Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Цікаво знати · “Хто звик тремтіти перед шкільною різкою, той ніколи сміливо не дивитиметься на меч чи спис”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

В Академії наук України працюю понад 50 років. Упродовж цього часу збирав матеріали про академії з різних доступних джерел. Сподіваюсь, читачам “Слова Просвіти” буде цікаво ознайомитися з фраґментами з моєї “колекції”.

Слово Просвіти, №42 за 2009 рік

Василь СОЗАНСЬКИЙ, старший науковий співробітник відділення морської геології Національної академії наук України Прообразом вищих навчальних закладів і наукових товариств нашого часу стала давньогрецька Академія, яку заснував Платон. Назва Академія бере початок від місцевості, присвяченої міфічному аттичному героєві Академу чи Гекадему, що розташовувалася за шість стадій (7,5 км) на північний захід від Афін. Це була земельна ділянка, обнесена стіною. Спершу вона призначалася для гімнастичних вправ. Усередині Академії були спортивні споруди, парк з алеями, багато статуй, олтарів і жертовників, присвячених різним божествам. Однією з перших відомостей про Академію була згадка про будівництво її стіни, яким керував у 650—695 роках Гіппарх, син тирана Пізістрата. Це будівництво обійшлось дорого, і Гіппархова академічна стіна ввійшла в прислів’я афінян, коли ті згадували про надто високі й непотрібні витрати. Особливої популярності Академія набула, коли до неї прибув Платон. Після повернення в Афіни із сицилійської подорожі Платон займався поширенням своїх філософських поглядів. Залишилось нез’ясованим, чому Платон обрав місцем для занять саме Академію. Як відомо, вона була значно віддалена від Афін і розташована в Кефісській низовині, зараженій малярією. За поясненнями середньовічного богослова Ієроніма, “Платон, щоб мати можливість повністю присвятити себе філософії, обрав Академію — садибу, далеку від міста і не лише пустельну, а й інфіковану, для того, щоб лікування і часті рецидиви хвороб позбавляли прагнення хтивості, й щоб учні не знаходили задоволення ні в чому, крім того, чого вчились”. Оскільки Академія розташовувалася далеко за межами Афін в зараженій хворобами місцевості, деякі дослідники не пов’язували її назву з іменем аттичного героя і вважали, що слово Академія означає “далеко від міста” або ж “лікарський засіб”. В Академії Платон викладав протягом 40 років — з 387 до 347 рр. до Різдва Христового, а після смерті його ідеї розвивали учні, яких називали схолярами. Головними академічними дисциплінами були математика, астрономія й музика. Та особливе місце в навчанні займала математика, на що і вказував напис над воротами: “Нехай сюди не ввійде ніхто, не знайомий з математикою”. Доступ в Академію був вільним для всіх громадян, обмеження стосувалися лише вікового цензу учнів та їхньої попередньої підготовки. Так, у книжці Платона “Політика” знаходимо вказівку, що в Академію слід приймати учнів, не молодших 25—30-річного віку. Вони повинні володіти певним мінімумом знань, для виявлення яких потрібно влаштовувати свого роду іспити з математики, астрономії й музики. Платон також рекомендував схолярам проводити лекцію-розмову з абітурієнтами і переконувати їх у потребі серйозного ставлення до занять. Велика слава афінської Академії привертала увагу учнів із сусідніх міст і країн. Окрім юнаків, до Академії приймали й дівчат. Біограф Платона Олімпіадор згадує, що для того, щоб слухати лекції в Академії, дівчата повинні були одягати чоловіче вбрання. В Академії існував певний розпорядок дня. Заняття починалися рано-вранці зі сходом сонця і закінчувалися увечері, з обідньою перервою тривалістю близько години. Очолював Академію схоляр, який проводив усі заняття. На допомогу йому з числа учнів обирали розпорядників на кожні десять днів — це були декани. Крім того, призначали особливих осіб, які завідували жертвоприношеннями, інші займались організацією академічних свят тощо. Основними академічними святами вважали дні муз і день народження Платона; відзначали також дні народження правителів Афін і членів їхніх родин. У дні свят влаштовували бали й обіди, на які приходили схолярі, а також гості — видатні військові й державні діячі. Академічні бали сприяли підтримці й укріпленню духовних зв’язків між схолярами й учнями, а також об’єднанню учнів Академії й усвідомленню їхньої ролі в долі країни. Ці бали виокремлювалися скромністю та благопристойністю, браком розкоші й інших надлишків. Платон дозволяв учням пити до сп’яніння лише раз на рік: у день Діоніса, бога вина. Навчання в Академії за часів Платона і його наступників було безплатним, і лише значно пізніше, коли збільшилася кількість учнів, виникла традиція брати гроші за навчання, до того ж, розмір плати був різним залежно від можливостей учнів. Незаможних, як правило, звільняли від оплати. На початковому етапі Академія жила коштами, які надавав її засновник. Як відомо, Платон походив з багатої аристократичної сім’ї, й це давало змогу утримувати Академію власним коштом, без чиєїсь допомоги. Він також забезпечив Академії матеріальну незалежність на майбутнє, передавши в її володіння власний сад. Згодом значну допомогу Академії надавали приватні особи, сприяючи процвітанню наук і мистецтва. У Стародавній Греції держава не займалася питаннями освіти, у зв’язку з цим різні школи, зокрема й Академія, були приватними установами. Уряд з повагою ставився до схолярів і звільняв їх від податків та інших державних зобов’язань, присуджував їм звання почесних громадян, військових стратегів, а також увінчував деяких золотими вінками. Переважна більшість молоді розглядала навчання в Академії як підготовку до громадської діяльності, частина, пройшовши повний курс лекцій, ставала схолярами. Із втратою незалежності грець- Острозька академія

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин