Слово многоцінне · “Після двох революцій і початку російсько/української війни, нарешті, почала прокидатися національна гідність”. · с. 13сторінка оригіналу ↗
Кожна пісня наближає перемогу… Звичне й істинне
Слово Просвіти, №40 за 2024 рік
Ганна СВЕРБИУС, м. Івано-Франківськ
Ідею цього заходу дарувало небо або ті небожителі, котрі ще вчора були поруч із нами. Просвітяни Івано-Франківського міського об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка – люди творчі, і в процесі обговорення робочих питань люблять щось продекламувати чи заспівати. Так і цього разу – спочатку затягнув мелодію професор Володимир Шпільчак, підхопив поет Іван Гаврилович. І раптом наче сонце зайшло до кімнати, розсунулись стіни… То долучилась до пісні пані Надія Бойко. Її спів зачарував усіх, але найбільше враження справив на письменницю Ганну Дорошенко. Вона вмить озвучила ідею провести творчий вечір Надії Бойко як співачки. Всі підтримали цей задум, погодилася і пані Надія. Невдовзі зібралося вузьке коло ініціаторів, обговорили план дій. Як з’ясувалось, репертуар виконавиці складає близько двохсот творів, серед яких і старовинні, народні, авторські, часів нашої молодості… Не маючи музичної освіти, Надія Бойко з дитинства закохана в пісню, у школі і в студентські роки брала активну участь у художній самодіяльності. Пісня жила в родинному колі Бойків. Разом із пані Надією та її донькою Світланою вибрали з півтора десятка творів, Світлана також запропонувала доповнити мамин концерт декламуванням поезії, обговорили текст запрошень, оформлення зали і список гостей. На жаль, провести захід у запланований день не вдалося через ворожі обстріли. Але перенесли подію на 17 вересня – день народження Василя Степановича Бойка. Цього ж дня відзначали свято Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Святкова афіша сповіщала містян про зустріч зі “Співочою душею Надії”. Авторка ідеї і модератор дійства Ганна Дорошенко сповістила присутнім про початок нового проєкту в рамках діючої “Школи українства” – “Презентація душі”. Кожна людина наділена якимось талантом, і важливо дати їй можливість бути почутою, проявити себе. І от у святково уквітчаній Шевченківській світлиці, заповненій духовною елітою міста Франкового, лунають пісні, звучить поезія, розважливе слово шановних гостей. До пісні долучився міський голова Руслан Марцінків, який викликав справжній фурор у залі, заспівавши в дуеті з пані Надією “Гуцулку Ксеню”. Виступали відомі інтелігенти – просвітяни, професори Степан Геник, Володимир Боцюрко, Володимир Шпільчак, голова ІФМОВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Марія Гуцол, отець Орест Путько, відповідальний секретар товариства Наталія Синиця, знані педагоги міста – Ольга Баб’як, Оксана Мельничук, Віра Василишина, композитор Мирослав Пастернак, керівники громадських організацій, друзі сім’ї, талановита творча молодь – Богдана Школьна та Іванка Кохан. Усі виступаючі, тепло вітаючи виконавицю, згадували світлої пам’яті Василя Бойка, академіка, професора ІФНТУНГу, який понад 28 років очолював міську “Просвіту”. З великою любов’ю ставився до власної родини, просвітянської родини, взагалі до поняття родина. Десь у високості підспівував коханій дружині, з вдячністю посміхався друзям, колегам. Його колишній студент, а нині академік УНГА, доцент ІФН- ТУНГу Іван Купер по-синівськи згадував улюбленого вчителя, розмовляв із ним як з живим. Дві години промайнули як мить. Свято надихнуло, додало сили, надії, віри в те, що будуть нові зустрічі, що буде перемога. Тим і живемо. Бо ми – просвітяни! Єднаймося у “Просвіті”!
ток” вільним мікрофоном, під час якого ділились власними творами. Один з учасників “Бурштин” вразив теплими рядками, які присвятив мамі. Ідейною натхненницею події стала секретарка Житомирської міської ради Галина Шиманська: “Вектор сьогоднішнього заходу направлений саме на патріотичне виховання, об’єднання мешканців громади, а ще має на меті допомогти нашим учасникам бойо-
Надзвичайно актуальним видається відгук Тараса Головка на книжку Карла Сагана “Світ, повний демонів” під промовистою назвою “Розплющуючи очі на усталені речі…” (“Слово Просвіти”, ч. 34 за 2024 р.). Нам, українцям, конче необхідно вдуматись у слова американського вченого, наведені автором відгуку: “Сумний урок історії полягає ось у чому: якщо дурити людей достатньо довго, вони перестають сприймати докази того, що їх дурять. Їх перестає цікавити правда. Обман захоплює їх у полон”. Тут мимоволі згадується Ортега-і-Гассет: “Ми не знаємо, що з нами сталося, і це якраз те, що з нами сталося, що ми не знаємо, що з нами сталося”. Даруйте, але іноді спадає на думку навіть Шевченкове: “Заснули, як свиня в калюжі”. Треба чесно визнати, що великі прошарки українського суспільства перебувають у стані запаморочення національної свідомості, більшості з нас бракує критичного мислення, обман і справді захопив у полон маси. Тож, відновивши державну незалежність, українці тривалий час не могли позбутись колоніального московського дурману, затято продовжували голосувати за комуністів, вихованих окупаційним режимом. І саме ці вихованці перетворили державний устрій на антинародний за своєю суттю олігархат, в якому стратегічні об’єкти й надра опинилися, фактично, в руках чужих і по духу, і по крові глитаїв. І до цього всі звикли і сприймають, як належне. Після двох революцій і початку російсько-української війни, нарешті, почала прокидатися національна гідність, але, на жаль, далеко не у всіх. Ми і далі миримось із тим, що у нас відібрали національність, яка не зазначається ні в свідоцтвах про народження, ні в паспортах. Ми байдуже спостерігали, як наші горе-президенти й урядовці десятиліттями нищили могутність української армії, але й тепер, коли всі відчули жахливі наслідки цього злочину, ніхто й не вимагає справедливого покарання тих, хто руйнував військову потугу України, що слід розглядати як державну зраду. Ми настільки звикли до офшорних вих дій заявити про себе”. Рефлексією зустрічі стала “фотосушка” патріотичних розмальовок та зворотній зв’язок з учасниками заходу, мешканцями мікрорайону. Останні не тільки озвучували враження на мікрофон, а й записували їх на спеціальному стенді. Читання завершилися спільними фото, солодкими подарунками для дітей та хлібом, про значення якого так багато писав Ва-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
