Суспільство · “Ми маємо все своє повертати. Повертати у свою країну, своє місто й своє місце”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Державність карбувалась у Кам’янці
Слово Просвіти, №41 за 2026 рік
Про це нагадали всім 14 жовтня на майдані Відродження під час історико меморіальних заходів “На вірність Україні! Державність карбувалась у Кам’янці”, присвячених Дню присяги Директорії, уряду та війська Української Народної Республіки 1919 року. Традицію відзначати цей день започаткували в кам’янецькій “Просвіті” (голова Славко Полятинчук). Але цього року подія набула особливого державницького масштабу, ставши символом шани, солідарності та зв’язку поколінь. У заходах узяли участь представники органів державної влади, місцевого самоврядування, навчальних закладів і громадських організацій із Вінницької, Хмельницької та Чернівецької областей. Ініціаторами заходів стали народний депутат України Ігор Марчук і Кам’янець
Подільське об’єднання товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Через понад сто років до Кам’янця повернувся, щоправда, як гість, прапор Запорозького полку – святині, перед якою українські військовики 1919 року складали присягу на вірність Українській Народній Республіці. – Після зустрічі Ігоря Марчука з віцепрем’єр
міністеркою – міністеркою культури України Тетяною Бережною було досягнуто домовленості між Національним музеєм історії України (директорка Олена Земляна) і НІАЗ “Кам’янець” (директор Василь Фенцур) про сприяння одноденному експонуванню прапора на цьому заході та у виставковій залі НІАЗу, – розповідає заступник голови кам’янецької “Просвіти” Анатолій Паладійчук. – Також на запит народного депутата отримано офіційний дозвіл Національного музею історії України на виготовлення копії прапора для постійного розміщення в Кам’янці
Подільському. За підтримки БФ “Місто Сонця” копію прапора було урочисто передано для використання “Просвітою” в наступних заходах із нагоди Дня присяги та інших, присвячених історії Визвольних змагань. Кам’янець
Подільський посідає особливе місце в історії Визвольних змагань за незалежність 1917–1921 років. За цей період місто чотири рази ставало тимчасовою столицею держави, а події другої половини липня – листопада 1919 року ввійшли в історію як “Кам’янецька доба УНР”. 14 жовтня 1919 р. – історичний день для України. Саме тоді, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, в Кам’янці
Подільському відбулася урочиста присяга Директорії, уряду та війська на вірність
Українській Народній Республіці. Державні діячі минулого таким чином прагнули досягти одразу декількох важливих цілей: “реанімувати” Акт Соборності, привести до присяги не лише військових, а й цивільних урядовців, заявити світові про самостійність України, налагодити дипломатичні відносини із сусідніми державами й підняти моральний дух містян та козацтва. – Ми маємо все своє повертати. Повертати у свою країну, своє місто й своє місце... Кожну крихту нашої історії, кожну краплину історичної пам’яті, кожну мить боротьби за право бути українською нацією і мати свою незалежну та суверенну державу! – зазначив народний депутат України Ігор Марчук. – Понад століття ми ведемо боротьбу за свої ідентичність, культуру й майбутнє. Тому присутність нашої молоді на заході була особливо цінною. Адже саме їм, молодим українцям і українкам, випало творити нашу Країну після завершення цієї жахливої війни. Саме вони поведуть Україну до процвітання і гідного місця серед держав світу. А наш обов’язок, обов’язок людей, натхненних ідеєю служіння Країні, – закласти для їхнього переможного шляху надій ний культурний і етичний фундамент. Уперше широкому загалу було презентовано віднайдений “просвітянами” рідкісний знімок зі Слов’янської бібліотеки у Празі, на якому зафіксовано головне шатро для присяги Директорії та вишикуване вище військово
політичне керівництво України. На роздрукованому у вели кому розмірі фото впізнаємо головного отамана Симона Петлюру, членів Директорії Федіра Швеця та Андрія Макаренка, прем’єр
міністра Ісаака Мазепу, міністра ісповідань Івана Огієнка, начальника канцелярії Миколу Мироновича, військового міністра Всеволода Петріва, а також Євгена Коновальця, Григорія Сиротенка, Володимира Сінклера, Миколу Юнаківа та ін. Бачимо і представників закордонних місій. Від Румунії – полковника Генерального штабу Георге Радулеску та від Польщі – капітана Генерального штабу Маріана Чарнецького. – Це єдине на сьогодні фото з усіх відомих із події Присяги, на якому ідентифіковано Євгена Коновальця,
продовжує Анатолій Паладійчук. – Відомо, що у вересні
жовтні 1919 р. у Старому замку розташовувався штаб Січових стрільців. Знаково, що в серпні прах засновника ОУН і полковника Армії УНР Євгена Коновальця офіційно повернули в Україну та перепоховали. Сьогодні його образ повернувся на фото в наше місто, яке пам’ятає його і ту історичну мить. Хоча присягу Коновалець складав не тут, а тижнем раніше у Старокостянтинові. Але на нашій був присутнім. До речі, фото картка з репродукцією цієї історичної світлини буде передана до Офісу Президента як подарунок. Гостям заходу було презентовано книгу історика Дмитра Бабюка “Присяга на вірність Українській Народній Республіці. 14 жовтня 1919 р.”, яка є основою до майбутньої великої книги
фотоальбому,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
