Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Інформаційний простір · “Наша молодь показує приклад того, що треба дивитись вперед, і буде перемога”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Стилет і стилос, або Як в Інституті журналістики Шевченкового університету боронять мову і книгу

Слово Просвіти, №39 за 2024 рік

Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка – один із провідних закладів України, що не лише готує спеціалістів медіасфери, а й відіграє важливу роль у формуванні національного інформаційного простору, розвитку освіти, української мови та культури. Родовід ННІЖ веде від 1947 року, коли в Шевченковому університеті було відкрито відділення журналістики, а вже 1953-го постав перший в Україні факультет журналістики. Статусу інституту заклад набув у 1993-му, а з 2021 року носить теперішню назву. Серед випускників факультету та інституту – Василь Симоненко, В’ячеслав Чорновіл, Леонід Тендюк, Микола Сом, Микола Шудря, Вадим Крищенко, Борис Олійник, Микола Охмакевич, Михайло Слабошпицький, В’ячеслав Брюховецький, Ігор Римарук, Михайло Сидоржевський, Лариса Івшина, Сергій Квіт, Алла Мазур, Микола Княжицький та багато інших відомих діячів журналістики, політики та культури. Серед них також неодноразові переможці й лавреати загальнонаціонального конкурсу “Українська мова – мова єднання”, головний редактор газети “Слово Просвіти” Ігор Зоц, заслужений журналіст України та головний редактор газети “Молодь України” Юрій Брязгунов, відомий публіцист, заслужений журналіст України Андрій Нечитайло, секретар Київської організації НСЖУ Алла Малієнко, нинішній директор Інституту журналістики Шевченкового університету, заслужений працівник культури України Юрій Бондар. Навчально-науковий інститут журналістики є вибором багатьох абітурієнтів як через якість отримуваних знань, так і завдяки чіткій громадській позиції закладу. Спільнота ННІЖ активно долучається до благодійних зборів, проєктів та заходів на підтримку Збройних Сил України. На постійній основі проводяться ярмарки, зібрані кошти від яких спрямовують на потреби української армії. Восени 2024 року в ННІЖ відбулася презентація художнього фільму “Фосфор”, знятого за мотивами оповідання Славка Полятинчука, де розповідається про складнощі адаптування українських ветеранів до цивільного життя. Після перегляду студенти ННІЖ та Військового інституту КНУ мали можливість поспілкуватися із творцями кінострічки та дізнатися про особистий досвід переживання війни активного учасника бойових дій, викладача інституту Дмитра Лінартовича, котрий став головним героєм історії. Подією, що підкреслила важливий зв’язок між професіями медіаспрямування та військовою справою, була зустріч із начальником пресслужби Командування Сухопутних військ Збройних Сил України капітаном Іллею Євлашем, який поділився із слухачами практичними журналістськими та піар-порадами, продемонстрував реальні приклади роботи пресслужби, а також розповів про найвідоміші кейси українського воєнного креативу. ННІЖ-спільнота активно підтримує своїх студентів, випускників та викладачів, які захищають Україну у лавах ЗСУ. Пам’ятають і про тих, хто віддав своє життя за українську свободу. Серед загиблих воїнів – випускників ННІЖ – аеророзвідник бригади “Азов” Олесь Самчук “Каркаде”, який пішов до війська одразу після закінчення навчання на бакалавра спеціальності “Кіно-та телеоператорство”. Ще однією болючою втратою став командир групи Інтернаціонального легіону, капітан Збройних Сил України Олексій Чубашев. Виконуючи свій військовий обов’язок, Олексій не покидав медіасферу: керував радіостанцією “Армія FM” та Військовим телебаченням України, був автором першого військового реаліті “Рекрут.UA”. Також пам’ятаємо Максима Мединського – журналіста та лейтенанта ЗСУ, заступника командира роти 95-тої десантно-штурмової бригади, який продовжував родинну справу захисту Батьківщини. Наприкінці травня в інституті постав Меморіал пам’яті полеглим журналістам, у відкритті якого, окрім студентів та викладачів інституту, взяли участь також військові журналісти, курсанти військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка. Важливого значення надають в ННІЖ розвитку й популяризації української мови. 1994 року за ініціативою професорки Анастасії Іванівни Мамалиги та доцентки Ольги Михайлівни Пазяк кафедри мови та стилістики в інституті було започатковано науково-практичну конференцію “Мова. Суспільство. Журналістика”, яка стала постійно діючим і продуктивним майданчиком обговорення питань функціонування та розвитку української мови. 2005 року конференція набула статусу міжнародної. За її проведення долучаються науковці, викладачі та журналісти-практики Польщі, Туреччини, Сполучених Штатів Америки, Канади, Китаю, Австрії, Грузії, Бангладеш та інших країн. У різні роки темами конференції були “Українська мова та державотворчий процес”, “Українська мова і світ”, “Українська мова на порозі третього тисячоліття”, “Українська мова – джерело духовного відродження суспільства”, “Молодь і державна мова”, “Молодь і державна мова”, “Мова мас-медіа ХХІ ст.”, “Українська мова в сучасному інформаційному просторі”, “Культура мови сучасних мас-медіа в системі соціальних комунікацій” тощо. Також на базі кафедри було проведено цикли круглих столів з актуальних питань міської топоніміки, “Студія нових медіа”, “Друга світова війна у публікаціях сучасних ЗМІ: Слово пам’яті, прощення, надії” та ін. Результатами конференцій є наукові видання, збірники матеріалів, тез, наукових праць. Варто згадати і про доктора філологічних наук, професора інституту Олександра Пономарева (1935–2020). Захист української мови, її розвиток та поширення були покликанням і основними професійними завданнями видатного мовознавця. Його викладацька діяльність поєднувалася з активною науково-дослідницькою роботою: за своє життя професор створив понад 250 наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних праць з історії, стилістики й культури української мови, її відродження та утвердження як державної, був заступником голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка та активним членом Правописної комісії, яка підготувала нову редакцію правопису української мови, усуваючи наслідки русифікації. Активно працював Олександр Пономарів і в журналістиці, протягом багатьох років вів блог на сайті ВВС News Україна, був експертом багатьох медіа. Значний внесок у розвиток соціолінгвістики зробила Наталія Шумарова – українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка. Її ґрунтовне дослідження мовної ситуації на початку 90-х років ХХ століття, яке охопило 15 міст та 4000 респондентів, стало цінним джерелом інформації для розуміння мовних процесів того часу. Наукові праці Н. Шумарової здобули визнання не лише в Україні, але й у багатьох країнах – Болгарії, Польщі, Бельгії, Франції, Німеччині та інших. Піднесення морального духу та популяризацію української книги Навчально-науковому інституту журналістики вдалося поєднати в акції “День після війни”. 25 квітня 2024 року в інституті зібралися студенти та викладачі, щоб спільно написати есе з власним баченням першого дня по закінченню російсько-української війни. Роботи 158-ми авторів, написані за лічені години, були передані навчальній групі видавців, які відредагували тексти і створили оригінал-макет збірки. І вже ввечері того ж дня побачив світ перший наклад книги. Увесь процес, від написання до друку, зайняв 8 годин 39 хвилин. Найвище досягнення у номінації “Мінімальний час написання та видання книги” зафіксували представники Національного реєстру рекордів України. Збірку “День після війни” представили на фестивалі “Книжкова країна” у Києві, відбулася також і презентація видавничого рекорду України в Укрінформі, впродовж якої учасникам акції були вручені дипломи рекордсменів. Під час пресконференції в Укрінформі Юрій Бондар, директор Навчально-наукового інституту журналістики, відгукнувся про ініціативу так: “Основа задуму книжки – побачити завтра, побачити спільне завтра, нове і зрозуміти своє місце у цьому новому, щоб зреалізувати нову Україну, де нам бути, де нам жити, де нам творити. Цим проєктом ми хотіли продемонструвати спроможності національної видавничої галузі зреалізовувати такий унікальний проєкт. Це видання, яке вже є рекордом, це наше спільне досягнення, спільна справа”. Ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, який також був учасником акції, сказав про збірку “День після війни”: “Ця книга – унікальність, це про цінності. Україна, про яку ми мріємо – це і є проєкція наших цінностей, бажань, мрій. Ця книга є проєкцією, як перемогти і що буде далі”. “Ініціатива неймовірна. Це символ нашої боротьби, це документ історії, це документ війни. Цей проєкт – гарна школа для майбутніх журналістів”, – підкреслив у своєму виступі очільник НСПУ Михайло Сидоржевський. Тетяна Крайнікова, завідувач« ка кафедри видавничої справи та редагування, зазначила, що “ця книжка є суб’єктом дипломатії”. Це дуже важливий момент в пла« ні функціональності книжки. Це міст, який поведе нас не тільки до української аудиторії, а поведе за океани, до Європейського Союзу, щоб нас глибше зрозуміли, щоб зрозуміли, що ми переживаємо у ці дні, що ми бачимо у нашому майбутньому”. “Це висока благородна акція, яка переслідувала мету, характер ціннісного, орієнтаційного світоглядного щодо об’єднання української нації, об’єднання молоді, розуміння ролі і місця у сьогоднішніх процесах. Це знакова подія з точки зору технологій”, – наголосив Віктор Набруско, заслужений журналіст України, доцент Навчально-наукового інституту журналістики. Засновник “Національного реєстру рекордів України”, заслужений журналіст України Валентин Щербачов у день проведення акції поділився такими міркуваннями: “Унікальний рекорд, якого не було, я гадаю, і не буде більше вкраїні, яка веде страшну війну зі злом, таких країн немає. І там не додумається ніхто… Скільки я збираю рекорди, уже 35 років, надзвичайні рекорди по всьому світу, а-от такого не було і захотілося. І потім, коли вже подали заявку, інститут подав заявку в наш національний реєстр, ми моніторимо, ая весь час думаю: “Це ж не просто рекорд”. Це, ви знаєте, мотиватор для всієї нашої нації, це для тих, хто руки вже опустив, хто втомився і хто вже боїться чогось, от наша молодь показує приклад того, що треба дивитись вперед, івона таки буде перемога, як це не важко…” На реалізацію цього соціального проєкту бюджетні кошти не витрачалися. Весь процес видавництва та просування забезпечили на волонтерських засадах майбутні фахівці, яких готує інститут: журналісти, видавці, продюсери, рекламісти та піарники. Проєкт був реалізований за підтримки партнерів: видавництва “Саміт-книга”, ТОВ “Книжкова майстерня”, Держкомтелерадіо України, Національного інформаційного агентства “Укрінформ”, Національного реєстру рекордів України, Фестивалю “Книжкова країна”, Національних спілок журналістів і письменників України, Видавничо-поліграфічного центру “Київський університет”, меценатів Сергія Вовченка, Ельхана Нурієва та інших доброчинців. Збірка “День після війни” присвятили 190-річчю Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Акція “День після війни” – неймовірно цінний досвід для всіх дотичних до створення книги людей. Вона зміцнює віру, бажання мріяти, а також розуміння, що все можливо і одне заповітне для українців бажання точно здійсниться. Підготували Юлія РОМАНИШИНА та Юлія СЛИВЮК

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин