Репортаж на тему · “Полюбили ці унікальні місця і терплячих та добрих людей”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
ПРОБЛЕМИ ТА БУДНІ
Слово Просвіти, №42 за 2010 рік
Ось воно — невелике містечко, загорнене в осінь. На лавочці присів самотній чоловік. Звідкись вигулькнув чорний пес із голодними очима. Хтось поспішає у клопотах. Хтось стомлено очікує потяг на вокзалі. У парку гуляють мами з дітьми. На ринку вирує життя. Буденна картина великих і маленьких міст… Сьогодні ми увірвались у звичне життя ірпінців, щоб зробити опитування: проблеми і будні Ірпеня.
Наталія АНТОНЮК
“Які проблеми у місті?”, “Чи пишаєтеся своїм містом?”, “Чи голосуватимете на місцевих виборах іза кого?” — на ці запитання відповідають корінні мешканці Ірпеня. Лідія Іванівна: В Ірпені живу давно. Місто проблемне. Якби було здоров’я, то показала б депутатам, де раки зимують. А так не живеш, а існуєш. Кожен депутат гребе для себе — і ті що були, і ті що будуть. Сунуться такі на вибори, що й за собою тарілку не обмиє, а уже обробляє таких “шкап”, як я: “Я ж ось сім’янин”. Наче це його найбільша заслуга! Зробити дитину — найпростіше. По сусідству живе, паскудить скрізь, а лізе в депутати! Я нічого не мала ні від колишніх начальників міста і не сподіваюся, що нові мені щось дадуть. Коли була молодшою і здоровішою, то жилося краще, а зараз отримую малу пенсію, яку ще й нараховують неправильно. Добитися не можна нічого, допомоги немає ні від кого. Ті ліки, які мені мають надавати безплатно, ніхто не дасть, доки в кишеню хабара не покладу. Хто не має здоров’я, залишився напризволяще. Голосувати не йтиму, розчарувалася повністю. Є єдине бажання: якби ті депутати хоч трохи пожили, як я зараз!”
Василь Олександрович: Живу в Ірпені більше 20 років. Мрію звідси виїхати, бо місто мені байдуже. Якщо охарактеризувати його одним словом — спальне, дачне поселення. Здається, що воно жодного значення не відіграє в жодній сфері. Корінних жителів мало, багато приїжджих, тому характер Ірпеня не збережено. Воно — наче місто-не-місто.
Фото Олеся Дмитренка
Олена Іванівна: Живу в Ірпені 25 років. Проблема номер один — уже холодно, а ще не було опалення. Роками немає гарячої води. Скрізь є вода, а в нас немає. Говорять, не платять жителі. Так змусіть їх платити! Нас вважають не людьми, а бидлом. По-друге, в під’їзді ЖЕК не робить ніякого ремонту. Ми самі зби-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
