Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
З ювілеєм! · “Філологія – це глибоке дослідження того, як через мову та літературу конструюється світогляд людини і нації загалом”. · с. 8сторінка оригіналу ↗

Григорій Семенюк: “Ми з добрими надіями дивимось у майбутнє”

Слово Просвіти, №41 за 2026 рік

Навчально-науковий інститут філології відзначає 25-річний ювілей. Створений у листопаді 2001 року, сьогодні він залишається найбільшим структурним підрозділом Шевченкового університету. ННІФ – це результат щоденної невтомної праці й відданості слову кількох поколінь студентів, викладачів та науковців. Пропонуємо ювілейне інтерв’ю з директором Навчально-наукового інституту філології, заслуженим професором Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Григорієм Фоковичем Семенюком. – Григорію Фоковичу, Ви очолюєте інс§ титут з часу його утворення, і напевне не раз чули стереотип, що точні науки – це важко, а філологія – найпростіше, що може бути. Що б Ви відповіли людям, які сприй§ мають філологію як легку прогулянку? – Якщо справою займатися серйозно, то це завжди потребує зосередження і праці. Здавалося б, філологія – це красива поезія, захоплива література, модні іноземні мови і таке інше. Що може бути легше й приємніше?! Навчатися – суцільне задоволення. Але це оманливе уявлення, бо якщо ви порахуєте, скільки лише художніх творів має прочитати й проаналізувати майбутній філолог за вісім семестрів бакалаврської програми, то зрозумієте, що це нелегке завдання. А ще ж десятки підручників, наукових статей, монографій, які належить ґрунтовно опрацювати! А ще ж і мови потрібно вчити! Навіть фахово опановуючи рідну мову, ви починаєте зі старослов’янської, потім – обов’язкова латина, її граматика та сотні сентенцій, далі – давньоруські літописні тексти, твори XVI–XVIII ст. Потім – сотні фоліантів рідної та зарубіжної класики, від ХІХ ст. до новітніх часів! Додайте до цього ряд спеціальних курсів, що формують світогляд і кваліфікацію мовознавця чи літературознавця, то зрозумієте, що з 24-годинної доби на сон залишається заледве 6-7 годин. А для суспільства цінність і вага філології полягає в тому, що вона є основою для збереження культурної ідентичності, формування критичного мислення та забезпечення ефективної комунікації в усіх сферах людської діяльності. Філологія – це глибоке дослідження того, як через мову та літературу конструюється світогляд людини і нації загалом. – За 25 років Ви бачили технологічні стрибки від пер§ ших електронних словників до штучного інтелекту. Як розвиток машинно§ го навчання змінює роль сучасного філоло§ га? Чого штучні машини гарантовано не здатні навчити й замінити? – На початку ХХІ ст., коли народився наш Інститут, так звана цифровізація щойно спиналася на ноги. Правда, вже тоді було зрозуміло, що стрімкі комп’ютерні технології спричинять революційні зміни і в філологічній галузі. Лінгвісти Інституту створили електронний корпус української мови, який зараз містить понад сто мільйонів слововживань, відкрили навчально-довідковий портал mova.info з комплектом електронних словників та підручників, програмою автоматичної перевірки правопису та іншими застосунками. Двадцять років тому це був технологічний прорив. А тепер перед нами стоїть завдання навчитися відрізняти згенерований машиною твір від продукту, створеного живою людиною – вченим чи митцем. І це не завжди легко зробити! Вже зараз ШІ вправно реферує великі масиви текстів, цілком пристойно їх перекладає, редагує, робить структурний і порівняльний аналізи, тобто за лічені хвилини виконує практично всю рутинну роботу, на яку раніше філологи-дослідники чи перекладачі витрачали місяці, а то й роки життя. Це вражає і насторожує. Бо в таких умовах різко зростають вимоги до філолога-людини. Машинний інтелект на сьогодні ще програє людському мозку в евристичній сфері, йому не притаманні парадоксальність мислення, дослідницька інтуїція. Чи здатен він повною мірою відчути іронію Шевченкового слова, історичну пам’ять, прихований біль або надію, закладені в художньому образі? Машина може вправно згенерувати текст, пояснити значення слова. Але вона не навчить відчувати його відповідальність і силу. Наше завдання – готувати філологів, які не бояться технологій, уміють критично їх оцінювати й залишаються передусім людьми, здатними розуміти людину через мову та культуру. – Чверть століття на чолі інституту – це ціла епоха. Які ключові зміни відбулися в структурі інституту за ці 25 років і завдяки чому вдалося не просто вистояти, а й зрости? – Інститут філології є спадкоємцем величезних наукових надбань і традицій, сформованих в університеті упродовж ба- Засновник видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, випускник ННІФ Іван Малкович із заступницею директора інституту Надією Янковою на посвяті студентів у першокурсники гатьох десятиліть. Головна ідея об’єднання філологій в одну науково-дослідницьку та освітню інституцію – забезпечити комплексний розвиток національної україністики, славістики, західноєвропейської і східної філологій в одній системі координат. І зараз, із 25-річної відстані, ми бачимо, який величезний потенціал має такий науково-освітній підрозділ! Досягнення – гучне слово. Нехай їх оцінюють люди ззовні – їм видніше! А для нас основним досягненням є стабільно висока кількість заяв вступників на абсолютну більшість наших освітніх програм. Щодо змін і здобутків. По§перше, нам вдало§ ся концептуально зміни§ ти підхід до вивчення фі§ лології – від роздрібне§ ного і відокремленого до комплексного й порів§ няльного. Західноєвро§ пейські, слов’янські, близькосхідні, далекос§ хідні, класичні мови і лі§ тератури об’єднано в один цілісний навчаль§ ний і дослідницький простір. При цьому єд§ нальною ланкою для всього розмаїття мов, лі§ тератур, культур і світоглядів є українська мова і українська духовність. Це ключовий принцип: ко§ жен із напрямів іноземної філології вив§ чається з неухильним поглибленням знання української мови і засвоєнням здобутків вітчизняної філології. Разом із тим україністи і славісти впродовж нав§ чання мають змогу ґрунтовно оволодіти однією чи декількома іноземними мова§ ми. В умовах Інституту забезпечити такі можливості стало і легше, і дешевше для бюджету країни. По§друге, запроваджено подвійні, а той потрійні кваліфікації фахівців (прик§ ладна лінгвістика та англійська мова; лі§ тературна творчість, українська мова і лі§ тература та англійська мова; фольклорис§ тика, українська мова і література та іно§ земна мова тощо). Це відчутно збільшило конкурентоспроможність наших освітніх програм. На окремих спеціалізаціях кон§ курс сягає 15–20 осіб на місце. А найго§ ловніше – нашим випускникам із таким набором спеціалізацій значно легше стає знайти роботу за фа§ хом і за покликанням. По§третє, за останнє десяти§ ліття в університеті значно пож§ вавилися міждержавні та між§ культурні контакти, обміни сту§ дентами для “включеного” нав§ чання, спільні дослідницькі програми. Академічна мобіль§ ність стала повсякденною прак§ тикою для студентів викладачів. Приємно відзначити, що філо§ логи в цих процесах беруть на§ йактивнішу участь і вони про§ ходять як кількатижневі, так і семестрові стажування в десят§ ках університетів світу – від Іс§ панії та Марокко, до Індії, Ки§ таю, Індонезії та Японії. Лише за минулий навчальний рік 235 сту§ дентів і 85 викладачів відвідали 31 закор§ донний заклад освіти в межах академічної мобільності. І головне – за час існування Інституту в ньому сформувався особливий психоло§ гічний клімат як у професорсько-викла§ дацькому, так і в студентському середови§ щі. Спільними конференціями, академіч§ ними дискусіями, фестивалями, форума§ ми, майстер-класами, літературно-мис§ тецькими зустрічами створена атмосфера взаємозбагачення, наукової допитливос§ ті, поваги до іншої культури. Основою цих стосунків є академічна доброчес§ Директор Навчально-наукового інституту філології Григорій Семенюк ність, яка, як ми знаємо, не з’являється за наказом чи розпорядженням, а терпляче виховується і плекається від курсу до кур§ су, від випуску до випуску і є чи не най§ більшим надбанням колективу, а заодно показником його зрілості та єдності. – З кожним роком Інститут філології відкриває нові можливості. Які нові напря§ ми чи рідкісні мови з’являться для вступни§ ків найближчим часом? – Із початком 2020-х нам разом із країною довелося і доводиться переживати непрості випробування: коронавірусна епідемія, тепер Велика війна, через що чимало наших планів відкладено до сприятливіших часів. Однак ми віримо в добру перспективу і працюємо на неї. З 2025 року в ННІФ запроваджено вивчення нової для нас мови – данської. Успішною є освітня програма з вивчення шведської мови. З поглибленням дипломатичної, економічної, військової співпраці зі скандинавськими та північноєвропейськими країнами актуальності набули норвезька та нідерландська мови. Але для впровадження відповідних програм необхідні певні умови (викладачі, місця практик, адаптовані підручники тощо) А забезпечення цих умов залежить не тільки від Інституту. Це процеси (і інтереси) загальнодержавні. Україна прагне членства в ЄС. А в цьому союзі – 24 рівноправні офіційні мови! Із досягненням нашою державою своєї стратегічної мети постане необхідність у фахівцях із тих мов Євросоюзу, які зараз у нас не вивчаються. Це естонська, ірландська, латиська, мальтійська, румунська, угорська, фінська. Тож розвиватися є куди. Зараз ми значну увагу приділяємо підготовці магістрів у сфері мовної експертизи, редакторської роботи та галузевого перекладу з різних мов. У 2025 році відкрили набір на освітньо-наукову програму з юрислінгвістики, бо попит на лінгвістів у законотворчій сфері завжди високий. – Попри всі зовнішні кризи, наукове життя не зупиняється. На яких перспектив§ них проєктах та дослідженнях зараз акцен§ тує увагу колектив інституту? – Наукове життя успішно триває. Нашими прикладними лінгвістами розроблена, наприклад, система TextAttri- butor. Вона дає можливість розпізнавати авторство текстів та виявляти ознаки й елементи мови ворожнечі, показники її токсичності. Тут філологія стає інструментом інформаційної безпеки. Інший приклад – співпраця кафедри зарубіжної літератури з Единбурзьким університетом, результатом якої стала перша в Україні “Антологія шотландської літератури”. Це культурний місток між двома народами, які добре розуміють цінність свободи та національної ідентичності. Крім того, Інститут філології розвиває наукові дослідження в унікальних сферах філологічної науки: так, Всеукраїнський центр шевченкознавства щороку проводить Григорій Семенюк показує ректорці Університету Вітовта Великого (Литва) Інеті Дабашінскєнє меморіальний комплекс, присвячений дев’яти загиблим у російсько-українській війні філологам

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин