Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 41 (1322), 16—22 жовтня 2025 Нам своє робить!

Слово Просвіти, №41 за 2025 рік

Ігор ЗОЦ, головний редактор “Слова Просвіти” Наше видання намагається всебічно висвітлювати діяльність просвітянських осередків і, зокрема, Центрального правління найстарішої громадської організації країни. Так, ми звітуємо про зібрання за круглим столом в інформаційній агенції “Наголос”, що відбуваються з ініціативи голови ВУТ “Просвіта” Павла Мовчана. Переважно це відозви та стислі повідомлення, але хто бажає ознайомитися детальніше – просимо до YouTube. Віднедавна на цьому ж майданчику можна переглянути і фільм “Нація рабів”, створений Павлом Мовчаном, кінорежисером Дмитром Ломачуком і редактором Тетяною Негрій. Днями побачили працю і учасники круглого столу. Автор ідеї Павло Мовчан у промові наголосив, що свого часу добре вивчив ще радянську росію. За його словами, це справді нація рабів, з якою в нас немає нічого спільного, і з їхніх “братніх обіймів” нам треба звільнятися зі зброєю в руках. “Вони з мокшів вийшли і в мокшу підуть”, – зазначив пан Мовчан і так само афористично висловив упевненість у майбутньому українців: “Нація рабів ніколи в житті не переможе свободу”. Представляючи фільм, Дмитро Ломачук наголосив: “У часи тоталітаризму нас відлучали від історичних джерел, від правдивої історії, накидаючи у всі роки колоніального минулого лжеісторію, сконструйовану в санкт-петербурзі і москві, аби ми не могли розгледіти навіть свого завтрашнього, яке нам нав’язувалось як щось “спільне” і “навіки разом”. То хто ж ці “брати”, з обіймів яких потрібно звільнятися зі зброєю в руках, втрачаючи найкращих українців? Французький письменник і мандрівник маркіз Астольф де Кюстін, за часів Миколи Першого в 1839 році здійснив мандрівку до росії, аби збагнути, що це за держава, що це за нація, що це за явище... Не глибоко занурюючись в життя цієї держави, він сказав: “Все вкрадене!” Ще одна цитата проситься на шпальту. Фільм завершується словами Патріарха Філарета: “Якщо з нами Бог – то хто проти нас?!” Але презентацією фільму й обговоренням освітніх проблем зустріч у “Просвіті” не обмежилася: відбулося відкриття виставки картин поета-пісняра і художника Олександра Карпенка. На картинах митця – захисники і захисниці, портрети Бориса Джонсона, Валерія Залужного та інших відомих людей, пейзажі. А ще пан Карпенко є автором проєкту та керівником фестивалю “Обіймись, Україно!” На адресу гостей “Просвіти” зазвичай лунає чимало добрих слів, але й господарям дістається. Так було і 22 вересня під час круглого столу “Витоки української мови, її безпека і перспективи”. Постійна авторка “Слова Просвіти”, учасниця цього заходу – заслужена працівниця культури Зоя Ружин за дорученням голови Національної Ради жінок України Людмили Порохняк- Гановської вручила Павлу Мовчану медаль “За відданість і любов до України” (див. фото на згадку). У редакції радіємо навіть коротеньким звісткам з просвітянської ниви. Так, цими днями доктор історичних наук, голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців Олеся Стасюк повідомила про добру справу. 29 вересня ВУТ “Просвіта” імені Т. Шевченка, Національна асоціація дослідників Голодоморугеноциду українців та низка громадських організацій передали в подарунок Сумському державному університету, бібліотека якого постраждала від влучання російської ракети, 50 унікальних видань з історії України, права, літератури та ін. Долучаємо фото. Нам, редакції, приємно, що маємо з читачами зворотній зв’язок: пишуть, телефонують, приходять. Ось що написав, наприклад, просвітянин Євген Дзюба: ““Слово Просвіти” не можна брати в руки... Привезли машину дров. Від дощу ховаю в сарай. Принесли два номера газети. Думаю, просто перегляну. Переглядаю другу годину. А дрова чекають... Подяка колективу”. Ще один небайдужий читач “СП” – Василь Гостренко з Дніпра – у своєму листі щиро дякує за національно-патріотичні публікації на шпальтах газети і, зокрема, Галині Дацюк за нарис “Гілочка Лисенкового саду” (№33, 21.08.2025.). Водночас пан Василь пропонує більше розповідати про борця за вільну Україну Василя Макуха (1927–1968) і пише про меморіальну дошку в пам’ять про Героя, до відкриття якої в 2017 р. активно долучилися Віктор Тупілко, Артемій Теодорович, світлої пам’яті Людмила Огнєва... Маю сказати: неодноразово розповідали про самоспаленців за Україну і будемо це робити, бо в багатьох співгромадян коротка пам’ять. Важливу тему зачіпає в своєму дописі голова Волинської обласної організації Гельсінської спілки Дмитро Себій. Він дорікає владі за те, що в паспорті відсутня графа національність. “Щоб нація розвивалася, то потрібен етнічний українець. Потрібний я, Себій Дмитро Олексович, який повинен мати посвідчення, що він є етнічний українець. І є клітиною української нації, яка є на землі, що носить горде й величаве ім’я Україна і є титульною нацією”, – написав наш читач. “Українська монархія – фантазія чи перспектива?” – статтю під такою назвою надіслав до редакції Юрій Кисельов, член правління Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Він пише, що взятися за цю тему змусила сучасна кризова ситуація в політичному житті України, коли через воєнний стан неможливо проводити вибори й водночас проблема ротації влади та необхідність приходу до керма держави людей, справді здатних перемагати, є вкрай нагальною. Відтак автор пропонує встановити інститут гетьманату як форму державного управління. Цікаво, а що думають наші читачі? На шпальтах “СП” чимало повідомлень про різноманітні літературні та мистецькі конкурси, організаторами яких є не тільки Центральне правління, а й осередки “Просвіти” на місцях. Повідомляємо про нові творчі змагання. Так, Івано-Франківське міське об’єднання оголосило про XXII тур конкурсу “Історія і “Просвіта” в кількох номінаціях: публіцистика, проза, поезія, малюнок, фотографія. Серед запропонованих кількох тем – “Боротьба України триває...”, “Українська мова – це мова Перемоги над росією”, “Валерій Залужний – військовий і дипломат”. Термін подання робіт – до 15 листопада. Довідки за тел.: ([контакт приховано], ([контакт приховано]. Ще один конкурс – “Герої не вмирають”, присвячений пам’яті капітана, десантника, кандидата педагогічних наук, мовознавця Юрія Чопика, просвітяни Івано-Франківська проводять спільно з Івано-Франківським медичним університетом. Термін подання робіт: до 31 грудня. Довідки за вже вказаними телефонами. Хотілося б також окремо подякувати просвітянам, які активно долучаються до підтримки незалежного тижневика “СП”. Так, народний художник України Валерій Франчук спеціально намалював майже два десятки картин невеликого формату для збору коштів на газету. Під час одного з круглих столів акцію підтримали Владислав Корнієнко, Іван Заєць, Павло Мовчан, Віталій Мельничук, Валерій Бітаєв. До списку наших меценатів, який не перший рік очолюють Олексій Черняхівський, Анна Столярова, Лариса Мороз, Віра Боднарук (США), долучилися Наталія Савчук з Рівного, Віктор Пяткін із Сум та інші добрі люди, чиї імена ми постійно друкуємо на 16-й шпальті. Цими ж днями грошову частину премії імені Івана Огієнка надав на друк газети доктор філологічних наук, професор Дмитро Чистяк, дякуємо! Насамкінець розміщуємо життєрадісну, на наш погляд, світлину з Одеси: просвітяни різних поколінь біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Це і про спадковість українських традицій теж! Якщо ви впізнали Олексу Різниківа – то це він і є.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин