16 Слово многоцінне · “ангел пройшов узявши за руку останнє з дерев” · с. 16сторінка оригіналу ↗
Київ – любов моя
Слово Просвіти, №38 за 2025 рік
Ів НАМЮР коли раптово усього мовчання яке віддавна трепетний лиш спід тобі не сказаного нам забракне раптом
*** зненацька зірвалася буря неждана нарешті невже щоби нас відвести до того чого вже не буде?
У нашій Академії не прийнято виступати публічно ні щодо поточної політичної ситуації, ані щодо політичних конфліктів… але наша вже столітня інституція не має закриватися від долі світу, від його страждань. Ось чому висловлюся від свого імені, проте переконаний, що й чимало моїх побратимів і посестер поширять ці мої міркування, підпишуться під ними. У ці чорні для України часи, коли нібито “божевільний” погрожує застосуванням ядерної зброї, може, й недоречно вживати перифраз із Марґеріт Дюрас і її “Хіросіма, любов моя”. А втім. Те, що нині доводиться пережити українському народу, навіяло мені деякі спогади й кілька імен, дорогих нам – ми пам’ятаємо їх. Ось чому перечитав “Довкола світу на війні з бельгійським автобронедивізіоном” нашого побратима Марселя Тірі (у виданні 2023 року з “Ґран міру-ар”), а в ньому про події жовтня 1917-го сказано: “В українській столиці ми втрапили у громадянську війну. Український парламент, Рада, сформувала уряд, підтриманий союзниками й відкрито виступила проти нової більшовицької влади. У місті, яке нещодавно святкувало успіхи кампанії 1916-го, готувалися до боротьби, навіть до оточення”. 1917 рік! Сьогодні виринають у пам’яті ще два обличчя – Дмитра Чистяка та Романа Бабовала. Дмитро Чистяк переклав не одного з наших академіків: Метерлінкові присвячена його дисертація, але серед інших – Ліліан Вутерс, Франсуа Емманюель, Поль Емон. Багатьох поетів друкував він в українській періодиці. У замку Сенеф йому вручили
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
