Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Події, факти, коментарі · “В Україні має відбутися відкритий судовий розгляд діяльності ЧК=НКВС=КДБ”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

УСЕ ПОЧАЛОСЯ З ДОНБАСУ…

Слово Просвіти, №42 за 2010 рік

Ірина МАГРИЦЬКА, кандидат філологічних наук, доцент СНУ імені В. Даля Віктор Янукович, ставши президентом України, пообіцяв об’єднати державу. Як він це робить сьогодні, вже зрозуміло: східні і західні українські терени він об’єднує нічим іншим, як російською мовою, радянськими символами і насаджуванням субкультури іншої держави. Зовсім невипадково пам’ятник кату українського народу Йосипу Джуґашвілі (Сталіну) постав у Запоріжжі, тільки-но Янукович остаточно легітимізував своє президентство. Комуністи ж добре розуміють, що їхнє електоральне поле в Україні, як і поле регіоналів, засіяв кров’ю мільйонів жертв саме Сталін, тому пам’ятник йому буде стояти доти, доки ми, українці, терпітимемо цю владу. Ми, мешканці Донбасу, з волі Президента Ющенка живемо під владою Партії регіонів уже не перший рік і давно знаємо, що заяви її лідерів і їхні конкретні справи — це речі, як правило, зовсім протилежні. Про антиукраїнське свавілля регіоналів при владі в Луганську я інформувала Віктора Ющенка (через свої публікації в центральній пресі) не раз, але йому, мабуть, був дорожчий спокій на пасіці під Києвом. Тому цілком закономірно, що на закланні у Партії регіонів сьогодні вже опинився не тільки Донбас, а й уся Україна. І якщо ми будемо заціпеніло спостерігати за її антиукраїнським шабашем і надалі, то деякі наші письменники, які живуть на Заході, задля власного душевного комфорту пропонуватимуть уже відсікти від України не тільки Донбас, а й усі, на їхню куцу думку, “забруднені терени” по самий Збруч. Тільки за тотальної антиукраїнської влади ухвалення законопроекту “Про мови в Україні” за авторством колишніх професійних комсомольців Єфремова, Симоненка та Гриневецького може стати реальністю, яка вже остаточно “об’єднає” Україну, як нам й обіцяв Янукович. Погоджуюсь із припущенням Олега Медведєва про те, що цей законопроект розроблено зовсім не тією депутатською трійцею, а в самій Москві; а ті лідери п’ятої колони були використані Кремлем лише як його підписанти. Хто не знає нинішніх українських реалій, може подумати, що автори законопроекту виконують шляхетну місію — захищають права принижених у мовному плані громадян України (саме на такий захист спрямована і “Європейська хартія регіональних або меншинних мов”). Із документа випливає, що приниженими у своїх мовних правах є зовсім не кримські татари, гагаузи, караїми та інші національні меншини, а лише “російськомовні” мешканці України. Захист саме цієї категорії громадян здійснюють найактивніші правдоборці від ПР на Луганщині вже не перший рік. Результатом такого “правового захисту” є найнижчий в Україні показник школярів, які навчаються в українськомовних класах і школах (у Луганську 10,5 % і близько 50 % по області від загальної кількості учнів), повна відсутність середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, у яких навчання велося б державною мовою. Українськомовні діти, які закінчують сільську школу, фактично ніде в Луганській області не можуть реалізувати своє право далі навчатися рідною мовою. Широковідомий луганський студент Сергій Мельничук уже кілька років поспіль виборює в судах своє право вчитися рідною — державною мовою. Начальниця Луганського міського управляння освіти В. Кіяшко сьогодні “оптимізує”, за її словами, навчальний процес, об’єднуючи українськомовні класи з російськомовними — по суті, продовжує валуєвську практику русифікації українських дітей — уже в умовах незалежної України. У жодному луганському обласному музеї вам не проведуть екскурсію мовою більшості населення області (українців на Луганщині, за даними останнього перепису населення, 58 %). Тут не видається жодної українськомовної обласної газети, а деякі газети приймають дописи винятково російською. Чиновники у своїх кабінетах спілкуються з відвідувачами, навіть українськомовними, лише мовою сусідньої держави. А коли їм доводиться зачитати публічно якийсь офіційний документ, вони вибачаться перед слухачами за те, що робитимуть це українською. Офіційне свято — День міста Луганська, яке проходило цього року на стадіоні “Авангард”, відвідав мій знайомий із Франції, який непогано володіє як українською, так і російською. Він був дуже здивований, що всі тутешні можновладці — голова Луганської міськради С. Кравченко, голова ЛОДА В. Голенко, голова Луганської обласної ради В. Пристюк — у промовах не сказали жодного українського слова. У концерті на честь цього свята не було жодної української пісні. Іноземець сказав, що не уявляє, як таке може бути в державі з назвою Україна. Усі методи такого “за-

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин