“Просвіта” сьогодні · “Недарма кажуть, що сім’я, родина – це колиска нації. Міцна сім’я – міцна держава”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
З родини йде життя людини
Слово Просвіти, №38 за 2025 рік
Марія ГУЦОЛ, голова Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
Традиційно на початку вересня Івано- Франківськими міським та обласним об’єднаннями ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка спільно із Департаментом стратегічного розвитку Івано-Франківської територіальної громади проведено творчу зустріч з просвітянськими родинами, присвячену 34-й річниці відновлення Дня Незалежності України. У Музей шани Тараса Шевченка ОНД “Просвіта” прийшли представники влади, народні депутати України, просвітяни, запрошені гості і молоді ліцеїсти. Організаторка та модераторка – голова Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, заступниця ректора ІФНМУ Марія Гуцол звернулася до присутніх: “Ми відзначили 34-у річницю відновлення Незалежності України. За неї боремося багато століть, кривава війна забирає найкращих і сьогодні, тому хвилина мовчання та молитва – це вдячність, аби згадати борців за волю Україну, які стали небесними янголами і тримають над нами небо, вшанувати просвітян, які відійшли в інші світи”. Благословення отця Ореста Путька було традиційно родинним та чуттєвим. Державний гімн України виконала Зоряна Грушецька, студентка медичного факультету ІФНМУ. Пані Марія Гуцол, привітавши всіх, повідомила, що маємо велику місію на спільному просвітянському заході – нагородити найвищими просвітянськими відзнаками – медаллю “Будівничий України” ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка – достойних просвітян, наших меценатів, великих генераторів наших ідей: міського голову п. Руслана Марцінківа, народну депутатку України п. Оксану Савчук та заступника голови міської “Просвіти” отця Ореста Путька. Усі подякували за високі нагороди та висловили готовність на майбутню працю. Щороку обласна “Просвіта” відзначає найкращих просвітян Івано-Франківщини обласною премією імені Марійки Підгірянки. Цьогоріч маємо четверо номінантів: Лесю-Королик Бойко – співачку, амбасадорку м. Івано-Франківська; Оксану Мельничук – к. ф. н., доцента кафедри мовознавства ІФНМУ, члена Правління ІФМОВУТ “Просвіта” ім. т. Шевченка; Ярину Курило – викладачку-методистку музики, авторку і організаторку мистецьких проєктів і Богдана Книжка – автора дитячих книжок, збірок ліричної поезії та гумористичнх творів. На святковому заході виступили представники достойних просвітянських родин. “Сім’я – це початок навчання, виховання, розвитку особистості. Вона, немов маленька клітинка організму, яка, мов краплина води, відображає й успіхи, і проблеми, і досягнення суспільства. Недарма кажуть, що сім’я, родина – це колиска нації. Міцна сім’я – міцна держава. І це правда” – сказала пані Марія Гуцол. Слово мали: Ганна Карась, Володимир Стасюк, Володимир Ковальчук, Орест Путько, Ірина Турій, Марія Остап’юк-Субичева, Мирослав Пастернак. Ганна Карась – хорова диригентка, музикознавиця, педагог, музично-громадська діячка, заслужена працівниця культури України докторка мистецтвознавства, членкиня Спілки театральних діячів України. Авторка понад чотириста музикознавчих, краєзнавчих монографій, публікації та книг. Володимир Стасюк – директор Івано- Франківського медичного фахового коледжу. Наприкінці 80-х років минулого століття – один з організаторів Товариства української мови ім. Т. Шевченка на Калущині. Створив та очолював перший осередок товариства “Просвіта” в Калуській ЦРЛ. Член Народного Руху України. У січні 1995 року призначений директором Івано-Франківського базового медичного училища (нині–медичний фаховий коледж), який очолює по сьогоднішній день. Володимир Ковальчук – заслужений юрист України. У 1988 році організатор першої молодіжної громадської організації на Івано-Франківщині – Культурно-наукового товариства (КНТ) “Рух”. Допомагав у створенні товариства “Меморіал”, Асоціації “Зелений Світ”, Товариства української мови ім. Тараса Шевченка “Просвіта”. У 1991 році призначений завідувачем відділу Івано-Франківського облвиконкому, пізніше облдержадміністрації. Почесний громадянин села Воскресінці Коломийського р-ну. Орест Путько – священник, заступник голови міської “Просвіти”, депутат Івано- Франківської обласної ради першого демократичного скликання. З кінця 80-х – початку 90-х років поринув у процеси національно-культурного оновлення суспільства. Став членом товариства “Рух’’, НРУ, ТУМу, “Меморіалу’’, Комітету сприяння УГКЦ. З поновленням діяльності УГКЦ вступив у духовну семінарію. Служить капеланом в лікарні, веде активну діяльність за здоровий спосіб життя. Ірина Турій – учителька української мови, заступниця директора ліцею № 23 ім. Романа Гурика, голова первинного осередку товариства “Просвіта” в ліцеї. Керує роботою вчителів та учнів, дотримуючись українських традицій, допомагаючи дітям пізнати правдиву історію України. Нагороджена грамотами і подяками обласного і міського об’єднань ВУТ “Просвіта імені Т. Шевченка Марія Остап’юк-Субичева – вчителька, голова осередку Івано-Франківського фізико-технічного ліцею. До просвітянської діяльності долучилася в 2009 році, очолила первинний осередок у вересні 2014 року. З того часу “Молода Просвіта” заграла новими барвами, робота стала діяльною і багатогранною. Лавреатка премії обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Марійки Підгірянки. Мирослав Пастернак – композитор, диригент, лавреат Івано-Франківської міської літературної премії ім. Я. Дорошенка в номінації “Співаний сонет”. Працював хормейстером Державного заслуженого Гуцульського ансамблю пісні і танцю Івано-Франківської обласної філармонії. Був художнім керівником трьох аматорських народних колективів – хорової капели “Бистрянка”, фольклорно-етнографічного ансамблю “Серпанок” с. Підлісся, вокально-хореографічного ансамблю “Барвінок”, народного хору “Гуцулія” Палацу культури “Сучасник”. Автор багатьох пісень і пісенних збірок. Кожен цікаво розказав про особисте та просвітянське життя. Г. Карась принесла та подарувала видані нею книги і заспівала маминих пісень. В. Стасюк нагадав усім перші збори Тумівців, висвітлив роботу первинного осередку фахового медичного коледжу і подарував книги з цінними порадами. В. Ковальчук повідомив багато цікавих фактів з історії своєї сім’ї та про родини С. Бандери, О. Дучимінської. О. Путько розказав про своє покликання в ТУМ, НРУ, Меморіал та священницьке. І. Турій освідчився в любові до рідної мови повідомив про книжки, автором яких є рідний вуйко. У М. Остап’юк-Субичева – чоловік військовий, 29 років служить Україні, тепер разом зі старшим сином захищають українські землі від російської навали. Я. Пастернак пригадав навчання в
Львівській консерваторії і виконав пісню на слова Івана Гавриловича під власний акомпанемент на фортепіано. Зала була оформлена прекрасними вишивками родини Н. Синиці. Зоряна Грушецька чудово заспівала пісню “Рідна мати моя”. Усім родинам вручено сувеніри та вірчі грамоти, у яких засвідчено багаторічну плідну діяльність кожної родини у розбудові нашої держави та висловлено щиру подяку за вагомий внесок у справу українського національного відродження, розвиток української культури. На завершення Марія Гуцол сказала: “Важко передати словами те, щось особливо світле, коли ми згадуємо теплоту рідного сімейного гнізда, – писав педагог К. Ушинський. – До глибокої старості залишаються у нас якісь душевні зв’язки з тією сім’єю, з якої ми вийшли. Нам якось важко уявити собі, що ці зв’язки вже розірвані назавжди, але це сімейне почуття час від часу пробуджується в нас, і так до останніх днів життя”. Любімо, шануймо, поважаймо найближчих людей своїх, свою родину. Пишаймося своїм родом та пам’ятаймо місце, де народилися, рідну оселю, свій народ та нашу українську щедру землю. Україна – це наша родина, тому що основною клітиною нашої нації є саме родина. Український народ складається з родин, малих та великих, дружніх і працьовитих. Наш народ – творець і зберігач пам’яті роду, культури, моралі. Родина – джерело продовження роду. Мабуть, не випадково наш герб символізує триєдиність – людини, родини, нації. Родина, рід – які слова святі. Вони потрібні кожному в житті, Бо всі ми з вами – гілочки на дереві, Що вже віки стоїть. Це дерево – наш славний родовід, Це батько, мати, прадід твій і дід. Завершили захід спільною родинною світлиною. Дякуємо Богу та воїнам ЗСУ, що захищають нас. Нехай Господь береже їх та всі наші родини. Слава Україні! Героям Слава!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
