Суспільство · “Про людяність і байдужість, про зради і доброту, про втрати і неймовірну нашу здатність відроджуватися під час війни”. · с. 15сторінка оригіналу ↗
“Дев’ять життів” – багато чи мало
Слово Просвіти, №41 за 2025 рік
ла людські долі в цих екстремальних умовах: це і фізичний та емоційний біль в багаточасових чергах на блокпостах, коли люди втрачали свідомість і, навіть життя; це і принизливе очікування видачі через маленьке віконце твого паспорта; це і загострене сприйняття людини зі збро-
Ігор Зоц та Наталія Ковальська єю”, – написала в передмові до книги доктор історичних наук, професорка Галина Докашенко. Презентація відбулася в теплому колі творчих людей. Спільнота кожного разу поповнюється бахмутянами, киянами, горлівчанами, броварчанами… Повітряна тривога не завадила творчому спілкуванню: читали прозу і на вулиці, фотографувалися. А після відбою тривоги всі повернулися до зали. Звучали вірші і проза. Лунали теплі слова від земляків. А про роботу над оформленням та дизайном книги розповіла донька письменниці Валерія Ковальська. Наприкінці заходу в дружньому колі біля рояля члени Клубу вихідного дня, люди, яких об’єднала столиця і Національний музей літератури України, заспівали пісню “Як тебе не любити, Києве мій”. Акомпанувала Наталія Єсаулова.
Власн. інф.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
