Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗

Текст пошкоджено під час розпізнавання — читайте сторінку оригіналу

Слово Просвіти, №41 за 1997 рік

Слово Просвіти, №41 за 1997 рік

Тіг ой (7 ле 8 Шш. а, їі відтетлилог ся; лов Я, М, грот сп М иасв 73 р ПРАФ3, Тен кал | . й Р Це | Чи тво; го болю дух М "Х | Й ьки ЛІ «- ПІЛЬ СЯ. ІА? ко б ПУ і зр и її, 1) оз ЗМ АД Бо Гр Ї ЛЬ є р РР зн -ч | г ТРУ ТУ? "КУ Е «а п, т ? і - . М! оз чало: ба п - СД | поро б б ав" тр: ,3 6 Л. Ї і | СА жі жі й Бур Й Ді Що0 мча/ Га ці мов збуренийц патик | р "он, і: цу ; а. а 3те «о »й У . РА ка 7 передове т. а щу у лис ті ві З - 9 ї.- ШУ да А Р 4 -- зі і ; о п УЛИкам ї ів ДИ т. є ьа аАНє Ті 76 ж 414 Я 7 руги вче де ас ят ен | - у МЕ зо булі сь -Ї Ді та дама | запор цинЬ ум 01 а оїм би. муч ениць см ві це лі. до мертаого їі 0 і г зва С ли лю 7 ї ГАМ» іні / алт. у безповоротну дорогу | І ( 1) ль ТТ їй, таки цукратнськийц | - ї чаєлола. у РУТ Гей тонкий смагл. вийцна р 001; є кої забуто елі ка ій на пчне жити Ло я Лк Не р за пк тру Де. с Поні ПУЛ он Я тії росою, й ї Ч й | о" ІРЕРІЗТіМ ПЕЧАЛАЮ УКРАЇНИ Плач -- у абі о суч Й ИСО ала. згорьов ана Ма ти», ре наручає мекснар Довкенто) | З-під незримит каоюла МІ КЕН РНК СУРРОРУЧИРУ р и У о "м р ЗУ. | а-підкрила небезти чної Чуб ей об с ер ВЕ У | С оро гвнаючи оман рожевит, | | | | | | | яцнуть, мутна біля ДЕ о СЛ Возкаіами мя кА Здати - ді іє б і муч Р 1 по ТТ Ря б п т виснажЖжити и Р би ем з рі кереан Заке масу ,Оеколише |. б діс сть паю вели щу 4 в 1. о ва ех т фр. у я ' -Є . - фо а АРМ о "Ка Я вя м і | да Те ЛО РЕДИС уж ль ой 13 фран ки р | пафланаїо сто АЛ про ати віть! | Р я це ОА що ке Упр з де БУ з З Чиє він засне, и ко й фено дн ТЕС о МУ раки РТ КУ п Дт УРА ДНА о с ще о щ еке - і ши ріувч сті ЕКОЛ - логія душі НІЧ-ЛА-ВА... Служить їм трампліном, а жінкам -- лобним зу Огія природи еко Іще ніч не минула, як уже на день Тут вони священнодіют.ь, виганяючи прачем пил буз ; благословляється. їз білизни. З Світлий день Людства Непорочно-чистою несуть її додому, розвісивши над А ти-- свічечка тремтлива в руці гордого райдугою коромисла старанно. синьоокого тиверця. | ; | Нагодуєш 1 приголубиш, обцілуєш його Не дають тобі спокою ц мужі, невтомнице. засмагле, міцне тило, ввіллєш у нього сили Заставляють крутити колесо млинове. Снитьс незгасної. Друге сонце, що зроджує хліб... Вкону цичлала: І путь укажеш -- у прийдешнє... «Старий мельник, висунувши на мить із дверей заторіст сниться Нічлава. упальськими вінками клечана, тпронизувала білі рошені вуса, киває до СУРЛТНУ весело: СЕР руки дівочі холодом 1... чистотою. - Ег, не мукиця -- золото! Бурглима Гсинилана здоровими зростали, помешкання зводити Небавом знову хтось пристане до громади, ділиться шва ще. на твоїх берегат старалися. «Ісусом» ї самосадом. УРПРУЦИЮ дзеркало неприкри Мей помолодієш Вони ж бо -- були кисільні.. берез пять уоло за водою плине тита розмова. ураз, с нього -- із літ як не Оувало, ехитра філософія селянська. чиськом. нещ безтурботним русявочубим уст Гай-гай, насниться вже лиш таке.... Одвіку так. Ех, сяк Р Як повільна течія: все вперед та втеред упевнено... я'Кби-то настравжки... 3 і А верби -- то діти твої, і молодші, ії старші. Гай-гай, скільки тих розмов ти переслухала 1 батьтаганом 10 Земл розтанатане смарагдове ти 6 Усі. ро Дністрові переказала. М то зелена, то бура, а то й голуба. Он там, оддалік кладки, спинилася одна -- стара, їн усе те багатство у Чорне море, на стовок несе. . за Покоже. а дуплава, посічена зливами, вітрами 1 війнами. Якби ж то знайти той скарб, та ма вати викласти, авжоди -- відкрита, чиста, найчутьливти айбільше ж -- часом. обзакниги вийшла! -- одкровення, та й годі. моє Землі. кореневищі -- чим поганий притуе ті шукачі! и шм Підземний грот у кор | Ха місцями прикриває свою наготу тишуим и лок для сімейства ондатр? имом здиміли.. Там її я супутних верб. Облюбували його надовго. Умирає нині Нічлава. пера серце. Бо -- дбайливі! Розорали їй груди, «господарники», брудом-стоками Не ! довголіття заховане. Причаївшись, здалеку можна побачити, як вони, наче очі залятали. рвоточить їще, пульсує рівно... | катери, розтинають гладінь води, на той берег ння їй греблею стерло... Ну не білі вітрильники -- качки, гуси, лебеді 4 ПАЛ, е щастя, що наснишся точ такою -- чистою, тують до дна, залотинки у шутрт визбиру Там їм сонце шептатиме сом. непототптаною. ; 1 а п Спинки -- блискучі, очиці -- маленькі, гострі, мов А що ж дітям нашим снитися буде, -- хто скаже: ласти, як знаки застороги, червоніють лат свердлики, а хвости -- довгі, пласкі.. немов маки проростають 13 дна Мовчання. Авт пернатий колись і рибина перетаде. о Як відвести погляд й окинути зором ще далі, то її. "Нещасна, золотинкот луски ї - як Ме бувал можна й себе -- малого -- побачити. Хлют-слюті... «Щ У гурті дітлахів і жабенят, що днюють із тобою, Хлитп-стлиті... єдра ти, | Ріка плаче... С матинко. Нічлаво: С иа | | Щед така. я Дбайлива, наче мати, женеш студеницю подалі від | 7 а тп ТП витикає в небо... да а була й душа слов'янська, що нарекл юрби. - нем. крогоцінним, коштовним перломоїме Хай гріються в літетілі.. БР нат Пп -е ! "Г з - пла на УР Народ! Лисий каменюка, обтесаний бистрицею, теж при Володимир ГЕРМАН березі, разом 13 дітьми. первісного хаосу-ночі постала т чи витвором природи. пи

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин