Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
«Просвіта» сьогодні · “Освітянська і просвітянська подвижницька праця Івана Ющука”. · с. 12сторінка оригіналу ↗

Клуб шанувальників української мови

Слово Просвіти, №42 за 2018 рік

Важливою подією за радянського часу, перед створенням Товариства української мови та Народного руху України, було заснування Клубу шанувальників української мови при Спілці письменників України. 23 березня 1987 року на засіданні Ради СПУ з охорони пам’яток історії та культури під головуванням Сергія Петровича Плачинди першим було розглянуто питання про створення Клубу шанувальників української мови. Сергій Петрович прочитав листа Івана Ющука, з яким він звернувся до голови Ради “Про створення Товариства сприяння культурі української мови”. Цю ідею рішуче підтримали письменники Микола Кагарлицький, Степан Пінчук, усі, хто був у залі. ською мовою навчання, бо всі прагнуть віддати своїх дітей лише до “руського класу”. Клуб шанувальників української мови при Спілці письменників України запрацював. Процитую лаконічний запис зі щоденника Івана Ющука: “27.09. 1987 р. у секретаря Спілки письменників України Юрія Сердюка. Він розпитував про Клуб, бо ним цікавиться ЦК Партії. Примчав Є. Лук’яненко з найвищої партійної інстанції, я передав йому теми п’яти досі проведених засідань: 1. “Діалекти, племена і етнос Київської Русі” (Г. Півторак); 2. “Мова художніх творів” (І. Варченко); 3. “Підручники з української мови і літератури для середніх класів” (Н. Шинкарук і О. Бандура); 4. “Підручники для молодших класів” (Н. Скрипченко); 5. “Боротьба за утвердження української мови в другій половині XIX ст.” (В. Яременко). Здається, партійні наставники не відшукали у темах ніякої контрреволюції і на певний період заспокоїлися. Щоправда, від Юрія Мушкетика зажадали, щоб на засідання Клубу пускали тільки за квитками членів Спілки письменників, але той відмовився таке запроваджувати. Шосте засідання Клубу шанувальників української мови відбулося 22 грудня 1987 року. Тут з аналізом стану функціонування української мови в дошкільних дитячих закладах виступив відомий український письменник Борис Тимошенко. Суцільна русифікація, починаючи з наймолодших українців. Багато цікавих думок під час обговорення висловили викладач Київського університету ім. Тараса Шевченка Віталій Радчук, викладач української мови та літератури Київського педучилища № 2 Таїсія Бурлака, начальник управління дошкільного виховання Міністерства освіти України Галина Раратюк. Учителька української мови та літератури Любов Забашта у своєму виступі процитувала офіційну заяву першого секретаря Київського міськкому компартії України Костянтина Масика: “Хай шумлять чи не шумлять, але української мови ніхто не відроджуватиме!” До речі, Масика після проголошення незалежності направили послом України у Фінляндію. Наприкінці січня 1988 року виступ професора М. Жовтобрюха про українське мовознавство, про тогочасні правописні баталії зібрав багатолюдну аудиторію. Тоді відомий політв’язень і поет Євген Чередниченко запропонував підписати листа на ім’я голови Президії Верховної Ради СРСР Андрія Громика, складеного, до речі, Іваном Ющуком. У листі висловлювалося прохання розглянути можливості, щоб: — вступники у вищі навчальні заклади України складали іспит, крім іншого, й з української мови та літератури;

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин