Сторінка · с. 8сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №41 за 1997 рік
Слово Просвіти, №41 за 1997 рік
бі З Н «ти год М. , і - . - КОР й "зм - - -ао й ли) б ь ч В ж й "Я. Ь п - | г - Й " іч РРЕрИ і «| - й г і. Ми і -ни - - лій Й - а з. і р У -Ю ум И ю рень, "р ори 1 а) не Ж дя | Ми - п "- цер є "З ії "а - ай". ь і ГПД | -з р ь і Ї РИ і р , ЛЮ; ричні м» 7
и. | ме 164 Тах639ї
Украинизация образования неуклонно набираєт силу
Будущее родного язьіка тревожит
Через пять лет изучать русский язьік будет не по чему
блово ПРОСВІТИ
че
УКРАЇНОНЕНАВИСНИЦТВО І ЙОГО
ІСТОРИЧНІ ТА СУЧАСНІ КОРЕНІ
На замовлення царизму у ХМИШ--ХІХ ст російські вчені розробили концепцію про українців як «малоросів», південну гілку російського народу. В такому імперському плані у школах 1 університетах Росії, в тому числі й України, ансвітлювалась уся історія українців та їХНІх земель -- «Малоросії», «Новоросії», навіть Галичини. Російська ШПравославна церква підтримала цю шюовіністичну концепцію.
Виходячи з імперських інтересів, основна маса росіян вороже ставилася до українського національного руху, відродження в складі Росії навіть автономної української державності. За їх підтримки понад сто років здійснювалась політика русифікації та асиміляції українців, чинилася розправа над борцями за українське відродження.
Коли восени 1914 р. російські армії захопили Галичину, царські власті розгромили всі галицькі українські організації -- навіть просвітянські та кооперативні. Вони здійснили першу масову депортацію галичан до Росії, Сибіру. Го була яскрава демонстрація україоненависництва не лише з боку російської армії, а й усієї нації, яка сподівалася насильницькими методами русифікувати і західних українців. З часів Миколи | російський царизм фінансував партио «москвофілів» у Галичині як знаряддя русифікації галицьких русинів та відриву їх від Австро- У горщини.
Російська імперія розвалилась не внаслідок сепаратизму українців та інших пригноблених
народів, а в результаті боротьби між царським
урядом і опозиційною державною Думою. Нез-
важаючи на розкол у російському суспільстві, громадянську війну між лівими і правими партіями
-
( «червоними» і «білими» ), вони однаковою мірою вороже ставилися до відродження української державності. Захоплення українських сіл і міст російськими комуністичними 1 білогвардійськими військами завжди супроводжувалось знищенням патріотів України, бориів за їі незалежність. Врешті Ленін, його партія виявилися хитрішими -- вони погодилися на утворення Української «радянської» республіки, привернули на свою сторону ліві українські парті, помнрилися з Польщею і разом з нею поділили Україну. (Не мине й 20 років, як російські комуністи і німецькі фашисти поділять і саму ГІольшу.)
Заради відродження російської імперії під новою вивіскою російська кому-ністична партія (більшовиків) на чолі з Леніним, Троцьким, Сталіним тимчасово змінила свій курс у національному питанні. Лише тому був утворений «Радянський Союз» начебто рівноправних республік і в 20-х роках здійснювалася політика «коренізацл»е, в тому числі «українізації». Ше була тимчасова поступка ВІСЛІ(6) «інородцям» Вона збила з пантелику багатьох діячів українського національного руху, зокрема М. С Грушевського, який повернувся з єміграції в Україну. Але вже з 1929 р. боротьба з «буржуазмим нацюналізмом» стала визначати політику ВКЛ(6о) в нашомальному питанні. З новою силою розгорнулися переслідупания ше лише колишніх українських есерів, сошал-демократію, але й українських комуністів ( Миколи Скрипника та інших).
У часи Леніна і Сталіна україниям пе довіряли
пости перших секретарів компартії України
Остання пе мала своєї програми, статуту 1 була надійним знаряллям ВІХГІ(о) в управлінні
Україною, запроваджетт віпй голодомору 1932..
І933 рр. З приєднанням у 1939 р. Західної
України цей геноцид був поширений іона ме!
Масових репресій | тут зазнали не тільки
с Ж І І РОЗИ ЕЕЕЕЕЕННАНння режи
общественно-политическая независимая газе
керівники українських помтичних, просвітянських, кооперативних організацій, а й діячі комуністичної парти Західної України
За допомогою союзників, насамперед США, під кінець Другої світової війни Радянський Союз став наймогутнішою військовою державою у світі | по суті комуністичною імперією. СРСР оточив себе у Європі й Азії залежними країнами, у яких утвердив комуністичні режими Радянський Союз (по сут Росія) став наймогутнішою ядерною державою, прагнув до встановлеїтня світового панування росіян шляхом поширення комунізму в усьому світі
Ця месіанська імперська зовнішня політика позначилась і на внутрішній, зокрема національній, політиці ЦК ВКГІ(6). Його місцеві органи -- ЦК реслублік 1 обкоми партій -- у 1945--1947 рр розгорнули у всіх союзних і автономних республіках шалену кампанію боротьби з «буржуазним нашоналізмом». Було взято курс на русифікацию в найстисліші строки всіх народів СРСР
Боротьба з українським «націоналіз-мом» у післявоєнні роки по суті була виявом тотального україшоненависництва 1 охопила всі сфери життя в Україні. Сотні тисяч українців були депортовані з Польщі 1 західноукраїнських земель, значну частину їх репресували, відправили до Сибіру. У радянські концтабори потрапило близько мільйона українців-східняків із числа військовополонених, звільнених у Німеччині. У в'язницях СРСР (Росії) українці тоді були найчисленішою національністю. Сталін відмОВИвСяЯ Від наміру депортувати всіх українців у східні і північні райони СРСР лише тому, що
с р Р А А я нн о а й р пииено 0 рі
1918 ГОДА -
Цена договорная |
чин НН р ни
С
їх було занадто багато. Замість цього він «депортував» з України все продовольство і організував у цій житниці СРСР голодомор, масштаби якого лише трохи поступалися голоду 1932--1933 рр. Одночасно була запроваджена політика асиміляції українців та інших народів російською нашею, яку Сталін прославляв як найталановитішу 1 найтерплячішу.
У 40--80 рр. політика русифікації українців адійснювалася скрізь -- у Радянській Армії і конитаборах, на підприємствах | в установах, у галузі ідеології, освіти, науки. У всіх вищих навчальних закладах, технікумах | більшості міських шкіл України було запроваджено викладання російською мовою. З 60-х років в Україні випускалися виключно російськомовні спеціалісти. ФРусифікація підсилювалася політикою ліктидайй малих українських сіл, скороченням питомої паги сільського населення до третини у зв'язку з індустріалізацію та урбанізацією. Скерування українців, головис спеціалістів, на роботу в тиші республіки СРСР та організований набір п Україну великої маси росіян теж були важли-
ОБРА РЕ -
вим важелем руйнування української нації Великодержавна російська ПОЛІТИКА обгрунтовувалась шовіністичною концепцією про месіанську іСсТтОричну роль російського пароду Ти Російській мокі,
меншовартість інших наши
культурі (творцями якої адебільшого були «їнороди! » ) пнадапалося виришальноого виачення у Формупанні «нової ІСТОРИЧНОЇ СІПАБНОСТІ 77 па» длиського народу» | Пироко пропагувалик | Ас неЮюма Ідей про АлИтТтТи СХ пашій Суму, русифікацію їх ма базі «найбагатиої» ри сійськоОї мови
| Теретворення СРСР (а по суті Росії) У наддержаву, поширенни комуністичної системи на всіх континентах світу, авангардна роль (на першому єтапі) в освоєнні космосу сприяли утвердженню месіансь-ких, а по суті імперських настроїв серед росіян, русифікації інших етносів Пісні про Роспо, що вона «лучше всех», ПрРивчи" ли співати не лише росіян А за вірш «Любіть Україну» відомого укра-інського поета Володимира Сосюру в п'ятдесяті роки так паплюжили, що це стало повчальним уроком на настутіні десятиліття для українських письмен-ників
Як і в будь-якій імперії, партійні ї радянські органи СРСР у своїй великодержавній антиукраїнській політиш користувалися «батогом | пряником». Лише тим українцям, які підтримували таку «інтернаціоналістсь-ку » політику, створіовалнсь умови для просування по службі в партійних і державних органах Найвідданішого першого секретаря ЦІ компартії України В. Шербицького близько двадцяти років тримали на шій посаді і в політбюро ШК КПРС .-. навіть у часи горбачовської «перебудо- ВН»
Ще більша роль у цій українонена-висницькій політиці КПРС належала репресивним заходам проти тих, хто насмілювався протестувати проти русифікації України. Через радянські в'язниці пройшли тисячі патріотів України, чимало з них там загинуло. Основна маса росіян в СРСР підтримували розправу над «буржуазними» націоналістами. Поодинокі протести російських демократів, у тому числі академіка Дмитра Сахарова, засуджувались і в радянській пресі, ів імперських судових установах.
Русифікаторська, україноненавис-ницька політика партійних і державних структур СРСР | УРСР значною мірою підірвала фізичний 1 духовний потенціал української нації. Останні два покоління міського населення України майже поголовно зрусифіковано г: вони давно не користуються українською мовою. Сфера її вжитку тепер поширюється лише на українські села (третина населення України) та невеликий прошарок міського населення, здебільшого старшого віку. Ще 6 20--30 років існування радянської імперії ї російська нація асимілювала б українську
Питання про мету Російської імперії у підкоренні та русифікації інших народів з російських демократів висунув лише Олександр Герцен (мабуть, тому що по матері був німцем
і довго проживав у еміграції). Він порівняв
см Украннекий сепаратизм - как он есть
імперпо з китом, саме тіло якого примушує поглинати величезну масу інших істот
Такими є історичні корені недовір-ливого |) ворожого ставлення росіян до українців. Але якщо кити перемелюють все, що поглинають, імпери розбухають і рано чи піано розваліоються Не минула ця доля ї Російську імперію та її наступницю Радянський Союа, який розпапся зовсім недавно г породив серед більшості росіян України та Росії | сучасні україноненависинутва.
Розпад СРСР прискорила боротьба за владу серед самих російських політичних угруповань Пільки проголошення в червні 1990 р суверенітету Російської Федерації у складі СРСР | обрання Бориса Єльцина її президентом були причиною поразки Михайла Горбачова в намаганні зберег-
корені
ти Радянський Союз Остання спроба імперських сил у серпиї 1991 р не допустити розладу СРСР була придушена й самій Моаєкпі | "тиИиключно державними структурами Російської Федерації на чолі з її президентом Б, Єльциним. Саме за їх наполяганням ДЛ. Кравчук і С. Шушкевич У грудні 1991 ро підписали в Біловсавкій ШПутші історичний документ про припинення існування СЕСР та утворетнія С пійдружності ||сзллеж- ПИ Держав (СНД)
Гакою е іє торична правда про
конкретних винуваті роапалду СРОР у 199| 5 Але
|
патріотичних міркувань всі російські діячі | парти вину за розвал великої держави намага. ються перекласти на «незговірливих» українців та Україну. Відтоді в засобах масової інформації Росії та патріотичній російській пресі в Україні розпочалася шалена пропагандистська кампанія проти незалежної Української держави. Такого сплеску україноненависништва з боку росіян, яке гочиться вже б років, здається, ніколи раніше не
було Для мільйонів росіян в Україні (в а Криму) її незалежність є кісткою в горлі ще й
тому, що вони позбулися становища панівної нації, раптом стали національною меншиною в Українській державі. Крім того, росіяни та частина російськомовного населення в Україні побоюються примусової українізації. Хоч підстав для цього нема -- нова Конституція України гарантує всім громадянам захист прав. Антиукраїнська політика до літа 1997р. скеровувалась найвищою законодавчою і виконавчою владою Російської Федераші. Насамперед вона проявлялась у прагненні поставити Україну в економічну залежність від Росії, щоб примусити відмовитися від політичного суверенітету. Під галас російської преси про розрив українцями економічних зв'язків з Росією, квотами та високим митом на українську продукцію, закупками товарів у інших держав імпорт з України було настільки скорочено, що вона дійсно стала вели-
ким боржником Москви. За вказівкою президента та уряду Росії час від часу (особливо взимку)
скорочувались поставки енергоносіїв в Україну, щоб посилити в ній економічну кризу и безробіття, залишити без тепла і світла мільйони ї громадян, викликати в них загальне невдоволення українською незалежністю. Президенти України Леонід Кравчук 1 Леонід Кучма попереджали Бориса Єльцина, що такою політикою Україну можна задушити, але й Росія поставить себе на межу економічної катастрофи. Гак воно і сталося: продовжується розвал і спад р економіш обох країн.
З не меншою силою українонена-висництво проявлялось і в зовнішній політиці Російської Федерації. Її керівництво створило незалежній Україні імідж недемократичної держави, національного та комуністичного «заповідника», якому країни Заходу кілька років відмовляли у фінансовій допомозі. Разом із президентом США Калінтоном президент Росії Єльшин домігся ядерного роззброєння України. Після цього Росія з позиції сили почала виступати Проти територіальної цілісності Української дер?кави, вимагати передачі їй Севастополя і всього Криму -- всупереч міжнародним угодам та зобов язанням. Ці претепзії узаконила Державна Дума Російської Федерації. Мер Москви Лужков навіть запропонував використати збройні Сснлй
проти незалежності України
У шій антиукраїнській політиці велика рол? відООДИЛасСЬь роздмухування україноненависництва серед росіян російськомовного насслентня України Найбільш активними виявилися російські націонал" патріотичні організації в Криму Завдякн демагогічним обіцянкам та підтримці Державно? Думи | політичних партій Росії їм адалос? одержати більшість у Верховній Раді Автоном" ної Республіки Крим, обрати її презндентом шошніСстТа Миешкова
Верховна Рада уряд Респубмки Крим декілька рокі ігморутпали Конституцію У країни, ме ДОУ пускали підняття над своїми приміщенням державних українських прапорів У куминонепіз" висницькі виступи шовіністичних політи М - сесіях Верховної Ради Криму і в чай російських гааєтах були звичайним «вицієм й мітингах російських партй ! рум У ча лунали прокляття ма адресу незалежоо! У країни:
( сред білого дня в цеїтрі Сімферопомя бу
ння влатутовано мантіфестацію а ритуалом похова
і і З чи ; їн ІМ. опудала енесздлсмжііа У країна» Тих укрмм 4
- - і жо ММ зАанАЖжЛАм ци куклусклаюнноє вати амтимі!, "
, | - ати
ях як «бандеріпську», розмовляти нею на б миці
чуло нсОосєапечно
| унмЕР Важко напіть перелічити ме! наті
|
анти
міс ром
тод укра
маю
Неєс гара ня
тех
про нац учи
мам
свт сер
Р пев
наг дов | міг Ук
-
цої
З
за вії сеї-но СА! Со!
Дії Си.
РТ й
її ЧО га
Пи
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
