Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Український родовід · “Три століття тому Україна вже могла бути європейською країною — не лише географічно, а й ментально”. · с. 6сторінка оригіналу ↗

Пантелеймон Куліш мав свій проєкт українського народу

Слово Просвіти, №41 за 2019 рік

7 липня виповнилося 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша. Він багатогранний: письменник, літературознавець, перекладач, мовознавець, історик, фольклорист, орієнталіст, ілюстратор, державотворець. Сьогодні він актуальний, як ніколи: “А тим часом дбаймо про словесну автономію, творімо свою автономічну будучину, знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім’ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обігріє та й не освітить її так, як ми самі”. Олександр КАСЬЯНОВ, відділ зв’язків з громадськістю Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Фото Валерія ПОПОВА Це висловлювання Куліша ста) ло девізом міжнародної нау) кової конференції “Пантелеймон Куліш у культурному та інтелекту) альному просторі України”, яка від) булася 2—5 жовтня в Києві в Інсти) туті філології КНУ імені Тараса Шевченка. Ця конференція увій) шла у цикл заходів, присвячених 200)річчю Пантелеймона Куліша. “Символічно, що конференція відбувається саме в КНУ імені Та% раса Шевченка, де навчався та ро% бив перші літературні кроки Пан% телеймон Куліш. На нашій конфе% ренції Куліш представлений як лі% тературознавець, фольклорист, перекладознавець, мовознавець і головне – як державотворець. Ук% раїнці мають наблизитися до євро% пейського простору. Саме цю дум% ку розвивав Куліш, якому нале% жать слова: “Україна лежить го% ловою до Європи”, – зауважив ректор КНУ імені Тараса Шев% ченка Леонід Губерський. Куліш не боявся викликів. Ба) гато чого йому доводилося робити вперше, зокрема написати перший українськомовний буквар (“Гра) матка”), писати історію України, і писати її саме українською мовою, написати українською історичний роман, який би був белетризо) ваною історією України, збирати скарби народної словесності й ви) давати їх, і робити це з великою любов’ю до свого народу. Куліш створив нову парадигму мислення, у якій на першому місці стоїть роз) виток і збагачення своєї ідентич) ності. “Пантелеймон Куліш був ве) ликим європейцем. Людиною велико) го таланту. Людина прекрасна і ве) лика у своїх справах, як і у помилках, і суперечностях. Він створив етноп) сихологічний трикутник, вершина) ми якого є мова, народ, письменник”, — наголосила у своєму слові заві) дувачка кафедри історії україн) ської літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шев) ченка Людмила Грицик. Пантелеймон Куліш створив нову літературу, критику, розро) бив літературний канон, перекла) дав світових класиків (наприклад, 15 творів Шекспіра, Гейне). Усе це він робив із однією метою — долу) чити свій народ до світових над) бань, створити такі умови розвит) ку для українців, аби вони, дбаю) чи про національну ідентичність, формували модерну державу. “Немає такої сторінки у куль% турному просторі, до якої б не був причетний Пантелеймон Куліш”, — закцентував Леонід Губер% ський. Тамара Гундорова, літерату) рознавець і культуролог, завіду) вачка відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шев) ченка НАН України, член)корес) пондент НАН України, виступа) ючи, зауважила: “Куліш любив Ук) раїну і водночас критикував її. У нього було своє культурософське бачення. Свій проєкт українського народу”. Про “кулішевий проєкт укра) їнського народу” розказав Мико) ла Жулинський, директор Інсти) туту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН Ук) раїни: “Куліш закликав до дієвої націєтворчої діяльності. А саме формуванню національної свідомої еліти, яка готова розбудити маси і підняти їх на зміни і перетворення. Куліш сформулював своєю діяльніс) тю і творчістю головну ідею дер) жавотворення, яка полягала у то) му, що першопочтаково, аби зміни) ти суспільний лад і досягти неза) лежності, потрібно створити на) ціональноєдиний організм. Згодом ці ідеї почав розвивати Іван Фран) ко, закликаючи робити з україн) ської маси українську націю. Націю як систему, культурно і політично незалежну, яка здатна до самос) тійного розвитку”. Куліша критикували, що він не закликав до боротьби. Нас) правді це не так. Він розумів, що державу творить інтелігенція, а саме письменники, науковці, культурні діячі. Тому наголошу) вав на посиленні освіти, на тому, що потрібно просвітити маси. Ці ідеї розвинули інші письменники у ХІХ, ХХ століттях. А організо) вана конференція, за слова) ми Миколи Жулинського, є не тільки свідченням розвит) ку кулішевих ідей сьогодні, ай необхідністю їхнього роз) витку. “На жаль, ми досі не маємо нації, яка б усвідомлю) вала свою ідентичність, куль) турну інакшість. Тому перед студентами і викладачами стоїть завдання творити елі) ту та націю загалом, розвива) ючи ідеї Пантелеймона Кулі) ша”, — сказав Микола Жулин) ський. Пантелеймон Куліш знакова постать не лише для українців, ай для світу. Про це сказав Михай) ло Ратушний, голова Української всесвітньої координаційної ради: “Куліш був мостом об’єднання — Східної та Західної України, Івана Франка і Шевченка, Пулюя й Нечуя% Левицького. Він з’єднав Україну на поразку в Конотопській бит) ві: “Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день, і вже ніколи після того цар московський не був у змозі вивести в поле тако% го блискучого війська. У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михай% лович до народу, й жах охопив Мос% кву. За государевим указом люди всіх чинів поспішали на земляні ро% боти для зміцнення Москви. Сам цар з боярами часто був присутній при роботах; навколишні жителі з родинами, пожитками наповнюва% ли Москву, і ходила чутка, що госу% дар від’їжджає за Волгу, за Ярос% лавль”. Олег Пустовгар провів іс% торичну паралель з сьогоденням: “Минуло 360 років з часу звитяж% ної Конотопської битви. Часи мі% няються, але сутність імперії з центром у Москві не змінюється. Після Майдану, Революції гідності Україна твердо стала на європей% ський шлях. Обраний Україною єв% “Чорної ради” й Європу Шекспіра. Постать Куліша нині недостат) ньо досліджена й пізнана. Такі зіб) рання звертають нас до пізнання людей, які за своїм масштабом не вписуються у рамки лише однієї держави”. Про значення Куліша та його діяльності говорили науковці Пав) ло Гриценко, Микола Сулима, Андрій Даниленко, Світлана Задо) рожна. У форматі секційних засі) дань конференції виступили нау) ковці та культурні діячі України Олесь Федорук, Людмила Задо) рожна, Роксана Харчук, Олександр Шапіро, Олена Івановська, Анже) ліка Рудницька, Юрій Ковалів. Усю сутність Пантелеймона Куліша можна схарактеризувати словами Тараса Шевченка: “…А Куліша як побачиш, то поцілуй йо) го за мене і скажи йому, що такої книги, як “Записки о Южной Руси” я ще зроду не читав. Та й не було ще такого добра в руській літературі. Спасибі йому, він мене неначе на крилах переніс в нашу Україну і по) садив меж старими сліпими това) ришами%кобзарями. Живо і просто вилита стареча мова. А може, во) но тим і живо, що просто”. ропейський вектор, як і 360 років тому, став ключовою причиною аг% ресії Московщини вже у наш час!” Родзинкою фестивалю стали виступи популярного молодіжно) го етно)рок)гурту “Kozak System” та гостей з Конотопа – колективу духового оркестру 58=ї окремої мотопіхотної бригади імені геть) мана Івана Виговського. Глядачам запам’ятається й B&B Project — гурт, який популяризує народні інструменти, від чого і пішла наз) ва гурту (бандура і баян). Пофес) тивалили з програмою “Код на) ції” на честь 360)річчя Конотоп) ської битви полтавки Наталія Май та її доньки Олеся та Станіслава. Фестиваль також відвідали гості зм. Дніпро — творці шоу “Люті ко) заки”, які показали бойовий го) пак і проводили майстер)класи усім, хто не лякався шаблі чи ба) тога. А ще завітали учасники ко) зацьких та кінних театрів, майс) три декоративно)прикладного та ужиткового мистецтва.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин