Без мови немає нації! · с. 1сторінка оригіналу ↗
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ТИЖНЕВИК 42 (523), 22—28 жовтня 2009 ЧОМУ УКРАЇНСЬКІ КЛАСИ СКОРОЧУЮТЬ?
Слово Просвіти, №42 за 2009 рік
Фото Олеся Дмитренка
Петро АНТОНЕНКО
МІГРАЦІЯ ЧИ ХАМЕЛЕОНСТВО? Полтавська обласна організація Народного руху України заявила про вихід із партії. Причина — незгода з позицією керівництва НРУ, яке заявило про підтримку на виборах лідерки БЮТ. Слідом схожий демарш і з тієї самої причини роблять рухівці у Львові, Тернополі, близькі до цього ще кілька областей. Розкол через питання “За кого голосуватимеш на виборах?” іде й у районних організаціях, осередках. Зворотний процес. Кіровоградська обласна організація “Нашої України” заявила про вихід із партії, бо не погоджується підтримати на виборах кандидатуру чинного Президента. Раніше такий заколот вчинила столична організація “Нашої України”. В обох реґіонах керівництво партії змушене проводити “чистки” аж до перереєстрації організацій. Григорій Омельченко грюкнув дверима, вийшовши з партії “Батьківщина”. Причиною називає нездатність цієї політичної сили і сформованого на її основі БЮТ позбутися недостойних людей. Варто нагадати, що два роки тому на позачергових парламентських виборах Григорій Омельченко був у першій десятці виборчого списку БЮТ. Натомість інтернет-видання “Українська правда” оприлюднило напівтаємну угоду Блоку “Наша Україна — Народна Самооборона” з Блоком Юлії Тимошенко про те, що партії “НУ-НС” підтримають на виборах саме лідерку БЮТ. З дев’яти партій, що входять до Блоку, угоду начебто підписали сім: всі, крім “Нашої України” й Української народної партії. УНП уже заявила, що висуватиме власного кандидата на виборах, вочевидь, голову партії Юрія Костенка, хоч усередині партії точаться бурхливі суперечки, бо багато партійців — за підтримку Ющенка. Про що свідчать усі ці факти? Простіше назвати це політичним хамелеонством. Адже ще позаторік партії Блоку “НУ-НС” запевняли, що невдовзі об’єднаються. Тож що сталося? Гору взяло бажання отримати посаду в майбутній виконавчій владі, кілька мандатів на наступних парламентських виборах? Хіба не свідчить це про політичну неструктурованість суспільства, слабкість партій, далеких від демократичності, про ситуацію, коли голос рядових партійців мало що важить? Тож знову на першому плані — не ідеологічні позиції, не змагання світоглядів, політичних переконань, а примітивні комбінації, перехід з однієї партії в іншу, від одних “політичних спонсорів” під крило інших. І все це теж мало схоже на “перехід до демократичного суспільства”.
ПОПУЛІЗМ — НА ПРИЛАВОК За такої ситуації буйним квітом розцвітає популізм. У тих, хто не при владі, він складається з двох частин. Перша — нещадно критикувати чинну владу, лякати людей теперішніми й майбутніми негараздами. Тобто створювати атмосферу необхідності “порятунку” країни. Друга частина — рецепти від рятувальників. Серед рецептів дуже популярні фрази на кшталт “країні потрібні...” — і далі на вибір: ефективна економіка, чисте довкілля, сильна армія, сильний середній клас, турбота про дітей, молодь, пенсіонерів, інвалідів, медиків,
учителів тощо. Спробуй заперечити. Хоч перед нами — низка банальних заяложених гасел. Сюди ж підверстуються й обіцянки конкретних “роздач” після виборів: збудую, проведу, надам, виділю… У тих, хто при владі, популізм інший: у вигляді вже теперішніх подачок, з натяком на ще більші в майбутньому. Сьогодні можна заявити про підвищення “з 1 числа” зарплати вчителям, завтра — лікарям, позавтра — ще комусь, залежно від аудиторії. До цього варто додати прямі можливості агітації за самих себе під виглядом виконання державних функцій. Спробуйте-но розрізнити, що це — робоча поїздка когось з очільників держави, представників влади нижчого ешелону чи агітаційна акція? І ось виринула ідея: на час виборчої кампанії спікерові парламенту й прем’єрові, оскільки вони, напевно, будуть кандидатами на посаду президента, піти в кількамісячну відпустку. Тобто пропонують дивний вибір: або кандидатам чомусь полишити свої державні посади, що є і незаконним, і недемократичним, або змиритися, що вони так само незаконно й недемократично використовуватимуть на виборах адмінресурс. Це також не в’яжеться з нашим переходом до демократії….
Закінчення на стор. 5
19 жовтня офіційно стартувала президентська виборча кампанія. Неофіційно вона триває вже не один місяць. І це свідчить, якими будуть нинішні вибори. Схоже, не просто напруженими, а заплутаними, хаотичними. Ідеться не про можливий зрив виборів, не про недолугий після недавніх поправок виборчий закон, врешті не про Майдан-2. Але, мабуть, ніколи ще не було в суспільстві такого розмаїття думок, такого хаосу в головах виборців, тож прогнозують шабаш виборчих технологій. І дуже хотілося б вірити в тезу чинного Президента, що чи не основним здобутком останніх п’яти років є формування демократичного суспільства. Може, все, що відбувається довкола, — справді вияви становлення демократії? Повірити б…
ПРО ЧИНОВНИЦЬКУ БУЛІМІЮ
ПІЗНАЙ ГОГОЛЯ, ПІЗНАЮЧИ СЕБЕ
ЦЕНТРИ ОСВІТИ ЄВРОПИ
12–13
АРТ&КАЛЕЙДОСКОП
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
