Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 13сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №42 за 1997 рік

Слово Просвіти, №42 за 1997 рік

дан - - --- - ? и ні -- нн ня ч., найдеться м Україні, а серед україните | за межами нашош: держави, полина акахочаОратзнечулаславнозвіс ної пісні Смерекова хата»? гзагато кто вже и не ВІДПОВІ ть чні слова та музика, але кожен цазове її ВИКОНАаВЦИ народного артиста Україши Павла Дворського Бо. дається, сама душа співака обрала цем твір м себе, щоб зисловити найсокровенняше і найголовніІШе есмере кова хата» має бути в КОЖНО! ЛЮДСЬКОЇ души ЯК пам'ять ! СВЯТІСТЬ, ВДЯЧНІСТЬ Ії чюбов Звісно, автори шеєї пиСснІі нам теж давно відомі - ЧУДОВИМ поет-лЛІрИк І пІСНЯР Микоча Бакай і Павло Дворський, витончений багатогранний композитор Переглядаючи сьогодні сторінки творчої біографії композитора 1 співака Павла Лворського, МИ Не можемо не захоплюватися життєвою позицією, послідовністю 1 відданістю справі митця Багато написано пісень, багато виспівано | вистраждано, але доля за більш ніж двад: цять років роботи на сцені не завжди була милостивою до свого обранця А може, той не доля ПпідКкиИдДала випробування, не допускаючи пісні! до ефіру і людей, намагаяючись залишити «на других ролях» галановитого композитора І співака, якого сьогодні називають «буковинським соловейком»?.. Мабуть, нам не слід нарікати на долю хоча 6 тому, що тепер ми вже знаємо, хто 1 як прикладав свої нечисті руки до творення, а швидше, до калічення наших українських доль, зрештою, наших життів. Але Павло Дворським вистояв, не змінившись ! не зрікшись своїх переконань Тому й народилися, і знайшли свій шлях ло людей такі пісні, як «Горнусь до тебе, Україно», «Балада про Крути», «Роксолаци», «Будуймо храм», «Соловіна ПІСНЯ» (слова М. Бакая), «Рідна мова» (слова І Вієру в перекладі П. Бондарчука), «Пливе над світом біла наша хата» (слова А. Кичинського), «Товариство моє» (слова Б Гури), «Гетьманський заповіт» (слова Р. Братуня) тощо Чи може бути вагомішим свідДЧення глибокої любові Павла Дворського до свого знедоленого, але великого : величного народу, до иого мови і невмирущих цінностей, шанобливого ставлення до «батькової кри- НИЦі» -- джерела цілющої наснаги, творчий доробок Митця, як не Його безкомпромісне служіння українській пісні? Незабутній Михайло Івасюк у перед: мові до збірника пісень Павла Дворського «Будуймо храм» писав: «. Радіо, телебачення та концертні зали несуть нам чарівну музику, що розбуджує висок! почуття радості, доброти 1 людяності, засіваючи духовний світ красою українсько! землі І всього сущого на ній Це музика компози: тора Павла Дворського. . Його твори знайшли собі дорогу до всіх чесних людей, які не перестали усвідомлювати себе українцями. ..Він належить до НОВИХ українських співців, які вже можуть, Нарешті, випростатися : розкрити почуття, думи та настрої своїх сучасників». Закоханість Павла Дворського в життя, а отже, інтерес до різноманітних мого виявів, відчувається особливо яскраво утому, як композитор добирає поетичні твори для написання майбутніх пісень. Вірш має схвилювати композитора, викликати асонанс, співпереживання, народити музичний образ, мелодію, пісню... Пісні Павла Дворського не написані на замовлення -- вони створені натхненним майстром тому, що є природним продовженням иого власних роздумів, вражень, почувань спостережень. Якої б теми не торкався композитор, він із властивою иому щирістю, мелодійністю, ліричністю І майстерністю творить Пісню Пригадаймо такі чудові пісні, як «Повернення додому» (слова А. Кичинського), «Мамині очі» (слова М Бакая), «Мама Марія» (слова М. Ткача) тощо, якими композитор 1! співак складає шану жіночій долі, щасливій і трагічні Сум і радість життя спонукають до філософських роздумів, ! тоді у співавторстві з Р Братунем народжується чудовий твір - «Передчуття осені», зб. Крищенком - е«Меланхолія жовтого саду» тощо. Бийшовши на сцену, співак має завоювати довіру своїх слухачів, ввести їх у світ своєї пісні, заполонити -- і не тільки. Певно, сподівається він на те чи ні, але, промовляючи до людей, співак не лише чарує їх своїм виконанням, а й, якщо хочете, вчить. Адже кажучи високо про високе, оспівуючи кохання, ПІДНОСЯЧИ людські почуття до тих висот, де вони и мають бути за задумом Божим, Митець зворушує, надихає, викликає на розмову душу людини, можливо, відроджує в окремих прагнення до очищення І СВІТЛОГО існування у цьому прагматичному світі. Що це відбувається саме так, розумієш на концертах Павла Дворського, коли бачиш щасливі очі схвильованих глядачів. Пронизливо глибокий і пристрасно справжній співак у таких своїх піснях, як «Ніхто так не любив» (слова М. Бучка), «Писанка» (слова М. Ткача), «В'язниця» (слова А. Кичинського) тощо. Ставлячись з великою повагою до публіки, Павло Дворський постійно дбає про свій сценічний образ, елегантний, вишуканий, але разом з тим правдивий 1 відкритий. Співак не схожий ні на кого, він має свій стиль, свою манеру виконання, свій впізнаваний серед багатьох голос Він може комусь не подобатися, хтось перебуває під його магічним впливом 1! радіє з цього, але не залишається байдужим ніхто, бо є митець, і є його творчість, 1 продовжується сходження, тому що Павло Дворськии тепер у розквіті своїх творчих сил і повен прагнення творити 1 нести ДВОРСЬ 7 свою творчість людям. Мені теж, як співавтору, пощастило потоваришувати з музою Павла Дворського, Написано разом уже немало пісень, серед них «Не забудь мене», «Наша розмова довга», «Мелодія для сина», «Покладу на музику дороги», «Забута ікона» тощо. Я знаю, якою радістю для Майстра є з'ява нової пісні, тому що за нею -- терзання душі, прагнення досконалості, острах, чи буде щасливою її доля, чи принесе вона радість людям... Сьогодні, коли так сутужно жити більшості нашого народу, змушеного переважно думати не про духовність, а про хліб насущний, доказом потрібності Пісні народного артиста України Павла Дворського є переповнені зали на його концертах, квіти і щирі слова вдячності Неможливо у короткому слові розповісти докладно про Митця і його творчість Але можна від свого імені та великої кількості иого прихильників підтримати висунення народного артиста України Павла Дворського на здобуття Державної премії імені Т. Г. Шевченка. Нехай наші голоси стануть вагомим внеском, а лаври лауреата увінчають гідного носити це високе звання Галина КАЛЮЖНА готовності служити своїй землі - як не Ї; анна Чубач -- одна 3 найпопулярніших сучас- них українських поетес, авторка більш як 295 збірок поезій та кількох книжок вибраних творів, й життєвий і творчий шлях нещодавно збагатився двома радісними подіями: у Вашингтоні вона представляла Україну на Всесвітній конференції «Література: ХХ вік» 1 подарувала читачам збірку віршів та поем останніх років «Очі матері» (Видавничий центр «Просвіта», К., 1996). Участь у форумі стала успіхом не тільки для неї самої, а й слугувала престижності нашої держави. Ганну Чубач від України обрано до складу радників керівництва конференції, які періодично розглядатимуть проблеми й перспективи розвитку літератури НОВОГО ТИСЯЧОЛІТТИ. Читаючи «Очі матері», СсХВОЛЬНО помічаємо: немало творів пово! збірки співзвучні з високою духовністю без нанні ання ЧЕЕИРНМХ прави пні - З ФОЯЛЯДУ ТЯ СООЧОЧХИЇ - смертних поезій нашого генія -- Тараса Шевченка. Його заповітне: «Нічого крацого немає, як тая мати молодая з малим дитяточком своїм...» авторка використовує не тільки як уже традиційно-провідне в украінській літературі, ай по-своєму творчо осучаснене: Нехай моя доля знедолено плаче, Карає і мучить нестерпним життям. Я -- все-таки сильна. Я -- щось-таки значу. Я -- світ цей дивую красивим дитям. ж ж б І. хто мене кине, -- покинутим буде. Хто словом осудить, -- осудиться сам. Земна І небесна. Такою пребуду/ Такою достанусь грядущим вікам/ Запам'ятовуються рядки з вірша «Пост»: Коли поет -- ще жінка й мати, Він може з Богом розмовляти. ни нь аа В НН ПЕРЕ РР РУ ДО ТЕ НА и Таке жіноче й материнське право поетеса уміло використовує в багатьох віршах: Мій Боже єдиний, Подаруй мені віру у те, Що при кожнім стражданні людина Не маліє, а духом росте!/ ж» хо М Боже мій, Боже, може, поможе, Як не мені, то комусьт?.. я ж» Ж При цій Господній Благодаті Паду в молитві на коліна. Так, наче можу врятувати Своє безбожне покоління. Дорогим аж до святості особистим поняттям мати Ганна Чубач підносить щастя людського буття на Землі до філософського узагальнення: Ми лиш тому, коханийі мий, щаслигрі, Що Бог почув молитви матерів. заг Р ЕЕ РН ран рани ри др - Дивлюсь очима матері на світ. А світ який -- словами не сказати/.. ? ТТ» І мамин погляд крізь усі роки -- Усе єднає у любові світлій. Як зазначає автор передмови до збірки Іван Дзюба, у слові мати в Ганни Чубач «...вся любовібагато болю. Це той біль, що добрезнаний поколінню, чиї матері ставали вдовами у двадцять і двадцять п'ять, віддавали останню крихту голодним дітям, орали собою, стягувалися на позику, виводили малечу «в люди», раділи кращому життю 1 вмирали, залишивши нас «з повним серцем несплатних боргів». Ганна Чубач відома не тільки художніми поетичними творами, а й щедрою низкою улюблених пісень на ї тексти, Зауважимо, що й у цій збірці є ряд поезій, що своєю мелодикою рідняться з піснями. Вони й стануть ними, якщо такою вірою переймуться й композитори... Поетична творчість Ганни Чубач, гадаю, вже давно в галузі сучасної літератури заслуговує поцінування Державною премією України їм. Т.Г. Шев- ченка. «Очі матері» ще раз про це говорять. Володимир ЗЛЕНКО, редактор видавництва «Український письменник» ) г - за з Р. М, зж'и мя і Ада йі де, -г й гу ї "й 7 г . як уч р Р Я У. со ЛЕО іі о МР по М ОМА дя ній - чері лугора ї АГ Ж б г .Ф

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин