Пошта “СП” · “Наука – це не розкіш мирних часів, а життєво важлива інвестиція в майбутнє країни”. · с. 9сторінка оригіналу ↗
Героїчна ораторія “Княжа Русь-Україна” (закінчення, 2019–2022)
Слово Просвіти, №41 за 2026 рік
Та в Києві лишилася душа – Тут на високім березі Дніпровім, І рвалась, як до матері лоша, – На батьківщину кликав голос крові.
Вона уміла бути чарівна, І строга й добра, лагідна й сталева, Неперевершена була вона – Киянка Анна, славна королева!
До клопотів державних беручка, У кожній справі вдумлива і вправна – То Ярослава Мудрого дочка, Киянка славна Анна Ярославна!
Володимир Мономах О Мономаше, сильний Мономаше, Прожив ти вік свій у броні й борні. Ти люто захищав своє і наше, В поході землю міряв на коні.
Давав ти лад спонукам і принукам І славу шанував не напоказ. Ти залишив онукам і правнУкам Своєї честі лицарський наказ.
Засновник москви, довгорукий і короткодумний, отруєний у Києві Ти, виродку незграбний, довгорукий, Засновник дикий хижої москви! Твої ординці, мов криваві круки, Палили й били київські церквИ.
Невдалий син старого Мономаха, Який державу боронив свою, Оберігав її орлиним змахом Від різних бід у мирі й у бою.
Тобі не підкорився Київ ярий, Що дух свобод хранив у вирі скрут. Тобі піднЕсли київські бояри Таки найкращу з київських отрут.
Твій виплодок Андрій пекельні барви Приніс у стольний Київ у вогні, Та, знищивши святі будівлі Лаври, Сконав від рук убивців у багні.
Твоя москва поставлена на трупах, Якими між боліт гатили гать. Московська пошесть у гидотних струпах Згорить у сяєві благих багать.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
