Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №41 за 1997 рік

Слово Просвіти, №41 за 1997 рік

гсора пи а гнН а ад - (ово ПРОСВІ РР си -- - М й зі пон рити о ій дж й ненБенннии ій ЕР РР ВИЗНАЧНИЙ ПИСЬМЕННИК- ПоВІТИ і ра -оч й інь "п ч " ПРОСВІТЯНИН (До 125-річчя від дня народження Богдана Лепкого) ийшоОг у спіт 4 лис гопада ІНн/7 у ча низке подамік від села «ро- ТОРІ крипеньке А ку кець на Тернопільшині Його батько Сильвестр Лепкий бут свя: любов хо народу розуміння ваги просвіти едав ! СВОЄМУ синові. Закінчивши -ький універ итет, Богдан став педагогом | майже сорок років викладав країнську чіТературу спочатку в краківській пмназії, а потім у Ягеллонському універ итеті - ОДНОМУ з найстаріших б Європі а Так склалося, що більша частина життя Б. Лепкого минула ПОЗа Україною Крім Польщі. иому ОВОДИЛОСЯ ЖИТИ 1 праціовати в Австрії, Нимеччити. Але письменник як найдорожчий скаро душі, плекав, де О він не жив, рідну мову, поширював рідне СЛОВО, зокрема українську художию мтературу. народну пісню -- 1 в оригіналі, й у перекладах польською та ніМецькою мсвами. На початку літературної 1 педагогічної творчості (кінець 90-х років) свою літературну працю з галицькими видавництвами, говариствами, в тому ЧИСМ З «Просвітою». Написав чима- ло творів, ЩО друкувалися в календарях, виходили під маркою «Просвіти». Для письменників із західноукраїнських Земель склалися сприятливіші умови для творчості ніж ДЛЯ МИТЦІВ |ІТадлнаіпрятщини, акі зазнавали тяжких на ціональних утисків Через просвітні товариства, починаючи 1з кінця 60-х років ХІХ ст. торувався один із важливих шляхів національно-духовного поступу народу. На цій ділянці культурно: го життя працювали майже всі українські письменники, політичні діячі. Слід згадати «Українське письменство», профе- Омеляна Огоновського, 1О Франка, М ери Фе. імена Юмана Романчука, редактора Федьковича, | Павлика та багатьох інших Богдан Лепкий прагнув бути корисним найширшим колам української громадськості, зокрема сільським читачам, 1 ТОМУ, вважаючи просвіту ефективним засобом піднесення культурного рівня народу, радо брав участь у діяльності просвітніх товаиств як письменник : громадський діяч. а початку століття Львівська «Просвіта» видає його твори «їЇа послухання до Відня» (Львів, 1902), «В глухім куті» (Львів, 1903), «І донька, | мати...» (Львів, 1904), «Про життя великого поета Тараса Шевченка» Львів, 1911), «Про Шевченків «Кобзар» Львів, 1914), «В Тарасові роковини» Відень, 1915), «Під ялинку» |Львів, 1930 історичну повість «Орли» |Львів, 1934), оповідання з часів Київської РУСІ «Каяла» |Львів, 1935) та інші. Письменник співпрацював не ТІЛЬКИ Зі ЛьвіВСЬКОЮ «Просвітою», а й із п вІДДІЛенННЯМ В УЖжгоО- Ді, а особливо активно -- з Ффілмією У ракові, членом управи (правління) яко! був тривалий час Краківська українська «Просвіта» мала гарні культурні традиції. Тут завжди було багато української молоді, що здобувала «У всякого ДОЛЯ 1 СВІЙ ШЛЯХ широкий», -- писав наш геніальний поет, даючи тим лаконічне визначення наших зем- НИХ доль Ми приходимо в цей світ ІЗ ЧІТКО окресленим «домашнім завданням», яке му- Ссимо виконати, щоб одержати спою 1 Лише свою оцінку СВОЯ Кожному ж перепала своя частка 1 СВІЙ хрест -- від хлібороба-сіяча -- ДО ВОЇНАа, ВІД творця -- до руйнача, від праведника -- ДО гришиика У сфері ж духу, душі у всі часи, ще ВІДТОДІ, як думка фіксувалася наскельними зображен - нями, такими хліборобами-сіячами та вошами, творцями й руйначами виступала и виступає особлива каста землят їз особливого мастєто -- словотворці. Звісно ж, що талановиті | серед ЧИХ рідкісна, унікальна, наділешта пекучим, гострим, як меч, що безжально САОвОм руйнує | ЗВОДИТЬ, будить | ЗЦІЛІОЄ, возвеличує і знишує, -- каста сміхотвориів, сатириків, "Умористів, наділених і «третім оком» всеба- ЧеЄНнЯ, | «третім вухом» всечуяння, даром мкарядіагиостика, що точно ставить діагноз хворого організму суспільства, | ВОДНОЧАє мкаря -харурга, котрий знає, що 1 Як треба ВІДСікти, аби весь організм пе загинув У ТіРУГАЗ "ТеТи и україтя доля у пс; часи бу ла Че Такою, як у спідомого француза, італійця чи Німия Гут недостатньо бути мудрим, Талановитим, моральним та непересічним Коли гебе Т порець створив україштшем, ги неодмінно мусиш нести багато місій. Еіаприклад, дзвону, що и зупинно калатає, КОЛИ народна душа народжується ! ОЛь вранішнього півня, що СПОГИЦАаЄ ДЕНЬ І будить сонного дядька Або и мирового, помирає про що мирить вічних україшеських парубки "се просить: «Жлогіі, Му, не мубтеся, бо Поки пи б єтеся злолії все попиноОсСЯть із Хати оч знане - ижннотенвннннннии Р Р ні освіту, зокрема в Ягеллонському університет. Гут жили 1 праціовали визначні митці -- І. Труш, М. Жук, Я С трухманчук, Г. Крук, оверин, РІ. Милян та ши. Постійно, щорічно, влаштовували" ся Шевченківські вечори, на яких часто 1з читанням своїх віршів, з промовами виступав Б. Лепкий. Таким чином, контакт письменника з матірногю «Просвітою» |і її рімалом у Кракові був досить тривкий 1 ПлІДНИЙ Щоправда, у двадцяті: роки, КОЛИ польські власті захопили захадноукраїнські землі, почали настут на українську культуру, ряд творів письменника патріотичного спрямування, надісланих о просвітніх видань, були конфісковані. роводити освітньо-культурну діяльність, навіть таким впливовим особистостям, як Б. Лепкий, було важко. Але й у цей період він працював на просвітній ниві, гуртуючи навколо себетих, хто вбомвав за народну справу, докладав зусиль для Підтримки україновного культурного середовища в ОЛЬЩІ. ЗІ свого боку, видання Товариства, зокрема тижневик «Письмо з «Просвіти» підтримувало письменника в його нелегкій мтературно-громадській праці публікувало твори митця, статті про нього. Так, 1922 року з нагоди 50-ліття автора роману «Мазепа» згаданий часопис умістив вірш поета, присвячений січовим стрільцям («Війна за волю»), його «Журавлі» («Чуєш, брате мій»), статтю редактора В. Дорошен:- ка, сповнену пошани до ПОдДвижницькоЇ праці письменника на літературно-культурній 1 зокрема просвітянськім ниві. «Словом, досить широко захопив Письменник рідне життя, а що вмів добре оповісти й дав нам речі тривкі, що не згинули, як якісь одноденки, а зайняли своє окреме місце в ниві нашого письменства. Бо хоч і інші письменники малювали подібні образки з нашого життя, але не так, як Лепкий. Він зумів розповісти іх ПОсвоєму, зумів покласти на них печать свого духа, тому вони в нього не Подібні до інших, своєрідні 1 тому тривкі», -- робить висновок В. Дорошенко. У наступному номері (47 -- 48) мали з'явитися «Два голоси» Б. Лепкого, де виступають симвомічні персонажі «Голос зневіри» 1 «Голос надії», але на тому місці стоїть біла пляма -- їх конфіскувала польська цензу- За - Львівська «Просвіта» 1 п філія в Кракові з нагоди 40-ліття Б. Лепкого відзначили його довголітню громадсько-культурну працю: письменник отримав письмові привітання багатьох відомих людей «Великому просвітникові, довголітньому членові Товариства «Просвіта», заслуженому членові управи філії Товариства «Просвіта» у Кракові Богданові Лепкому щирий привіт 1 вислови глибокої поша- НИ...» надіслали йиого друзі побратими-краківчани І ЛлЬьвіІВ ЯНИ ППпд привітанням значаться їмена вченого-лінгвіста І. Зілинського, заступника голови Товариства у Львові Василя Мудрого та З і клуні» Ооль січового бандуриста, що гамує гетьманські пристрасті навколо булави. А ще пастуха, що відгонить рідних баранів од убитого «обіцепространственного» тирловиша, учителя, що вчить українських заковтувати не лише рідне сало, а и рідне слово, «асплочениье рядбі» Та отого плугатаря, що нептомного АПОЛІГЛОТІВ» -Сал ДІВ та вносить сум'яття в малоросів та яничар переорює степи звиродніння й здичавшня. | сівача, що носить решето та розсіває в українські перелоги зерна самоповаги, національної гідності, А ще -- щирого молільника, що зшліоє нашональну душу од імперської порчі Олие слово, коли ти справжній українець, то в тебе тяжкий хрест 1 терновий вінець У тебе страдницька ДОЛЯ Усе це водиться за НИМ -- Євгеном Дударем. Великим україцем. Великим майстром сміху Великим снайпером, що з далекого та близького пришлу попадає у ВСІ точки, яким «несть числа». А ще що все чистить 1 ЧИСТИТЬ порож! великим санштаром, коншошні» й зпиклих до батога, ярма 1 и досі ревуть за кошоши ПОСГКО- гапгієві мутівських душ, пнапівпорожних ясел, що Ще по-більшовицьким стибищем (ам оз: кому цачивп сроє зЗЄМНе перебування, бо ж таки тримає у прапитці меч і має наказ «.. утриму - пати його ДОТИ ГТоки не ПІДІЙДЄ МОЛОДІ Або РІ Сам Господь Бог "С покличе у «відставку» ГІ лацдарм, як бачиш, особливий. На ньому попи упиення ніна з-за 090 -- чані сина - ій ні - ПР оди жан львівською ї «ЗАНАШІ ПОРАНЕНІ СЕРЦЯ» фа іт! чия і. Ц - н., чів багатох інших. Із «Просвітою» пов'язане виникнення ОодніЄІ з автобіографій |У зб ЛУ ЗАЛИИІ письменника, БУЄ | Ме" оон що зберігається БУ хо ами Лор в Центральному історичном архіві у Львові | досі не опублікована. Ра Наприкінці зауважу, що творчість Богдана Лепкого тільки починає входити в наше уховне життя. ільшовицький режим за часи свого існування на ратнських землях забороняв спадщину письменника, як і багатьох ІНШИХ МИТЦІВ: понад півстомття ЖОДНИЙ із поетичних 1 прозових творів Б. - - - заново пед ничьчнни - шоці й Ле би. чим Лепкого не з'являвся друком на рідній землі. їільки наші брати за океаном мали змогу читати їх, зокрема й велику епопею -- багатотомний роман «Мазепа». Навіть популярна, відома й поза межами України, пісня «Журавлі» («Чусш, брате мій»), музику до якої написав брат Б. Лепкого, поеті композитор Левко Лепкий, звучала (і то не завжди) безіменно. Були часи, коли М її забороняли. В За роки незалежності України, коли з нашого письменства впали заборони и усілякі утиски, видано чимало прозових 1 поетичних творів письменника, МОГО ІМЯ поступово повертається до рідних берегів, посідає належне місце в історії нашої культури. Новий поштовх до виходу в світ сьогодні ще мало відомої спадщини митця для її дальших досліджень спричинив цьогорічний ювілей -- 125-річчя від дня народження Богдана Лепкого. У видав- НИЦТВІ «Наукова думка», В систематизованій передплатній серії «Бібліотека української літератури», вийшов великий двотомник прози, поези 1 мемуаристики, причому він містить чимало творів, які не друкувались у попередніх виданнях, відповідний науковий апарат (вступну статтю, коментарі, словнички маловідомих слів). Усі тексти, що увійшли до видання, подаються за заторанлими виданнями, науково вивірені. При цій нагоді слід сказати, що двотомник вийшов при матеріальній допомозі голови Фун- точитимуться бої. Як глобального, всесвітнього масштабу, так 1 локальні. Гут буде йти війна, За нашу молоду державу За нашу багатостраждальну землю За нашу понівечену віру За наші обкрадені души За наші опустошеш голови За наші поранені серця Сміливий на межі самоспалення, надчутливий до иснависний до найменших проявів україножерства, безмежно роботящий, в реакції на події нагадує блискавку Вин із тих, що вже багато літ будить Україну, вмиває, зодягає, причісує, проганяє од не! усяке зло, темних духів, привидів, упирів та ВІДЬОМ, | все закликає україської ночі ДдОСВІТОК безкомпромісний, всього відразливого, ло безкиїчної (а тому плацдармі, де нині йдуть 601 за У країну, оім серед небагатьох Воює безжальпо, але делікатно, інтелігентно, пам ятаючи, що кожна звірина -- ї хижа 1 трапоїдна -- тпорімня Боже Гому герої ого гуморесок, навіть найостанииши негідники, але симпатичи С міхотворець немовби дає шанс їм на одужання та очитщеннтя Сила й значущість слова письменника ше йи у тому, що воно синхронно звучить їз історичного добою творення держапи, яка пагадує переверітутий віз. Від нього залишилося ярмо та дишло Мародери розкрали усе, ідо було на ньому, а конокради випрягли напіть КкОНеСЙ І Терепадає : мародерам, | Й ь яні др РІЇ ації ім. Б. Лепкого у США д-ра Романа мика, який є упорядником 1 видавцем вельми цінних збірників «Повернення Україні Богдана Лепкого», цілої низки перевидань зарубіжних публікацій про письменника. Щира йому подяка за цю пожертву, а також тим, хто безіменно підтримав нове видання творів поета і прозаїка, стільки літ викресленого з літературного процесу на Батьківщині, але не забутого. Твори письменника-патріота, автора «Мазепи», стрілецьких віршів, духовної лірики у тяжкі часи нашої історії поширювалися нелегально. У моїй особистій бібліотеці збереглося 1б окремих о видань його поезш, прози, мітературно-критичні праці. Деякі з них із виразними ознаками ПІДПІЛЬНОГО зберігання -- постраждали від того, що були закопані. Оживає наша національна душа |навіть у цих важких економічних умовах), поступово відроджується Слово чесне! правдиве, допомагаючи нам вижити, вистояти, побу- дувати таку Україну, про яку мріяли кращі і й сини нашого народу, серед них їі Богдан Лепкий. Федір ПОГРЕБЕННИК, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України їм. Т. Шевченка конокрадам, 1 всьому тому потороччю, «що в скалі сидить 1 греблі рве» Д коли додати до цієї глобальної, як на одне людське життя, роботи, ще и те, що сміх -- це феномен оздоровлення 1 продовження днів, то годі Й оцінити заслугу великого сміхотворця перед чорнобильською Україною Якщо традиційно у звання «народний» ми звикли вкладати лише міру таланту та визнання, то тут такн ж є щось точніше й конкретніше з цим визначенням Иого любить народ о РУ хлібороба до професора, ВІД порушника закону -- до державотворця | він однаково любить свій народ -- від низів до верхів, де присутній здоровий дух 1 здорова мораль. Ї однаково бичує все, що гниє й отруює пнашональним простір Велика небезпека потрапити в ного прицілу, де висадився десантом його «Ї Ї лапдарм» Ви побачите його на сцені палацу «Україна», оперного театру, де він зриває своїм талановитим словом регіт, 1 на сцені якогось райцентру чи то села, де зібралися хлібороби, їздові, доярки. Ї там, 1 там він однаково буде щирим На полі нашої культури й історії Євген Дудар проклав помітну борозну | щедро засіяв свою ниву. Все, що вийшло з-під ного пера за десятиліття чесної праці в літературі, булої є на часі і важить надто багато. Остання його книга гуморесок, памфлетів, бувальцуип «Плацдарм» -- новий єтап у творчості майстра. В шій -- епоха нової української долі мученицька дорога їз імперського пекла до чистилища. Елоха краху червоного мракобісся : зухвальстова мракобісся якичарського, на» ступ живучої й весеідної орди 1 паростки Нопрогої! Того, що ховається у нпезнищенних гайнописах та рецепторах буття наці 1 п Ос асмертя. Поле Катерима МОТРИЧ ПРЕ РР Ра о і, і "ПО оно и ча 2 -

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин