Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №42 за 1997 рік

Слово Просвіти, №42 за 1997 рік

рр ДА Р ДИ. - Суово ПРОСВІТИ | ТО АЛЬ А ОСВЯЧТУ ХОЧНИ «СПІЛКУВАТИСЯ» З БУДДОЮ -- СИДИ КРАЩЕ ВДОМА Р Гавня 1511119 1яЯ ШО ЛЬНОГО поспати східна розповіда: який понад усе любив поїсти То Щоразу перед уроком він так наїдався, що ледь рухав СМ казочка про Приншовши ло школи, всідапсЯя за стіл 1! ПОЧИНАВ ДОКИ ДОВІН У зам чувати щрімати, а відтак і засинав. І спа ДОТИ, сусідньому монастирі не оповицаво пора МіІНЯТІ я! Учнем школи був ії син бідного селянина. Одного ОА13УуУ НІН запитав МЧИтТеля |ШНШПапопний. вельмиповажний учителю. Шасмілюся (питати вас ІНІІ | рОоХИ ніЄ чому ви на всіх уроках спите / що я СПОЛІО запитанмтняи Насправді ж я іІиише так ЗДОЄтТься Ооснтежило вчителя зустрічаюся з Буддою та слухаю його мудрі слова що хлопчик усіо ніч доглядав хворого до школи, заснув За міцно, що не ПОЧУВ Побачивши, що сталося так батька. А вранці партою. І спав так МІОВОНУ, ВІД ЯКОГО прокитну вся вчитель хлопчик спить, той розлютився хх ти, черепашаче яйце! Як ти посмів заснути на моєму уроці 7 Вельмишановний учителю, вам лише здається, що я спав, учень Насправді ж я зустрічався з Гм ддою і слухав його мудрі слова. | що ж усемогутнії Будда тобі сказав? -- Всемогутній Будда сказав мені: « Ніколи не бачив я твого вчителя » Шкава байка, чи пе так? Вона досить популярна в Китаї та Японії. Підтвердженням популярності є те, що я зустрічала цю байку у кількох переказах Один Із ших був уміщений у грубезній збірці сХідНних казок. Палітурка від книжки загубилась, але можна притпусгити, що ці казки було видано у 50-ті роки. Як нині пам'ятаю звертання вчителя до селянського сина: «Ах ти, черепашаче яйце!». Укладач збірки, напевне, не був обізнаним зі стилістичними тонкощами китайської мови або вирішив знехтувати пристойністю заради єекзотич- Читачі, мовляв, із китайською МОВОЮ Все ОДНО Не знайомі. Штука тут у тому, що вислів, дослівний переклад якого «черепашаче яйце», є вульгарною лай- приншовши СОЛОДКО Та МОВИ НОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК НАЦІОНАЛЬНИХ комунікативних умінь (на рівні початкової школи) Тому на сьогодні розробка програм 1 підручників - досить складна робота навіть для тих, хто вже має досвід їх укладання. Проблема набула б певного розв'язання, аби на державному рівні перейнялися її актуальністю і відкрили хоча б лабораторію, де б науковці могли провести відповідні дослідження. Свого часу, коли запроваджували російську мову у школах республік колишнього Радянського Союзу, було відкрито академічний «Институт преподавания русского язьтка в национальньх школах» (ПРЯНШ), який у мав розгалужену мережу аспірантури У нас же сьогодні відсутня навіть лабораторія Однак проблема, яку ми розглядаємо, має державнє значення 1 без організації сошальних досліджень п не розв язати | ще одна проблема, на яку варто звернути увагу. Це підготовка вчителів до викладання української мови як державної у школах національних меншин України Адже сьогодий в навчальних планах педагогічних інститутів наВбіть ТИХ регонів, де є такі ШКОЛИ, відсутній Такий навчальний предмет, як методика викла: дання української мови як державної у школах національних меншин. Слід зазначити, що методика викладання української мови як рідної і другої -- це різні методики. І молодий спеціаліст, який закінчує педагогічний вуз чи коледж та ОВОЛОДІВАаЄ МІСТОДИКОЮ павчання української мови як рідної, потрапивши у птколи нашональних менший, стикається з такими проблемами, про які він навіть КИ, ЯКІ б ввести, ОСВІТИ, школах України грам 1 | ЗМІНІ уявлення не мав. ТІ знання з методи-непридатними. сьогодні певною мірою розроблена методика навчання української мови у школах з російською мовою викладання. Георетичні положення її могли 6 бути використані і в інших шІколах. У регіональних вузах треба було крім української мови, ще й курс або хоча б спецкурс «Сучасна українська мова порівнянні з (російською, угорською, румунською, польською)». Це б забезпечило свідоОмМИЙ ПІДХІД учителя до навчального процесу. Коло питань, яких ми торкнулися, розв язання уже сьогодні, оскільки розробляються стандарти мовної в тому української мови як державної у національних Відповідно до стандартів мають бути створені варіанти про-підручників. У повинні лежати результати наукових | досліджень. Шшакше держава викине на вітер величезні кошти, бо те, що буде зроблено на емпіричному рівні, потребуватиме численних переробок О. ХОРОШКОВСЬКА, старший науковий співробітник, кандидат педагогічних наук Що ж , залишимо у спокої викладача. Як є -- Так іє, читачам все одно цього не збагнути. До того ж учитель справді міг так сказати. Ї пе важить коикретиє місце на планеті: в часи «Великої руши», «смути» чи «ОПІУМНОЇ ВІЙНИ» люди втрачали повагу до себе й оточуючих 1 такі стосунки могли бути звичайними Але це просто відступ від головної теми -- коментар до одного КоОтО пислову Ми ж дивимося на ціо байку ширше: це було давно і не в пас. А що ж тепер у нас? Чому пас і як учать? Чи дає сучасна освіта, і вища зокрема, ДОСТОатТньо знань 1 лосвіду, необхідних у майбутиш фаховій діяльності? Банальна річ неможливо, готуючи молодого фахівця, передбачити абсолютно всі ситуації у майбутній роботі, бо зрозвитком науки та суспільства щоденно виникають НОВІ | добре, що серед викладачів вузів є науковці, ЯКІ можуть дати студентам вичерпний обсяг знань із проблем сучасної науки. У фаховій діяльності багато важать не лише знання з основного фаху, але й кмітливість, спостережливість, уміння порівнювати, застосовувати знания в суміжній галузі науки, використовувати практично власний 1 чужий досвід. Сучасні наукові знання у кожній із галузей лтодської діяльності настільки широкі, що бути глибоко обізнаним у кожній із наук не уявляється можливим. Проте загальна обізнаність у тому, що створіювали геніальна людська думка та працьовиті руки тисячоліттями людської історії, додасть наснаги, допоможе кожному з нас. Навчальні плани вузів справді дають можливість стати досить освіченою людиною, бо студентам пропонують курси лекцій не лише з основного предмету, а й Із багатьох інших дисциплін. Гака система має на меті підвищити загальний освітній і культурний рівень молодої людини. Проте павіть першокурсники вузів -- це вже дорослі сформовані особистості. Кожен має своє ставлення до навчання і, напевне, намітив те, що збирається отримати від вищої освіти і над чим праціоватиме більше, а па що лише зрідка звертатиме увагу. Другий момент: інтелектуальні здібності студента. Від них залежить мета, яку ставить собі молода людина. І те, як, згідно з цією метою, студент ставиться до навчання. Алеї сумлінне ставлення до навчання -- ще не все. І ДОСІ зустрічаємо студентів, Які замість того, щоби збагнути суть питань іспиту чи семінару, виписують сторінка за він одержав, виявляються сторінкою 3 ДдовіІДКОВОЇ літератури, вчать Водночас слід зазначити, що на напам'ять цілі масиви текстів. Якщо такого студента просять переповісти озвучене своїми словами, вин віДдПОВІДає МЛЯВО І НС завжди правильно. Про підготовку штаргалок -- ГОДІ й казати. І в принципі до побудови навчального плану в наших вузах не можна ставити будь-яких претензій. Проте, зрештою, все залежить від особистості. На Сході кажуть: кожен учень приходить до вчителя зі своєю чашею. Яким би галановитим та освіченим пе був викладач, ви зможе дати кожному студентові рівно стільки, скіЛлЬьКкКИ той здатен засвоїти. Один знайомий педагог казав, що головна ознака здібностей учня чи студента до певного предмету - це вміння ставити самому собі завдання, вигадувати задачі, пидбирати приклади до теоретичних відомостей Справді ЦІКавіІСТЬ, ДОПИТЛИВІСТЬ рушийта сила навчання. Згодом 1з курсу сучасної національною потребує свого числі й навчання менйншити ІХ ОСПОГИ них народиться 1 творче ставлення до своєї роботи | Ірагиєтня самостійно мислити (ез вживання будь-яких милиць у вигляді Шпаргалок, квата робота думки над професійними питаннями -- показник неабиякого їнтепекту 1 таланту. Цікатість до фаху та пов'язаних із ним проявів життя активно рормують майбутітього фрахівия ( постережливість, увага до деталей, аналіз, єксперимент у кожаци ситуації, де можуть бути застосовані георетични знання, розвипвають живий практичиии досвід Тому, відповідаючи па поставлене на початку запи: тання, можна сказати, що досвід КОЖНОЇ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ у фаховій діяльності передусім залежить від Пп особистої активності, від зацікавления навчанням. Бажано лишє, щоби такий досвід не зроджував сумніву в оточуючих. Ге можна казати, що «стороння» праця під час навчальпого процесу важливіша, ніж опанування теоретичними знаниями. Чим більше фундаментальних відомостей Зі свого фаху отримає молода людина сьогодні, тим упевненіше і легше працюватиме завтра. Проте прагненпя студента вже зараз набути практичного досвіду викладачі повинні лише заохочувати Чому -- ми розповіли вище Стосунки студентів із викладачами -- особливий момент навчання, особлива тема розмови, особливий шар студентського фольклору. Максималізм і прагнення дії молодих людей потребують противаги через поміркованість старших. І якщо, друзі-студенти, ви зустріли викладача, поміркованість якого -- результат досвіду та всебічної обізнаності, а не упередженості, тоя рада вітати вас. Наша освіта має досить культурних і порядних викладачів, готових навчати молодь, ДдіЛИТИСЯ досвідом із ноОВвИМ ПОКОЛІННЯМ. Треба особливо цінувати таких людей. Добре навчається той, хто багато запитує. Це теж східна мудрість, І чудово, якщо ви маєте викладача, який може правдиво й охоче відповісти на ваші запитання. Якщо ж ваш викладач не такий, яким ви його сподівалися бачити, -- не варто сумувати. Краще самим піти до бібліотеки й пошукати потрібний матеріал. Щоправда (1 як не дивно), прагнення займатися самоосвітою на додаток до відвідання лекцій колеги- студенти вважатимуть за дивацтво. Хоча робота над собою, вдосконалення своїх професійних якостей поза навчальним процесом у вузі -- незалежно від рівня викладання -- це запорука подальшого успіху у фаховій ДІЯЛЬНОСТІ. Але не треба зважати на нерозуміння оточуючих. Є таке поняття: «боротьба за тамбурзьким рахунком». Це коли борці, які домовлялися між собою наперед, хто вийде переможцем у двобої перед публікою, зустрічаються після змагань і по-справжньому міряються силами. Робота після закінчення вузу і буде змаганням «за гамбурзьким рахунком». Хоча 1 тут є ті, хто надто впевнено передбачає все на досить віддалене майбутнє. Ось поміркуйте самі. Іду вогкими коридорами альма-матері. Назустріч мені -- Наталка із сусіднього факультету. А сьогодні відзначають день цього факультету. Подрута запрошує мене до студентської їдальні, де з нагоди свята зібрався гурт п приятелів. Гаразд, ходімо. Дорогою до їдальні показую палітурку книжки, яку щойно читала, -- монографії з досить вузької теми. І при тьмяному світлі коридорних ламп бачу, що Наталка здивована чи навіть шокована: «Навіщо тобі це?'ь Такі запитання іноді заганяють у глухий кут. Нарешті відповідаю, що це мені цікаво Ось ми й у ідальні. За одним столом розмістилися викладачка зі студенткою, перед ними лежить троянда на довжелезному стеблі. Атмосфера святкова. Навпроти їхнього столика, у кутку - галаслива компанія. Студенти, які СЬОГОДНІ всі ніби іменинники, святкують не самі -- бачу сторонніх ліодей, напевно, з інших вузів, ЯКЩО вони студенти взагалі... Раптом двоє із цих гостей починають голосно вигукувати російські відповідники «черепашачого яйця» і навіть брутальніші. Викладачка підхоплюється й простує до виходу. Йдучи, кидає: «Сьогодні ваше свято, так?! Теж мені науковці! Дисертації позахищаєте, гроші отримуватимете!». І зникає зі своєю трояндою. Я зі своєю науковою книжкою теж іду геть, тільки тихо. Й усе це вже може стати темою монографії: чому викладачка так упевнено назвала людей із вулиці своїми студентами і наперед знає, що вони здобудуть наукові ступені? Чому їй не обурило, що такі люди взагалі можуть бути п студентами і замість: «Таким не місце в нашому вузі», вона вигукнула: «Гропо отримуватимете!» ? Викладачі до всього звикли?! Хотілося 6, щоб не звикали! Сподіваюся, що всім нам вистачить культури 1 витримки й у «показових виступах», якими є семестри та сеси, й у «змаганні за гамбурзьким рахунком». Тільки треба звернути увагу на самих себе і працювати над собою. Їнакше можна було б просто обіїїтися без вищої освіти | «спілкуватися з Буддою» й удома. Миглійське прислів'я каже «Краще пенароджений, шж нпеук, краще неук, аніж погано навчений». Марта АРГАТ Б нн й я й - р

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин