“Для початку варто перемогти в собі власні стереотипи, пасивність, байдужість”. 7 Читацьке віче · с. 7сторінка оригіналу ↗
Зауваження до Проекту Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»
Слово Просвіти, №42 за 2018 рік
Іван ЮЩУК, професор
1. Найосновніша вада Закону, що він діє лише в межах державної та комунальної форм власності. Мовна сваволя на підприємствах, у закладах, установах приватного сектору, який є переважним, нічим не обмежується. Ніби приватний сектор — це інша держава, ніби там працюють не громадяни України. Категорична вимога: зняти в усіх статтях слова “державної та комунальної форм власності”, “державні та комунальні”, які обмежують дію Закону, роблять його куцим. 2. Коли йдеться про книговидання, тов проекті Закону береться до уваги тільки кількість назв, тобто урівнюється товстезна монографія з рекламною тонесенькою брошуркою. Категорична вимога: до кількості назв додати: “і обсягу їх у друкованих аркушах та в накладах”. 3. Обсяг преси державною мовою в обігу по Україні має становити щонайменше 90 %, а не 50 %, як це пропонує проект Закону. Кожен громадянин України повинен принаймні розуміти державну мову, якщо вже спілкуватися нею вважає принизливим для себе. Коли 29 квітня 1918 року до влади в Україні прийшов гетьман Павло Скоропадський, всі газети, вся преса стала виходити українською мовою. 4. Уповноваженого із захисту державної мови, як і Уповноваженого з прав людини, повинна обирати Верховна Рада України на конкурсній основі, а не хтось призначати на свій смак. Це має бути не просто працівник Кабінету Міністрів, а людина з повноваженнями міністра. Ще такі дрібні зауваження: Стаття 1, пункт 7 додати в кінці: і караються відповідно до закону. Стаття 3. 1. 6). в) у кінці: відповідно до мовного стандарту. Стаття 7. Коло осіб, зобов’язаних вільно володіти державною мовою і користуватися нею під час виконання службових обов’язків. Стаття 7. 1. Вільно володіти державною мовою і користуватися нею під час виконання службових обов’язків зобов’язані: Стаття 12. Вставити: команд, навчання, виховних заходів, іншого статутного і позастатутного спілкування… Стаття 13. 2. З громадянами інших держав та особами без громадянства, які не розуміють державної мови… Стаття 14. Закінчити:… державною мовою або однією з офіційних мов Європейського Союзу. Стаття 17. 8. Мовою позашкільної освіти та позашкільних культурно-виховних заходів є державна мова. Стаття 20. Усунути суперечність між щоденною і щотижневою тривалістю передач державною мовою. І не субтитруються, а озвучуються державною мовою. Стаття 22. 4. Держава сприяє виданню та поширенню через державні й комунальні бібліотеки та мережу книгарень творів української літератури, заохочує перекладання й видання українською мовою іншомовної літератури. Стаття 23. Додати: “Змішування різних мов на інтернет-сайті не допускається”. Стаття 24. 2. Додати: “Дубльована інформація іншою мовою розміщується внизу або праворуч”. Стаття 26. Закінчити: Написи українською мовою подаються зверху або ліворуч. Стаття 27. Зняти пункт 2.
Шановні друзі, пишіть про вади цього Закону й надсилайте до редакції “Слова Просвіти”, якщо ви не байдужі.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
