Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №41 за 1997 рік

Слово Просвіти, №41 за 1997 рік

и дини щи - в - с - -- м - озоосвнаннййвненонн" о ражнонннноюм збі ньо и росийських шопінсти у «руніС ВАМ | ПОЛІТИК і анти Криму Найдошкульніишим є -євими уряловумми пи продмж АВ укранс МОЇ млі пойним саботаж зм она піпВОСТРОгІ, де метикає понад отити ! КУЛОТУЇ україни кої ШКОАЛН пошніЄтю окремі жодно! українсою КАМ 5 ентузіазмі у крение Кох пурок ПІТ ИН я по юлькох росіиськомовних три Н бждно підкритати тамі класи у всіх школах | . заштуУВТИ іх питтуєнмникам при дооження нобчаці га| З україн р групах п рехрех імнихо училищ, тс укУМІМ писих птавчд лин х закладі Криму В тех ) Р МатономУПИ Респубми Крим можна лише мріяти А чі програму задоволення КОМПАС ксну анальних прем україні в чі української мови ї літератури не Пп ро наці учий, ам учите і ають необхідних посібників а цих предметів ум учитемі влаштовують українсько І Їоки що не лнШе школах АД там, ЛС о вІТАНЦ росіиські шовністи б'ють вікна (як ус МИ, ередній шкКоОм Мо 25 Сімферополя ) ( - я - ї Прийняття ново! Конституції України, «ажнародна підтримка У країнської держави, певне зміцнення т внутрішнього становища при- Росію та орієн-товані на Не сили В мусили Украпг послабити антиукрашмську пропаганду 1! політику Пс кя трьох років зволікань 5 Є льцим прибув дО Киє па! 31 травня 1997 року підписав угоду про ствробітинитво Російської Федерації з Україною, ПОЛІЛ Чорноморєс ькоОгОо «(рлоту, оренду чого головної бази у Севастополі. Але історичній сучасті зберігаються І даватимуться пзанаки ше Довго корені україоненависництва закинути, що не російсь-кин Нам можуть народ, а лише Деяк його політичні партії 1 діячі дотримуються антиукраїнської політики На жаль, В Рос лише ПОЛІТИЧНІ блоки | айдара і певною мірою Явмнського відмежовуються Від неї щодо У країни Дле на виборах до Російської Державної Думи вони одержали тільки близько 10 "дСОткВ ГОЛОСІВ А 00 пвідСОТКІВ росія голосуває за націонал-патріотичіп сили, які виступають за відродження Ганебна війна з Чечнею не викликала масових протестів серед росіян 1 є ного менталітету словесною пропагандою про дружбу 1 віІДНОВЛеннЯя "(великої держави» підтвердженням великодержавросіян. Прикриваючись союзу, нашонал-патріотичні парти 1 державні діячі Росії по суті ставляться до незалежної І СИЛЬНОЇ У країни як дО потеншиного ворога Їх не алаштовує ПОЗИЦІЙ Української держави, її НАТО, стабілізашя внутрішнього становища України Поділ війського майна на території У країни змІЦНЕННЯ міжнародних зпязки з спрямовано на послаблення Збройних Сил незалежної держави Все, що можна, відправляється в Росію, А інше виводиться з ладу містечка, техніка ВІЙСЬКОВІ кораблі, приміщення, клуби бібліотеки і т. їн Строки поділу Чорноморського флоту та його баз порушуються 1 після тідПИСання утоди від 31 травня 1997 року, бо ще не всє пограбовано і попсовано Проросійська більшість Верховної Ради АРК | міської ради Севастополя закривають на це очі! Проте вони намагаються розгорнути кампантю проти навчання ВМС У країни та ріЙСЬКОВИХ кораблів Чорноморських країн 1 | |А ТО північніше Євлаторії Росія ж регулярно проводить на СВОЙ території подібні навчання з вінськами ! флотом НАТО (в тому числі цього літа у Владив: стош) Недовіру, вороже ставлення до незалежної України та українців розпалює майже вся російська преса в Росії та У країні Як повідомила газета «Голос У країни» вд 2 серпия, асоціація «За міжнацональний мир ! злагоду в У країні оу листі до віце-прем'єра Ї. Кураса вказала, що В друкованих органах України практично безпере - ШКодно поширюється зухвала антиукраїнська, чорносотенняа | відперто профашистська пропаганда Прояви україноненависництва з боку Рост та РОсіЯм в У країні дуже шкодять взаємовіДНОС инам народів. Вони спють роз-брат надіть між родинами, бо в обох країнах існують мільйони амішаних Реакцією на російський шовінізм МОЖеЄ бути ЛИШЕ зростання українського нашоналізму ПІД гаслом «Геть від Москви» та курс на українізацію Росіян в Україні. Для добросусідських відносин між двома народами ДВОХ найбільших слов янських плАюЮбів встанов дення Росії слід відмовитися від антиукраїнської! ПОАТтТИки. а я У країні ухвалити Зако про пока» рення за конкретні прояви україноненависинитва Тільки у мирі | злагоді Росія 1 Україа РОСІЯНИ |; украї подолають ПОАГТИЧІ ту кризу, збудують ПМ І зовані правові держави екопомічну "! Летро ГАРЧЕВ, голова Всекримського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, доктор Історичних наук, профес ор кафедри російсько! історії Сімферопольського державного університету дово ПРОСВІТИ б-. Л юди спостережлию давно помітили як гитьки кардіограма політичного життя фіксує гахжікардію, негайно знаходяться ОХОЧІ падогтовхнути хворий суспільний органтам до інфаркту Такими безпомильними «ліками навпаки» в Україні є пережовування теми про енасильственную украйнизацию», антисемітизм» та «разжиганиє междуна - циональной розни» (останнє слово дехто б волів писати, замінивши «0» на «е») Отож і тепер, в каламутні передвиборні Часи Деякі рамонні газетки типу Пє гровки » підхопили і понесли у відомі ім маси чутки про «вопрос о воаможном запрете» Товариства Просвіта », під егідою якого буцімто з являються видання, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу. За приклад береться видання Харківської «Просвіти» 1996 року «Книга пам'яти українців», автор А Кулит Одразу скажемо, що Центральне правління ВУТ «Просвіта» імені Т Г. Шевченка не є цензурним комітетом, -- крайові об'єднання самі планують свою видавничу діяльність, самі організовують авторів! розповсюдження виданих книжок. Громадська організація, чиї окремі програми підтримуються державою, не має змоги фінансувати просвітянські видання, про що свідчать їх низькі тиражі, періодичність та розповсюдження в межах області чи навіть районів, -- просвітянам 1 справді давно пора скоординовувати свою видавничу діяльність 1 планувати книговидання та їх розповсюдження бодай для того, аби в Києві знали, що видає Львів, а харківські просвітяни читали гвано-франківські чи полтавські видання. і | и - б У п чи ; ч-а (0 озофд оСОвБЛИВОЇ - - пий і; і і : ' 7 т а ач р 4 . "г | Гі ч: б б еф - в'7 У, "М. Ге м! є Р Лю | 4 У ли й спреї, росіяни. То чому ж обнародувания діяньодних називаються помилкою, а інших -- фобством? Чому з ява книжки у Харкові чи антиукраїнської статті у тих же «Кисвских Ведомостях» має засвідчувати стаплення всього суспільства до цих больових проблем, і це ТОДІ, КОЛИ ВОНИ -- асього-лише є свіДдЧеннНЯяЯМм некомпетентності чивласної налаштованості автора мСкажімо, в Києві діє Асоціація юдаїки України. Мені инадумку не спада( виходити - прелї ензмями до цієї асоціації, яка висвітлює різноманітні аспекти життя українського єврейства -- як засобами художньої пБЄРВЛУРИ так І публіцистики, документалістики хвидання цікаво читати, вони свідчать про високу культуру і авторів, і видань, ! працівників видавництва. Та коли я читаю істеричні писання про те, як важко євреям в Україні, сина російського письменника 1 брата українського поета, робиться ніяково за нього Сердешний, він вболіває за українське сєврейство більше, аніж Головний Рабин, який послідовно і цілеспрямовано здійснює своє призначення в Україні і нескаржиться, що йому хтось заважає, принаймі є Просвіту» до ворогів єврейства не зараховує (див, «КВ» заминулий місяць). Та й небула ніколи «Просвіта» -- ні в минулому, ні в сучасному-- антисемітськи налаштована. За свою майже 130-річну історію наша організація не виступила проти жодної нації, але завжди була на стороні власного народу, обороняла його слово, його історичну пам'ять. Тільки зовсім і цілковито не бажаючи рахуватися з інтересами цілих поколінь, які пов'язували своє життя з просвітянською на розпалюваниі отої самої ворожнечі, від якої так застерігаєте І пе варто нарікати на провінційного автора А. Куліша, який, мож- ливо, лише посилається на деякю дослідження про хозарський Каган Іллі Глазунова («Роман-газета», 1996 р.)так само, як названі харків'янином персоналії з єврейськими прізвищами давно вже дістали оцінку на сторінках не лише московської, а Й світової преси, як і їхня роль в історії нашого народу. Можливо, варто й себе іноді перечитувати не тому, що цікаво, а щоб запитати себе -- чи не досить уже зубоскалити на українську тему? Надто вже жалюгідно 1 зле виходить І не по-єврейськи -- бо не смішно 1 не по-нашому -- не влучно І перед росіянами незручно за вас -- слова не ТІ, не великі 1 не могутні, дуже вже доступно виходить, хоч ціну собі набиваєте неабияку. Неважко зрозуміти, чому привабила книга А. Куліша і партію «Гражданский Конгресс Украйнь», яка, як відомо, виступає за друту державну мову 1 не раз протестувала проти акцій «Просвіти» на захист рідної мови. Можна лише подивуватися бездарності лідерів цієї партії, які й методи боротьби з «Просвітою» переписали-у того ж А. Куліша, чию книгу виставляють як привід для заборони Всеукраїнського Товариства Не вірите? Читайте: «1906, 1907 рр. - Закриття колонтіальною владою «Просвіти» в Одесі та Миколаєві. 1910, 1911, 1914 рр. -- Закриття колоніальною владою «Просвіти» у Києві, 2 Хо -ь - заз - НЕ ВИБАЧАЮСЯ ЗА ТЕ, ЩО УКРАЇНКА! Книжку А. Куліша в центральній «Просвіті» отримали у вигляді. ксерокопії, надісланої спецкором «Киевских Ведомостей» Варварою Кучеренко. Видання анотоване, очевидно, нею ж як «брошура антисемітського й русофобського характеру». І хоча Ні Центральне правління «Просвіти», ні його голова Павло Мовчан до видання не причетні, ім «предписьтвалось» «прокоментувати ситуацію з виданням вищезгаданої брошури в Харкові (ксерокопія додається) и у разі підготовки такого коментарю надіслати його факсом (тел. 219-45-61) в редакцію газети Киевские Ведомости» до 12 листопада цр.» (цитуємо дослівно). Сподіваюся, що багатьом видавцям і письменникам, працівникам гааєті радіо, телебачення одразу згадуються ті, сповнені «інтернаціональної дружби 1 взаєморозуміння» часи, коли якийсь дядько з облліту чи дядина з обкому, порахувавши з олівцем у руках, скільки разів згадується у віршах слово «Україна», чи помітивши в романі про Київську Русь епітет «руський», вимагали письмових пояснень від видавництва, чому письменник не замінив їх на благонадійне «вітчизна» чи правильне, --на іх «просвещенность» -- «РОСІЙський» І виправдовувались правовірні, 1 пріли лоби цензорів, що вишуковували особливі -- українські ( читай -- націоналістичні) чо слова: викреслювали «душу», як Оогоналежне, а «відсотки» правили на проценти», шоб так, які в росіян, звучало це іншомовне запозичення В надісланій ксерокопії книги А Куліша ретельно підкресле ні всі слова і прізвища на зразок «єврей», «хозари», «Ізраїль Абрам Брук Мендель Хатаєвич» 1 тому подібне, що, мабуть, ї має засвідчувати антисемітську спрямованість видання Одразу пояснимо читачеві, що «Книга пам'яти українців» АД. Куліша -- це перелік історич - них дат -- далеко не повний -- тих ЧИ інших подій, які свідчать про злодіяння російської імперії проти українського народу. Наприклад (беремо перші-ліпші дал и) «1721 р. -- Наказ про цензурування українських книжок 1722-1727 рр. - Перше скасування гетьманства і утворення Малоросійської колеги під керівництвом московського генерала 1753 р. -- Указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії 1863 р. -- Таємний циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону видавати підручники, лі гературу для читання та релігійні книжки укра ІНСЬКОЮ МОВОЮ», якої «не бьшмло, нет и бьть не может» і Т Д Тобто наведені факти 1: Дати справді мали місце в історії Г коментар їх майже відсутній -- факт лише називається Серед цих фактів є дати, пов'язані з ДІЯЛЬНІСТЮ ГПУ. НКВС, ЦК КП(б)У проти українського народу. Саме в цьому періоді і з'являються єврейські прізвища, -- адже, не секрет, що багато Чекістів, енкаведистів, соратників Леніна-Сталіна їх НОСИЛИ або ховали під псевдонімами 1 прийде час, коли зявляться наукові дослідження, котрі пояснять, чому вихідці з українських міст І сіл, народившись у єврейських сім'ях, що мирно сусідували з росіянами 1 українцями, стали виконавцями люди ноненависни цьких проектів більшовиків, винищували разом з українцями, латишами, грузинами ! своїх єдинокровних братів Нині ж, коли багато таємних сторінок діянь тоталітарного оєжиму стали явними, ми веі Пі реживаємо больовий шок оз укранці, діяльністю, можна засягати на її існування, її роль в духовному житті України І так самонині тільки людина з оплилим серцем не хоче розуміти, яких страшних випробувань зазнала українська нація, її мова, 1! історія, і глум той чинився не безіменними яничарами, а лишив свої зарубки -- в іменах датах. Настав час самоідентифікації -- без цього неможливе будь-яке оновлення, ані духовне, ані з економічне Українець -- сьогодні це не лише національна належність, це самовизначеність 1 певність свого МІСЦЯ В майбутньому держави. Не може бути просто економіки -- лише українська нас порятує Національну культуру годі позичати в сусіда, треба рятувати свою. І якщо в державі існує щлий пласт в суспільстві, який виконує відстежувальну роль, аби українці не були надто українськими, для кого національне прочитується м як націоналістичне, бандерівське, петлюрівське (кожне з цих слів -- лайка в певних виданнях), то чия ж тоді це держава 1 якій нації вній належиться почуватися на своїй землі"! Не буду наводити тут десятки висловлювань представників інших національностей, які на землі України є національною меншиною, -- вони відомі, і суть їх полягає в тому, що так у більшості випадків 1 є є українські росіяни, українські євреї, українські греки І татари -- за світовідчуттям 1 світоСсприйманням зріднені з державним на - родом. Чому ж 1 досі ми повинні миритися з гими, хто, живучи на нашпй землі, нас зневажає?! Це їм хотілося -- і неразбралися -- переписати нашу історію, підлаштувати 1ї під ті чи інші політичні обставини. Скажімо, під теперішні, коли для «п'ятої колони» в Україні так важливо скомпрометувати національні сили, відлякати від них майбутніх виборців. Ось 1 йде у хід випробувана карта найти щось «гостреньке» 1 узагальнити, здійнявши галас: «Наших б'ють!» Чому книжка, не відрецензована жодним істориком чи політологом, а їх у Києві не бракує, одразу визначається як «русофобська 1 антисемітська»? Чому сам факт її виходу трактується як свідчення особливої позиції Просвіти» 1 просвітян, що вимагає коментарів? Чому ж не вдатися до прямого діалогу, -- хіба не знайдеться контраргументів : збоку А. Куліша, і збоку «КВ», і, врештірешт, хіба нічого сказати нам, читачам, які читають ще дещо, окрім розгульних публікацій під рубрикою «Майдан» у газеті, яка довго виходила під знаменом «читающих на русском язьке»? Цікаво знати, а якою мовою думають ті, хто її робить" Радянською, російською, антиукратнською"? Мовою якого підвалу витадувалась бридота про Лесю Українку, яким наріччям римува- лись рядки пародій на Т Г Шевченка, свідЧенням якого думання є постійне »залапування» українських слів у російських текстах, здебільшого таких, як «жовто-блакитний», «патріот», «національнопизвольні змагання» і т д ?! Цікаво, хто все це коментує і якою мовою" Якою мовою 1 яким глуадом заносилися на сторінки цього видання такі собі матеріальчики про буцімто антропологічно доведену неповноцінність українців, про дита племена з козацькими оселедцями, про. Лишається лише сподіватися, що "жеватели пустот» давно вже не перетравлюють оціо вторинну жвачку, що претендує на автентичність. Годі лукавити, господа, -- би вже давно йдете у фарватері тих, суто «актиукраштеських видань, що спеціа ли луУТОТЬСЯ Б оо а Р ОЬ-- нії Р нні о того, як нн они пінних о Ро РР р Чернігові, Катеринославі. 1916 р. - Закриття колоніальною владою «Просвіти» в Кам'янці- Подільському. 1922 р. -- Ліквідація «Просвіти» на Кубані, в Зеленому Клину та інших українських поселеннях в Московській імперії». Заманливо, чи не так? Правда, влада називається інша -- колоніальна. На щастя, Україна її позбулася. А теперішня влада незалежної України розуміє роль «Просвіти» -- просвітяни на боці демократичних перетворень своєї країни, -- на відміну Від усіляких партійок 1 конгресів, що виступають за повернення тоталітаризму, «единого словянского пространства» і СРСР. І чине настав час саме їх покликати до відповіді за діяння, які протистоять Основному Закону України, його статтям? Цікаво, що інтерес до нікому досі не відомого харківського видання А. Кулиша збігся з широкою дискусією в російських засобах інформації навколо «п'ятого пункту» в російському паспорті, який "радикали-ліберали» вирішили відмінити. (Все, як у нас, ми й тут -- попереду!) Хочу без коментарів, мовою оригіналу зацитувати Олександра Френкеля -- зам. голови Єврейської асоціації Санкт-Петербурга («Независимая газета», 10111997). «Думаю, что потребность в соответствующем «пункте» сохраняется и сегодня- Отмена «пятого пункта» и осложняєт фиксацию случаев дискриминации, и фактически лишаєт национальнье меньшинства оснований для требований государственной поддержки национальньх культур, и создаєт все условия для неограниченного разворачива - ния русификаторской политики. Отсутствиє в Россий государственной защить национальньтгх прав граждан, государственной политики поддержки национальньх меньшинств, какой бьш то ни бьмло четко сформулированной политики по национальному вопросу вообще характерная особенность даже на фоне других постсоветских государств. зло заключено не в записи, как таковой, а в определенньгх общественньх явлениях, с которьшми нужно бороться. Боюсь, что таким явлениєм может вскоре стать тотальное наступление на все «национальньш"е проявления» в Россим» Не втримаюся від тихої заздрості -- нам би такого Френкеля в Україну, якому болить не лише своє, національне, 1 Чия національна гордість покликає до такого ж самовідчуття 1 самоусвідомлення А його побоювання про тотальний наступ на всі згнаціональні прояви» в Росії дістають в Україні щоденні підтвердження в тому шаленстві, з яким певні сили кидаються на національні і патріотичні організації, знаходячи будь-який привід, аби аруйнувати їхнє добре ім'я і добрі справи в ім'я України Не претендуючи на слово «від імені», кажу від себе: ми маємо досить прикладів надмірна поступливість, вибачлитисть, запобігливість наші приводи- ли до розплати за суто українські риси українською таки ж кров'ю. Отож, панове, не вибачаюся за те, що україтка! Любов ГОЛОТА, письменмиця, відповідальний редактор «Слова Просвіти» тії Ї і 1 | - 3 й 1 - "й зо ЛРУ "я б й і У З -Ть у "т 1 ож - 4 м 2 У "Я Та і 1. лі | че | . б т " ів й і 1 | я 2 що на - А Еже та о і "я у о - ій " Де я ть й 4 М І: "Р М іч - лю Га . - і. її - З «з БАР Е - зливі "і і жу Я "Та - й ца ПР чі ї 7 оно ЗТ жи "і зар С ол Я щі Тож , Й р 3 ; " цій 'і - й М Ру й -й ій

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин