Витоки · “Така сила любові, якою говорить поезія і за яку не завжди дякують”. · с. 11сторінка оригіналу ↗
Поезія захищає прозу від вогню
Слово Просвіти, №38 за 2025 рік
Михайло ЖАЙВОРОН
Про деякі деталі цьогорічної ракетної атаки рашистів на видавництво “Український пріоритет” розповів мені його директор, письменник Володимир Шовкошитний на Книжковому форумі “Відсіч. Без бар’єрів” (Житомир, 21-22 вересня). На згарищі щойно народжених книг він щонайперше витягнув зі ще гарячого попелу дивом вцілілу книгу. Обпалену, але невпокорену, із символічною назвою
“А сонце сходить щодня”. Це книга повістей та оповідань Людмили Когут про життя і любов, що опромінює своїм сонячним світлом людські душі. Саме сьогодні я дізнався, що ця книга відкривається моїм віршем “Ще мить тому усе було так просто”. Може, у тому щось є символічне і чудотворне: сторінка з поетичними рядками, либонь, прикрила собою, наче чарівний Фенікс, усю книгу від полум’я. Така сила любові, якою говорить поезія і за яку не завжди дякують. Її приймають і віддають…
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
