Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Цікаво знати · “Разом ми повернемо Україні те, що належить їй по праву!” · с. 13сторінка оригіналу ↗

Читання в Україні

Слово Просвіти, №41 за 2026 рік

Як українці стають читачами і що повертає їх до книжки після перерви? Що спонукає українців читати більше та як формуються читацькі звички? Де книжок сьогодні бракує найбільше? Міністерство культури України оприлюднило результати кількісного етапу дослідження, яке охопило читацьку поведінку, мовні уподобання, витрати на книжки та доступність книгарень і бібліотек. “Працюємо над посиленням книжкової сфери та розвитком культури читання в Україні. Дослідження допомагає краще зрозуміти потреби читачів і спиратися на реальні дані, коли ухвалюємо рішення для розвитку книжкової сфери. Ми бачимо конкретні цифри: 87% читачів протягом останнього року читали книжки українською, третина українців читає щонайменше кілька разів на тиждень. Дослідження також показало, що 37% українців можуть почати читати більше завдяки випадковій зустрічі з цікавою книжкою. Тому маємо зробити так, щоб ця зустріч відбувалася частіше”, – зазначила віцепрем’єр міністерка України з гуманітарної політики України – міністерка культури України Тетяна Бережна. Міністерство культури України ініціювало дослідження “Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення”, щоб з’ясувати, як українці стають читачами і які інструменти найкраще допомагають залучати нових. Дослідження реалізувала компанія Gradus Research за підтримки Фонду “Повір у себе”. Його результати Мінкультури використовуватиме в рішеннях щодо підтримки книговидання і промоції читання. За результатами дослідження, кожний десятий українець (12%) зазначає, що читає або слухає книжки щодня чи майже щодня, кожен п’ятий (21%) – кілька разів на тиждень. Загалом два з трьох опитаних (59%) читали або слухали книжки принаймні кілька разів на місяць протягом останнього року. Водночас 13% респондентів за цей період не читали жодного разу. “У читання є політична функція: книжка вчить тримати в голові складне і ухвалювати власні рішення. У цьому дослідженні ми зосередилися на тих, хто повернувся до читання або став чи- Віталій КАХНІЙ, голова Дрогобицької “Просвіти”, пасічник Багато народів світу мають свої національні хмільні напої, якими пишаються і які асоціюються винятково з їхньою землею та характером. Шотландія має віскі, Франція – коньяк, Мексика – текілу. Україна – один із найбільших виробників меду у світі – здавна славилася своїми унікальними медовими хмільними напоями. Ми вже захистили на міжнародному рівні наш борщ, проте досі не маємо офіційно визнаного національного хмільного бренду. Нині, коли наша держава виборює свою ідентичність і право на майбутнє, надзвичайно важливо повертати та легалізувати пласти нашої автентичної спадщини, які були штучно стерті або заборонені чужинськими режимами. тачем нещодавно. Їхній досвід показує: українці читають, і читають більше, коли книжка є в повсякденні: у кав’ярні, крамниці, на полицях друзів і в соцмережах. Результати дослідження стануть основою для рішень для розвитку і підтримки книжкової інфраструктури. Більше регулярних читачів – спільна робота всієї книжкової інфраструктури, тож я дуже прошу видавців, книгарів і бібліотекарів прочитати це дослідження і подумати, що ми можемо зробити разом”, – прокоментувала заступниця міністра культури України Богдана Лаюк. Книжки допомагають українцям переживати досвід війни Найчастіше українці читають, щоб відпочити (69% читачів) і отримати задоволення від читання (54%). Під час повномасштабної війни книжки стали і способом підтримки: 32% читачів кажуть, що читання допомагає зменшувати тривожність, 30% – емоційно відновлюватися, 28% – легше переживати стрес. А кожен п’ятий читач (21%) каже, що з книжкою йому легше заснути. “Для нас дуже показово, що найчастіше українці читають, щоб відпочити, і майже кожен другий читач – заради задоволення. Це важливий сигнал: книжка не мусить бути обов’язком, щоб працювати як ресурс. Коли людина читає, вона на якийсь час виходить із потоку тривожних новин, сповільнюється і повертає собі відчуття опори. Саме тому третина читачів каже, що читання допомагає зменшувати фонову напругу. У світі цей ефект давно використовують у бібліотерапії, і ми бачимо, що в Україні є великий запит на такий підхід. Тож будьяка книжка, яка приносить людині радість, уже є внеском у її ментальне здоров’я та загальний стан нації”, – зазначила співзасновниця Фонду “Повір у себе” Ірина Іванчик. Чому українці повертаються до читання 70% читачів мали в житті перерву в читанні щонайменше пів року. Серед них 35% повернулися до регулярного читання, ще 62% знову читають, хоч і нерегулярно. Найчастіше до книжки людей повертала психологічна потреба: у відпочинку, підтримці та боротьбі зі стресом (34% тих, хто повернувся). Ще 31% повернулися, бо побачили цікаву книжку. Випадкова знайдена цікава книжка водночас – найпоширеніший стимул читати більше. Його назвали 37% українців. Якісний етап дослідження називає найстійкішим бар’єром до читання відсутність сформованої звички. Найкраще вона формується у 13–14 років. Після повернення до читання нові читачі читають активно – близько 10 книжок за перший рік. “Під час якісного етапу дослідження ми орієнтувалися на досвід фахівців галузі, залучивши представників 11 різних секторів. Другий же етап, кількісний, дозволив перевірити на практиці сформовані на першому етапі гіпотези. Багато з них підтвердилися, зокрема щодо ролі книг у воєнний час, повернення до читання після тривалої перерви, представлення української сучасної літератури, читання українцями книг у різних форматах тощо. З деякими довелося попрацювати глибше. До прикладу, вдалося виділити і детально описати 5 типів читачів – від завзятих до байдужих до читання. Сподіваємося, ці та інші знахідки допоможуть фахівцям книжкової галузі та популяризаторам читання в їхній роботі”, – прокоментувала книжкова аналітикиня, кураторка дослідження, засновниця проєкту аналітики книжкового ринку IndieBo- okData Інна Білоножко. 43% українців відчувають нестачу книгарень Лише 34% українців вважають, що в їхньому населеному пункті достатньо книгарень. 22% кажуть, що їх замало, 21% – що книгарень немає взагалі. Серед тих, хто купував друковані книжки, третина (33%) робила це у стаціонарних книгарнях. 40% робили покупки в інтернет книгарнях, 27% – на сайтах видавництв. Щоб розширити доступ до книжок, уряд ухвалив постанову

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин