Пошта “СП” · “Наука – це не розкіш мирних часів, а життєво важлива інвестиція в майбутнє країни”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
Не гаснуть промінчики надії
Слово Просвіти, №41 за 2026 рік
Міжнародну наукову конференцію “Сучасне шевченкознавство: мультидисциплінарні дискурси”. У 2026 році цей захід зібрав понад 200 учасників із різних куточків України та світу (Польща, Німеччина, Грузія, США та ін.). І навіть повітряні тривоги не перервали наукового діалогу. Для мене це промовистий символ: Шевченко – не пам’ятник з минулого, а співрозмовник сучасної України, до якого кожне покоління приходить зі своїми запитаннями. Прикладом наукової та освітньої діяльності Інституту є кафедра фольклористики – перший у незалежній Україні осередок підготовки фольклористів, який поєднує польові експедиції, наукові дослідження та відтворення традицій: її колектив за час існування підрозділу опублікував понад 1000 наукових і навчальнометодичних праць, а студенти вивчають народну культуру безпосередньо – від обрядової пісні до традиційного строю. У ННІФ видаються 11 фахових часописів (категорія Б). Діють три спеціалізовані ради із захисту докторів наук. Колектив ННІФ розуміє, що наука – це не розкіш мирних часів, а життєво важлива інвестиція в майбутнє країни. – На які мови зараз спостерігається найбільше зацікавлення серед вступників? – При виборі професії (а він для філолога – викладача чи перекладача –завжди пов’язаний із вибором мови) молода людина обов’язково бере до уваги престиж і міжнародний авторитет країни, мову якої вона обирає для вивчення. Тож що більший авторитет у світі тієї чи тієї країни, то престижнішою для вивчення є її мова. У нас постійно високий попит на англійську – мову міжнародного спілкування, на китайську, корейську та японську мови, на арабську, німецьку та польську. Останнім часом вступники охоче обирають іспанську мову. Є ще одна особливість: на окремі мови надходить порівняно невелика кількість заяв, але туди йдуть абітурієнти з дуже високими балами. Наприклад, на шведську мову прохідний бал завжди близький до 190 з максимальних 200. Високий попит на прикладну лінгвістику, на перекладацькі та редакторські професії. Цікаво, що останніми роками зросло число охочих вступати на програму “Літературна творчість, українська мова і література та англійська мова”. – Григорію Фоковичу, за 25 років Вашо§ го керівництва інститут випустив близько 24 тисяч фахівців. Наскільки високим є по§ пит на випускників ННІФ сьогодні і у яких сферах вони реалізують себе найчастіше? – Як мовиться, нашого цвіту – по всьому світу! Випускників ННІФ охоче беруть на викладацьку роботу у виші, в заклади середньої освіти, в перекладацькі бюро. Є вони на високих посадах (причому, не тільки на філологічних!) в апараті Верховної Ради, Конституційного суду, Генеральної прокуратури, у посольствах та міністерствах. Наші філологи є серед успішних видавців (видавництва “А-БА- БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, “Віхола”, “Наш формат”, інші). Але випускники Шевченкового університету завжди відзначалися не лише набутими навичками та компетенцією в філологічній царині. Вони вільно мислять, занурені у глибини української та світової культури, фахово володіють двома-трьома мовами, вміють аналізувати явища й факти, виконувати складні завдання, здобувати необхідну інформацію та нові знання, тому таких фахівців дуже потребує сучасний ринок праці і ми з добрими надіями дивимося в майбутнє.
Підготував відділ зв’язків із громадськістю імені Володимира Мукана ННІФ КНУ ім. Т. Г. Шевченка
*** Редакція “Слова Просвіти” щиро вітає наших колег зі славним ювілеєм і бажає нових звершень в утвердженні української мови в Україні!
Наталія ВЕСЕЛИЦЬКА, членкиня НСЖУ
Нещодавно у VcentriHub Голосіїв в Києві під егідою Центру духовного розвитку та творчої ініціативи “Гармонія” Київського обласного центру “Гуманної педагогіки” відкрився щорічний Всеукраїнський мистецький партнерський фестиваль “Україна – країна Здійснення Мрій”. Тема цього року – “Чарівна сила дитячої Мрії”. Нагадаю, що фестиваль було засновано в 2016 році за ініціативою митців і педагогів Наталії Веселицької, Ірини Джуваго, Юрія Дрюченко, Тамари Абраменкової. Цього року фестиваль передбачає цілу низку культурно-мистецьких заходів в бібліотеках, навчальних закладах, музеях. Зокрема ми представляємо виставку картини учасників II Всеукраїнського дитячого конкурсу образотворчого мистецтва “Кольори Надії”-2026, який було організовано науковим видавництвом “Дух і Літера” за підтримкою Християнської спільноти братів Тезе (Франція) та Благодійного фонду “Діти Надії та Любові”. Попри всі негаразди учасники конкурсу разом із батьками, вчителями, друзями у перерві між повітряними тривогами побували на виставці малюнків у дитячій Бібліотеці ім. Наталі Забіли ЦБС Голосіївського району міста Києва. Виставка працювала у рамках співпраці ЦБС Голосіївського району з Центром духовного розвитку та творчої ініціативи “Гармонія” Київського обласного центру гуманної педагогіки. З 30 серпня на ній побувало чимало учнів навколишніх шкіл. Організатори події висловлюють щиру подяку адміністрації Голосіївської ЦБС: Галині Станіславчук, директорці ЦБС Голосіївського району міста Києва, пані Анні Растовецькій, заступниці директорки ЦБС Голосіївського району м. Києва; редакторці Зої Логвиненко; Інні Задонцевій, завідувачці Бібліотеки ім. Н. Забіли для дітей; бібліотекарам Ларисі Гарбар та Галині Травинській; завідувачці Галині Борисенко, завідувачці відділу обслуговування ЦРБ “Голосіївська”; Олені Покровці, завідувачці Бібліотеки ім. Максима Рильського; завідувачу комп’ютерного відділу ЦБС Андрію Марічеву; працівнику бібліотек пану Михайлу Володьку; директорці чудового Vcentri HUB Голосіївського району Мирославі Бордаковій за підтримку, допомогу, участь у святковому заході та інших напрямках проєкту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”, в рамках якого засновано Фестиваль. У сховищі Бібліотеки ім. Максима
Юрій МОСЕНКІС
Ярослав Мудрий, у хрещенні Георгій О Ярославе, Мудрий Ярославе, В віки перелились твої роки. Твоя держава – на віки держава, Твоя Софія – Мудрість на віки.
Ти грізний був, і гнівний був, і ніжний, І мовами й думками дивував. Ти мирний князь, допитливий і книжний, Ти більше шлюбив, аніж воював.
Ти залишив для нас великий Київ, І дзвони й сяйво Золотих воріт. Ти нам створив навік Святу Софію, Й тебе нащадки славлять з роду в рід.
Анна Ярославна Дівчатами й жінками Київ мій На всю Європу славиться віддавна – Але судилася лиш їй одній Свята корона Франції преславна!
В родині князя мудрого зросла Мов пташечка, мов квіточка, мов свічка – На берег атлантичний принесла І щире серце і красиве личко.
Рильського відбулись майстер-класи: діти малювали метеликів у техніці батик під керівництвом викладачки школи мистецтв ім. М. Д. Леонтовича Надії Сердюк, та створювали янголяток разом із бібліотекаркою Ларисою Гарбар. Офіційну частину заходу відкрила Тетяна Верменич, кураторка фестивалю від департаменту культури. Основний посил її промови був про необхідність гармонізації простору у воєнний час, і краще за все з цим справляється щира дитяча творчість. Учасники фестивалю хвилиною мовчання вшанували загиблих за незалежність нашої держави; подивились декілька роликів – огляд виставки у Бібліотеці ім. Н. Забіли для дітей; ролик з творчими роботами 12 переможців Конкурсу; ролик з іншими роботами, які перемогли в різнобарвних номінаціях. Принти цих 70 картини нині представляють Україну в Європі. У моєму виконанні вперше прозвучав вірш “Милість”, який став основою новітнього фестивального гімну. Він також вперше прозвучав англійською мовою у перекладі Тамари Абраменкової, письменниці, перекладачки і викладачки англійської з Донеччини. Її учень, програміст Ромадін Олег за допомогою ШІ зробив текст піснею, яку вперше представили широкому загалу. Переможці конкурсу отримали від Олени Залєвської пам’ятні подарунки, дипломи, книги видавництва. Пані Олена розповіла історію започаткування конкурсу і представила присутнім міжнародне журі конкурсу: голову журі Віолету Монсевич, викладачку відділу образотворчого мистецтва Мистецького ліцею КДАМ ім. М. І. Чембержі (Україна); Орсі Харді, педагогиню, психологтню, письменницю, волонтерку Екуменічної християнської спільноти Тезе (Франція); Бріґітту Сассен, докторку філософії з Німеччини; Гербена Хейсмана, голову Фонду “Hope For Ukraіne” (Нідерланди); Крістофера Форссандера, капелана університету в Карлстаді (Швеція). Відзнаки фестивалю вдалось надрукувати завдяки Мирославі Капітановій, яка стала меценатом з питань друку поліграфічної продукції цього року. Гостями фестивалю були Анатолій Сліпіч, заслужений діяч мистецтв України, провідний викладач Академії керівних кадрів культури; Галина Докашенко, докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії Донбаського педуніверситету і Юрій Дрюченко, автор логотипів міста Києва, ключів міста Києва. Вони привітали присутніх, побажали наснаги і подальших успіхів у творчості. Як авторка і модераторка заходу дякую всім учасникам і партнерам. Нехай промінчики Надії, які засвітив II Всеукраїнський конкурс “Кольори Надії”-2026, ніколи не згасають, нам всім вистачить виваженості і мудрості співпрацювати між собою в ім’я Перемоги.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
