Вітаємо! · “Саме такі твори представляють за кордоном глибини української духовної спадщини”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Така вірогідність бути променем…
Слово Просвіти, №41 за 2019 рік
Георгій ФІЛІПЧУК, академік НАПН України, професор, перший заступник голови ВУТ “Просві) та” ім. Тараса Шевченка Багато років знаю цю незбагненну, надзвичайно приязну Жінку. Її при) надність викрешується сильними до замилування рисами привітності і ви) шуканості. Зовнішність, манера повод) ження, дружелюбне слово, тактовні пора) ди, унікальність етики, терпіння для наб) лиження істини, непогамованість бажань чинити добро, нічим не прикрита закоха) ність у Педагогіку роблять Неллі Григорів) ну Ничкало неперевершеною. Відшукуючи для себе якісь потаємні, незримі й водночас сутнісні якості цієї Ін) дивідуальності, приходиш до висновку про її незамінність стосовно того соціо) культурного середовища (не лише акаде) мічного), в якому відбувається животвор) чість такої шляхетної Людини. Таланови) тий педагог, науковець, дослідник, органі) затор освітянських справ, невтомний просвітник, зрощувач душ українського вчительства — професійні характеристи) ки, які можуть бути продовжені. Проте визначальною гранню, що обрамлює по) зитиви нашої неповторної Неллі Григорів) ни, є її Людськість, яка формує її помис) ли, ідеї, вчинки, логіку діяльності, пове) дінкові норми у ставленні до “іншого”, га) му бажань і прагнень робити Вчителя кра) щим, достойнішим, гуманнішим. Дуже природно вписується в її щоденну норму життєвої прози буття вічне правило і нага) дування Святого Письма: “Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!” Ця прекрасна загально) людська риса бути щедрою не стільки в словах, скільки в ділах, не може не викли) кати симпатій і захоплення навіть в емо) ційно холодних. Коли я зустрічаюсь, спіл) куюсь чи дискутую з вічно невсипущою Неллі Григорівною, то ловлю себе на тій звабі, що перебуваю у стані “підкупову) вання вихованістю”. Пізнати багатогран) ність єства цієї навіть дуже добре знайомої тобі людини є доволі складною справою.
речі для ХХ і ХХІ ст. Перша по) лягає в реалізації ідеї становлен) ня професійно і творчо підго) товленої, критично мислячої і гуманістично вихованої особис) тості, заклавши підґрунтя для освіти і самоосвіти впродовж життя. Другим завданням є не) обхідність реалізації не менш значущої місії — сприяти через освіту формуванню такого сус) пільно)державного устрою, який, будучи людиноцентрич) ним, максимально забезпечував би розвиток “людського капіта) лу”, приносив користь найбіль) шій кількості громадян своєї країни. Такі підходи є дуже суго) лосними з викликами часу, век) торами цивілізаційного сталого розвитку світу, коли саме людина стає найбільш поцінованим складником у системі національного ба) гатства, найвищою соціальною цінністю. Як справжній інтелігент, вона співпе) реживає за долю і перспективи нашої су)
Очевидно, відповідь слід відшуковувати у тих вічних істинах, якими послуговували) ся і будуть послуговуватися люди, — Бог (і люди також) любить того, хто з радістю дає! “Придивися пильно до свого відбит) ку…”, — писав відомий поет. Справді, тоді й задаєшся питанням, а чому великі і малі справи, за які береться ця нічим непога) мована жінка, вдається вирішувати успіш) но, чому вона фінішує частіше першою, аніж другою. Думаю, що правда криється в етиці праці. Вона творить ніби за етикою життя великого філософа праці Т. Карлей) ля: “Трудись і не зневірюйся.., пізнай свою справу і виконай її”. Керується нез) начимою лише на перший погляд форму) лою життєствердності, яка містить одну вимогу — для того, щоби бути першим, необхідно і до справи завжди братися пер) шим. У багатьох випадках така якість і творила її як Лідера, що, втім, не було для неї самоціллю. Вона залишається одним із тих поміт) них сучасних педагогів)академістів, які зу) міли в своїй науково)освітній роботі поєд) нати дві надзвичайно важливі стратегічні
Під час презентації: Георгій Філіпчук, Неллі Ничкало і Лариса Лук’янова
Академік НАПН України Неллі Ничкало часної молоді, за кожен освітній заклад — дитсадок, школу, профтехучилище, худож) ню, музичну чи спортивну школи, універ) ситет, творчу майстерню чи наукову лабо) раторію, добре усвідомлюючи, що саме тут закладаються основи нинішнього і май) бутнього поступу. По)громадянськи муж) ньо вона оцінює роль держави, її інститу) тів для якісної освіти, використовуючи го) ловний індикатор для “примірки” спра) ведливої державної політики – гуманізм у ставленні до “малого, слабкого і старого”. Власним прикладом Неллі Григорівна уможливлює відповідь на актуальне пи) тання нинішнього часу: в чому, в яких ха) рактеристиках міститься “дидактична си) ла” вітчизняного педагога? Для неї ці дже) рела і витоки перебувають в енергії моти) вації бути завжди затребуваним, цікавим і корисним для людей, в одержимій рішу) чості і силі волі чинити для них Добро. А ще — в Любові до ближнього, свого Наро) ду, України, вселюдства. “Блажен, хто вит) рачать уміє…”, — писав В. Стус. Для Лю) дини, Вітчизни, суспільного блага… Неллі Григорівно! Вам, нуртованій небесним Натхненням, гідній високого пошануван) ня, зичу снаги, ранньої роси і закоханої Весни!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
