Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
На часі · “Потрібна ретельна підготовка, ґрунтовна аргументація та тісна співпраця між органами влади, громадою та суспільством”. · с. 4сторінка оригіналу ↗

Кошти для української культури. Чи спроможні допомогти фонди ЄС?

Слово Просвіти, №40 за 2024 рік

Марина ЧУЛАЄВСЬКА, Олена АЛЬХОВІЦЬКА0МАГДА, ГО “Фонд ефективного співробітництва” Війна росії проти України призвела до втрати величезного масиву культурних об’єктів. Їх відновлення і розвиток потребує залучення додаткових ресурсів, адже зруйнована економіка України не зможе впоратись самостійно. Зважаючи на динамічний розвиток співпраці України з Європейським Союзом, саме останній може виступити тим рятівним колом, якого ми потребуємо. Нещодавнє отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС створює низку можливостей використання коштів ЄС, а перспектива членства відкриває Інформаційна дошка про використання фон/ дів Євросоюзу для розвитку музею мазо/ вецького села в Серпці (Польща) Музей мазовецького села в Серпці (Польща) можливості для відновлення і розбудови сфери культури. Але для дієвого залучення коштів, маємо вивчати інструменти, що пропонує ЄС, і досліджувати конкретні приклади розвитку культурних об’єктів в країнах ЄС, та рухатись їхнім шляхом. Країни, які стали членами Європейського Союзу, мають можливість отримувати з бюджету ЄС фінансування власного розвитку у різноманітних сферах: від освіти, досліджень, зайнятості, регіонального розвитку до охорони довкілля, гуманітарної допомоги, сільського господарства та морської галузі. Показово, що не є винятком і сфера культури та її працівники. Низка країн ЄС отримують від ЄС кошти для відбудови зруйнова! них, розвитку існуючих та ство! рення нових об’єктів культури. Завдяки коштам структурних фондів країнам вдається відновити музеї чи інші культурні об’єкти, оптимізувати та вдосконалити діяльність бібліотек, розвинути інфраструктуру для спрощення доступу до культурних об’єктів, що в свою чергу призводить до економічного розвитку відповідних територій. Подібні кошти можна отрима! ти від ЄС у вигляді грантів або контрактів з Європейських струк! турних та інвестиційних фондів. Через ці фонди ЄС надає майже 80% коштів для розвитку різних сфер країн-членів ЄС, для реалі! зації програм центральними та місцевими органами влади. Для цього уряд та місцеві органи вла! ди, громади, мають подати власні програми і проєкти до ЄС і довес! ти, що саме вони найкраще допо! можуть досягти цілей ЄС. Що ж таке Європейські структурні та інвестиційні фонди? Це 5 різних організацій, які опікуються розвитком відповідних сфер: Європейський фонд регіонального розвитку (ЄФРР). Європейський соціальний фонд (ЄСФ). Фонд згуртування (ЄФЗ). Європейський сільськогосподарський фонд для розвитку сільських територій. Європейський морський та рибальський фонд. Очевидно, що з точки зо! ру розвитку культурних об’єктів найбільш цікавими є перші три фонди. Вони переслідують єдину мету – подолання економічних нерівностей, і для кожного з фондів визначено пріори! тетні сфери інвестування. Ми розкажемо про особливос! ті їх функціонування. Європейський соціальний фонд є головним фінансовим інстру0 ментом ЄС у галузі зайнятості. Метою створення фонду та пріо0 ритетними напрямами його ді0 яльності є підтримка заходів, спрямованих на скорочення без0 робіття та розвиток людських ре0 сурсів. Йдеться про перепідго0 товку кадрів, професійно-техніч0 ну освіту молоді, що проживає у різних країнах ЄС тощо. Європейський фонд регіональ0 ного розвитку ставить на меті: фі0 нансування розвитку транспор0 тної та комунікаційної інфрас0 труктури в ЄС: будівництво доріг, транспортних магістралей, теле0 фонних та кабельних мереж тощо. Саме розвиток транспортного сполучення не тільки в межах од0 нієї країни, а й між країнами ЄС допомагає послабити наслідки пе0 риферійності і відсталості країнчленів ЄС, сприяє роз0 витку господарської діяльності, зайнятості, тощо. Показово, що діяльність Фонду згур0 тування спрямована на подальше зближення соціально-економіч0 них показників роз0 витку на регіонально0 му рівні ЄС; фінансу0 вання розвитку транспортної інфраструкту0 ри та екологічних про0 єктів, здійснення інвес0 тицій у робочі місця і зростання, територі0 альне співробітництво. Очевидно, що цілі фондів тісно пов’язані і часто пе! регукуються. Попри широке коло потенційної активності фондів, проєкти, які отримують з них фі! нансування, можуть бути різнома! нітні. Наведемо деякі приклади профінансованих Союзом проєк! тів. Мазовецьке воєводство у Польщі отримало 8,5 млн злотих від ЄФРР для перенесення 26 своїх культурних інституцій до віртуального простору, тоді як Мазовецьке воєводство вклало 2 млн злотих у цей проєкт. Що це означає на практиці? Було розроблено електронну платформу (програму), оцифровано музейні колекції та створено віртуальні тури, завдяки чому можна відвідати мазовецькі музеї у віртуальному режимі, оглянути інтер’єри Державного етнографічного музею у Варшаві, замку в Ліві чи Музею спорту та туризму, з використання VR-окулярів. Ще один приклад використання коштів з ЄФРР – це отримання Лодзьким воєводством понад 5 млн злотих (це понад 60% від загальної вартості проєкту) на підвищення привабливості і доступності культурних центрів у Лодзі. Проєкт полягав у покращенні стану культурної інфраструктури та закупівлі обладнання для закладів культури. У культурному центрі Гурна модернізація простору дозволила запустити клубний простір для дітей та молоді та впровадити нові, креативні форми художньої, освітньої та культурної діяльності. Нове обладнання дозволило організувати комп’ютерні класи для людей з руховими, слуховими та зоровими порушеннями, спеціалізовані заняття для молоді (як безпечно користуватися інтернетом, як користуватися інтернет-ресурсами) та майстеркласи із застосуванням нових технологій (створення малих кіноформ, монтаж зображень, комп’ютерна анімація, створення радіоп’єс). У Поліському арт-центрі перебудували підвал для того, щоб пристосувати його для здійснення різних мистецьких, фізичних та мистецьких активностей, у тому числі для людей з руховими порушеннями. Надзвичайно цікавим з точки зору креативності і поєднання, здавалося б, зовсім різних речей, є наступний приклад. Залізнична станція населеного пункту Терезине (Польща) отримала гранд на адаптацію будівлі залізничного вокзалу разом з розвитком прилеглої території для культурномистецьких цілей. Проєкт назвали “Залізничний вокзал – це Культура!” Завдяки підтримці європейських фондів було створено місце, що поєднує в собі функціональність станції із зоною культури та відпочинку. В рамках проекту було проведено низку тех- Культурний центр Гурна (Польща) нічних робіт у будівлі залізничного вокзалу та пристосування будівлі для людей з інвалідністю, а також була облаштована територія навколо будівлі, створені паркувальні місця, сквер з мобільними сидіннями і рамами для тимчасових вернісажів, фонтан, озеленення тощо. Більше того, вдалося навіть перебудувати дві прилеглі вулиці. Такі проєкти можуть бути впроваджені в Україні у процесі повоєнної відбудови. Маємо наголосити, що не всі країни мають право користува! тись коштами цих фондів. Для цього вони мають відповідати чітко визначеним критеріям. Наприклад, право на отримання фінансування проектів ЄС за ра! хунок коштів Фонду згуртування мають лише ті країни ЄС, рівень ВНП на душу населення яких становить менше ніж 90% від се! реднього по Євросоюзу. Це забез! печує надання допомоги справді найбіднішим країнам ЄС. Кошти надаються для розвитку так званих проблемних регіонів або депресивних, з низьким економічним розвитком, малорозвиненою інфраструктурою тощо. При виборі таких територій країни ЄС не мають повної самостійності. Обрані ними регіони повинні не тільки відповідати їх внутрішнім критеріям, але й повинні отримати згоду Європейської комісії. Тож спочатку уряд країни ЄС має визначити проблемні регіони у своїй країні, а потім подати їх на затвердження в Комісію ЄС. Часом ЄС пропонує переглянути регіональний розподіл країни для використання структурних фондів. Наприклад, так відбулось в Ірландії, де на думку ЄС уряд спрямовував кошти структурних фондів на розвиток багатих південних регіонів та метрополій, і зовсім не вкладав у розвиток віддалених і депресивних територій. В результаті переговорів Ірландії довелось провести реформу і змінити кількість та формати регіонів, щоб уможливити отримання коштів структурних фондів. У цьому контексті варто під! креслити, що Україна наразі вже втілює реформу децен! тралізації, яка відповідає критеріям ЄС. Приклад Ірландії цікавий для Ук! раїни з точки зору розвит! ку культурних об’єктів, оскільки Ірландія вкладає кошти структурних фон! дів у розбудову транспор! тної інфраструктури та логістику з урахуванням розташування об’єктів природних, історичної та культурної спадщини. У такий спосіб Ірландія створює зручний і прос! тий доступ до них турис! там і підприємцям. Украї! на повинна не лише вирішу! вати подібні завдання, але і ліквідовувати наслідки російсько! української війни. Необхідно при цьому особливо підкреслити, що в ЄС не існує уніфікованого підходу для визначення віддалених чи депресивних територій. Більшість фахівців сходиться на тому, що подібна класифікація має, перш за все, бути максимально прагматичною з урахуванням особливостей соціально-економічної ситуації вкраїні, тих чи інших специфічних характеристик міжрегіональної конфігурації. У більшості країн основним показником “проблемності” є рівень безробіття та показник ВВП (наприклад, Франція, Німеччина). Варто підкреслити, що ЄС фінансує не всі 100 відсотків необхідних витрат для розвитку периферійних регіонів, країна (центральна або місцева влада, громада) має показати, що вкладатиме власні ресурси, а структурні фонди використовує у зв’язку з їх нестачею. На практиці ЄС може покривати аж до 80% бюджету програми чи проєкту. Під час підготовки програми чи проєкту для структурних фондів важлива співпраці центральної та місцевої влади, а також представників бізнесу і громадянського суспільства. Також на більший успіх чекають проєкти, які підготовлені та будуть реалізуватись спільно різними країнами ЄС, регіонами, громадами тощо. Це вагомий аргумент на користь того, що впровадження програми чи проєкту принесе максимальний мультиплікаційний ефект, буде виникати найменше перешкод в процесі їх реалізації, а моніторинг виконання здійснюватиметься різносторонньо і більш ретельно. Для ЄС це важливо, щоб розуміти, що кошти не витрачаються на корупційні схеми і шахрайства. Отже, ЄС пропонує широкий спектр можливостей для залучення коштів на розвиток і відновлення культурних об’єктів та сфери культури загалом. Важливо, що ці можливості відкрилися і для України, адже вже зараз, вона отримує кошти на відбудову, реконструкцію і модернізацію за програмою Ukraine Facility, що побудовано за згаданими в статті принципами. В той же час, необхідно чітко розуміти, що для залучення коштів Європейського Союзу потрібна ретельна підготовка, ґрунтовна аргументація та тісна співпраця між органами влади, громадою та громадянським суспільством. Ми вважаємо за потрібне вже зараз працювати за принципом “басейну сухого плавання”: напра! цьовувати відповідні проєкти для України та переконувати ЄС у до! цільності їх пілотного фінансуван! ня. Відновлення української куль! тури має стати загальноєвропей! ським пріоритетом. Залізнична станція населеного пункту Терезине (Польща) після перебудови

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин