Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
Звернення до Дональда Трампа, Конгресу США, ООН, Євросоюзу та світової спільноти
Слово Просвіти, №39 за 2026 рік
Дональде Трампе, досить брехні! Україна – не ваш бізнес§проєкт, а право на самооборону – не предмет торгу! Дональде Трампе, схоже, ви остаточно втратили відчуття реальності. Коли політичний лідер підміняє факти вигадками, причини – наслідками, а міжнародне право – власними бізнесовими забаганками, це вже не просто помилка. Це небезпека для всього світу. В українців є влучний народний вислів: переводити стрілки з хворої голови на здорову. Саме це ви намагаєтеся зробити, звинувачуючи Україну в тому, що відбувається на світовому енергетичному ринку. Ви говорите про дефіцит дизельного пального, зростання цін і проблеми фермерів, але замовчуєте головне: кризу навколо Ормузької протоки, яка загострила загрози світовим поставкам нафти, та відповідальність вашої власної політики за поглиблення цієї кризи. Не можна створювати проблему, а потім призначати винного серед тих, хто не має до її виникнення жодного стосунку. І вже зовсім абсурдно виглядає ваша претензія до України за удари по російських нафтопереробних заводах. Ви турбуєтеся про пальне для фермерів, скотарів та світової економіки, але чи турбуєтеся ви про українських фермерів, які також потерпають від цін на дизельне пальне з вашої вини, — чиї господарства нищать російські ракети? Про українських дітей, які ночами ховаються від бомб? Про міста, енергетику та цивільну інфраструктуру, які систематично атакує росія? Чому російські ракети, які вбивають українців, не викликають у вас такої самої категоричності, як українські удари по законних цілях, об’єктах, що забезпечують воєнну машину агресора? Ви вимагаєте від жертви агресії обмежити себе, але не демонструєте співмірної рішучості щодо агресора. Це не миротворчість. Це небезпечна підміна понять.
Пане Трампе, міжнародне право – не ваша комерційна угода! Друге питання – ваша очевидна зневага до міжнародного права. Генеральна Асамблея ООН у резолюції ES-11/1 від 2 березня 2022 року засудила агресію російської федерації проти України та зажадала виведення російських військ. Ідеться про порушення фундаментальних принципів Статуту ООН, а не про сварку двох рівнозначних сторін, які просто не змогли домовитися. Є агресор. Є держава-жертва, на яку напали. Є міжнародне право, що розмежовує їхню відповідальність. Стаття 51 Статуту ООН закріплює невід’ємне право держави на індивідуальну та колективну самооборону в разі збройного нападу. Україна має право захищати себе, своїх громадян і свою територіальну цілісність. Вона також має право отримувати допомогу від партнерів. Це не милість Вашингтона. Не ваша особиста послуга. Не кредит, за який Україна повинна віддати території чи політичний суверенітет. Україна, на відміну від рф, проводить конкретні військові операції з погляду міжнародного гуманітарного права, зокрема принципів розрізнення, пропорційності та запобіжних заходів. Але сама спроба України послабити воєнний потенціал агресора не може автоматично припинятись за вашою вказівкою лише тому, що комусь це невигідно економічно. Тож перш ніж повчати Україну, варто відкрити Статут ООН. А якщо у вашому оточенні немає людини, здатної пояснити його зміст, проблема не в міжнародному праві.
Україна не зобов’язана оплачувати право на власне існування Ви вже заявляли, що Україна повинна платити за американську допомогу. Тепер ви фактично намагаєтеся диктувати українському президентові, які цілі йому дозволено атакувати, і водночас заявляєте, що Україні потрібен інший президент, здатний домовитися з росією. На якій підставі ви вирішили, що можете визначати українцям, кого їм обирати, як захищати свою країну та якою ціною погоджуватися на мир? Президент України підзвітний українському народові, а не вашому бізнесовому уявленню про вигідну угоду. Ви стверджуєте, що Володимир Зеленський мав багато можливостей закінчити війну. Але скажіть чесно: закінчити її на яких умовах? Визнати за вашими натяками право путіна захоплювати чужі території? Відмовитися від самооборони? Погодитися на замороження конфлікту, яке дасть агресору час підготувати новий напад?
Мир, побудований на винагороді агресора, – це не завершення війни. Це підготовка наступної. І ваша фраза про те, що війна не почалася б, якби ви були президентом, нічого не змінює у фактах: повномасштабне неспровоковане вторгнення розпочала росія. Саме путін віддав наказ напасти на Україну. Перекладати відповідальність за це на українське керівництво означає підміняти причину злочину його наслідками. Коли бізнесовий інтерес стає важливішим за людяність. Особливо промовистим є те, що навіть позиція вашого попередника Білла Клінтона, який публічно говорив про моральні та політичні зобов’язання США перед Україною у зв’язку з Будапештським меморандумом, не змушує вас серйозно поставитися до цієї проблеми. Сполучені Штати взяли на себе зобов’язання поважати незалежність, суверенітет і наявні кордони України, а також утримуватися від застосування сили проти її територіальної цілісності чи політичної незалежності. Це історична відповідальність великої держави. І вона не зникає через зміну президента. Ви можете вести переговори про торгівлю, інвестиції, нафту та прибутки. Але коли перед вами держава, яка щодня платить кров’ю за право існувати, ваша звична логіка “сдєлкі” виявляє свою моральну неспроможність. Україна – не актив у вашому портфелі. Її території – не товар. Її народ – не розмінна монета у переговорах із путіним. Ваша риторика дедалі більше нагадує риторику кремля. путін роками видає брехню за правду, агресію — за захист, окупацію – за історичну справедливість, а прагнення України до свободи – за загрозу росії. Тепер ви заявляєте, що війна почалася через некомпетентність, докоряєте
Продовження на стор. 2
ЛЕОНІД ЛОГВИНЕНКО
ЛЕСЯ МАЙДАНЕЦЬ
АНДРІЙ ТОПАЧЕВСЬКИЙ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
