Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Пошта “СП” · “Це історія про те, як українська культурна організація перетворилася на один із осередків громадянського спротиву”. · с. 5сторінка оригіналу ↗

Українське підпілля Луганщини Традиція спротиву, яка не переривалася

Слово Просвіти, №40 за 2026 рік

Луганщину часто намагалися представити як край, де український рух нібито був чужим або випадковим явищем. Історичні джерела свідчать про інше. У різні історичні періоди на території сучасної Луганщини діяли українські повстанські, підпільні, національно-культурні та дисидентські середовища. Форми боротьби змінювалися, але прагнення до української державності, свободи та збереження власної ідентичності не зникало. Ігор КЛОПЧЕНКО, голова Луганського обласного осередку ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка 1917–1921: перші визвольні змагання Після падіння Російської ім* перії Луганщина опинилася в епіцентрі складних військово* політичних подій. На території краю діяли українські військові формування, Вільне козацтво та різноманітні повстанські загони. На Старобільщині сформувався потужний селянський повстан* ський рух. Особливо цікавий маловідо* мий епізод: підпільна організа* ція Володимира Кияшка, яка влітку 1921 року діяла на Луган* щині та була пов’язана з П’ятою повстанською групою Парти* зансько*повстанського штабу при Головній команді військ УНР. Її мережа охоплювала Кре* мінну, Попасну, Сватове, Лиси* чанськ та навколишні села. Ме* тою було відновлення незалеж* ності України та боротьба проти більшовицької влади. 1920–1930-ті: спротив більшовицькому режиму Після встановлення радян* ської влади відкритий україн* ський політичний рух був фак* тично знищений. Але опір не припинився одразу. На Старо* більщині повстанський рух про* ти більшовицької влади тривав у 1920*х роках, а окремі форми спротиву зберігалися й пізніше. Цей період важливий для ро* зуміння історії Луганщини: ра* дянська влада встановлювалася Ангеліна КОБЕЦЬ, вчителька української мови та літератури, с. Очеретине Донецької області “Найбільший страх системи – це коли людина перестає боя* тися говорити правду вголос”. Саме ці слова відомого дисиден* та, педагога та публіциста із се* лища Очеретине Покровського району Донецької області Яро* слава Гомзи стали лейтмотивом Третіх Гомзівських літературних читань, які нещодавно об’єдна* тут не як безконфліктний про* цес, а супроводжувалася зброй* ним та селянським опором. 1940-ві: ОУН на Луганщині У роки Другої світової війни український націоналістичний рух поширив свою діяльність і на Донбас. На Луганщині діяли під* пільні групи ОУН. За даними “Енциклопедії сучасної Украї* ни”, на території області під час німецької окупації діяли числен* ні підпільні групи, а обласний осередок ОУН(б) організовував боротьбу проти нацистського та більшовицького режимів. Після повернення радян* ської влади почалися арешти, допити, розстріли та тривала бо* ротьба органів держбезпеки з ук* раїнським підпіллям. 1960–1980-ті: підпілля без зброї Після розгрому збройного підпілля опір українській руси* фікації та радянській системі на* був інших форм. Самвидав. Ук* раїнська культура. Заборонена література. Правозахисна діяль* ність. Збереження історичної пам’яті. Одним із найяскравіших представників цього покоління був Іван Світличний – уродже* нець Старобільщини, провідний діяч українського національно* демократичного руху 1960–1970* х років. Іншим відомим уродженцем Луганщини є поет Василь Голо* бородько, чиї твори через укра* їнську культурну позицію трива* лий час не друкувалися в УРСР. Це було вже інше підпілля – підпілля слова, пам’яті та укра* їнської культури. 1990-ті – 2013: “Просвіта” як відкритий український рух З проголошенням незалеж* ності України український рух на Луганщині отримав можли* вість діяти відкрито. Особливе місце в цьому процесі посіла Лу* ганська “Просвіта”. А одним із ключових діячів українського культурного життя області став історик, викладач і громадський діяч Володимир Федорович Се* мистяга. З 1998 року він очолю* вав Луганське обласне об’єднан* ня Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шев* ченка. Протягом десятиліть ор* ганізація займалася українською мовою, культурою, освітою та іс* торичною пам’яттю в регіоні. А після початку російської агресії 2014 року “Просвіта” фактично опинилася на перед* ньому краї українського грома* дянського спротиву. 2014: Володимир Семистяга – “Просвіта” на лінії вогню Навесні 2014 року луганські просвітяни не залишилися осто* ронь подій. За словами самого Володимира Семистяги, у берез* ні вони започаткували волонтер* ський рух: збирали кошти, про* дукти, пальне та спорядження для українських військових і особисто доставляли допомогу на позиції. У червні, за його свід* ченнями, просвітяни проводили інформаційну роботу, поширю* вали листівки, встановлювали українські прапори. 4 червня 2014 року Семистяга представляв результати соціоло* гічного дослідження, згідно з яким, за оприлюдненими ним даними, 70% опитаних мешкан* ців Луганської області не підтри* мували створення так званої “ЛНР” і хотіли залишатися в Ук* раїні. Після цього, за його слова* ми, переслідування українських активістів посилилися. 23 чер* вня 2014 року Володимира Се* мистягу викрали бойовики угру* повання “ЛНР”. Почалися 55 днів полону. За свідченнями та його влас* ними розповідями, він утриму* вався у підвалах окупаційних структур, зазнавав допитів і тор* тур. Українські ЗМІ навіть пові* домляли про його можливу заги* бель. Окремі джерела інформу* вали, що під час полону Семис* тягу намагалися схилити до спів* праці та використання його нау* кового авторитету для пропаган* ди. Після відмови, за оприлюд* неними свідченнями, його виве* ли на демонстративний розстріл, але він залишився живим. Після 55 днів полону Семис* тяга зміг вибратися на підкон* трольну Україні територію. А “Просвіта” не припинила існу* вання. Володимир Семистяга про* довжив працювати для Луган* щини: виступав перед військо* вими, проводив просвітницьку роботу, підтримував українську ідентичність мешканців приф* ронтових територій. За даними “Голосу України”, у наступні ро* ки він сотні разів виїжджав уз* довж лінії розмежування, пра* цюючи з військовими та цивіль* ним населенням. Тому історія Володимира Се* мистяги – це не лише історія особистого полону. Це історія про те, як українська культурна організація в умовах окупації пе* ретворилася на один із осередків громадянського спротиву. 2014–2021: підпільний опір Окупація частини Луганщи* ни породила нову форму україн* ського підпілля. Одних людей затримували за українські пра* пори, інших – за допомогу укра* їнським військовим. Хтось пере* давав інформацію. Хтось поши* рював українські газети та лис* тівки. Хтось просто продовжував

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин