Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт"калейдоскоп · “Мистецтво живе: воно не тільки на стінах, а й на людях”. · с. 15сторінка оригіналу ↗

Лиш коріння надає нам силу

Слово Просвіти, №38 за 2025 рік

Нашого цвіту по всьому світу – історія неодноразово виганяла українців з дому й продовжує безжально робити це нині. Та де б не були, ми залишаємося одним народом, і пов’язує нас та вирізняє з-поміж інших багата культурна спадщина. Її вивченню й осмисленню присвячена виставка “Українська вишивка – код та оберіг нації” художниці Людмили Кубай. чиє життя було нерозривно пов’язане з природою. Так, хвиляста лінія – це вода, основа життя; трикутник, ромб і квадрат – зоране поле; безконечник – вічний плин буття. Адже в орнаментах, як наголосив художник-ювелір Володимир Балибердін, свідомо чи підсвідомо зашифроване буття України – різної, цікавої, простір для вивчання якої неосяжний. Бо саме за вишивкою, за строями можна багато дізнатися – і походження людини, і її світогляд, і традиції її краю. Як влучно наголосив художник і люблячий чоловік Василь Кубай, це ще й символічне об’єднання наших теренів, пошарпаних війною. Мисткиня родом зі Львівщини, і свій творчий та професійний шлях починала на Буковині – у Вижницькому училищі прикладного мистецтва, де вивчала художню вишивку. Поштовхом до реалізації себе у традиційному ремеслі, яке поєднує українців крізь покоління, стала повномасштабна війна. “Вишивка мене врятувала”, – говорить Людмила Василівна. Коли вирішили евакуюватися з буремного Києва, на який сунули колони окупантів, прихопила з собою заготовку вишиванки та нитки. “Коли вишиваєш, то відволікаєшся від поганого і закладаєш у роботу сподівання на добро, мир”, – згадує ті часи художниця. Відтак почала втілювати свою давню мрію – дослідити історію ремесла, розквіт якого на наших теренах припав на XVIII–XX століття, і вишити сорочки з кожного регіону. Ця праця, втім, займає багато часу, тож Людмила Василівна вирішила паралельно підготувати орнаментальні композиції, які побачили світ у виданні “Орнамент для вишиванок”. – Це лише краплина, – скромно говорить вона. – Адже існує дуже багато орнаментів… У кожній області були свої види, свій характерний колір та вишивальні шви. Кожен вишитий знак має магічне значення і є своєрідним кодом нації та її оберегом. І хотілося б, аби ця справа була продовжена, щоб знайшлися люди, які досконало вивчать і систематизують нашу спадщину і для сучасників, і для прийдешніх поколінь українців, які берегтимуть і продовжуватимуть традиції. Людмила Василівна не тільки особисто працює над цим, а й пе-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин