні, керівниця Медійної програми USAID в Україні Джилліан Мак- Кормак. Вона зазначила, що якщо довіра до інформації в телеграм-каналах знизилась із 59% до куючи на машинці, що її мав Чорновіл, вичитуючи, компонуючи. “Cвідком” тієї роботи був Тарас, п’ятирічний син Чорновола. “Видрукували “Вісник” удвох примірниках. “Один примірник В’ячеслав сховав, – згадує пан Косів. – Другий мали передати на Захід, для друку. Коли поверталися до Львова (здається, робота на станції тривала тиждень через тиждень, і це був ранок понеділка), лісоруби звільняли дорогу від величезних дерев, зламаних буревієм... Потім Валентина Чорновіл, сестра В’ячеслава, передала мікроплівку своїй знайомій, словацькій студентці Ганні Коцуровій, а та вже доправила за кордон, згодом матеріали дісталися Мюнхена, до видавництва “Смолоскип””. Перше число “Українського вісника” було надруковане в січні 1970 року. Адже доправити матеріали було непросто, це потребувало часу. До того ж, зазначає пан Михайло, закордонні видавці не одразу повірили, що в задушливому радянському світі за “залізною завісою” є люди, котрі зробили неймовірне – підготували тексти, які відслонили, чи, радше, прорвали цю завісу, відкривши правду про радянську тиранію. Невдовзі потому В’ячеслав Чорновіл був заарештований. Головне, що йому інкримінували – виготовлення і поширення антирадянської літератури. Щоб заплутати слідство, було вирішено видавати журнал надалі. Головну функцію – підготовку, редагування, впорядкування, роздрук – узяв на себе Михайло Косів. Передавала матеріали, виготовлені на цигарковому папері, Атена Пашко, дружина Чорновола. Тонесенькі трубочки з текстами Атена ховала в рукав пальта. “Якби вона помітила кагебістську небезпеку, встигла би одним рухом витрусити папірчики у сніг”, – каже пан Михайло. Шосте число “Українського вісника” Михайло Косів укладав у помешканні Станіслава Людкевича, великого українського композитора і живої львівської легенди, чиї вислови не цитували хіба немовлята. Одного разу “Сясьо”, як у Львові ніжно називали митця, запитав: – Що то ви, пане Михайле, все носитеся з тим папір’ям? Та ж на “них”, прецінь, треба кріса! – Нічого, буде на них і кріс, але спочатку має бути Слово!.. Друкували на тій самій машинці, що й усі попередні числа. Власне, ця машинка могла стати головним речовим доказом, якби під час котрогось обшуку її виявили. Але ж якого шоку зазнало слідство, коли з’явився шостий випуск журналу! Ось його редактор, у камері СІЗО, а ось – “Вісник”, свіжесенький. Хто виготовив? Негайно знайти, заарештувати , засудити! дарності” Ніну Южаніну, пише, що в проєкті держбюджету на 2025 рік “слуги” збільшують фінансування на утримання системи контролю та примусу у нашому суспільстві. “Так, на 14,3 млрд гривень у 2025 році зростуть витрати державного бюджету на утримання всіх органів державної влади. Такі витрати складуть понад 130 млрд гривень. Найбільше видатки зростуть: на прокуратуру – плюс 3,56 млрд грн; на Податкову службу – плюс 3,17 млрд грн; на Фонд держмайна – плюс 2,07 млрд грн; на суди – плюс 1,64 млрд грн; на БЕБ – плюс 0,6 млрд грн. Це вказує на те, що безконтрольне та бездумне керівництво державним апаратом, виконавчою та судовою гілками влади, безглузда фінансова політика теперішньої влади призведуть до рецесії. Підвищення видатків на фіскальні та “каральні” органи плануються за рахунок підвищення військового збору для найманих осіб і ФОПів. Простих робітників малого бізнесу, які зі своїх зароблених наповнюють значну частку держбюджету, потрібно тримати в постійному страху перед держа- Обкладинка 1–2 випусків “Україн/ ського вісника” На Чорноволових однодумців розпочалося полювання. У листі до дружини він пише про нібито звичайні, як для арештанта, речі: просить передати чисту сорочку, якісь харчі. Й наче мимохідь, між іншим: “А теплих шкарпеток більше не треба. Вистачить тих, що є”. На волі розуміють, що випуск “Вісника” необхідно призупинити. На той час слідство вже “взяло в розробку” і Михайла Косіва. Однак шукати друкарську машинку було марно. Пан Антон Заневчик, тесть Михайла, утопив машинку в озері села Наварія, що поблизу Львова… У вересні 2007 року рухівці встановили пам’ятний знак, на якому – обличчя В’ячеслава Чорновола та текст: “На метеостанції “Плай” у 1969-1970рр. працював полум’яний борець за вільну соборну Україну, Герой України, Голова Народного Руху України В’ячеслав Чорновіл. Слава Україні! Героям слава!”. Михайло Косів переконаний, що текст варто доповнити реченням: “Тут у жовтні 1969 року було підготовлене перше число “Українського вісника”” . А ще – годилося би створити кімнату-музей, де зібрати матеріали, пов’язані з народженням видання, яке відкрило очі світові на Український Рух Опору. Адже цьогоріч у жовтні виповниться 55 років від появи першого випуску легендарного “Вісника”… паратом під час війни, вважають “слуги”. І на тлі цього відсутнє збільшення витрат на освіту та освітні програми, які б закладали фундамент для майбутнього країни, – освічені, мислячі громадяни України не потрібні діючій владі. Замість того, аби направити гроші на Збройні Сили України, на освіту, збільшити видатки на соціальну сферу, – влада спрямовує їх на систему контролю та примусу, – пріоритети очевидні, на жаль”. Журналістка і волонтер Манана Абашидзе у своєму дописі на Фейсбуці розповіла про внесок грузинської спільноти в боротьбу українців за Незалежність: “Хочу нагадати, що ми зібрали тони гуманітарки, купили в 2023р. авто для військових – і все не для “краси”, а для перемоги над дикунами. Понад 2500 грузинських добровольці наразі на полі бою, є ті хто в полоні, 65 вбитих. Цими днями в Курській області загинув заступник командира спецпідрозділу “Тбілісі” в складі Збройних Сил України Георгі Роінішвілі”. Підготував Ігор ЗОЦ В’ячеслав Чорновіл і Михайло Косів — парламентарії і друзі. Орієнтовно 1997 р. Фото з архіву В. Чорновола Будівля метеостанції “Плай” (фото І. Меліки з відкритих джерел)

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин