Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” “Переконані, що книга і слово це теж лікують”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Як ми очищаємо освітній простір від рудиментів “руского міра”

Слово Просвіти, №39 за 2026 рік

Із головою Івано-Франківського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка пані Марією Гуцол мене познайомила просвітянка Наталія Синиця. У робочому кабінеті в Івано-Франківському національному медичному університеті, де пані Марія займає посаду заступника ректора із виховної роботи, відбулась наша розмова і про роль та місце жіноцтва Прикарпаття на початку 90-х років, і про історію Івано-Франківської “Просвіти”. Розмову ми розпочали з того, що розвиток українського національного руху XIX–XX ст. та здобуття в 1991 році й утвердження Української незалежності неможливо уявити без участі “Просвіти”. Потужною була роль відродженої “Просвіти” і під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Наша бесіда торкнулася особистостей, які стояли біля витоків станіславівської “Просвіти” – Євгена Желехівського, Мелітона Бучинського, Клима Волянського, Михайла Коцюби, Юліана Олесницького та Миколи Лепкого. Не забули ми згадати теплим словом і сучасників, які відроджували на наших теренах у 90-х роках та на початку 2000-х просвітницький рух: світлої пам’яті Степана Пушика, Василя Бойка, Степана Шулепи, Ігоря Коваля, Петра Арсенича та інших. Пошанували словом Степана Волковецького. – У 2001 році, – сказала пані Марія, – на одному із просвітянських заходів я почула із уст українського дисидента, активного члена івано-франківського культурно-наукового товариства “Рух”, просвітянина, нині покійного Михайла Кулика колядку “Сумний святий вечір в 46-м році”. Ця колядка, без перебільшення, мала вирішальний вплив на моє подальше життя. Саме відтоді, – продовжила вона свій монолог, – я відновила в медичному інституті (статус національного мед. ун-ту має з 2008 р.) первинний осередок “Просвіти”, і до її рядів масово влилась студентська молодь. Тоді, на моє глибоке переконання, “Просвіта” в нашому обласному центрі отримала, так би мовити, друге дихання. Про це мені тоді говорили мої нові друзі із просвітянського середовища – Петро Арсенич, Богдан Вівчар і тодішній голова івано-франківської міської “Просвіти” Василь Бойко. Уже шостий рік, я, послуговуючись морською термінологією, стою біля керма міської “Просвіти”. – Якщо вірити вам на слово, пані Маріє, “Сумний святий вечір в 46-м році” у виконанні знаного українського патріота та дисидента Михайла Кулика, на честь якого названа одна із вулиць Івано-Франківська, став дороговказом на все ваше подальше життя. Чи не так? – Саме так, пане Романе. Виросла та Юрій МОСЕНКІС сформувалась я як особистість в родині, де патріотизм, релігійність та глибинне усвідомлення українських цінностей були найголовнішими чеснотами. Мої дідусі та бабусі, а також батьки навчили мене із ранніх літ бути свідомою українкою. – Як на мене, пані Маріє, то нічого дивного в цьому немає, що ви, з дитячих літ свідома українка, для самовизначення вибрали саме просвітянське середовище. Як відомо, наприкінці 80-х на початку 90-х років минулого століття саме “Просвіта” і Народний Рух України згуртували у своїх рядах патріотично налаштовану галицьку інтелігенцію, що стала рушійною силою української революції. На підтвердження своїх слів наведу лише декілька прізвищ: Микола Яковина, Микола Кардащук, Євген Романишин, Дмитро Захарук, родина Пушиків, Володимир Боцюрко, Олег Вівчаренко, Наталія Синиця та багато-багато інших. – Як “Просвіта”, так і Народний Рух України у ті незабутні роки були єдиним цілим. Їх, так би мовити, кістяк складали одні й ті ж люди. – Вам, пані Маріє, тоді було не більше двадцяти? – Якщо бути документально точною, то 22 вересня 1991 року мені виповнилося двадцять років. Закінчивши Чернелицьку середню школу на Городенківщині, я вступила до Київського лінгвістичного університету іноземних мов. По його закінченні почала свою трудову діяльність в Івано-Франківському національному університеті нафти і газу, а потім на запрошення ректора Івано-Франківського національного медичного університету Євгена Нейка перевелася на посаду викладача латинської та німецької мов на кафедру мовознавства. І ось уже 27-й рік поспіль я викладаю в цьому виші. У 2011- ому році мене обрали головою первинного просвітянського осередку університету. Тут я захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю “Українська література” та отримали звання доцента. – Розкажіть, будь ласка, про свою волонтерську діяльність. – На початку російсько-української війни я очолила медичну службу Прикарпатського округу. За чотири роки діяльності у цій царині та керівництва фондом “Милосердя та здоров’я” ми відправили на фронт ліків на більш, ніж на 11 мільйонів гривень, а також понад 100 дронів різної модифікації. Маю статус культурної дипломатки, мені видали вірчу грамоту та нагородили почесною відзнакою “Посол культурної дипломатії”, який дає право представляти Україну на міжнародних заходах. – Вас неодноразово нагороджували почесними грамотами, подяками та відзнаками, а також нагрудним знаком “Гордість Івано-Франківської громади”. – Усе це так, пане Романе, але хотілось би сказати про інше. Повномасштабне вторгнення росії у 2022 р. докорінно змінила пріоритети нашої діяльності. Головним завданням для нас стало збереження найціннішого – людського життя, психологічної стабільності українського суспільства в умовах війни і, мабуть, найголовніше, – зберегти віру в майбутнє. На базі нашого університету запрацював потужний волонтерський хаб, де ми всі плели маскувальні сітки, збирали допомогу для військових та переселенців, організовували благодійні ярмарки та концерти. Коли ти спостерігаєш за тим, як майбутні лікарі після важких онлайн-пар самовіддано працюють для фронту, то усвідомлюєш, що це покоління українців вже неможливо перемогти. – Слухаючи вас, я починаю глибше розуміти, чому саме “Просвіта” стала для активних громадян засобом для реалізації своїх патріотичних починань. Народжена Установчими зборами 8-го грудня 1868 року галицька “Просвіта” стала, так би мовити, результатом європейських революційних штатів 1848 року, що увійшли в історію під назвою “Весна народів”. Одним із результатів цієї “Весни народів” стали прийняті парламентом Австро-Угорської імперії конституційні реформи, які задекларували створення на легальній основі громадських організацій. Для галицьких українців такими стали “Руська народна рада” та “Галицько-руська матиця” – предтеча нинішньої “Просвіти”. Саме тут закладалися основи політично організованого національного буття української нації, що в кінцевому рахунку призвело до створення по обох берегах Збруча Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та Української Народної Республіки (УНР). Саме “Просвіта” стояла біля витоків відродження Української державності. Як людина патріотично налаштована ви, пані Маріє, усвідомлювали це, а тому на початку 2000-х років зробили свій вибір на користь “Просвіти”. Чи не так? – Так. І ось уже майже 30 років жодного разу про це не пошкодувала. В умовах війни, коли наші одвічні вороги московити намагаються знищити нашу культуру роль нашої “Просвіти” невпинно зростає. Наша просвітянська діяльність сьогодні – це культурний фронт, у рамках якого ми реалізуємо кілька ключових проєктів. Перший – “Мова – зброя”, у межах якого ми організовуємо безкоштовні курси української мови для внутрішньо переміщених осіб. Це не просто навчання граматики, а й занурення в український культурний простір. По-друге, в рамках просвітницької діяльності ми проводимо серію публічних лекцій “Історія, якою ми Хоч не обрав він шлях християнИна, Та Русь хранив хоробрий Святослав. О ти, блаженна благовірна Ольго! Ти будувала православну Русь! Слідом за вбитим праведним Аскольдом Прийшов твій внук Василь, правнУк Георгій – Немов Андрій до Києва вернувсь! Святослав Хоробрий О Святославе, сильний і хоробрий – Тобі ніякий ворог не переч! Бо під тобою кінь гарцює добрий, А у руці двосічний грізний меч. О Святославе, ти хоробрий, мужній, Долав і біль, і кривду, і біду, Ти жив не у неволі осоружній, Ти жив у бойовій родині дружній, Ти жив у тій звитяжній битві пружній, Яка у пень сікла тупу орду. О Святославе, смілий Святославе, Конем твій скок немов орла політ.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин