Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Літературні новини “Нам потрібно не забувати свою історію”. · с. 9сторінка оригіналу ↗

Нові обрії співдружності між Україною, Молдовою та Румунією

Слово Просвіти, №41 за 2024 рік

Дмитро ЧИСТЯК Фото з відкритих джерел “Ми беремо з усіх народів те, чим вони можуть гордитися, що становить їхню скарбницю, і тим збагачуємо рідну скарбницю”, – писала Леся Українка. Під таким гаслом у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбулася ще одна важлива подія культурної співпраці між дипломатичними представництвами та культурними діячами Республіки Молдова, Румунії та України. У межах цієї плідної співпраці відбулася публічна лекція, присвячена темі перекладів українською творів молдовських і румунських поетів у творчості Віктора Баранова, яку запланували для української і румунськомовної аудиторії з ініціативи доктора філологічних наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергія Лучканина, у співпраці з Муніципальною бібліотекою імені Богдана Петричейку Хаждеу та Бібліотекою імені Лесі Українки в Кишиневі за підтримки Посольства Республіки Молдова в Україні та Посольства Румунії в Україні. У заході взяли участь поважні гості, зокрема Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Валеріу Ківерь та радник-посланник Республіки Молдова в Україні Штефан Горда, заступник Голови місії Посольства Румунії в Україні Анамаріа-Вероніка Шандор та радник-посланник Посольства Румунії в Україні Міхай Дону. У виступах гості наголосили на важливості культурного обміну та гуманітарного співробітництва між країнами, збагачення цим самим наших культур і розвитку взаєморозуміння. Онлайн до зустрічі долучилася кишинівські колеги. Почесні гості не лише долучилися до заходу, але й подбали, аби книжка перекладів румунськомовних поетів Віктора Баранова надійшла у переважну більшість публічних бібліотек столиці. З вітальним словом від Секретаріату Національної спілки письменників України та редакції журналу “Київ” звернувся письменник-перекладач, професор кафедри романської філології КНУ імені Тараса Шевченка Дмитро Чистяк. Він наголосив на визначній громадській і перекладацькій роботі Віктора Баранова та представив майбутню Антологію української поезії “Каліграфія відлунь” румунською, упорядковану спільно з колегами Президентом Міжнародної літературної академії імені Міхая Емінеску, професором Крайовського університету Йоном Дяконеску, з якої пролунав твір Віктора Баранова “Вночі не спить самотній херувим…”, а також висловив надію на подальшу плідну культурну співдружність. Книжка перекладів поезій з румунської мови Віктора Баранова “Таблиця повернень”, упорядкована Сергієм Лучканином та Лідією Барановою, – фундаментальна антологія румунськомовних авторів. До книжки включено переклади поезій Алеку Векереску, Васіле Александрі, Міхая Емі-ник Павла Григоровича, який він писав усе життя. Не тільки дослідникам творчості яблуневоцвітного генія, а й простим смертним відомо, що Лідія Папарук зачищала шоденникові записи свого талановитого чоловіка від небажаних подій та імен. Кохана дружина в щоденникових записах виплекала чистий і незаплямований портрет радянського поета-комуніста, чим зробила образ Павла Григоровича прісним і нудним. Закреслення або витирання в щоденниках можна побачити на різних сторінках. Цей документ радянської доби є у відкритому доступі в Інтернеті. Книга ж “Феєрія духу” показує авторське бачення життя й творчості поета. До презентації приєднався Олександр Лук’яненко – військовослужбовець ЗСУ, який почав читати книгу у війську, згодом робив блоги про різні видання для своєї сторінки в Інстаграмі. – Я вперше на подібній події, мені сподобалося. Щоразу надихає, як українці можуть об’єднуватися. Був приємно вражений такою кількістю талановитих і творчих людей в одному місці. Це допомогло мені не просто відволіктися, а й зарядитися творчою енергією. На жаль, я мало знаю про Павла Тичину. Сподобалося виконання пісні на його слова “Гаї шумлять, я слухаю”, не знав, що її автор Тичина. Вдячний Ярославу Карпцю за запрошення та приємний подарунок. Мене надихають люди, які в наш час популяризують українську літенеску, Джордже Кошбука, Джордже Баковія, Тудора Аргезі, Віктора Тулбуре, Лучіана Благи, Нікіти Стенеску, Маріна Сореску, Ангела Думбревяну, Ани Бландіани та дературу, за це їм безмежно вдячний. Адже завдяки їхній роботі маю можливість отримувати насолоду. Власне ця спільна мета і стала початком нашої дружби з автором, а потім – співпраці, – розповів пан Олександр. Організатори зустрічі запросили поетів, співаків, усіх, хто любить слово майстра українська вірша й творця неповторного модерністичного стилю в нашій літературі. Розповідає учасниця події, віршомисткиня Ingi Gerda: – Із кількох гарних подій того вересневого дня я обрала участь у презентації книги “Феєрія духу” про життя та творчість Павла Тичини від видавничої майстерні “Yar”. Це було дещо навмисно, оскільки для мене постать цього літературного діяча досі нерозгадана. Читання книги ще попереду, а от про презентацію можу сказати багато хорошого. Перше – локація, куди всі охочі можуть приходити наповнюватися, навчатися та знайомитися. Друге – формат, невимушений і теплий. Третє – організація. Треба віддати належне Ярославу Карпцю, видавцю, автору та ініціатору заходу, який не лише розповів про книгу, а й організував показ фільму про Павла Григоровича, бесіду з працівниками музею Тичини та зустріч із талановитими студентами-ілюстраторами книги. На завершення гості читали вірші та співали. Це ж прекрасно. Над оформленням книги працювали студенти Діана Коваленяких інших, які вдало репрезентують історичний поступ румунської поезії від зародження й до сьогодення. Подано й частину оригіналів найвідоміших поезій, переважно поетів-класиків. Сергій Лучканин блискуче, переважно румунською мовою, також представляв твори румунськомовних поетів із ґрунтовними науковими коментарями, а переклади віршів Віктора Баранова майстерно прочитала вдова письменника Лідія Петрівна Баранова. Слухачі мали змогу краще відчути унікальність румунської мови, зрозуміти генетичний код сусідніх, дуже близьких за історичними долями держав, солідарних із українцями у спільній боротьбі за європейське майбутнє. ко, Анастасія Філіпова, Євгенія Корнієнко, Марія Микитчик, Марія Клітна, Арина Панфілець, Валерія Носкова, Ірина Шконда, Олександра Симкіна, Катерина Ігнатова, Іванна Карпова, Олена Ярошовець. Кожен з присутніх ілюстраторів отримав у подарунок від видавця презентовану книгу. Студенти-дизайнери працювали під керівництвом досвідченої викладачки дизайну Ганни Животовської. Також до художнього частини проєкту долучилися викладачі коледжу КНУТД Роман Сельський і Костянтин Володін. Видання налічує 15 чорнобілих ілюстрацій. – Це прекрасний вечір, коли задоволений своєю роботою викладача та відчуваєш себе частинкою команди. Теплий душевний захід, нові знайомства з майстринями слова, обговорення “Феєрії духу” від Ярослава Карпця. А студенти наші – справжній скарб! – сказала Ганна Животовська на творчій зустрічі. До кінця жовтня в соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм триває осінній Тичинофон для сільських українських бібліотек. Переможці зможуть отримати примірник книги “Феєрія духу” з автографом автора. “Феєрія духу” – це проєкт із благодійною основою. Пожертви будуть спрямовані на потреби ЗСУ. Підготувала Антоніна РЯБЕНКО Фото пресцентру Vcentri hub

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин