Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №41 за 1997 рік
Слово Просвіти, №41 за 1997 рік
іже СРО, от
зчениний о. 1 Дві зо
-і й
п
заайкурах цій
"о80Б ЗАЙ
Я у оон
Рі
Чи кожного дня оре ратай на посів,
| ралить землю свою й боронує" Чи ж, як робить повергтио 11, втім не сіє
гу й не кидає кмин, не розстває
коло возове не ходить
| питься» і Р по | мим а палицею о "ють чорні ту тпта
| києм -2- той кмин.
| Доводячи, що сховатися від гніву Гос- | поднього неможливо, НИ ким ото иний | пророк порівнює неминучість Божої ка ри із настанням щорічних польових робіт, коли для кожної рослини є визначений усна час, місце і спосіб посіву та молотьби. Поряд із провідними зерновими | культурами в цьому тексті названі дві | незначні рослини 77 чорнушка (чорну- | ха) й кмин, чиє запашне насіння ще за
тих давніх часів додавалося до їжі для в ехеману Тобто навіть такі непоматні
рослинки теж мають певне місце У (вічному невідворотному колі земного | життя й не уникнуть своєї долі...
Книги пророка Ісаї, 28 : 24--25,27
2
Кожне тіло -- немов тпа тправа, 1 | всякаславалюдини -- як цвтт трав'яний: асан трава -- то й цвіт опаде, а слово | Господнє повік пробуває!
| Перше соборне послання | св. Апостола Петра, 1 :24--25
| Повторивши вірші з книги пророка са де йдеться про «цвіт польовий», | апостол Петро нагадує вірним про | швидкоплинність тілесного життя, по- | руч з яким нетлінне лише слово Боже. З великою упевненістю можна вважати, що під цвітом польовим, або трав'яним пи цих біблійних творів розуміють саме квіти дикого маку, які споконвіку |буяли на пагорбах Святої Землі та степових просторах українського Півдня. І -«оча напп степи понад 100 років тому ру розорані й перетворені на пшеничні лани, червоні вогники квітів дикого п лЕОвото маку рясно вкривають на по- |чатку літа цілинні ділянки, кам'янисті (схили Криму, Приазов'я І | Причорномор'я Та за тиждень-другий | облетять вони під подихом вітру, й зно- Е перед очима постане зелено-брунатний степ. І лише блакитно-зелені, пірчасті листочки маку та |його реберчасті коробочки з дірчастими |дашками, крізь які висипаються | Ярібненькі насінини, нагадують про рРеавній квітограй | Одна з найпоширеніших польових трав янистих рослин, чия яскрава квітка | живе лише три дні, мак з давніх часів | привертав увагу. З ніжними пелюстка- Їжа маку, які швидко опадають, поети | "орівнювали скороминущу дівочу кра- СУ, довірливість і незахищеність ЮНОСТІ ним сумом пройнятий і вірш Таравченка «Маленькій Мар'яні» | Рости, рости, моя пташко, || Мій маковий цвіте, | Розвивайся, поки твоє | Серце не розбите... пром ЦВІТ у нас шанується так само, еле ос и Індії або хризантеми в Япони дарма кажуть «нема цвітпу, т нішого над маківочку». Та ось інше | порівняння: «крихітний, наче макове |гернятко», Цих зерняток дуже багато, і, "9МУ мак -- символічна ознака щед-
уРості и достатку Бажаючи добра,
Уа
тн ДРИРНН юю 0 0дажююнх секти» сяжєююяь 0сіжиюнню» дять 0 ним»
нання
ні и о |
р ЗДОРОВЯ 7 то ЗД УБУ
жиютютею ояєєттея 0 ПАНИ
Р РО
| СПЯРОСВІЛСЬКЯ ЗАЛА 8 ЗЕЛЕНОМУ |
Виходить, чорнушка служить людям принаймит 2500--3000 років, І попри те, що згадується вона в Біблії лише двічі, нас ця рослина цікавить своєю незвичайністю і навіть загадковістю, хоча, на перший погляд, вона -- проста собі польова травичка
квІТОЧКами
із синенькими
Називають чорнушкою польовою однорічну рослину з прямим, до півметра заввишки, стеблом, листки в неї глибоко роасічені, майже ниткоподібні. Квітка вельми оригінальна, схожа на майстерно виточену, зелену всередині зірочку. Листочки оцвітини загострені на верхівці, мають вигляд ніжних пелюсток блідо-блакитного забарвлення. Справжні ж пелюстки перетворилися на нектарники, до яких люблять прилітати бджоли; отже, чорнуха -- добрий медонос. А після цвітіння утворюються плоди -- коробочка з тригранними матово-чорними насінинами. Тому латинська назва чорнушки -- ніг е л ла, що означає «чорний», «чорнуватий».
Росте чорнушка на полях, по перелогах, на схилах і узбіччях доріг, біля
слов'яни зичать сусідові стільки гусей, курей, худоби, скільки зернин у маківці. Саму ж маківку, особливо її зубчасту верхівку, в середні віки порівнювали з вежею багатолюдного міста; звідси походять і українські народні загадки, як-от: «Підодним ковпаком -- сімсот козаків», «Стоїть полк, ав полку сімсот воєвод»: Звичайно, відгадка -- маківка, хоча насправді в кожній маківці значно більше насіння, а саме - десятки тисяч.
Рясна плодовитість маку зробила його символом достатку не лише в усному фольклорі, а й у шлюбних обрядах. Колись був такий звичай: макове насіння підсипали до взуття молодої, аби не залишилася бездітною.. Он скільки всякої всячини виростає з малесенького макового зернятка! Та й різних видів цієї рослини в природі чимало.
В Україні ростуть 12 видів маків; з них один, червоний дикими, трапляється скрізь, як бур'янець Решта ж -- білоцвітий, польовий таїнші -- Тільки постепах та лісостепах. Зате у квітниках і садках від Полісся до Криму можна бачити сорти маку з великими червоними квітами різноманітних, часто несподіваних форм. Цемак східний, названий так за своє походження з Малої Азії. А от дебатьківщина маку снодій н о г о, що вирощується майже по всьому світові, встановити не вдалося Вчені припускають, ніби він є пбридом якихось диких маків, що вимерли задовго до нашого часу
Ця потайна рослина відрізняється від інших маків голими листками й стеблом, натомість ніжка квітки вкрита жорсткими волосками. Сама вона біла, фіолетова або рожева. З насіння снодійного маку виробляють високоякісну олію, яка вживається в їжу та для виготовлення найкращих фарб 1 лаків: А з молочного соку зелених коробочок-маківок добувають сік, який гусне на повітрі, утворюючи 0 п! и, цінну сировину для медицини. Опій містить алкалоїди: морфін, кодетн, папаверин таїнші, відомі як болезаспокійливі та антиспазматичні ліки |
Про незвичайні властивості макового
соку знали ще давні греки, вважаючи
його атрибутом кухні Бога сну Гіпноса
Адже цей сік допомагав подолати беа-
жител майже по всій Україні. Тільки в
районах як
пізвденних трапляється бур'ян ще чорнушка н и в'я на, чорнушкуж посівну вирощують ІНОДІ на городах як рослину, що править за прянощі Щоправда, вона може дича вити і тоді теж стає бур'янцем. Своєрідна витончена краса чорнушок породила в європейському фольклорі поетичне уяв" лення про них -- начебто це прекрасні феї, перетворені чаклунством на ніжні вишгукані квіти, Є навіть легенда, згідно з якою квітка, схожа на лісову фею, вперше з'явилась на березі річки, де втопився німецький імператор Фрідріх Перший Барбаросса. Мабуть, тому народні назви цих рослинок французькою, англійською, німецькою мовами такі незвичайні й таємничі: «дівиця в зелені», «дама в зеленому», «волосся Венери» або навіть «диявол у кущах». Європейські шанувальники оригінальних квітів вирощують чорнушку дамаськ у, з довгими прицвітинами, що утворюють навколо квітки волохату зелену куделю. В Україні п ще подекуди сіють у садках, називаючи нечесані панночки.
Ця рослинка стала своєрідним сум-
ним символом, бо мовою квітів букет
соння.. Римляни теж вважали мак власністю свого бога Морфея, володаря сновидінь. Не залишились у невіданні й слов'яни, які віддавна знайомі з лікарськими властивостями цієї рослини. Заварені окропом, пелюстки й головки дикого маку-самосійки застосовуються в народі як снодійний, заспокійливий засіб, Відвар дикого маку п'ють також від кашлю.
Не менше цінуються лікарські та смакові властивості городнього, або снодійного маку, названого так ще у ХУШІ столітті Карлом Ліннеєм. Вирощування цього маку в Україні давнє, традиційне, це підтверджується народними іграми з хороводами дітей 1 дорослих, які їмітують господарські процеси -- від самої оранки до «вибивання», тобто молотьби достиглого маку:
Як станемо мак
Трусить-колотить.
При долині мак,
При широкти мак!
Наприкінці, підкидаючи вгору «маківки» - гарних дівчаток, учасники гри співають:
Ой так, так
молотили мак!
За стародавньою українською традицією на Маковія, тобто у день св мучеників Маккавеїв, печуть шулики - пшеничні коржі з медом 1 тертим маком. Між іншим, це знайшло відображення у славній «Кнеїді» Котляревського. Гостюючи в Дідони, Бней зі своїми троянцями «али різні потрави», на закуску ж -- «куліш 1 кашу, лематшку, зубці, путрю, квашу і з медом маковий шулик». Госпо-
диня пригощала старосвітськими
троянців народними стравами, між ними -- ячмінною кутею з солодким квасом (путрею) і, нарешті, спеченими на меду маковими коржами; отже, зустріч із Дідоною відбулася саме 14 серпня за новим календарем, на Маковія. Взагалі ж кулінарних витівок -- маківників, струделів, макоржеників, перекладанців та бубликів з маком українська кухня знає безліч.
Снодійні ж якості городнього маку не безвинні Давно помічено, що заспокоєння за допомогою маку шкідливе, особливо для дітей. Тому жодна розумна годувальниця не вживала макового сиропу, щоб приспати малечу. Та, на жаль, нимі
нині зловживають наркомани. Відколи? :
Випадки отруєння отпієм -- соком
шине «кине скенає ие зятем сою» оМ 0 МАЯЧАЄМУ
о РО р пьнанннннткни Лото інн ж т а з ан ато ць
чорнушок є
недвозначним гаслом "кінець коханню». Той, хто дарував такий букетик, засвідчував, ії найпрекрасніші почуття остаточно минули. Можливо, саме тому в одному з|
творів І. С. Нечуя-Левицького старша|
дружка мовить: | Наш сватетнько з міста, В його голова з тистиа, Губи з петрушки, Очі з чорнушки. |
Гостре на смак насіння чорнушки| вживалося замість перцю до м'ясних страв, для соління огірків та квашення капусти, ним обсипали хліб, наче ай Тепер ці старосвітські рецепти забуті, а даремно! Великий мусульманський про" | рок Магомет вчив, що насіння цієї | рослини оберігає від усіх захворювань, і його послідовники кожного ранку вживали дещицю насіння чорнушки з мой Цінували насіння чорнушки вчені античного світу і середньовіччя -- такі як| Пліній Старший, Діоскорид, Гален. Та| сьогодні ця біблійна рослина, на жаль,| стає «немодноюЮ».
Тож посійте, поки вона ще не оміцій чорнушку -- хочби щіпку її насіння біля своєї хати! |
НОЮ 20 о ЗОВ р Р р РР ПЕН ос
недозрілих головок маку -- відзначав |
ще Пліній Старший у І столітті. Але в
цілому можна стверджувати: за,
біблійних часів пов'язана з й
наркоманія була невідома, принаймні в Ї
Європі та на Близькому Сході. ЕЕ, |
Мабуть, лише з появою релігії ісламу І
в мусульманських країнах, де були |
заборонені алкогольні напої, поширилося куріння опію, що й нині здатне
зробити людину рабом небезпезнинії
зілля, зруйнувати її здоров'я, перетво-
рити на неповноцінного. Згодом ця |
згубна звичка знайшла свої жертви в
Індії; особливо ж поширилася у Китаї, | призвівши у ХУПІ і ХІХ століттях до
справжньої національної трагедії. Ста- |
|
|
|
|
|
|
лася навіть «опійна війна» 1839--1842 років з Англією, коли китайці спробували захиститися від контрабандної торгівлі опієм.. Сподівання, що розвиток сучасної цивілізації сприяє подоланню наркоманії, не збулося; замість опію з маку навчилися добувати спочатку морфій, а згодом -- інші, ще сильніші наркотичні засоби. Вони здатні як полегшувати страждання хворих, такі пригнічувати свідомість, руйнувати тіло здорових людей.
Так старовинна лікарська рослина служить водночас для добра 1 на згубу, хоча й безглуздо її звинувачувати, адже все залежить від того, | користуємося Божим дарунком - зеле- |
| |
як ми
ним світом дерев 1 трав.
юн « ач льній у -
чно
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
